Рішення
від 04.12.2018 по справі 440/3488/18
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3488/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

представників позивача - Бут Л.І., Жовницької В.І.

представника відповідача - Федчун Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ніка Полтава" до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2018 року позивач ПП "Ніка Полтава" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № ПЛ1735/168/АВ/ТД-ФС від 11 вересня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача про допущення позивачем працівника до роботи без укладення трудового договору є хибними, а застосовані контролюючим органом до позивача штрафні санкції - протиправними. Крім того, ПП "Ніка Полтава" наполягає на відсутності в Управлінні Держпраці у Полтавській області компетенції щодо тлумачення цивільно-правових договорів, а відтак, висновки контролюючого органу про наявність у відповідного правочину ознак трудового договору виходять за межі повноважень відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ухвали від 16 жовтня 2018 року відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

30 жовтня 2018 року судом отримано відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що досліджені в ході інспекційного відвідування підприємства позивача документи у своїй сукупності свідчать про допуск позивачем працівника до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Зауважив, що укладення цивільно-правової угоди не звільняє роботодавця від відповідальності за допуск до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин, оскільки вказана угода спрямована на приховування фактично існуючих трудових відносин між найманим працівником та підприємством, адже найманий за цивільно-правовою угодою працівник фактично виконував трудові функції за конкретною посадою, а не індивідуально визначену роботу, у зв'язку з чим відповідні відносини є трудовими, а їх сторони прирівняні до працівника та роботодавця.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав, висловлених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

31 липня 2018 року до Управління Держпраці у Полтавській області надійшла заява гр. ОСОБА_4 щодо його працевлаштування на ПП "Ніка Полтава" /а.с. 78/.

Наказом Управління Держпраці у Полтавській області № 136П від 13 серпня 2018 року "Про проведення заходів державного контролю" головному державному інспектору Черкаській А.М. доручено провести інспекційне відвідування ПП "Ніка Полтава" /а.с. 79-80/.

14 серпня 2018 року головному державному інспектору Черкаській А.М. видано направлення № 1443 щодо проведення інспекційного відвідування ПП "Ніка Полтава" на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, робочого часу та часу відпочинку, примірник якого вручено керівнику ПП "Ніка Полтава" /а.с. 81/.

За результатами інспекційного відвідування уповноваженою особою Управління Держпраці у Полтавській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ1735/168/АВ від 23 серпня 2018 року, в розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" якого вказано на порушення позивачем вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, на підставі цивільно-правової угоди /а.с. 18-36/.

Так, на підставі направлення Полтавського обласного центру зайнятості гр. ОСОБА_4 звернувся до ПП "Ніка Полтава" для працевлаштування на вакантну посаду охоронця. За результатами співбесіди між вищевказаною особою (Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено цивільно-правовий договір № 1.06 від 01 червня 2018 року. Відповідно до Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги охорони. Термін дії Договору з 01 червня 2018 року по 19 липня 2018 року. Конкретний обсяг робіт умовами Договору не визначено. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що вартість послуг (робіт) складає: червень 2018 року - 3750,00 грн., липень 2018 року - 4782,61 грн. Відповідно до акта прийому надання послуг від 22 червня 2018 року до цивільно-правового договору № 1.06 за червень 2018 року винагорода Виконавця склала 3750,00 грн., згідно акта прийому-надання послуг від 19 липня 2018 року до цивільно -правового договору № 1.06 за липень 2018 року - 4782,61 грн. В актах прийому-надання послуг за даним Договором не зазначено який обсяг робіт (наданих послуг) виконано за звітний період, за які проведено оплату.

В ході проведення перевірки у директора ПП "Ніка Полтава" ОСОБА_5 відібрано письмові пояснення від 22 серпня 2018 року, за змістом яких 21 травня 2018 року на підприємство ПП "Ніка-Полтава" за направленням міського центру зайнятості для працевлаштування прибув громадянин ОСОБА_4 За домовленістю та за його згодою згідно наказу від 31 травня 2018 року останній був прийнятий в ПП "Ніка-Полтава" за цивільно-правовим договором для надання послуг охоронника в кількості 49 діб, про що оформлено наказ № 8 від 31 травня 2018 року, цивільно-правовий договір від 01 червня 2018 року. Грошову винагороду в розмірі 8532,61 гр. ОСОБА_4 отримав, про що свідчать акти прийому надання послуг та відомості про отримання грошової винагороди. Трудову книжку, яку здав помилково, отримав /а.с. 54/.

На переконання інспектора за трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посад відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт чи послуг. Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який можливо виміряти у конкретній фізичній величині, а не у процесі роботи.

З цих підстав відповідач дійшов висновку, що укладений між позивачем та ОСОБА_4 цивільно-правовий договір № 1.06 від 01 червня 2018 року має ознаки трудового договору.

29 серпня 2018 року позивачем до Управління Держпраці у Полтавській області подано заперечення на акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ1735/168/АВ від 23 серпня 2018 року /а.с. 107/, проте за результатами їх розгляду доводи ПП "Ніка Полтава" відхилені контролюючим органом, про що підприємство повідомлено листом № 02-12/4741 від 31 серпня 2018 року /а.с. 109-110/.

12 вересня 2018 року уповноваженою особою відповідача складено припис № ПЛ/1735/168/АВ/П про усунення виявлених порушень у строк до 23 вересня 2018 /а.с. 49-52/.

Рішенням Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ1735/168/АВ/ розгляд справи про накладення штрафу на ПП "Ніка Полтава" за порушення вимог законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України призначено на 11 вересня 2018 року /а.с. 115-116/. Вищевказане рішення направлене позивачу засобами поштового зв'язку /а.с. 116/.

11 вересня 2018 року відповідачем прийнято постанову № ПЛ1735/168/АВ/ТД-ФС про накладення на ПП "Ніка Полтава" штрафу у відповідності до абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 111690,00 грн. /а.с. 117-118/.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Так, у даному випадку управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.

Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (надалі - Порядок).

За змістом пункту 2 названого Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

У відповідності до підпункту 2 пункту 5 Порядку інспекційні відвідування проводяться за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Судом встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стала заява гр. ОСОБА_4 щодо працевлаштування від 31 липня 2018 року.

Таким чином інспекційне відвідування здійснене відповідачем на підставі належним чином оформлених документів та за наявності достатніх правових підстав.

Щодо суті порушення, представник відповідача стверджувала про допуск ПП "Ніка Полтава" працівника до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Оцінюючи наведені твердження відповідача, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між юридичною особою і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

За приписами частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

До матеріалів справи залучено копію цивільно-правового договору № 1.06 від 01 червня 2018 року, укладеного між позивачем (Замовник) та гр. ОСОБА_6 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов'язується прийняти і полатати надані послуги (роботи). За змістом пунктів 1.2 та 1.3 укладеного цивільно-правового договору Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали; Виконавець вправі залучати відповідних фахівців для якісного і своєчасного надання послуг (виконання робіт). Послуги (роботу) зазначених фахівців Виконавець оплачує за власний рахунок за домовленістю з названими особами /а.с. 37/.

Зауважень до змісту та істотних умов вказаного цивільно-правового договору № 1.06 від 01 червня 2018 року сторони на дату підписання та в подальшому не мали.

Судом встановлено, що за результатами наданих послуг (робіт) між договірними сторонами підписані акти прийому наданих послуг /а.с. 38-39/.

Фактом підписання зазначених актів сторонами засвідчено, що послуги (роботи) надані Виконавцем Замовникові належним чином, у відповідності до умов цивільно-правового договору, а також вимог, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг (робіт); сторони претензій одна до одної не мають.

Суд враховує, що в силу положень частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 204 Цивільного кодексу України проголошує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наведена норма презюмує принцип правомірності правочину, який означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Так, надана сторонами цивільно-правова угода недійсною судом не визнавалась, відповідачем в ході судового розгляду не доведено, що відповідний правочин є нікчемним в силу закону.

Відповідач не заперечує, що договірними сторонами виконано всі взяті на себе зобов'язання за договорами.

Суд спростовує посилання представника відповідача на те, що послуги охоронця ОСОБА_6 оплачувалась позивачем помісячно (за червень 2018 року - 3750,00 грн., за липень 2018 року - 4782,61 грн.), як на ознаку трудового договору, оскільки обумовлення порядку та розміру виплати винагороди за виконані роботи (надані послуги) під час укладення цивільно-правового договору не заборонено чинним законодавством.

Суд також враховує, що у відповідності до пункту 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Виходячи зі змісту даної норми можливо стверджувати про те, що нею передбачено відповідальність роботодавця за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудових відносин шляхом укладення трудового договору чи контракту.

Натомість, у даному спорі між позивачем та фізичною особою ОСОБА_6 відсутні трудові відносини, оскільки залучення такої особи до виконання робіт у ПП "Ніка Полтава" відбувалось за цивільно-правовою угодою, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

При цьому суд звертає увагу на те, що укладення договору цивільно-правового характеру у спірних відносинах об'єктивно відбувалось за згодою виконавця, не суперечило його волевиявленню та інтересам. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

З урахуванням наведеного вище, суд констатує, що висновок відповідача про порушення ПП "Ніка Полтава" вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України сформовано за помилкового розумінні фактичних обставин справи та норм чинного законодавства.

А відтак, спірна постанова не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим остання підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позов ПП "Ніка Полтава" - задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати ПП "Ніка Полтава" зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Ніка Полтава" (вул. Олександра Бідного, 1, кв. 3, м. Полтава, Полтавська область, 36004, код ЄДРПОУ 38324594) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ПЛ1735/168/АВ/ТД-ФС від 11 вересня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) на користь Приватного підприємства "Ніка Полтава" (вул. Олександра Бідного, 1, кв. 3, м. Полтава, Полтавська область, 36004, код ЄДРПОУ 38324594) судові витрати

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 грудня 2018 року.

Суддя А.О. Чеснокова

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.12.2018
Оприлюднено06.12.2018
Номер документу78318361
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —440/3488/18

Постанова від 02.04.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бегунц А.О.

Постанова від 02.04.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бегунц А.О.

Ухвала від 14.03.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бегунц А.О.

Ухвала від 14.03.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бегунц А.О.

Ухвала від 25.02.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бегунц А.О.

Рішення від 04.12.2018

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.О. Чеснокова

Ухвала від 16.10.2018

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.О. Чеснокова

Ухвала від 05.10.2018

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.О. Чеснокова

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні