Рішення

від 30.11.2018 по справі 193/480/18

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/480/18

Провадження №2/193/275/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

30 листопада 2018 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащук Д.А.,

за участю секретаря Ратушній В.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до СТОВ "Гончарово" про стягнення заборгованості по орендній платі, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого посилається на те, що є власником земельної ділянки площею 8,7316 га з кадастровим номером № 1225282500:01:033:0017 на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала її померлій 10 липня 2011 року матері - ОСОБА_4. 01 вересня 2004 року ОСОБА_4 уклала довгостроковий договір оренди земельної ділянки з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Гончарово (далі відповідач), відповідно до якого орендодавець надала в строкове платне користування земельну ділянку площею 8,7316 га на 10 років.

Зазначає, що з 23.11.2011 року чинна була додаткова угоду до договору оренди від 01 вересня 2004 року, укладеного між ОСОБА_4 та Відповідачем, яка була зареєстрована Відповідачем у відділі Держкомзему Софіївського району про, що в реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2011 року за № 122528254000409, щодо розміру орендної плати.

П.9 додаткової угоди передбачав, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 5 (п'ять) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки кожного року. Відповідно п. 11 основного договору оренди земельної ділянки від 01.09.2004 року орендна плата вноситься з 01.09. по 15.12. кожного року.

П.14 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1%несплаченої суми за кожний день прострочення.

Стверджує, що мати позивачки - ОСОБА_4 померла 12 липня 2011 року та орендну плату з 2011 року не отримувала.

Згідно п.4 додаткової угоди Договору - при переході права власності на земельну ділянку, або її частину, від орендодавця до іншої особи, або осіб, цей договір, а також всі його умови, зберігають свою чинність для нового власника, або власників.

На момент успадкування позивачем від померлої матері земельної ділянки (паю) площею 8,7316 га, з кадастровим номером № 1225282500:01:033:0017 - всі права та обов'язки відповідно до Договору оренди земельної ділянки, перейшли їй, про що СТОВ Гончарово достовірно відомо, однак розрахунок по оренді за фактичне користування землею по чинному Договору оренди землі укладеного з матір'ю позивача з 2011 року відповідачем не здійснювався.

Згідно довідки відділу Держгеокадастру у Софіївському районі оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1225282500:01:033:0017, яка належить позивачу та розташована на території Девладівської сільської ради становить за 2014 р. - 171037,21грн., на 2015 рік - 213636,16 грн., на 2016 рік - 256363,39 грн., на 2017 рік - 256363,39 грн.

Заборгованість по договору оренди земельної ділянки, яка заявлена позивачем, складається з основного боргу за оренду у розмірі 44869,98 грн. та пені у розмірі 4678,62 грн., на загальну суму 49548,60 грн..

Зазначає, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом неодноразового звернення до представників СТОВ Гончарове особисто та в телефонному режимі, в тім питання не вирішено та заборгованість по договору оренди Відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Представник відповідача, просив відмовити у позовних вимогах відповідача з наступних підстав. Відповідач підтверджує той факт, що з матір'ю Позивачки - ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004 року відповідно до якого Відповідачу було надано в строкове платне користування земельну ділянку площею 8,7316 га строком на 10 років тобто до 01.09.2014 року включно. Пунктом 40 договору оренди передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни або розірвання договору. ОСОБА_5 ОСОБА_4 померла 12.07.2011р. та право власності на земельну ділянку в порядку спадкування перейшло до Позивача. Тобто на думку відповідача договір фактично припинив свою дію датою смерті ОСОБА_5.

Зазначає, що в позовній заяві Позивачка, як на підставу нарахування (розмір) та виплати орендної плати посилається на додаткову угоду від 25.08.2011 року до договору оренди земельної ділянки від 01.09.2004 року укладену ОСОБА_4 щодо продовження строку дії договору до 31.12.2021 року та перегляду розміру орендної плати в залежності від нормативної грошової оцінки. Дійсність вказаної додаткової угоди була оскаржена Позивачкою, з підстав відсутності волевиявлення ОСОБА_5 та того, що ОСОБА_5 не могла підписати вказаний документ 25.08.2011 року, так як померла 12.07.2011 року та рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2017року по справі № 193/844/17 додаткова угода від 25.08.2011 року була визнана недійсною. Частина 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, вказує на те, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі викладеного на його думку у Відповідача відсутні підстави нарахування орендної плати з причин відсутності договірних відносин та відповідно користування земельною ділянкою.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених наступних обставин.

Судом установлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 8,7316 га (кадастровий номер 1225282500:01:033:0017), яка розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. (а.с. 11).

Між матір'ю позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та відповідачем у 2004 році було укладено довгостроковий договір оренди землі площею 8,7316 га (кадастровий номер 1225282500:01:033:0017), які розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.7-9).

З 23.11.2011 року чинна була додаткова угоду до договору оренди від 01 вересня 2004 року, укладеного між ОСОБА_4, яка є матірю позивачки ОСОБА_3 та Відповідачем, яка була зареєстрована Відповідачем у відділі Держкомзему Софіївського району про, що в реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2011 року за № 122528254000409, щодо розміру орендної плати (а.с.10).

Згідно з п.9 Договору Відповідач зобов`язався сплачувати Позивачу орендну плату у грошовій формі у розмірі 1125,45 грн., в натуральній формі - 1032,00 грн., в відробітковій формі - 93 грн.

Згідно п.11 Договору, строк видачі орендної плати: з 01.09 по 15.12 кожного року.

Відповідно до п.14 Договору, ОСОБА_4 та Відповідач погодили, що у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочки.

В п.5 Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 75029,67 грн.

У 2011 році між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди землі, яка пройшла державну реєстрацію у відділі Держкомзему Софіївського району про, що в реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2011 року за № 122528254000409, щодо розміру орендної плати (а.с. 10).

Пунктом 2, пункт 8, було викладене в наступній редакції: продовжити строк дії договору до 31.12.2021 року.

Пунктом 3 додаткової угоди були внесені зміни в п.9 Договору "Орендна плата", відповідно до якого за використання Об єктом оренди Орендар сплачує ОСОБА_5 орендну плату у розмірі 5 (п'ять) % від нормативної грошової оцінці земельної ділянки кожного року.

Відповідачеві в користування за договором оренди землі становила: станом на 2014 рік 171037,21 грн.; станом на 2015 рік 213636,16 грн.; станом на 2016 рік 256363,39 грн.; станом на 2017 рік 10527,79 грн (згідно рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2017 року позивачу ОСОБА_3 було задоволено позов про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною та скасування державної реєстрації, рішення набрало законної сили 27 жовтня 2017 року, тому з 01 січня 2017 року по 27 жовтня 2017 року виходить 299 днів, тому розмір орендної плати за 2017 рік складає 10527,79 грн.).

З розрахунків позивача, з яким суд частково погоджується, вбачається, що на виконання умов договору, відповідач у період з 2014 по 2017 рік повинен був нарахувати та виплатити позивачеві орендну плату в грошовій формі на загальну суму 42579,61 грн.

Як вбачається з п.14 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1%несплаченої суми за кожний день прострочення, а тому заборгованість по пені складає у сумі 593,98 грн. (Пеня = С х РП х Д : 100, где С - сума заборгованості за період, РП - розмір пені, вказаний у договорі Д - кількість днів прострочення - 42579,61*0,1%*1395 дн./100 = 593,98 грн..

Доказів сплати орендної плати за період з 2012-2017 рік відповідачем на розгляд суду не подано.

Згідно з наданої відповіді від Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вбачається, що у 2014 році земельна ділянка площею 8,7316 га з кадастровим номером 1225282500:01:033:0017 була включена до річної податкової звітності, а саме Податкового розрахунку з фіксованого сільськогосподарського податку отриманого від СТОВ Гончарово . За період з 2015 року по 2017 року земельна ділянка площею 8,7316 га з кадастровим номером 1225282500:01:033:0017 була включена до річної податкової звітності, а саме Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи , отриманої від СТОВ Гончарове , з цього вбачається, що земля з 2014 року по 2017 року використовувалась.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним кодексом України, цим Законом, ї законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є обєкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом ст. 21, 22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладання Договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України "Про оренду землі" встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п.1 "д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Так, п.38 укладеного між сторонами Договору встановлено, що договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди сторін.

Пунктом 38 Договору встановлено, що договір може бути припинений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 39 Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умови розірвання договору в одностороньому порядку не обговорюються.

Згідно п.40 Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичною особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, на цьому наполягає відповідач, але в цьому ж пункті 40 сказано, що право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи -орендаря, засуджений або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну дялінку разом з орендарем.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2017 року позов ОСОБА_3 про визнання, в порядку спадкування, права власності на земельну ділянку було задоволено.

В той же час суд бере до уваги позицію відповідача щодо застосування строків позовної давності, яку просив задовольнити відповідач.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п"ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як встановлено матеріалами справи та згідно наданих позивачем рішень суду, рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2017 року позов ОСОБА_3 про визнання, в порядку спадкування, права власності на земельну ділянку було задоволено.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною та скасування державної реєстрації було задоволено. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину позивачем заявлена не була.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 8,7316 га (кадастровий номер 1225282500:01:033:0017), яка розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка померла 10 липня 2011 року, тільки 09 червня 2017 року, після вступу рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в законну силу (а.с.11), тому у застосуванні позовної давності, відповідачеві слід відмовити.

Сторони, укладаючи договір оренди, визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

Пункт 3 частини 1 статті 3ЦК України визначає однією з загальних засада цивільного законодавства свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст. 6 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Будь-яких доказів виплати орендної плати у всіх трьох формах відповідач суду не подав, хоча використовував її та сплачував земельний податок, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що фактично відповідачем за 2014 - 2017 роки не виплачена позивачеві орендна плата в грошовій формі в сумі 42579,61 грн. та пеня у сумі 593,98 грн..

З урахуванням наявності заборгованості з орендної плати у грошовій формі за декілька років поспіль, ненадання суду доказів підтвердження факту виплати орендної плати за 2014-2017 роки, суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату відповідачем визначеної Договором орендної плати в грошовій формі, а тому позовні вимоги позивача обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати, які складаються із судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог в сумі 634,32 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-276, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до СТОВ "Гончарово" про стягнення заборгованості по орендній платі, задовольнити частково.

Стягнути з СТОВ Гончарово , код ЄДРПОУ 30852094, за адресою: с.Водяне, вул.Гончарова, буд.42, Дніпропетровська область, Софіївський район, індекс 53130 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, індекс 53130: заборгованість по виплаті орендної плати за земельну ділянку площею 8,7316 га. з кадастровим номером №1225282500:01:033:0017 в розмірі 42579 грн. 61 коп. (сорок дві тисячи п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 61 коп..) та пеню у розмірі - 593 (п'ятсот дев'яносто три грн. 98 коп.).

Стягнути з СТОВ Гончарово , код ЄДРПОУ 30852094, за адресою:с.Водяне, вул.Гончарова, буд.42, Дніпропетровська область, Софіївський район, індекс 53130 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, індекс 53130 - судовий збір в розмірі 634 грн. 32 коп. (шістсот тридцять чотири грн. 32 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 грудня 2018 року.

Суддя Д.А. Кащук