Вирок

від 05.12.2018 по справі 342/5/18

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/5/18

Провадження № 1-кп/342/57/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження № 12017090150000270 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , розлученого, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, був учасником Антитерористичної операції в 2014 р., не працює, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

потерпілий/цивільний позивач ОСОБА_7 ,

законний представник ОСОБА_8 ,

обвинувачений/цивільний відповідач ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Злочин вчинив при таких обставинах:

10.11.2017 близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, рухаючись зі швидкістю руху 60 км/год. автодорогою Р 24 сполученням Татарів - Кам`янець-Подільський в напрямку с. Поточище Городенківського району з м. Городенка, неподалік в`їзду в с. Поточище, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини дороги вправо на узбіччя, де допустив зіткнення з грейдером марки Вольво державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився на узбіччі дороги разом з іншою технікою, що використовувалась для ремонту дороги. При цьому ОСОБА_4 не передбачав можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 21063 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої стегнової кістки, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої важкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя; забійної рани підборіддя, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень. Своїми діями водій ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3.«б», який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9.«а», згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; п. 12.1, в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Обвинувачений повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілого. Суду показав, що він мав в користуванні автомобіль марки ВАЗ 21063 синього кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник машини живе в Тернополі. 10.11.2017 р. ввечері йому треба було поїхати в м. Городенку, щоб забрати ключі від хати, які забув в палаті Городенківській лікарні, де лікувався в стаціонарі. Уточнив, що вдень, перед тим, як їхав з Городенки в с. Поточище, випив в магазині «Діва» спиртне. В с. Поточище, близько 23 год.,біля кафе «Злагода» зустрів ОСОБА_7 , якому запропонував поїхати разом з ним в м. Городенка автомобілем ВАЗ 21063, та попросив його, щоб після повернення з Городенки той допоміг йому зняти з машини «акустику», яку хотів продати. ОСОБА_7 погодився. Керуючи автомобілем ВАЗ 21063, повертаючись з лікарні, повернув на заправку ОККО, заправив машину та поїхав з Городенки в с. Поточище. Рухався з швидкістю 50-60 км/год., дорожньої розмітки на дорозі не було, асфальт був мокрий. Ближче до с. Поточище, в зустрічному напрямку їхали три машини, тому переключав світло фар на ближнє, при цьому дві передні фари із чотирьох, виключаються. З метою уникнення зіткнення з зустрічними машинами, взяв вправо і зачепив грейдер, що знаходився на обочині разом з іншою технікою, яка використовувалась для ремонту дороги. Відчув удар, в салон машини та йому в лице полетіли осколки лобового скла, машину розвернуло, йому стало важко дихати. Покликав його по імені пасажира, взяв за шию, але той не зреагував, наче втратив свідомість. Він вийшов на вулицю, надійшли люди, в т.ч. й свідок, який сторожував біля цієї техніки, витягнули ОСОБА_7 з машини, поклали його на дорозі на чехол від сидіння. ОСОБА_7 не міг рухати ногою. Обвинувачений ствердив, що в напрямку його руху справа на дорозі була перешкода - великогабаритна техніка, що використовувалась для ремонту дороги, яка зберігалась на обочині дороги. Попереджувальних дорожніх знаків перед зазначеною технікою він не замітив, але не може стверджувати, що їх там не було. Коли приїхала швидка допомога, його та потерпілого забрали до Городенківської ЦРЛ. В результаті ДТП в нього були зламані три ребра справа та ключиця, пробита права легеня, порізи лиця, садна. Він лікувався 2 дні в Городенківській районній лікарні, а після того - з 13 по 21 листопада 2017 р. в Івано-Франківській обласній лікарні. Для лікування потерпілого ОСОБА_7 його мама купувала ліки, про що подані суду квитанції. Потерпілому робили операцію на ногу, для придбання пластини вартістю 12500 грн. гроші давала мама обвинуваченого. Всього на лікування ОСОБА_7 ним відшкодовано 14700 грн. Він турбувався про стан здоров`я потерпілого. Цивільний позов визнає частково. Матеріальну шкоду - визнає в частині відшкодування коштів на лікування, що співпадають з переліком медикаментів, зазначених у виписці з лікарні про те, які лікарські засоби були використані на лікування ОСОБА_7 в зв`язку з ДТП, тобто в сумі 386,95 грн. і не визнає в розмірі 2231,8 грн., що включає: МРТ колінного суглоба 1950 грн., крем дитячий 44,3 грн., таблетки 62,7 грн., етанол 22 грн., прибутковий касовий ордер 40 грн., мазь живокосту 81 грн., омепризол 31,8 грн. Вимогу цивільного позивача про відшкодування йому заробітку за 6 місяців в сумі 22338 грн. вважає безпідставною, оскільки після ДТП в потерпілого нічого не змінилося: як і до ДТП, так і після ДТП він не працює, отримує пенсію по інвалідності як інвалід 2 групи по психічних розладах. Моральна шкода в розмірі 100000 грн. є завищеною, моральну шкоду визнає в розмірі 4000 грн., так як ОСОБА_7 не обґрунтував зазначену суму.

За позовом прокурора в інтересах держави про стягнення коштів за лікування потерпілого ОСОБА_7 09.02.2018 р. було сплачено 2451,56 грн., квитанція про сплату долучена до матеріалів справи. Обвинувачений просить його суворо не карати, не позбавляти його прав керування транспортними засобами, так як керування транспортними засобами може сприяти отриманню ним доходу для проживання. Він попросив вибачення в потерпілого, просить врахувати, що злочин вчинив необережно, умислу покалічити потерпілого не мав. Також обвинувачений зазначив, що ступінь втрати його професійної працездатності становить 25 відсотків, і пов`язаний з проходженням військової служби.

Вина ОСОБА_4 в скоєному кримінальному правопорушенні також доведена показаннями потерпілого та свідка.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 10 листопада 2017р., коли пізно ввечері він сидів з хлопцями в магазині-кафе в с. Поточище, його покликав ОСОБА_4 і запропонував разом з ним поїхати за компанію в м. Городенка в лікарню, де той мав забрати якісь ключі, - він погодився. Після чого вони синіми жигулями, під керуванням ОСОБА_4 , поїхали в ОСОБА_9 . Про те, чи був ОСОБА_4 випивший, він не знав. Повертаючись з лікарні, повернули на заправку. Свідок сидів на пасажирському сидінні біля водія. На вулиці не падав ні дощ, ні сніг. Про те, як відбулось зіткнення з грейдером, він не пам`ятає. Коли отямився після ДТП, він лежав на дорозі, боліла права нога. Приїхала швидка допомога і забрала до лікарні в ОСОБА_9 . Три тижні він лежав у лікарні в травматології, йому робили операцію на праву ногу, він терпів біль. ОСОБА_4 провідував його один раз. Вважає, що обвинувачений повинен заплатити йому гроші, а щодо покарання, то він не може сказати нічого. Йому нічого невідомо про те, скільки грошей витрачено на його лікування, про це знає його мама.

Допитана судом ОСОБА_8 , мама потерпілого ОСОБА_7 , суду пояснила, що її син є інвалідом 2 групи з дитинства по психічному захворюванню, він не працює, отримує пенсію в розмірі 1423 грн. Про те, що сталась ДТП, в якій постраждав її син ОСОБА_10 , вона дізналась вночі 10.11.2017р., від мами ОСОБА_4 , яка приїхала до них додому. Після чого вона з хлопцем, який привозив маму ОСОБА_4 , поїхала в лікарню, по дорозі той розказав, що в ОСОБА_10 нога на витяжці, зламана стегнова кістка. Скільки грошей витратила для лікування її сина тієї ночі мама обвинуваченого, вона не знає. Наступного дня мама ОСОБА_4 дала їй 1000 грн. на лікування. 13.11.2017 р. лікар сказав, що треба робити операцію, потрібно купити титанову пластину. На її звернення мама обвинуваченого дала їй 11000 грн. Фактично пластина коштувала 12625 грн., тому 22.11.2018р. мама ОСОБА_4 відшкодувала різницю. Всього разом дала 14 тисяч гривень. В той час ОСОБА_4 був на лікуванні в м. Івано-Франківськ. Після операції син не міг ставати на ногу, тому в лютому 2018 р. його повезла на магнітно-резонансну томографію в м. Івано-Франківськ. До позовної заяви додані 16 чеків на суму 3009 грн. Щодо матеріальних збитків в сумі 22338 грн. пояснила, що таку суму слід відшкодувати потерпілому, виходячи із мінімальної заробітної плати 3723 грн. за 6 місяців. Друга операція ОСОБА_7 була зроблена 14.06.2018р., але грошей на її проведення обвинувачений не давав. 30.10.2018р. йому витягнули один шуруп, але ще мають забирати шуруп, на це теж потрібні кошти. Стосовно квитанції до прибуткового касового ордера на 40 грн. пояснила, що таким чином був оплачений рентгенівський знімок. Щодо невизнання обвинуваченим понесених матеріальних витрат на препарат омепризол, зазначила, що він був необхідний для лікування шлунку, дитячий крем використовувала, щоб не було пролежнів, купувала ліки від грипу. Реально просить стягнути з цивільного відповідача моральну шкоду в розмірі 30 тис. грн.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він тимчасово працював нічним сторожем біля техніки, яка використовувалась, коли проводився ремонт дороги зі сторони м. Городенки на с. Устечко. На узбіччі дороги, неподалік Поточища, зберігалось 11 одиниць техніки, які стояли одна за одною. З обох сторін, де знаходилась ця техніка, були виставлені «фішки» (дорожні ковпаки), а також на певній відстані, на підставках, були виставлені знаки про обмеження швидкості руху, про перешкоду та про ремонтні роботи, які попереджували водіїв. Він сидів в машині фольксваген. Приблизно між 23-24 год. ночі 10.11.2017р. почув тупий звук удару. Коли вийшов, побачив, що жигулі «шістка» синього кольору, яка їхала зі сторони ОСОБА_9 , зіткнулась з кантом ножа від грейдера, загальна вага якого біля 35 тонн. Від удару «шістку» розвернуло впоперек дороги. В машині були два чоловіки: за кермом обвинувачений ОСОБА_12 , його витиснуло з машини, руль знаходився майже в дверях, пасажир на передньому сидінні був «зажатий». Зі сторони Тернополя над`їхала машина, зупинилась, водій якої допомагав витягнути пасажира з «шістки». Водій і пасажир жигулів були в крові, у пасажира була травмована нога. Він викликав поліцію та швидку допомогу. По приїзді, швидка забрала обох постраждалих в ДТП до лікарні. Свідок пояснив, що він і ще один чоловік були понятими під час складання працівником поліції протоколу огляду місця події та підписували складені поліцейським документи.

Також винуватість ОСОБА_4 стверджується дослідженими під час судового розгляду документами:

- даними Протоколу огляду місця події від 11.11.2017 р. з план-схемою та фототаблицями, складених за участю понятих, підтверджено, що місцем події є автодорога Р-24 сполученням Татарів - Кам`янець-Подільський між населеними пунктами с. Котиківка - с. Поточище Городенківського району (165,7 км), огляд здійснювався зі сторони с. Поточище в напрямку с. Котиківка, з прив`язкою до електроопори № 95 з лівої сторони від дороги. На лівій обочині впритик до проїзної частини розташована автотехніка: легковий автомобіль Caddy, вантажний автомобіль ЗІЛ, трактор грейдер з лопатою, біля якої знаходиться автомобіль ВАЗ 2106 синього кольору н.з НОМЕР_1 . На лопаті з правої сторони є сліди від удару автомобіля ВАЗ фарба синього та жовтого кольорів. В автомобілі ВАЗ пошкоджена права передня частина - деформація в середину кузова. В протоколі описано результати зовнішнього огляду автомобіля. Також в протоколі зазначено, що на лівій обочині за автомобілем ВАЗ 2106 розташований вантажний автомобіль УАЗ, два катки та вантажні автомобілі; на відстані близько 400м від місця зіткнення автомобіля марки ВАЗ 2106 з трактором грейдер в напрямку с. Котиківка розташовані дорожні ковпаки, ще далі, зліва через 800 м розташований знак обмеження швидкості 30км та перешкода зліва, ще через 1000м зліва розташований знак обмеження швидкості 30км, перешкода зліва та ремонтні роботи. З місця події вилучений автомобіль марки ВАЗ 2106;

- висновком судово-медичного експерта № 155 від 06.12.2017 року, згідно якого у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Поточище, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої стегнової кістки, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої важкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя; забійної рани підборіддя, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, якими можуть бути виступаючі частини салону автомашини;

- висновком № 98 Городенківської центральної районної лікарні щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2017р., згідно з яким ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вищезазначені докази є належними, допустимими і достатніми. Вони повністю відтворюють події і факти, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають встановленню, та узгоджуються між собою.

Оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження, його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинений ОСОБА_4 злочин відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 14775,94 грн. згідно підтверджуючих документів. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він має постійне місце проживання, разом з батьками та братом проживає в с. Поточище, що стверджено довідкою Поточищенської сільської ради № 133 від 20.02.2018 р. та Актом обстеження матеріально-побутових умов від 16.02.2018р., він позитивно характеризується органом місцевого самоврядування за місцем проживання, не працює, був учасником Антитерористичної операції; згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Івано-Франківським облвійськкоматом 15.12.2016р., має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни учасників бойових дій. Довідками Івано-Франківського ОБМСЕ (профіль -проф.паталогічна) від 05.02.2015 р. стверджено, що ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_4 становить 25 відсотків, пов`язане з проходженням в/сл., дата встановлення страхового випадку - 11.12.14 р., на обліку в наркологічному і психоневрологічному кабінетах Городенківської ЦРЛ не перебуває; негативно ставиться до скоєного, щиро розкаюється, попросив вибачення в потерпілого; раніше не був судимий.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, як наполягав захисник, оскільки обвинувачений не працює та не має заробітку. Йому слід обрати покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, у виді обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до частини першої ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він вправі прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

За наведених вище обставин, враховуючи досудову доповідь Городенківського районного сектору з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, з якої слідує, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та особа не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч. 1 статті 286 КК України - із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи заявлений прокурором Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області цивільний позов в інтересах держави в особі Городенківської районної державної адміністрації та КЗ «Городенківська центральна районна лікарня» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь КЗ «Городенківська центральна районна лікарня» заподіяних державі збитків витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 2451,56 грн. суд виходить з наступного. Відповідно до положень ч.5 ст.128 КПК України - цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Цивільний позов не був підтриманий прокурором в судовому засіданні у зв`язку з повним відшкодуванням обвинуваченим витрат, про що свідчить додана до матеріалів справи квитанція від 09.02.2018 р. Оскільки положеннями КПК України не врегульовані процесуальні відносини у випадку не підтримання позовних вимог, тому суд керується ст.ст. 206,255 ЦПК України, і приходить до висновку, що слід закрити провадження у справі в частині цивільного позову про відшкодування витрат закладові охорони здоров?я на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 , який просить стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 100000 грн., завдану тим, що позивач терпів фізичний біль та страждання у зв`язку з ушкодженням здоров`я, перебував у лікувальному закладі, переносив лежачий лікувальний режим та матеріальну шкоду, як часткове відшкодування за ст. 1195 ЦК України, в т.ч.: 3009,42 грн. понесених витрат на лікування за період з 11.11.2017р. згідно з оригіналами письмових документів, 22338 грн. шкоди, розрахованої за 6 місяців, виходячи з мінімальної заробітної плати з 01.01.2018р. в розмірі 3723 грн., як відшкодування потерпілому заробітку, втраченого ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Цивільний позов потерпілого в частині матеріального відшкодування слід задовольнити в розмірі документально підтверджених витрат на медикаменти, придбані за час лікування в Городенківській ЦРЛ з 11.11.2017р. по 30.11.17 р., згідно Виписки-переліку з медичної карти № 7079 про лікування хворого ОСОБА_7 з діагнозом закритий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням відламків, забійна рана бороди в сумі 554,02 грн., витрат на проведення рентгену 40 грн., витрат на МРТ в лікувально-діагностичному центрі «СіМедГруп» 1950 грн., всього на суму 2544,02 грн. Суд не враховує подані потерпілим чеки на медикаменти: № 182 в частині 9,5 грн., № 2960 на суму 62,7грн., № 1261986 на суму 31,8 грн., № 449241 на суму 81грн., № 474261 на суму 86,46 грн., № 449240 на суму 140,89 грн., № 45835 на суму 53,03 грн., так як вони не мають доказового значення по даній справі, відсутнє підтвердження про їх призначення лікарями згідно медичної карти.

Суд не вбачає підстав для відшкодування потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 22338 грн., так як в судовому засіданні не доведено, що потерпілий втратив заробіток (дохід) внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а довідкою Івано-Франківської психіатричної МСЕК від 05.10.2016 р. стверджено, що ОСОБА_7 є інвалідом з дитинства, 2 група.

Суд враховує, що потерпілому ОСОБА_7 спричинена моральна шкода, яка полягала в фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав в зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями під час ДТП, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні з 11 по 30 листопада 2017р., переніс операцію з вкладенням імплантатів, про придбання яких свідчить рахунок-фактура № ГЮ100 від 14.11.2017р. Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи. Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає, що слід частково задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі, адекватному нанесеній моральній шкоді.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - один рік шість місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців.

Згідно ч.1, ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Закрити провадження у справі в частині цивільного позову прокурора Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Городенківської районної державної адміністрації та КЗ «Городенківська центральна районна лікарня» до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з цивільного відповідача в користь КЗ «Городенківська центральна районна лікарня» заподіяних державі збитків витрат в розмірі 2451,56 грн. за стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - ОСОБА_7 .

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_7 , жителя с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області 2544,02 грн. (дві тисячі п`ятсот сорок чотири грн.02 коп.) матеріальної шкоди, 8000 (вісім тисяч) гривень моральної шкоди.

Речовий доказ - автомобіль ВАЗ 2106 синього кольору номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні в Городенківському відділенні поліції Коломийського відділу поліції, передати ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: ОСОБА_1