Справа № 322/231/18
Провадження № 2/314/1240/2018
Повне рішення суду, складено 05 грудня 2018 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Вільнянськ 26 листопада 2018 року
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючий суддя - Кофанов А.В.,
при секретарі - Лазечна Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Партнер" про розірвання додаткової угоди,
в с т а н о в и в :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФГ "Партнер", в якому вимагає розірвати укладений з відповідачем додаткову угоду від 03.11.2010 року до договору оренди земельної ділянки від 20.12.2006 року.
Як зазначила позивачка у своїй позовній заяві, 20.12.2006 року вона уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки, згідно якого передала в оренду належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,2698 га, розташовану на території Підгірненської сільської Ради Новомиколаївського району Запорізької області, строком на 10 років. За змістом цього договору, орендар зобов'язався сплачувати їй щорічно орендну плату у розмірі 1200 гривень щорічно. У 2018 році їй стало відомо про існування додаткової угоди від 03.11.2010 року, згідно якої строк оренди був продовжений до 49 років, і змінені умови сплати орендної плати - встановлено, що вона сплачується за заявою орендодавця. Позивачка зазначила, що цієї додаткової угоди вона не укладала, також не отримувала орендну плату за договором з рудня 2006 року, вважає, що змінені умови сплати орендної плати суперечать ст.ст.15, 21 Закону України "Про оренду землі". Враховуючи ці обставини, позивачка й звернулася до суду із зазначеними вимогами.
У судовому засіданні представник позивачки адвокат ОСОБА_2 підтримав заявлені вимоги, посилаючись на те, що позивачка з грудня 2006 року не отримувала від відповідача орендної плати, у т.ч. за останні три роки.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 позов не визнала. Представник відповідача пояснила, що відповідачка особисто підписала додаткову угоду від 03.11.2010 року, погодилася на її умови, і до моменту подання позову не зверталася до позивача із заявою про сплату орендної плати. Крім того, представник відповідача вважає, що позивачка пропустила 3-річний строк позовної давності, та просить застосувати наслідки пропуску цього строку.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов має бути задоволений.
Так, 20.12.2006 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ФГ "Партнер" уклали між собою договір оренди земельної ділянки, що належала позивачці, згідно якого та передала у користування відповідачу земельну ділянку площею 7,27 га, розташовану на території Підгірненської сільської Ради Новомиколаївського району Запорізької області; договір було укладено строком на 10 років, його державна реєстрація відбулася 10.10.2007 року.
Відповідно до пп.4.1, 4.3 зазначеного договору, відповідач як орендар зобов'язався вносити позивачці орендну плату в грошовій формі у розмірі 1200 гривень; орендна плата мала вноситися один раз на рік кожного року до 01 грудня поточного року готівкою.
03.11.2010 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ФГ "Партнер" уклали додаткову угоду, згідно якої строк оренди був продовжений до 49 років, і змінені умови сплати орендної плати - встановлено, що вона сплачується за заявою орендодавця.
Під час судового розгляду відповідач та його представник не надали суду доказів відносно сплати орендної плати позивачці, і сама представник позивача, даючи пояснення у судовому засіданні, визнала факт того, що орендна плата позивачці не сплачувалася, мотивуючи це відсутністю з її боку відповідних заяв на таку сплату.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Згідно ч.2 тієї ж статті, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Аналізуючи зміст зазначених положень закону, суд дійшов висновку, що сплата орендної плати є безумовним обов'язком орендаря за договором оренди земельної ділянки, пов'язаним із самим фактом користування нею, і ні з чим іншим; така сплата не може бути обумовлена встановленням у договорі додатковими чи зустрічними обов'язками орендодавця, крім тих, що прямо передбачені в законі, а так само, орендар не може претендувати на звільнення від обов'язку сплачувати орендну плату на підставі невиконання орендодавцем договірних обов'язків, зокрема, обов'язку подати заяву для отримання орендної плати.
З урахуванням цього, встановлення у п.2 додаткової угоди від 03.11.2010 року умови щодо сплати орендної плати за письмовою заявою орендодавця, не звільняло орендаря ФГ "Партнер" від зобов'язання забезпечити щорічну її сплату позивачці згідно положень пп.4.1, 4.3 договору оренди від 20.12.2006 року. Несплата відповідачем орендної плати позивачці, за таких умов, являє собою порушення обов'язків, передбачених зазначеними пунктами договору та ст.24 Закону України "Про оренду землі".
Доводи про пропуск позивачкою трирічного строку позовної давності для подання позову не можуть бути прийняті до уваги, оскільки договором від 20.12.2006 року передбачено зобов'язання орендаря сплачувати орендну плату щорічно, а як встановлено, протягом останніх трьох років ці зобов'язання орендар не виконував.
Таким чином, судом встановлені підстави для дострокового розірвання додаткової угоди від 03.11.2010 року, укладеної між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ФГ "Форт".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 13, 89, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Цивільний позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Партнер" про розірвання додаткової угоди задовольнити повністю.
Розірвати додаткову угоду від 03 листопада 2010 року, укладену між Фермерським господарством "Партнер" (орендарем) та ОСОБА_1 (орендодавцем), про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2006 року, зареєстрованого 10 жовтня 2007 року за № 040727400060.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя А.В. Кофанов
26.11.2018 року
Суддя Андрій Валентинович Кофанов
06.12.2018
Суд | Вільнянський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2018 |
Оприлюднено | 10.12.2018 |
Номер документу | 78348324 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вільнянський районний суд Запорізької області
Кофанов А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні