Рішення

від 26.11.2018 по справі 0240/3336/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 листопада 2018 р. Справа № 0240/3336/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 господарства "Поташнянське"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №142697-5102-0204, №142698-5102-0204, №142699-5102-0204, №142700-5102-0204, №142701-5102-0204, №142702-5102-0204, №142703-5102-0204, №142704-5102-0204, №142705-5102-0204, №142706-5102-0204, №142707-5102-0204, №142708-5102-0204, №142709-5102-02-04 від 05.06.2018 року та №142696-5102-0204 від 30.06.2018 року, якими ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 395451,58 грн.

Разом із тим, позивач не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки земельні ділянки, передані йому в оренду для ведення фермерського господарства та перебувають у фактичному користуванні ФГ Поташнянське , яким і сплачувалась орендна плата.

Ухвалою від 08.10.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 07.11.2018 року. Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФГ Поташнянське .

Ухвалою від 07.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 року.

У судове засідання 26.11.2018 року позивач не прибув, натомість подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що земельні ділянки перебувають в оренді саме ОСОБА_4 При цьому, відповідно до договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, у орендаря відсутнє право передачі земельних ділянок в користування іншій фізичній або юридичній особі. Крім того, позивачем належним чином не оформлено передачу земельних ділянок фермерському господарству, як землекористувачу. З огляду на викладене, вважає, що платником орендної плати з фізичних осіб є саме позивач, а не ФГ Поташнянське .

Представник ФГ Поташнянське у судове засідання також не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду даної справи у відсутність позивача та третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 23.07.2014 року між позивачем та Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області укладено договори №486, №485, №487, №497, №496, №495, №494, №492, №493, №491, №488, №490, №489 та 26.01.2015 року договір №79 оренди земельних ділянок, згідно яких ОСОБА_2 передано у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (п. 1 Договорів).

Відповідно до п. 9 Договорів оренди №486, №485, №487, №492, №491, №79, №488, №490, №489 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 1 рік.

Відповідно до п. 9 Договорів оренди №497, №496, №495, №494, №493 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 1 рік.

Пунктом 14 цих Договорів визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно п. 30 Договору, орендар земельної ділянки, окрім іншого, зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Відповідно до положень Закону України «Про фермерське господарство» та з метою виконання договорів оренди, 11.09.2014 року позивачем створено та зареєстровано Фермерське господарство Поташнянське (код ЄДРПОУ 39390689).

Протягом 2015, 2016, 2017 та 2018 років орендну плату за вказану земельну ділянку сплачувало Фермерське господарство Поташнянське , заборгованість за минулі періоди відсутня, що також підтверджується довідками Лісниченської сільської ради, Михайлівської сільської ради та Поташнянської сільської ради.

Разом із тим, 05.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області було винесено податкові повідомлення-рішення №142697-5102-0204, №142698-5102-0204, №142699-5102-0204, №142700-5102-0204, №142701-5102-0204, №142702-5102-0204, №142703-5102-0204, №142704-5102-0204, №142705-5102-0204, №142706-5102-0204, №142707-5102-0204, №142708-5102-0204, №142709-5102-02-04 та №142696-5102-0204 від 30.06.2018 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 395451,58 грн.

Незгода позивача із даними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно із статтею 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. п. 288.1, 288.2 - 288.4 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

В даному випадку, заперечуючи проти задоволення вимог даного адміністративного позову, представник відповідача зазначає, що договорами оренди не передбачена можливість передачі земельних ділянок в користування іншій фізичній або юридичній особі. Також вказує, що позивачем належним чином не оформлено передачу земельних ділянок фермерському господарству, як землекористувачу.

Надаючи оцінку даним посиланням представника відповідача, суд зазначає наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (у редакції, що діяла на момент державної реєстрації ФГ Поташнянське ) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи , які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону (ч. 2 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство ).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

В даному випадку, як слідує із матеріалів справи, передумовою для створення та державної реєстрації ФГ Поташнянське слугувало саме укладення договорів оренди земельних ділянок від 23.07.2014 року №486, №485, №487, №497, №496, №495, №494, №492, №493, №491, №488, №490, №489, від 26.01.2015 року №79 та їх державна реєстрація.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно умов зазначених вище договорів оренди, ОСОБА_2 передано у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення саме для ведення фермерського господарства.

З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що договорами оренди не передбачена можливість передачі земельних ділянок в користування іншій фізичній або юридичній особі, адже укладання відповідних договорів оренди відбулось саме з метою створення фермерського господарства та його подальшої реєстрації як юридичної особи.

Наведене також підтверджується положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України Про фермерське господарство у редакції, яка діяла на момент державної реєстрації ФГ Поташнянське , якими передбачено можливість реєстрації фермерського господарства як юридичної особи, лише за умови одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Крім того, суд звертає увагу також і на те, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які отримали у користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства. При цьому, свою діяльність на отриманих земельних ділянках із призначенням для ведення фермерського господарства такі особи здійснюють не особисто, а уже через створені на базі цих земельних ділянок фермерські господарства.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в підтвердження своїх тверджень про відсутність належного оформлення передачі земельних ділянок фермерському господарству, не наведено жодних положень, які б передбачали необхідність та порядок оформлення такої передачі за умови, що такі земельні ділянки надані особі в користування саме для ведення фермерського господарства та використовуються ним через таку форму підприємницької діяльності як фермерське господарство.

До того ж, слід враховувати, що використання земельної ділянки виключно за її цільовим призначенням, а саме: ведення фермерського господарство, віднесено до обов'язків орендаря згідно умов договорів оренди земельних ділянок.

Таким чином, в даному випадку, об'єктом плати за землю в спірних правовідносинах є земельні ділянки, надані в оренду позивачу з метою створення фермерського господарства, а майнові права на вказану земельну ділянку передані останнім до складеного капіталу ФГ Поташнянське , яке реалізуючи права землекористувача, на переконання суду, має обов'язок внесення плати за землю.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 04.09.2018 по справі №814/1005/16, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки фактичним землекористувачем земельної ділянки, переданої в оренду позивачу, є ФГ Поташнянське , що, власне, і не заперечується представником відповідача, а тому, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області безпідставно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік. До того ж, така плата за 2018 рік уже була внесена ФГ Поташнянське .

Крім того, при розгляді даної справи, на думку суду, також підлягає застосуванню принцип превалювання сутності над формою , оскільки в даному випадку має значення суть господарської операції, яка відбулася, а не її зовнішнє оформлення.

В даному ж випадку, прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактично призводить до подвійного оподаткування, адже об'єктом оподаткування залишились одні і ті ж самі земельні ділянки, орендна плата за які уже була сплачена ФГ Поташнянське .

Враховуючи вище наведене, на думку суду, наявні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №142697-5102-0204, №142698-5102-0204, №142699-5102-0204, №142700-5102-0204, №142701-5102-0204, №142702-5102-0204, №142703-5102-0204, №142704-5102-0204, №142705-5102-0204, №142706-5102-0204, №142707-5102-0204, №142708-5102-0204, №142709-5102-02-04 від 05.06.2018 року та №142696-5102-0204 від 30.06.2018 року.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 3954,52 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №142697-5102-0204, №142698-5102-0204, №142699-5102-0204, №142700-5102-0204, №142701-5102-0204, №142702-5102-0204, №142703-5102-0204, №142704-5102-0204, №142705-5102-0204, №142706-5102-0204, №142707-5102-0204, №142708-5102-0204, №142709-5102-02-04 від 05.06.2018 року та №142696-5102-0204 від 30.06.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений при звернені до суду судовий збір в сумі 3954 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 52 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_2 (вул. Інтернаціоналістів, 21, м. Бершадь, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165);

Фермерське господарство "Поташнянське" (вул. Шевченка, 42В, кімната 10, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39390689).

Повний текст рішення складено 06.12.2018 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: