Ухвала

від 13.11.2018 по справі 914/2261/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2018 р. Справа № 914/2261/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши заяву

Державної судової адміністрації України

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу

у справі №914/2261/16

за позовом Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, м. Старий Самбір Львівської області

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради, с.Хащів Турківського району Львівської області

про стягнення 105766,54 грн.

за участю представників : не з?явилися

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа 914/2261/16 за позовом Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до відповідача ОСОБА_1 сільської ради про стягнення 105766,54 грн.

Господарським судом Львівської області 14.02.2017р. видано судовий наказ на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2016р. залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2017р. про стягнення з Старосамбірського об?єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області в дохід Державного бюджету України судового збору в сумі 1586,49 грн.

Державною судовою адміністрацією подано заяву (вх.№2850/18 від 30.10.2018р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.02.2017р., у зв?язку з недопущенням недоотримання коштів спеціальним фондом Державного бюджету України.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано заперечення проти заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, з посиланням на те, що заявником не вказано жодних об?єктивних причин пропуску такого строку.

Також у запереченні Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області посилається на те, що пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією, а відповідно до ЗУ Про загальнообов?язкове державне страхування , забороняється використання коштів пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені законом, а тому кошти пенсійного фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Розглянувши заяву Державної судової адміністрації та заперечення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною 2 ст.329 ГПК України передбачено, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Стосовно того, що Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області є неприбутковою організацією, суд звертає увагу на висловлену Верховним Cудом позицію про те, що за змістом частини другої статті 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і відсутність у коштів не звільняє її від обов'язку, що в даному випадку передбачений рішенням суду, яке набрало законної сили.

При цьому суд виходить із конституційного принципу обов?язковості рішень суду.

Так, відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно з ч.3 ст.329 ГПК України, про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Враховуючи доводи заявника наведені в заяві, суд вважає поважними зазначені заявником причини пропуску пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Керуючись ст.ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу задоволити.

2 . Поновити Державній судовій адміністрації України пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.02.2017р. у справі №914/2261/16 про стягнення з Старосамбірського об?єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області в дохід Державного бюджету України судового збору в сумі 1586,49 грн.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гоменюк З.П.