Ухвала

від 05.12.2018 по справі 291/1454/18

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1454/18

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову у відкриті провадження

05 грудня 2018 року

суддя Ружинського районного суду Житомирської області Грек М.М., перевіривши матеріали по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до СВАТ Топорівське в особі ліквідатора ОСОБА_2, третя особа: Фермерське господарство Прометей 2016 ,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 у кінці 2016 року на відкритому електронному аукціоні, котрий проводився Житомирською товарною агропромисловою біржою, придбала майно підприємства-банкрута Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Топорівськє , а саме будівлю кузні тракторного парку, складу запчастин, будинку механізатора, складу продуктів, елементів конструкцій піднавісу тракторного парку по вул. Ружинській №1, 2, с. Топори (протокол біржі №16/35 від 08.11.16, договір купівлі-продажу від 08.11.16, акт передання права власності від 11.11.16).

Вказане підтверджується нотаріально посвідченим свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів серії ННВ №202243 від 03.03.18 та записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №25121431 від 03.03.18, про що свідчить витяг з ДРРП.

На придбані об'єкти Бердичівським МЕТІ було виготовлено відповідну технічну документацію.

В подальшому з'ясувалося, що придбані нею об'єкти розташовані не по вул. Ружинській у с. Топори, а на території Топорівської сільської ради поза межами населеного пункту. Вказане підтверджується довідкою Топорівської сільської ради від 28.12.2016 №417 та довідкою відділу Держгеокадастру у Ружинському районі від 22.12.2016 №048/0-45/6-16.

На цій підставі позивачка звернулася до Топорівської сільської ради з листом про уточнення поштової адреси.

У відповідності до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Топорівською сільською радою прийняте рішення №8 від 02.08.2017 Про присвоєння фактичної та поштової адреси об'єктам нерухомого майна .

За нормами законодавства України, поштова адреса вважається присвоєною з моменту її внесення до Реєстру поштових адрес, відповідно, дане рішення ради погоджене з Житомирською філією ДП Національні інформаційні системи (вул. Перемоги, 18а, м. Житомир).

Крім того, звертаючись в Топорівську сільську раду з проханням про уточнення адрес, позивачка як власник майна прийняла рішення про об'єднання куплених нею будівель і споруд в один інвентарний об'єкт - комплекс будівель та споруд №2, адже ці будівлі фактично й раніше були таким відокремленим комплексом - тракторним парком колишнього ВАТ Топорівське (після реорганізації - СВАТ), і всі інженерно-технічні властивості дозволяли таке обєднання.

Відповідно до ухваленого радою рішення Бердичівським МБТІ були внесені уточнення до технічної документації на об'єкти нерухомості. На цій підставі були внесені уточнення до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Незважаючи на те, що позивачка власник вказаного майна, ліквідатором Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Топорівське ОСОБА_2 в ході подальшого продажу майна підприємства-банкрута сформовано лот №4 Будівля складу ПММ з будівлями бані, телефонної апаратної , до складу якого, зокрема, входить Виробничий будинок - склад МТФ №1, склад на пальне (металеві ємкості) №3, площадка, вимощена асфальтом №5 загальною площею 2207 кв. м. , огорожа №6 загальною площею 395,6 кв. м. комплексу будівель і споруд № 9 .

Оголошення про продаж вказаного майна було опубліковано на сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України 18.10.2018, номер публікації 54902, аукціон призначено на 19.11.2018 року на 11 годину, організатор аукціону Універсальна товарна біржа Україна-Захід м. Рівне, замовник аукціону СВАТ Топорівське в особі ліквідатора ОСОБА_2

Таким чином 19.11.2018 року Універсальною товарною біржою Україна-Захід (вул. Кавказька, 8, офіс 114 м. Рівне) був проведений аукціон з продажу майна СВАТ Топорівське , згідно повідомлення про результати його проведення , опублікованого на сайті Міністерства юстиції України 19.11.2018 року, номер публікації 55634, на аукціоні продано лот №4, включаючи належні позивачці асфальтовану площадку та огорожу із залізобетонних плит.

Клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову від 16.11.2018 №01-01/16/81 однозначно свідчить про невизнання СВАТ Топорівське права приватної власності ОСОБА_1 на вказане право. Ліквідатор прийшла до висновку, що площадка, вимощена асфальтом та огорожа, включені нею до комплексу будівель та споруд № 9 правомірно і не належать на праві власності фізичній особі - ОСОБА_1 .

Про це також свідчать і відповідні дії - а саме проведення 19.11.2018 року аукціону з продажу лоту №4.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно переможцем аукціону-власником будівлі складу ПММ, з будівлями бані, телефонної апаратної, площадки, вимощеної асфальтом та огорожі комплексу будівель та споруд №9, розташованих на території Топорівської сільської ради, стало Фермерське господарство Прометей 2016 , код ЄДРПОУ 40512466, вул. Шевченка, 21, с. Вчорайше, засновник та керівник господарства ОСОБА_3.

Тому, позивачка просить визнати за нею право приватної власності на асфальтовану площадку площею 128 кв.м., огорожу із залізобетонних плит площею 425 кв.м., асфальтовану площадку загальною площею 2079 кв.м.

Статтею 19 ч.1 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки даний спір стосується питань щодо ліквідаційної маси у справі про банкрутство, суд дійшов висновку, що спір про визнання права власності на майно безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не в позовному провадженні.

Пунктом 7 частини 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Також, згідно з частиною 9 статті 16 ГПК України до виключної підсудності суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство віднесено розгляд справ у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 ГПК України.

Зазначені зміни до процесуального законодавства набрали чинності з 19.01.2013року, незалежно від того за нормами якої редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснюється провадження у конкретній справі про банкрутство та у якій стадії провадження перебуває боржник.

Частиною 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Отже, з врахуванням змін до ГПК України, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-VI від 22.12.2011 року, що набрав чинності 19.01.2013 року, спір про визнання недійсним будь-якого правочину, який порушується особами, чиї майнові права порушено (ліквідатором боржника, кредиторами) після 19.01.2013року, належить до виключної підсудності господарського суду в межах провадження у справі про банкрутство.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон №№ 2343-XII) , відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідно статті 13 Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечить реалізацію контролю суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство за діяльністю боржника є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута так і кредиторів та узгоджується з приписами ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 3, ч.10 ст. 16 ГПК України.

Розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції Господарського суду.

Відповідно доч.1п.1ст.186 ЦПК України,суддя відмовляєу відкритті провадження у справі,якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, вказані обставини свідчать про відсутність передумов відкриття провадження в справі за заявленим позовом та являються підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 186ЦПК України.

Згідно правил ч. 3ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше пяти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

На підставі ст.7ч.1п.3Закону України Про судовий збір ,сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.7 ч.1 п.3 Закону України Про судовий збір , ст.19, 186, 258-261, 353, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, ст.20 ГПК України,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до СВАТ Топорівське в особі ліквідатора ОСОБА_2, третя особа: Фермерське господарство Прометей 2016 .

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з позовними матеріалами повернути позивачеві.

Розяснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду, подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя М. М. Грек.