Постанова

від 02.04.2019 по справі 440/3488/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 р.Справа № 440/3488/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 04.12.18 року по справі № 440/3488/18

за позовом Приватного підприємства "Ніка Полтава"

до Управління Держпраці у Полтавській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2018 року, позивач ПП "Ніка Полтава" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ1735/168/АВ/ТД-ФС від 11 вересня 2018 року про накладення на Приватне підприємство "Ніка Полтава" штраф у розмірі 111690,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача про допущення позивачем працівника до роботи без укладення трудового договору є хибними, а застосовані контролюючим органом до позивача штрафні санкції - протиправними. Крім того, ПП "Ніка Полтава" наполягає на відсутності в Управлінні Держпраці у Полтавській області компетенції щодо тлумачення цивільно-правових договорів, а відтак, висновки контролюючого органу про наявність у відповідного правочину ознак трудового договору виходять за межі повноважень відповідача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ПЛ1735/168/АВ/ТД-ФС від 11 вересня 2018 року.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Управлінням Держпраці у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПП "Ніка Полтава".

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що досліджені в ході інспекційного відвідування підприємства позивача документи у своїй сукупності свідчать про допуск позивачем працівника до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Зауважив, що укладення цивільно-правової угоди не звільняє роботодавця від відповідальності за допуск до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин, оскільки вказана угода спрямована на приховування фактично існуючих трудових відносин між найманим працівником та підприємством, адже найманий за цивільно-правовою угодою працівник фактично виконував трудові функції за конкретною посадою, а не індивідуально визначену роботу, у зв'язку з чим відповідні відносини є трудовими, а їх сторони прирівняні до працівника та роботодавця.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встанволено, що 31 липня 2018 року до Управління Держпраці у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 щодо його працевлаштування на ПП "Ніка Полтава".

Наказом Управління Держпраці у Полтавській області № 136П від 13 серпня 2018 року "Про проведення заходів державного контролю" головному державному інспектору Черкаській А.М. доручено провести інспекційне відвідування ПП "Ніка Полтава" .

14 серпня 2018 року головному державному інспектору Черкаській А.М. видано направлення № 1443 щодо проведення інспекційного відвідування ПП "Ніка Полтава" на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, робочого часу та часу відпочинку, примірник якого вручено керівнику ПП "Ніка Полтава".

За результатами інспекційного відвідування уповноваженою особою Управління Держпраці у Полтавській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ1735/168/АВ від 23 серпня 2018 року, в розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" якого вказано на порушення позивачем вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, на підставі цивільно-правової угоди .

Так, на підставі направлення Полтавського обласного центру зайнятості гр. ОСОБА_1 звернувся до ПП "Ніка Полтава" для працевлаштування на вакантну посаду охоронця. За результатами співбесіди між вищевказаною особою (Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено цивільно-правовий договір № 1.06 від 01 червня 2018 року. Відповідно до Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги охорони. Термін дії Договору з 01 червня 2018 року по 19 липня 2018 року. Конкретний обсяг робіт умовами Договору не визначено. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що вартість послуг (робіт) складає: червень 2018 року - 3750,00 грн., липень 2018 року - 4782,61 грн. Відповідно до акта прийому надання послуг від 22 червня 2018 року до цивільно-правового договору № 1.06 за червень 2018 року винагорода Виконавця склала 3750,00 грн., згідно акта прийому-надання послуг від 19 липня 2018 року до цивільно -правового договору № 1.06 за липень 2018 року - 4782,61 грн. В актах прийому-надання послуг за даним Договором не зазначено який обсяг робіт (наданих послуг) виконано за звітний період, за які проведено оплату.

В ході проведення перевірки у директора ПП "Ніка Полтава" ОСОБА_2 відібрано письмові пояснення від 22 серпня 2018 року, за змістом яких 21 травня 2018 року на підприємство ПП "Ніка-Полтава" за направленням міського центру зайнятості для працевлаштування прибув громадянин ОСОБА_1 За домовленістю та за його згодою згідно наказу від 31 травня 2018 року останній був прийнятий в ПП "Ніка-Полтава" за цивільно-правовим договором для надання послуг охоронника в кількості 49 діб, про що оформлено наказ № 8 від 31 травня 2018 року, цивільно-правовий договір від 01 червня 2018 року. Грошову винагороду в розмірі 8532,61 гр. ОСОБА_1 отримав, про що свідчать акти прийому надання послуг та відомості про отримання грошової винагороди. Трудову книжку, яку здав помилково, отримав.

На переконання інспектора за трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посад відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт чи послуг. Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який можливо виміряти у конкретній фізичній величині, а не у процесі роботи.

З цих підстав відповідач дійшов висновку, що укладений між позивачем та ОСОБА_1 цивільно-правовий договір № 1.06 від 01 червня 2018 року має ознаки трудового договору.

29 серпня 2018 року позивачем до Управління Держпраці у Полтавській області подано заперечення на акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ1735/168/АВ від 23 серпня 2018 року, проте за результатами їх розгляду доводи ПП "Ніка Полтава" відхилені контролюючим органом, про що підприємство повідомлено листом № 02-12/4741 від 31 серпня 2018 року.

12 вересня 2018 року уповноваженою особою відповідача складено припис №ПЛ/1735/168/АВ/П про усунення виявлених порушень у строк до 23 вересня 2018.

Рішенням Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ1735/168/АВ/ розгляд справи про накладення штрафу на ПП "Ніка Полтава" за порушення вимог законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України призначено на 11 вересня 2018 року. Вищевказане рішення направлене позивачу засобами поштового зв'язку.

11 вересня 2018 року відповідачем прийнято постанову № ПЛ1735/168/АВ/ТД-ФС про накладення на ПП "Ніка Полтава" штрафу у відповідності до абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 111690,00 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про порушення ПП "Ніка Полтава" вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України сформовано за помилкового розумінні фактичних обставин справи та норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Так, у даному випадку управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.

Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (надалі - Порядок).

За змістом пункту 2 названого Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

У відповідності до підпункту 2 пункту 5 Порядку інспекційні відвідування проводяться за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стала заява гр. ОСОБА_1 щодо працевлаштування від 31 липня 2018 року.

Таким чином, інспекційне відвідування здійснене відповідачем на підставі належним чином оформлених документів та за наявності достатніх правових підстав.

Щодо суті порушення, відповідач зазначає, що ПП "Ніка Полтава" допущено працівника до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Згідно з частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між юридичною особою і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

За приписами частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В матеріалах справи міститься копія цивільно-правового договору № 1.06 від 01 червня 2018 року, укладеного між позивачем (Замовник) та гр. ОСОБА_3 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов'язується прийняти і полатати надані послуги (роботи). За змістом пунктів 1.2 та 1.3 укладеного цивільно-правового договору Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали; Виконавець вправі залучати відповідних фахівців для якісного і своєчасного надання послуг (виконання робіт). Послуги (роботу) зазначених фахівців Виконавець оплачує за власний рахунок за домовленістю з названими особами.

Зауважень до змісту та істотних умов вказаного цивільно-правового договору № 1.06 від 01 червня 2018 року сторони на дату підписання та в подальшому не мали.

За результатами наданих послуг (робіт) між договірними сторонами підписані акти прийому наданих послуг.

Фактом підписання зазначених актів сторонами засвідчено, що послуги (роботи) надані Виконавцем Замовникові належним чином, у відповідності до умов цивільно-правового договору, а також вимог, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг (робіт); сторони претензій одна до одної не мають.

Колегія суддів зазначає, що в силу положень частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 204 Цивільного кодексу України проголошує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наведена норма презюмує принцип правомірності правочину, який означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Так, надана сторонами цивільно-правова угода недійсною судом не визнавалась, відповідачем в ході судового розгляду не доведено, що відповідний правочин є нікчемним в силу закону.

Відповідач не заперечує, що договірними сторонами виконано всі взяті на себе зобов'язання за договорами.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача, що послуги охоронця ОСОБА_3 оплачувалась позивачем помісячно (за червень 2018 року - 3750,00 грн., за липень 2018 року - 4782,61 грн.), як на ознаку трудового договору, оскільки обумовлення порядку та розміру виплати винагороди за виконані роботи (надані послуги) під час укладення цивільно-правового договору не заборонено чинним законодавством є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів також враховує, що у відповідності до пункту 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Виходячи зі змісту даної норми, передбачено відповідальність роботодавця за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудових відносин шляхом укладення трудового договору чи контракту.

Натомість, у даному спорі між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 відсутні трудові відносини, оскільки залучення такої особи до виконання робіт у ПП "Ніка Полтава" відбувалось за цивільно-правовою угодою, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення договору цивільно-правового характеру у спірних відносинах об'єктивно відбувалось за згодою виконавця, не суперечило його волевиявленню та інтересам. Доказів протилежного суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, колегія суддів приходить до висновку. що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ПП "Ніка Полтава".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі № 440/3488/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) О.П. Лях М.М. Яковенко Повний текст постанови складено 05.04.2019 року