Рішення

від 19.11.2010 по справі 2-3209/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-3209

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Голобородової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей та зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить визначити місце проживання його малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з ним за його місцем проживання та зобов'язати ОСОБА_5 віддати йому свідоцтва про народження, медичні книжки, та особисті речі дітей.

Він посилається на те, що перебував у зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_2, 31 березня 1997 року у них народилася донька ОСОБА_3, та 8 червня 2005 року у них народився син ОСОБА_4. 21 квітня 2009 року шлюб між ними був розірваний, неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено проживати з ОСОБА_2 Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 створила нову сім'ю з чоловіком, та з цього часу вона, її співмешканець та двоє дітей проживали у гуртожитку по Фонтанській дорозі, 14 в м. Одесі. 17 грудня 2009 року йому зателефонувала його тітка ОСОБА_6, яка повідомила, що його діти прийшли до неї додому та відмовилися повертатися до матері з посиланням на те, що їх дуже ображають. Віз забрав дітей до себе, та з їх слів дізнався, що їх мати ОСОБА_2 разом зі своїм співмешканцем їх ображають та погано до них ставляться. У зв'язку з даними обставинами позивач вважав, що за доцільне визначити місце проживання його малолітніх дітей по місцю його проживання та зобов'язати ОСОБА_5 віддати йому свідоцтва про народження, медичні книжки, та особисті речі дітей.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково. Не заперечувала проти визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - по місцю проживання батька ОСОБА_1, місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, просила визначити по місцю її проживання. У судове засідання 19 листопада 2010 року відповідачка не з'явилася, направила заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності.

Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-11/1809 від 22 жовтня 2010 року, згідно з яким орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю ОСОБА_2, а місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - разом з батьком ОСОБА_1.

Вислухавши пояснення позивача та відповідачки, представника третьої особи відділу по забезпеченню роботи органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, малолітньої ОСОБА_3, класного керівника ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 7 червня 1996 року відділом рагса виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпродзержинська, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

31 березня 1997 року народилася ОСОБА_3 (актовий запис № 239 від 7 квітня 1997 року відділу рагсу Дніпровської районної ради народних депутатів в м. Дніпродзержинськ).

8 червня 2005 року народився ОСОБА_4 ( актовий запис № 541 від 16 червня 2005 року Другого відділу рацсу Приморського районного управління юстиції м. Одеси).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний, неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено проживати з матір'ю.

1 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся з уточненою позовною заявою, в якій просив визначити місце проживання малолітніх дітей разом з ним.

Відповідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно зі ст. 160 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

На вимогу суду Київською районною адміністрацією Одеської міської ради розглянуте питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей, та 22 жовтня 2010 року в.о. голови Київської районної адміністрації Одеської міської ради підписаний висновок № 01- 11/1809, згідно з яким орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю ОСОБА_2, а місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - разом з батьком ОСОБА_1.

Статтею 161 СК України передбачено, що при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я, та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно до ст. 14 Закону України Про охорону дитинства діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним або батьками, а також інших дій, що стосується дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

У судовому засіданні, яке відбулося 25 травня 2010 року, за участю класного керівника Одеської ЗОНІ № 38 та представника Київської районної адміністрації Одеської міської ради допитана малолітня ОСОБА_3, яка пояснила, що бажає проживати разом з братом та батьком, оскільки її мати на даний час проживає з Ігорем, який погано до неї ставиться.

Класний керівник ОСОБА_8, у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_3 активна дівчинка, після того, як вона стала проживати з батьком стала гарніше навчатися, батько ОСОБА_1 завжди відвідує батьківські збори, допомагає з домашніми завданнями, досить часто приходе до школи з питань, пов'язаних з навчанням доньки.

При викладених обставинах суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 за його місцем проживання.

Щодо визначення місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд вважає за необхідне визначити його з матір'ю ОСОБА_2 за місцем її проживання.

Так, декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рості під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, кріт тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку суду позивачем не надано доказів, які б дали змогу суду встановити виняткові обставини, відповідно до яких малолітній ОСОБА_4 міг бути розлученим зі своєю матір'ю.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_5 віддати йому свідоцтва про народження, медичні книжки, та особисті речі дітей, суд вважає їх не підлягаючими задоволенню, оскільки особисто ОСОБА_1 у судовому засіданні 19 листопада 2010 року пояснив, що свідоцтво про народження, медична книжка та особисті речі малолітньої ОСОБА_3 знаходяться у нього, щодо свідоцтва про народження, медичної книжки та особистих речей малолітнього ОСОБА_4, то суд визначив його місце проживання разом з матір'ю, а тому не має правових підстав для зобов'язання ОСОБА_2 здійснювати дані дії.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 213, 215 ЦПК України ст. 14 Закону України Про охорону дитинства , Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, ст. ст. 141, 160, 161 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей та зобов'язання здійснити певні дії задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю ОСОБА_2 .Михайлівною за місцем її проживання

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині зобов'язання здійснити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий