Рішення

від 06.03.2018 по справі 905/2670/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.2018 Справа № 905/2670/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу №905/2670/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Квартал Люксембург 1

про стягнення 85741,21грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №14-85 від 14.04.2017р.

від відповідача: не з'явився,

Суть спору: ПАТ НАК Нафтогаз України звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСББ Квартал Люксембург 1 про стягнення 85741,21грн., з яких: 41010,72грн. основного боргу, 9002,67грн. пені, 3583,59грн. 3% річних, 32144,23грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору купівлі-продажу природного газу №2501/14-ТЕ-7 від 28.01.2014р. із відповідачем, невиконання останнім своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу, внаслідок чого виникли підстави для стягнення боргу за період квітень-липень, жовтень-грудень 2014 року, а також нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов'язаннями лютого-липня та жовтня-грудня 2014р.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано: розрахунок заборгованості відповідача, сальдо та операції по підприємству відповідача за спірний період, а також у копіях: договір купівлі-продажу природного газу №2501/14-ТЕ-7 від 28.01.2014р. з додатковою угодою №1 від 29.04.2014р., акти приймання-передачі природного газу за лютий-червень, листопад та грудень 2014 року, РЕЄСТРИ обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії Нафтогаз України через Національну акціонерну компанію Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Донецькміськгаз за липень та жовтень 2014 року .

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175, 193, 216, 230-232 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2018р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав. При цьому, про дату, час та місце судових засідання засідань відповідач був повідомлений належним чином шляхом розміщення на офіційному веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua) відповідних оголошень, виходячи з того, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Квартал Люксембург 1 є: 83050, м. Донецьк, пр. Ватутіна, 2Д, а також з того, що органами поштового зв'язку не здійснюється приймання та пересилання поштової кореспонденції до м. Донецьк.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на викладене господарський суд визнав за можливе розглянути справу в порядку ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Справа розглянута за правилами загального позовного провадження.

На підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.03.2018р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

28.01.2014р. між ПАТ НАК Нафтогаз України (продавець, позивач) та ОСББ Квартал Люксембург 1 (покупець, відповідач) на виконання Закону України Про засади функціонування ринку природного газу укладено договір купівлі-продажу природного газу №2501/14-ТЕ-7, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014р. природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 29.04.2014р. газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

За п.2.1 договору продавець передає покупцеві в з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ обсягом до 240,0 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.), зокрема: січень - 35,000, лютий - 35,000, березень - 30,000, квітень - 20,000, травень - 10,000, червень - 5,000, липень - 5,000, серпень - 5,000, вересень - 5,000, жовтень - 25,000, листопад - 30,000, грудень - 35,000.

Відповідно до п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Згідно з п.3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаному уповноваженим представником та скріпленому печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

За змістом п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000куб.м природного газу становить 1091грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того ПДВ 20% - 218,20грн., всього з ПДВ - 1309,20грн. У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для Сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію.

Згідно з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.01.2014р. і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11 договору).

Позивач поставив відповідачу за період з лютого по липень та з жовтня по грудень 2014р. газ на загальну суму 70615,62грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за лютий-червень, листопад та грудень 2014року, а також реєстрами обсягів реалізації за липень та жовтень 2014 року природного газу з ресурсів НАК Нафтогаз України через НАК Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Донецькміськгаз відповідно до договору №14-121-ТН від 30.01.2014, укладеного між ПАТ НАК Нафтогаз України та ПАТ Донецькміськгаз .

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті за поставлений природний газ у повному обсязі та у передбачені договором строки не виконав, внаслідок чого ПАТ НАК Нафтогаз України заявлено вимоги про стягнення боргу у сумі 41010,72грн.

Доказів наявності заперечень відповідача щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписом ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт постачання природного газу на суму 70615,62грн. та здійснення відповідачем оплат за лютий та березень 2014р. на суму 29604,90грн.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення суми невиконаного відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 41010,72грн. за квітень - липень та за жовтень-грудень 2014р. за договором №2501/14-ТЕ-7 від 28.01.2014р. підлягають задоволенню, оскільки вони є доведеними, обґрунтованими.

Частина перша ст.530 Цивільного кодексу України визначає: якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, п.6.1 договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Приймаючи до уваги дати поставок та викладені у п.6.1 договору умови оплати природного газу, остаточний розрахунок за газ мав бути здійснений:

за лютий 2014 року - не пізніше 14.03.2014р.;

за березень 2014 року - не пізніше 14.04.2014р.;

за квітень 2014 року - не пізніше 14.05.2014р.;

за травень 2014 року - не пізніше 16.06.2014р.;

за червень 2014 року - не пізніше 14.07.2014р.;

за липень 2014 року - не пізніше 14.08.2014р.;

за жовтень 2014 року - не пізніше 14.11.2014р.;

за листопад 2014 року - не пізніше 15.12.2014р.;

за грудень 2014 року - не пізніше 14.01.2015р.

За твердженнями позивача, що не спростовані відповідачем, останній розрахувався за зобов'язаннями лютого та березня 2014р. з порушенням встановлених договором строків, а за періоди квітень - липень та жовтень - грудень 2014р. зобов'язання не виконав.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у загальному розмірі 3583,59грн. за прострочення основного зобов'язання:

у сумі 17773,69 грн. (лютий 2014 року) за період з 15.03.2014. по 10.04.2014р., що складає 39,44 грн.;

у сумі 11831,24 грн. (березень 2014 року) за період з 15.04.2014. по 22.04.2014р., що складає 7,78грн.;

у сумі 5981,74 грн. (квітень 2014 року) за період з 15.05.2014. по 18.09.2017р., що складає 600,79 грн.;

у сумі 2003,08 грн. (травень 2014 року) за період з 17.06.2014. по 18.09.2017р., що складає 195,75 грн.;

у сумі 1906,20 грн. (червень 2014 року) за період з 15.07.2014. по 18.09.2017р., що складає 181,89 грн.;

у сумі 1636,52 грн. (липень 2014 року) за період з 15.08.2014. по 18.09.2017р., що складає 152,00 грн.;

у сумі 2563,42 грн. (жовтень 2014 року) за період з 15.11.2014. по 18.09.2017р., що складає 218,70 грн.;

у сумі 10361 грн. (листопад 2014 року) за період з 16.12.2014. по 18.09.2017р., що складає 857,55 грн.;

у сумі 16558,76 грн. (грудень 2014 року) за період з 15.01.2015. по 18.09.2017р., що складає 1329,69 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних в межах періоду, визначеного позивачем, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині - такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховано інфляційні втрати за прострочення виконання основних зобов'язань квітня-липня та жовтня-грудня 2014р. у загальній сумі 32144,23грн (а.с.9-13).

З приписів ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань слідує, що базою для нарахування індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і надалі за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція або дефляція.

За розрахунком позивача інфляційні нарахування на борг:

за квітень 2014 року за період з червня 2014 року по липень 2017 року склали 5795,81грн.,

за травень 2014 року за період з липня 2014 року по липень 2017 року склали 1901,77грн.,

за червень 2014 року за період з серпня 2014 року по липень 2017 року склали 1794,99грн.,

за липень 2014 року за період з вересня 2014 року по липень 2017 року склали 1515,82грн.,

за жовтень 2014 року за період з грудня 2014 року по липень 2017 року склали 2035,36грн.,

за листопад 2014 року за період з січня 2015 року по липень 2017 року склали 7685,25грн.,

за грудень 2014 року за період з лютого 2015 року по липень 2017 року склали 11415,23грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за періоди, визначені позивачем у розрахунку, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині - такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню.

Пунктом 7.2 укладеного сторонами договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 9002,67грн. Нарахування здійснене за зобов'язаннями:

у сумі 17773,69 грн. (лютий 2014р.) за період з 15.03.2014. по 10.04.2014р., що складає 170,92 грн.;

у сумі 11831,24 грн. (березень 2014р.) за період з 15.04.2014. по 22.04.2014р., що складає 49,27 грн.;

у сумі 5981,74 грн. (квітень 2014р.) за період з 15.05.2014. по 14.11.2014р., що складає 692,90 грн.;

у сумі 2003,08 грн. (травень 2014р.) за період з 17.06.2014. по 16.12.2014р., що складає 246,78 грн.;

у сумі 1906,20 грн. (червень 2014р.) за період з 15.07.2014. по 14.01.2015р., що складає 249,47 грн.;

у сумі 1636,52 грн. (липень 2014р.) за період з 15.08.2014. по 14.02.2015р., що складає 223,33 грн.;

у сумі 2563,42 грн. (жовтень 2014р.) за період з 15.11.2014. по 14.05.2015р., що складає 537,83 грн.;

у сумі 10361 грн. (листопад 2014р.) за період з 16.12.2014. по 15.06.2015р., що складає 2472,45 грн.;

у сумі 16558,76 грн. (грудень 2014р.) за період з 15.01.2015. по 14.07.2015р., що складає 4359,72 грн.

Розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені в межах періоду, визначеного позивачем, є арифметично вірним і обґрунтованим, відповідає приписам Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , п.1 ст.230, п.6 ст.232 Господарського кодексу України, п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже, позовні вимоги до ОСББ Квартал Люксембург 1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст.129 ГПК України судовий збір в сумі 1600грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задовольнити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Квартал Люксембург 1 (83050, Донецька область, м.Донецьк, пр.Ватутіна, б.2д, код ЄДРПОУ 39025022) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, б.6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 41010 (сорок одна тисяча десять) грн. 72коп., пеню у розмірі 9002 (дев'ять тисяч дві) грн. 67коп., інфляційні втрати у розмірі 32144 (тридцять дві тисячі сто сорок чотири) грн. 23коп., 3% річних у розмірі 3583 (три тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 59коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 16.03.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва