Рішення

від 26.11.2018 по справі 0240/3364/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 листопада 2018 р. Справа № 0240/3364/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 господарства "Лісничанське"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що 04.06.2018 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №142652-5102-0204, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 59830,29 грн. Разом із тим, позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки земельна ділянка, передана йому в оренду для ведення фермерського господарства та перебуває у фактичному користуванні ФГ "Лісничанське", яким і сплачувалась орендна плата.

Ухвалою від 16.10.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.11.2018 року. Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФГ "Лісничанське".

Ухвалою від 08.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 року.

У судове засідання 26.11.2018 року позивач не прибув, натомість подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що земельна ділянка перебуває в оренді саме ОСОБА_2 Крім того, позивачем належним чином не оформлено передачу земельних ділянок фермерському господарству, як землекористувачу. З огляду на викладене, вважає, що платником орендної плати з фізичних осіб є саме позивач, а не ФГ "Лісничанське".

Представник ФГ "Лісничанське" у судове засідання також не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду даної справи у відсутність позивача та третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 10.12.2008 року між позивачем та Бершадською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_2 передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 180,00 грн. за 1 га, що складає загальну суму 9000,00 грн. Сплачується в місцевий бюджет на розрахунковий рахунок Лісничанської сільської ради.

Пунктом 4.1 цього Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно п. 8.3 Договору, до обов'язків орендаря віднесено використання земельної ділянки на власний розсуд у відповідності до мети, обумовленої у договорі, одержувати продукцію та доходи.

Відповідно до положень Закону України «Про фермерське господарство» та з метою виконання договорів оренди, 23.03.2009 року позивачем створено та зареєстровано Фермерське господарство "Лісничанське" (код ЄДРПОУ 36331311).

Протягом усіх років орендну плату за вказану земельну ділянку сплачувало Фермерське господарство "Лісничанське", заборгованість за минулі періоди відсутня, що також підтверджується довідкою Лісниченської сільської ради №881 від 17.09.2018 року.

Разом із тим, 04.06.2018 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №142652-5102-0204, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 59830,29 грн.

Незгода позивача із даним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно із статтею 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. п. 288.1, 288.2 - 288.4 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

В даному випадку, заперечуючи проти задоволення вимог даного адміністративного позову, представник відповідача зазначає, що позивачем належним чином не оформлено передачу земельної ділянки фермерському господарству, як землекористувачу.

Надаючи оцінку даним посиланням представника відповідача, суд зазначає наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, що діяла на момент державної реєстрації ФГ "Лісничанське") фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи , які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» ).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

В даному випадку, як слідує із матеріалів справи, передумовою для створення та державної реєстрації ФГ "Лісничанське" слугувало саме укладення договору оренди земельної ділянки від 10.12.2008 року та його державна реєстрація.

При цьому, згідно умов зазначеного вище договору оренди, ОСОБА_2 передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення саме для ведення фермерського господарства.

Крім того, суд звертає увагу також і на те, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які отримали у користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства. При цьому, свою діяльність на отриманих земельних ділянках із призначенням «для ведення фермерського господарства» такі особи здійснюють не особисто, а уже через створені на базі цих земельних ділянок фермерські господарства.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в підтвердження своїх тверджень про відсутність належного оформлення передачі земельної ділянки фермерському господарству, не наведено жодних положень, які б передбачали необхідність та порядок оформлення такої передачі за умови, що така земельна ділянка надана особі в користування саме для ведення фермерського господарства та використовуються ним через таку форму підприємницької діяльності як фермерське господарство.

До того ж, слід враховувати, що використання земельної ділянки виключно за її цільовим призначенням, а саме: ведення фермерського господарство, віднесено до обов'язків орендаря згідно умов договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, в даному випадку, об'єктом плати за землю в спірних правовідносинах є земельна ділянка, надана в оренду позивачу з метою створення фермерського господарства, а майнові права на вказану земельну ділянку передані останнім до складеного капіталу ФГ "Лісничанське", яке реалізуючи права землекористувача, на переконання суду, має обов'язок внесення плати за землю.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 04.09.2018 по справі №814/1005/16, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки фактичним землекористувачем земельної ділянки, переданої в оренду позивачу, є ФГ "Лісничанське", що, власне, і не заперечується представником відповідача, а тому, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області безпідставно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік. До того ж, така плата за 2018 рік уже була внесена ФГ "Лісничанське".

Крім того, при розгляді даної справи, на думку суду, також підлягає застосуванню принцип «превалювання сутності над формою» , оскільки в даному випадку має значення суть господарської операції, яка відбулася, а не її зовнішнє оформлення.

В даному ж випадку, прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактично призводить до подвійного оподаткування, адже об'єктом оподаткування залишилась одна і та ж сама земельна ділянка, орендна плата за яку уже була сплачена ФГ "Лісничанське".

Враховуючи вище наведене, на думку суду, наявні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №142652-5102-0204 від 04.06.2018 року.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №142652-5102-0204 від 04.06.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений при звернені до суду судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_2 (провулок Хвойний, 9, м. Бершадь, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165);

Фермерське господарство "Лісничанське" (провулок Хвойний, 9, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 36331311).

Повний текст рішення складено 06.12.2018 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна