Рішення

від 29.11.2018 по справі 1240/2613/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2613/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Солошенка П.В.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 1240/2613/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.06.2018 № 585004-1301-1209, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.06.2018 № 585004-1301-1209;

- зобов'язати відповідача внести зміни до інтегрованих карток із земельного податку та орендної плати позивача шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 143171,72 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 1-2).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.07.2018 Позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 форми Ф № 585004-1301-1209 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб на суму 99009,11 грн. Оскаржуване ППР отримано 03.07.2018, тобто, пізніше граничного терміну, встановленого законодавцем. Можливість надсилання (вручення) платникові ППР по даному платежу після 1 липня поточного року не передбачена. Також зазначає, що Відповідачем протиправно, всупереч вимогам статей 1, 6 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VІІ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , здійснювалося нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності за період проведення АТО, тобто з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на адміністративний позов (а.с. 36-39), в якому зазначив таке.

Відносно першої вимоги зазначив, що хоча Позивач і просить скасувати ППР від 19.06.2018 №585004-1301-1209, він не зазначає жодного доводу в обґрунтування цієї вимоги, оскільки зазначеним ППР визначено грошове зобов'язання за 2018 рік, в той час як положення статті 6 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , на які посилається Позивач, у 2018 році не розповсюджуються на місто Лисичанськ.

Частина четверта статті 4 Закону № 1669 передбачає, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Місто Лисичанськ, в якому Позивач здійснює свою діяльність та орендує земельну ділянку, не віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р. За таких обставин положення статті 6 Закону № 1669 не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного ППР.

Відносно строків надіслання рішення (нарахування грошового зобов'язання), зазначив, що відповідно до положень статей 54, 58, 287, 288, 102 ПК України вбачається, що строк, в який контролюючий орган має право визначити грошову зобов'язання за 2018 рік Позивачу дорівнює 1095 днів, та починає свій перебіг через 60 днів після 1 липня 2018 року, тобто не є порушеним.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлюється індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель, на які індексується нормативно грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, становлять: 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 - 1,0.

Враховуючи вищезазначене, строки надіслання, підстави нарахування та розмір грошового зобов'язання за 2018 рік, на думку відповідача, відповідають чинному законодавству.

Відносно другої вимоги позивача зазначив, що під час опрацювання інформації наведеної в адміністративному позові ОСОБА_3 встановлено невідповідність сум нарахованих податкових зобов'язань з орендної плати у зв'язку з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативно-грошової оцінки. У в'язку із зазначеним, податкові повідомлення - рішення за звітний податковий період 2014 - 2017 роки вважаються скасованими (відкликаними). Нові податкові повідомлення - рішення з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативно-грошової оцінки будуть винесені у встановлені законом строки.

Просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази у відповідності до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є фізичною особою - підприємцем (а.с. 8-9, 70-71).

12.03.2014 між орендодавцем - Лисичанською міською радою та орендарем - ОСОБА_3 укладено договір оренди землі (а.с. 15-21).

Згідно з пунктом 1 договору від 12.03.2014 б/н орендодавець на підставі рішення від 27.02.2014 № 62/1056 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації будівлі магазину продовольчих товарів, кадастровий номер: 4411800000:55:003:0021, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, 17 А.

На земельній ділянці розміщений магазин продовольчих товарів, що належить орендарю (пункт 3).

Договір укладено строком на 5 (п'ять) років (пункт 8 договору). Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 52186,80 грн за рік (пункт 9), обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням цільового призначення землі та індексів інфляції (пункт 10), орендна плата вноситься орендарем щорічно до 29 серпня звітного року у розмірі відповідно до пункту 9 договору (пункт 11).

Згідно з інформацією, зазначеною у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, державна реєстрація відбулась 13.05.2014 за реєстраційним номером 5661244 (а.с. 57).

19.06.2018 ГУ ДФС У Луганській області винесене податкове повідомлення - рішення № 585004-1301-1209, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 99009,11 грн за податковий період 2018 рік (а.с. 14).

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано ОСОБА_3 03 липня 2018 року, про що свідчить його особистий підпис на корінці податкового повідомлення - рішення (а.с. 46).

Згідно з інформацією, зазначеною в листі представника позивача від 02.10.2018 на адресу відповідача, представник позивача повідомляє, що згідно з договором купівлі - продажу від 06.07.2018 здійснено продаж будівлі магазину продовольчих товарів, та звертає до відповідача вимогу про перерахунок грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (а.с. 59).

З метою всебічного, об'єктивного розгляду справи, в судовому розгляді справи 24.09.2018 було оголошено перерву з метою надання сторонами часу для надання доказів в обґрунтування своїх позицій та проведення звірки рахунків (а.с. 53).

Відповідно до пояснень відповідача від 12.10.2018 станом на 12.10.2018 інформація про дострокове розірвання договору оренди від 27.02.2014 до ГУ ДФС Луганської області не надходила (а.с. 55).

Таких доказів представником позивача не надано і до суду.

В 2014 році згідно з даними облікової картки з орендної плати з фізичних осіб нараховано орендної плати в сумі 52186,80 грн, зменшено внаслідок переплати на 49756,18 грн, станом на 31.12.2014 сформувалась недоїмка 2430,63 грн (а.с. 41, 42).

В 2015 році згідно з даними облікової картки з орендної плати з фізичних осіб нараховано орендної плати в сумі 52186,80 грн, станом на 31.12.2015 сформувалась недоїмка 54617,42 грн (52186,80 грн + 2430,63 грн) (а.с. 42, 43).

В 2016 році згідно з даними облікової картки з орендної плати з фізичних осіб нараховано орендної плати в сумі 93404,82 грн, станом на 31.12.2016 сформувалась недоїмка 148022,24 грн (93404,82 грн + 52186,80 грн + 2430,63 грн) (а.с. 43, 44).

В 2017 році згідно з даними облікової картки з орендної плати з фізичних осіб нараховано орендної плати в сумі 93404,82 грн, станом на 31.12.2017 сформувалась недоїмка 241427,06 грн (93404,82 грн + 93404,82 грн + 52186,80 грн + 2430,63 грн) (а.с.44, 45).

В 2018 році згідно з даними облікової картки з орендної плати з фізичних осіб нараховано орендної плати в сумі 99009,11 грн, станом на 31.08.2017 сформувалась недоїмка 36151560,19 грн (21124,02 грн +99009,11 грн + 93404,82 грн + 93404,82 грн + 52186,80 грн + 2430,63 грн), 12.09.2018 скасовано нарахований в минулих роках податок в розмірі - 262551,08 грн, в наслідок чого станом на 30.09.2018 за позивачем рахується недоїмка в сумі орендної плати з фізичних осіб в сумі нарахованої орендної плати на 2018 рік в сумі 99009,11 грн (а.с. 45).

На підставі вищеописаних письмових доказів судом встановлено, що позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням від 19.06.2018 № 585004-1301-1209 з підстав порушення граничних строків його вручення, визначених Податковим кодексом України, та завищенням в порушення вимог статті 6 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , на його думку, нарахування орендної плати за 2014-2016 роки в сумі 143171,72 грн.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (абзац другий пункту 58.3 статті 58 КАС України).

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

За унормуванням статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 286.5. статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з пунктом 1 розділу 3 Порядку надіслання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок), структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою Ф - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (заступнику керівника) контролюючого органу, а складене відповідно до Митного кодексу України - керівнику або виконуючому його обов'язки.

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф ) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою Ф надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що відповідач правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства прийняв податкове повідомлення - рішення від 19.06.2018 № 5850004-1301-1209.

З матеріалів справи та наданих в судових засіданнях пояснень представника позивача судом встановлено, що позивач не оспорює розмір орендної плати визначеної податковим органом на 2018 рік в сумі 99009,11 грн.

Щодо посилання представника позивача на отримання позивачем податкового повідомлення - рішення пізніше граничного терміну та відсутності можливості у відповідача його надсилання (вручення) після 1 липня поточного року суд зазначає таке.

Так підпунктом 288.7. статті 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 287.9 статті 287 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені цією статтею, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання з орендної плати може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК України (пункт 287.10 статті 287 ПК України).

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, з аналізу вище наведених норм Податкового кодексу України слідує, що Податковим кодексом України не встановлюються обмеження прав контролюючих органів на винесення податкового повідомлення - рішення щодо нарахування фізичним особам орендної плати за земельні після 01 липня поточного року.

Порушення контролюючим органом строків надіслання (вручення) податкового (податкових) повідомлень-рішень має за собою як наслідок лише звільнення платника від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, а податкове зобов'язання з орендної плати може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах 1095 днів з дня граничного строку для нарахування фізичним особам сум податку.

Таким чином, вручення позивачу податкового повідомлення - рішення від 19.06.2018 № 585004-1301-1209 після 01 липня поточного року не впливає на правомірність цього повідомлення - рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованих карток із земельного податку та орендної плати позивача шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 143171,72 грн суд зазначає таке.

Під час судового розгляду відповідачем самостійно скасовано нарахований в 2014-2017 роках податок в розмірі - 262551,08 грн, що підтверджується інтегрованою карткою позивача (а.с. 45).

Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Закриття провадження у справі має за собою наслідок не допущення повторного звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (частина друга статті 239 КАС України).

Оскільки відповідачем скасовано нарахований в 2014 - 2017 роках податок з підстав встановлення невідповідність сум нарахованих податкових зобов'язань з орендної плати у зв'язку з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативно-грошової оцінки, а суд не може ототожнити зазначене з виправленням суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень.

Тому суд не вбачає підстав для застосування до зазначеною вимоги наслідків, передбачених пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України.

Однак у зв'язку з відсутністю у позивача податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 143171,72 грн за період 2014-2016 роки, відсутній і предмет спору, тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов'язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення від 19.06.2018 № 585004-1301-1209 є правомірним та прийнятим в межах повноважень відповідача та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.06.2018 № 585004-1301-1209, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04 грудня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4