Ухвала

від 05.12.2018 по справі 904/3299/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про затвердження мирової угоди

05.12.2018м. ДніпроСправа № 904/3299/18

Pа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", м. Київ

до Приватного підприємства "Ренар", м. Дніпро

про стягнення 577477,92 грн

Суддя Воронько В.Д.,

при секретарі судового засідання Батир Б.В.,

розглянув матеріали справи у судовому засіданні

у присутності представників:

від позивача: Мілкіна О.В., довіреність № 13/18 від 15.08.2018, представник;

від відповідача: Савченко В.О., виписка з ЄДРПОУ серії АД № 243798 від 01.07.2014, директор

СУТЬ СПОРУ:

23.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Ренар" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про стягнення 153632,71 грн основного боргу, 392532,31 грн неустойки, 24860,31 грн суми інфляційного збільшення та 6452,59 грн 3% річних, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №37/2, укладеного між сторонами 01.06.2016.

Ухвалою від 26.07.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з призначенням підготовчого засідання на 22.08.2018.

22.08.2018 позивач подав пояснення, у яких зазначив про допущену ним у позовній заяві технічну помилку відносно ціни позову, а тому вірною загальну ціну позову просить суд вважати у сумі 577477,92 грн.

Ухвалою суду від 22.08.2018 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 24.09.2018.

На підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні 24.09.2018 оголошено перерву до 18.10.2018.

У призначеному на 18.10.2018 підготовчому засіданні позивач не забезпечив участі свого представника, але 17.10.2018 на електронну поштову скриньку суду останній надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату чи оголошення перерви у зв'язку з перебуванням його представника за кордоном.

Ухвалою від 18.10.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.11.2018.

19.11.2018 від позивача та відповідача надійшло клопотання про надання сторонам, згідно з положеннями ГПК України про розумні строки, терміну для вирішення питання мирним шляхом. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що 16.11.2018 на рахунок позивача було перераховано грошові кошти у розмірі 160000,00 грн, але на даний момент позивач не має можливості зарахувати вказану суму як виплату боргу відповідачем, оскільки позивачем ще не отримано договору поруки між ПП "Ренар" та Савченком Вадимом Олександровичем, який вніс ці кошти як фізична особа. У підтвердження вказаних обставин до клопотання сторонами додано квитанцію АТ КБ "Приватбанк" №0.0.1186756281.1 від 16.11.2018 на суму 160000,00 грн.

У судовому засіданні 19.11.2018 оголошувалась перерва до 27.11.2018.

27.11.2018 відповідач подав заяву про застосування позовної давності, в якій просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення з нього неустойки та відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Також відповідач подав заяву про звільнення його на підставі ч. 3 ст. 219 Господарського кодексу України від відповідальності за порушення строків поставки обладнання по договору поставки №37/2 від 01.06.2016 у зв'язку з тим, що порушенню строків поставки обладнання сприяла бездіяльність позивача.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 27.11.2018, відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на здійснення ним протягом розгляду даної справи часткового повернення грошових коштів позивачу в сумі 177000,00 грн (банківські квитанції від 16.11.2018 на суму 160000,00 грн та від 19.11.2018 на суму 17000,00 грн) та відсутність у даному випадку у позивача права, за захистом якого він звернувся.

У судовому засіданні 27.11.2018 оголошено перерву до 05.12.2018.

05.12.2018 від сторін надійшла спільна заява про укладення мирової угоди, в якій останні просять у відповідності до ст. 192 ГПК України визнати між ними мирову угоду. До заяви сторонами додано примірник тексту мирової угоди від 29.11.2018.

У судовому засіданні представники сторін підтримали подану ними заяву укладення мирової угоди у справі.

Дослідивши матеріали справи, зокрема заяву про укладення мирової угоди у справі, вислухавши пояснення представників сторін, суд, враховуючи обставини справи та подані матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (далі - покупець, позивач) та Приватним підприємством "Ренар" (далі - продавець, відповідач) було укладено договір поставки №37/2 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець - належним чином прийняти та оплатити обладнання згідно зі специфікацією.

Згідно з п. 1.2 договору номенклатура, технічні характеристики, кількість, комплектація та ціна обладнання наводяться у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка обладнання здійснюється на умовах FCA, склад продавця - Україна, м. Суми, вул. Брянська, 2 згідно з ІНКОТЕРМС 2010.

Поставка обладнання здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту оплати згідно з п. 5.2 даного договору. За взаємною згодою сторін, продавець має право на дострокову поставку обладнання (п. 3.2 договору).

Датою поставки вважається дата отримання обладнання уповноваженим представником покупця. Обладнання вважається поставленим з моменту підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної, при виконанні умов, вказаних у п.п. 5.2, 5.3 цього договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору відвантажене для покупця обладнання має супроводжуватись наступними документами:

- рахунок-фактура;

- видаткова накладна;

- "Керівництво по експлуатації обладнання (Паспорт)", що включає схеми обладнання (електричну, принципову та т.і.).

У відповідності до пункту 6.1 договору оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У пункті 6.3 договору сторонами узгоджені наступні умови оплати:

- 55% попередня оплата протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору;

- 45% кінцева оплата протягом 3 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної на обладнання в технічно справному стані.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 11.3 договору).

На виконання умов договору між постачальником та замовником було укладено специфікації №1 та №2 від 01.06.2016.

Згідно зі специфікацією №1 від 01.06.2016 сторони узгодили поставку за договором обладнання на суму 165000,00 грн (без ПДВ), а саме: токарного станку ДИП 200(ІК62) у кількості 1 шт за ціною 55000,00 грн (без ПДВ) та токарного станку ДИП 400 (ІА64) у кількості 1 шт за ціною 110000,00 грн (без ПДВ).

Згідно зі специфікацією №2 від 01.06.2016 сторони узгодили поставку за договором обладнання на суму 905334,00 грн (без ПДВ), а саме: крану мостового в/п 5,0 т у кількості 2 шт за ціною 112000,00 грн за одиницю товару (без ПДВ); крану мостового в/п 10,0т у кількості 2 шт за ціною 130667,00 грн за одиницю (без ПДВ) та крану мостового в/п 20,0т у кількості 2 шт за ціною 210000,00 грн за одиницю (без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у рахунок оплати за узгоджене до поставки обладнання та супутні транспортні послуги було сплачено відповідачу грошові кошти в сумі 1253966,71 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії банківських виписок по розрахунковому рахунку позивача (а.с. 32-39).

Відповідач поставив позивачу обладнання на загальну суму на суму 800334,00 грн, що підтверджується наступними документами:

- накладною №09/06/16 від 09.06.2016 на суму 165000,00 грн, товарно-транспортною накладною №09/06 від 09.06.2016;

- накладною №01/07/16-01 від 01.07.2016 на суму 112000,00 грн, товарно-транспортними накладними №01/07-01 від 01.07.2016, №01/07-02 від 01.07.2016;

- накладною №01/07/16-02 від 01.07.2016 на суму 130667,00 грн, товарно-транспортною накладною №01/07-03 від 01.07.2016;

- накладною №02/09/16 від 02.09.2016 на суму 130667,00 грн, товарно-транспортними накладними №02/09 від 02.09.2016, №05/09 від 05.09.2016;

- накладною №25/10/16 від 25.10.2016 на суму 150000,00 грн, товарно-транспортними накладними №25/10-01 від 25.10.2016, №25/10-02 від 25.10.2016;

- накладною №16/12/16-01 від 16.12.2016 на суму 112000,00 грн, товарно-транспортними накладними №16/12 від 16.12.2016, №23/12 від 23.12.2016, а також надав останньому транспортні послуги на загальну суму 300000,00 грн, що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №01/07/16-01 від 01.07.2016 на суму 30000,00 грн;

- №01/07/16-02 від 01.07.2016 на суму 30000,00 грн;

- №01/07/16-03 від 01.07.2016 на суму 60000,00 грн;

- №02/09/16 від 02.09.2016 на суму 30000,00 грн;

- №05/09/16 від 05.09.2016 на суму 30000,00 грн;

- №25/10/16-01 від 25.10.2016 на суму 30000,00 грн;

- №25/10/16-02 від 25.10.2016 на суму 30000,00 грн;

- №16/12/16-02 від 16.12.2016 на суму 30000,00 грн;

- №23/12/16-01 від 23.12.2016 на суму 30000,00 грн.

Таким чином, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором на суму 153632,71 грн коштів, сплачених позивачем за обладнання, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Тому позивач 18.05.2018 направив відповідачу претензією №18К-202 від 16.05.2018 з вимогами поставити обладнання у найкоротші терміни або повернути кошти за непоставлене обладнання.

Оскільки заходи досудового врегулювання спору не надали позитивного результату, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Звертаючись до суду, позивач, окрім основного боргу у сумі 153632,71 грн, нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку в сумі 392532,31 грн, інфляційне збільшення боргу в сумі 24860,31 грн та 3% річних у сумі 6452,59 грн, що і є предметом цього позову.

Виходячи з того, що сторонами подано заяву про укладення мирової угоди, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1-4 статті 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Розглянувши подану мирову угоду, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання (зі сторони позивача вона підписана представником Мілкіною Олександрою Володимирівною, яка діє на підставі довіреності №13/18 від 15.08.2018 строком дії до 31.12.2018, виданої генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" Максименком Євгеном Сергійовичем, який діє на підставі Статуту, а зі сторони відповідача директором Савченком Вадимом Олександровичем, який діє на підставі Статуту), суд встановив, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 29.11.2018 у цій справі стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору. У зв'язку з укладенням позивачем та відповідачем мирової угоди судом роз'яснено сторонам правові наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, які передбачені ч. 3 ст. 231 ГПК України щодо недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Частиною п'ятою ст. 192 ГПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 цього Кодексу).

Приписами ст. 193 ГПК України визначено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Враховуючи, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає фактичним обставинам справи, здійснена в інтересах обох сторін та не зачіпає інтереси інших осіб, суд згідно зі ст.ст. 192, 193 ГПК України затверджує мирову угоду.

Тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Частинами 1, 4 статті 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

З огляду на те, що відповідно до умов мирової угоди відповідач бере на себе зобов'язання з оплати на користь позивача повної суми судового збору в розмірі 9292,57 грн, суд погоджується з домовленістю сторін щодо порядку розподілу судових витрат в цій частині.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 192, 193, 231 ч. 1 п. 7, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду від 29.11.2018 у справі №904/3288/18, укладену між:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", 01021, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 16, офіс 1/22; код ЄДРПОУ 39802167, (стягувач ),

та

Приватним підприємством "Ренар", 49000, місто Дніпро, вулиця Електрична, будинок 36, квартира 906; код ЄДРПОУ 39275150, (боржник ),

наступного змісту:

" МИРОВА УГОДА

у справі №904/3299/18 за позовом ТОВ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (Код ЄДРПОУ 39802167), що знаходиться за адресою: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 16, оф. 1/22 до Приватне підприємство "РЕНАР" (код ЄДРПОУ 39275150), що знаходиться за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Електрична, буд. 36, квартира 906,

про стягнення з ПП "Ренар" (ЄДРПОУ 39275150) на корить ТОВ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (код ЄДРПОУ 39802167) суму основного боргу в розмірі 153632,71 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот тридцять дві гривні 71 коп.), суму неустойки в розмірі 392532,31 (триста дев'яносто дві тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 31 коп.), сума інфляційного збільшення в розмірі 24860,31 (двадцять чотири тисяч вісімсот шістдесят гривень 31 коп.) та 3% річних за користування коштами в розмірі 6452,59 (шість тисяч чотириста п'ятдесят дві гривня 59 коп.), суму судового збору в розмірі 9292,57 (дев'ять тисячі двісті дев'яносто дві гривень 57 коп.)

м. Дніпро "29" листопада 2018 року

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", в особі представника Мілкіної Олександри Володимирівни, яка діє на підставі довіреності №13/18 від 15.08.2018 року, з однієї сторони та

Відповідач: Приватне підприємство "РЕНАР", в особі директора Савченка Вадима Олександровича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, надалі за текстом разом іменуються - "Сторони" та кожен окремо "Сторона", з метою врегулювання спору, керуючись ст.ст. 192, 193 Господарського процесуального кодексу України, уклали дану мирову угоду про наступне:

1. Відповідач визнає, що сума його основної заборгованості за договором №37/2 від 01.06.2016р., що є предметом судового спору по справі №,904/3299/18 перед Позивачем, складає 197000,00 (сто дев'яносто сім тисяч тисяч грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ, та включає суму основного боргу в розмірі 153632,71 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот тридцять дві гривні 71 коп.), суму плаченого Позивачем судового збору в розмірі 9292,57 (дев'ять тисячі двісті дев'яносто дві гривень 57 коп.), штрафних санкцій в розмірі 34074,72 (тридцять чотири тисячі сімдесят дві гривні 72 коп.)

2. Погашення заборгованості здійснюватиметься Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, у термін до 31.12.2018р.

3. Відповідач має право достроково погасити суму заборгованості.

4. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї Мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання спору, і після її виконання не матимуть жодних інших вимог одна до одної.

5. Сторони стверджують, що однаково розуміють значення і умови цієї мирової угоди та її правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при її укладанні, а також те, що особи, які її підписали мають достатні для цього повноваження.

6. Ця Мирова угода складена у трьох примірниках: один для суду (в матеріали справи), один для Позивача та один для Відповідача.

7. Ця мирова угода набуває чинності з моменту затвердження її судом.

НАЙМЕНУВАННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

Відповідач: Позивач:

Приватне підприємство "РЕНАР " ТОВ "БМЗ "Прогрес "

49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 6.16, оф.1/22

Електрична, буд. 36, квартира 906 Код ЄДРПОУ 39802167, ІПН398021626558

ЄДРПОУ 39275150 П/р 26002300004406 в філії-ГУ по м. Києву

П/р 26004050235482 в КБ "Приватбанк " та Київської обл. АТ "ОЩАДБАНК " , МФО

МФО 305299 322669 Тел.: (044) 490-38-88, 490-38-99

Е-mail: info@progress.ua

Директор Представник

---

В.О. Савченко

---

ОВ. Мілкіна".

2. Провадження у справі закрити.

3. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 01.01.2022.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 05.12.2018 та складена 06.12.2018.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.Д. Воронько