Постанова

від 05.12.2018 по справі 727/4536/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/4536/18

Головуючий у 1-й інстанції: Чебан В.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 жовтня 2018 року (повний текст якого складено 16 жовтня 2018 року у м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чернівецька міська рада про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

у травні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чернівецька міська рада, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.04.2018 № 96-ДК0089 По/07/01-18, прийняту державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_3 в розмірі 340 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3 протиправно накладено на неї як на керівника ТДВ "Буковина-Авто" адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за використання земельної ділянки кадастровий №7310136900:51:002:0015, площею 1,1300 га не за цільовим призначенням, визначеним документацією із землеустрою. Зазначає, що вказана земельна ділянка надана ТДВ "Буковина-Авто" в строкове платне користування згідно договору оренди землі №7889 від 10.07.2012, пунктом 5.1 якого передбачено, що цільовим призначенням ділянки відповідно до категорії земель є: землі для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.14).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 жовтня 2018 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.04.2018 №96-ДК0089 По/07/01-18, прийняту державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3 в розмірі 340 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області на користь ОСОБА_2 сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири) гривні (вісімдесят) копійок.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

04 грудня 2018 року до суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники процесу не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили, при цьому 05 грудня 2018 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, протокольною ухвалою колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 25.04.2018 державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_3 проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель ТДВ "Буковина-Авто" за адресою: м. Чернівці, вулиця Коломийська, 15-А.

За результатами проведеної перевірки складено акт обстеження земельної ділянки №96-ДК/40/АО/10/01-18 від 12.04.2018 (а.с.11-12, 45-46), протокол про адміністративне правопорушення №96-ДК/0066П/07/01-18 від 12.04.2018 (а.с.13-14, 47-48), припис №96ДК/0077Пр/03/01-18 від 12.04.2018 (а.с.49-50) зі змісту яких слідує, що ТДВ "Буковина-Авто" в особі керівника ОСОБА_2 є землекористувачем та використовує земельну ділянку (кадастровий номер 7310136900:51:002:0015) площею 1,1300 га. Право користування посвідчено договором оренди землі №7889 від 10.11.2012 року, термін дії якого закінчився 10.07.2017, однак відповідно до п.3.4 даного договору, договір пролонговується. Згідно даного договору цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель: землі для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.14). Водночас, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, цільове призначення вищезазначеної земельної ділянки (кадастровий номер 7310136900:51:002:0015) для розміщення та постійної діяльності органів МНС (код КВЦПЗ 03.14), категорія земель землі житлової та громадської забудови з видом використання в межах категорії земель: для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення.

Відтак, в ході перевірки встановлено, що ТДВ "Буковина-Авто" в особі керівника ОСОБА_2 використовує вищевказану земельну ділянку площею 1,1300 га не за цільовим призначенням, визначеному документацією із землеустрою, зокрема: в металевих контейнерах та на прилеглій до них території проводиться комерційна діяльність (продаж автозапчастин та інших супутніх товарах).

На підставі вищенаведеного, державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_3 винесено постанову №96-ДК0089 По/07/01-18 від 25.04.2018 відносно керівника ТДВ "Буковина-Авто" ОСОБА_2, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за використання земельної ділянки площею 1,1300 га не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги ст. 96 та п. "ґ" ст. 211 Земельного кодексу України (а.с.19-20).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду даної адміністративної справи відповідачами не було надано суду належних доказів на підтвердження факту внесення саме позивачем невірного коду КВЦПЗ та використання нею земельної ділянки не за цільовим призначенням, а відтак висновок в оскаржуваній постанові про те, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням через те, що в окремих спорудах (металевих контейнерах та на прилеглій до них території) проводиться комерційна діяльність (продаж автозапчастин та супутніх товарів) є безпідставним, оскільки факт ведення господарської діяльності на вказаній земельній ділянці жодним чином не впливає на вид її використання та не свідчить про її використання не за цільовим призначенням. Крім того, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати у формі суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 704,80 грн. згідно квитанції №152 від 04 травня 2018 року (а.с. 7) підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, однак не погоджується з висновком суду в частині розподілу судових витрат, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до ст. 4 ОСОБА_4 України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" №963-ІV від 19.06.2003 об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Положеннями ст. 5 ОСОБА_4 України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

За приписами ст. 9 ОСОБА_4 України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведення моніторингу ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок, розгляду звернень юридичних і фізичних осіб, участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель, розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель, проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації, земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 10 ОСОБА_4 України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" закріплені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель.

Положеннями ч. 2 ст. 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Пунктом а ч. 1 ст. 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Так, апелянт наполягає на тому, що відомості до Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку з кодом цільового призначення 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС внесено на підставі Технічної документації із землеустрою, яка розроблена на замовлення директора ТДВ "Буковина-Авто".

Разом з тим, відповідно до наявної у справі копії протоколу проведення земельних торгів від 14.12.2011 про продаж права оренди земельної ділянки за адресою: м. Чернівці, вулиця Коломийська, 15-А, площею 1,1300 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення, переможцем стало Товариство з додатковою відповідальністю "Буковина-Авто". У вказаному протоколі зазначено лише цільове призначення земельної ділянки, однак не вказано код КВЦПЗ.

Відповідно до протоколу проведення земельних торгів від 14.12.2011 року про продаж права оренди земельної ділянки за адресою: м. Чернівці, вулиця Коломийська, 15-А, площею 1,1300 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення, переможцем стало Товариство з додатковою відповідальністю "Буковина-Авто". У вказаному протоколі зазначено лише цільове призначення земельної ділянки, однак не вказано код КВЦПЗ.

15.12.2011 ТДВ "Буковина-Авто" звернулось із заявою до директора ДП "Чернівецький геоінфоцентр" ОСОБА_5 про виготовлення реєстраційної справи для договору оренди земельної ділянки по вулиці Коломийська, 15-А м. Чернівці на підставі протоколу проведення земельних торгів від 14.12.2011 (а.с. 139). У вказаній заяві директором ТДВ "Буковина-Авто" не було вказано код КВЦПЗ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицію суду першої інстанції щодо безпідставності посилання апелянта на те, що саме попереднім керівником ТДВ "Буковина-Авто" було подано код 03.14, оскільки в заяві від 15.12.2011 року директором ТзДВ "Буковина-Авто" не вказано код КВЦПЗ і будь-яких інших доказів на підтвердження зазначеної позиції апелянтом не надано.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з договором оренди землі №7889 від 10.07.2012, укладеного між Чернівецькою міською радою (орендодавець) в особі директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради ОСОБА_7 та товариством з додатковою відповідальності "Буковина-Авто" (орендар) в особі директора ОСОБА_6 (а.с. 21, 28), орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення, яка знаходиться в м. Чернівці, вулиця Коломийська, 15-А.

Відповідно до п.2.1 та п.2.2 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1300 га, кадастровий номер земельної ділянки 7310136900:51:002:0015.

Згідно з п.3.1 договору, договір укладено строком на п'ять років і діє по 10 липня 2017 року включно.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель: землі для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код 03.14). У п. 5.2 зазначено, що мета використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення.

Як слідує з додатку №3 до договору оренди землі №7889 від 10.07.2012 (а.с.24), цільове призначення земельної ділянки 03.14 для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення.

Також відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки на місцевості в оренду для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення від 10.07.2012 року (додаток №5 до договору оренди землі №7889 від 10.07.2012 (а.с. 26) та акту встановлення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), закріплення їх межовими знаками (межові знаки існуючі) та їх передача від 19.06.2012 року (додаток №4 до договору оренди землі №7889 від 10.07.2012 (а.с.25), ТДВ "Буковина-Авто" передано земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва об'єкта комерційного призначення.

Згідно з додатком №6 до договору оренди землі №7889 від 10.07.2012 (а.с. 27) в плані зовнішніх меж земельної ділянки по вулиці Коломийська, 15-А м. Чернівці, яка надається в оренду ТДВ "Буковина-Авто" також зазначено: для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення.

Тобто, наявні у справі докази підтверджують ту обставину, що ТДВ "Буковина-Авто" надано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 7310136900:51:002:0015, площею 1,1300 га, з цільовим призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код 03.14) і метою використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення.

Водночас, позивача як керівника ТДВ "Буковина-Авто", притягнуто до відповідальності за використання вказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням виключно на підставі відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с. 29), без належної оцінки змісту вказаного договору оренди та без з'ясування тієї обставини, ким були внесені дані щодо цільового призначення земельної ділянки - 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів МНС.

Разом з цим, доводи апеляційної інстанції жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що на час укладення договору оренди землі №7889 від 10.07.2012 діяв наказ Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року №1011/18306, яким затверджено класифікацію видів цільового призначення земель. Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, код 03.14 відносився до земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №587 від 28.09.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.2012 №1917/22229, затверджено зміни до класифікації видів цільового призначення земель, відповідно до яких у позиції 03 Секції В "Землі житлової та громадської забудови", після розділу 03.13 доповнено позицію новим підрозділом такого змісту: 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів МНС, у зв'язку з цим підрозділи 03.14, 03.15 вважати відповідно підрозділами 03.15, 03.16, а відтак інформацію до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку щодо цільового призначення земельної ділянки 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів МНС, внесено не позивачем, а відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №587 від 28.09.2012, яким затверджено зміни до класифікації видів цільового призначення земель.

Крім того, 05.05.2017 Товариство з додатковою відповідальністю "Буковина-Авто" звернулось із заявою до департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про поновлення договору оренди землі від 10.07.2012 року №7889 на земельну ділянку по вулиці Коломийська, 15-А м. Чернівці для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення терміном на 5 років (а.с. 92).

Відповідно до заяви Генерального директора ТДВ "Буковина-Авто" №41 від 27.02.2018, яка 01.03.2018 отримана Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (а.с. 91), ТДВ "Буковина-Авто" просить припинити дію п.1.1. рішення Чернівецької міської ради №1010 від 08.12.2017 з метою приведення земельної ділянки до фактичного використання у відповідності до п.1.1 договору оренди землі №7889 від 10.07.2012 року, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки №10 від 20.12.2011 для будівництва та обслуговування об'єктів комерційного призначення (код, згідно КВПЦЗ 03.07.)

Рішенням Чернівецької міської ради 54 сесії VІІ скликання від 26.04.2018 №1252 "Про розгляд звернень юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, затвердження проектів їх відведення та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань" (а.с.86) поновлено з 10.07.2017 ТДВ "Буковина-Авто" договір оренди землі від 10.02.2012 №7889 за адресою: вулиця Коломийська, 15-А м. Чернівці, площею 1,1300 га, терміном на три роки для будівництва та обслуговування об'єкта комерційного призначення; надано ТДВ "Буковина-Авто" дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).

Водночас, факт звернення ТДВ "Буковина-Авто" до Чернівецької міської ради щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), суд апеляційної інстанції розцінює як правомірні дії позивача, спрямовані на усунення розбіжностей у визначенні коду цільового призначення земельної ділянки, а не як визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного ст. 53 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач як керівник ТДВ "Буковина-Авто", здійснювала використання землі за цільовим призначенням відповідно до договору оренди, оскільки не встановлювала та не зазначала код класифікації видів цільового призначення земель, а також не вносила відомості до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку із зазначенням коду 03.14. для розміщення та постійної діяльності органів МНС (а.с. 29), а відтак відсутні підстави вважати, що остання порушила вимоги земельного законодавства, а саме ст. 96 та п. "ґ" ч.1 ст. 211 ЗК України щодо невиконання вимог стосовно використання земель за цільовим призначенням.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення від 25.04.2018 № 96-ДК0089 По/07/01-18, оскільки відповідачами не представлено належних доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 53 КУпАП.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Однак, ОСОБА_4 України "Про судовий збір" №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до випадків, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень ОСОБА_4 України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" припис ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст. 5 ОСОБА_4 №3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим ОСОБА_4, не є вичерпним.

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами ОСОБА_4 №3674-VI, а тому за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених ОСОБА_4 №3674-VI.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 3, 4 ОСОБА_4 №3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору.

КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

ОСОБА_4 №3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

У зв'язку з цим, за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених ОСОБА_4 №3674-VI, також сплаті не підлягає.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі №306/17/16-а та у постанові Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі №728/1327/16-а.

Проте, судом першої інстанції не було враховано вказані норми чинного законодавства України.

За правилами ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищенаведених норм, колегія суддів вважає, що позивачем було помилково сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. відповідно до квитанції №152 від 04 травня 2018 року при поданні позовної заяви, оскільки остання звільнена від такої сплати і не позбавлена права звернутися з відповідною заявою про повернення помилково сплаченого судового збору.

За таких обставин, ОСОБА_2, яку звільнено від сплати судового збору за подання адміністративного позову у даній справі, не повинна була нести судові витрати у формі сплати судового збору, що свідчить про відсутність підстав для їх компенсування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області на користь ОСОБА_2 сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704,8 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що доводи апеляційної скаргу частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, оскільки судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи та вірно вирішено справу по суті спору, однак порушено норми матеріального та процесуального права в частині розподілу судових витрат, а відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати у відповідній частині.

Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 жовтня 2018 року скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області на користь ОСОБА_2 сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири) гривні (вісімдесят) копійок.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог щодо стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області відмовити.

В решті рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 грудня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8