Рішення

від 14.11.2018 по справі 808/1313/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2018 року 14:49Справа № 808/1313/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Агрофірма Прогрес

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Агрофірма Прогрес (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.03.2018 №0010671306, від 02.03.2018 №0010661306 та від 05.03.2018 №0002671415.

Ухвалою суду від 16.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/1313/18 та призначено підготовче засідання на 15.05.2018.

Протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 07.06.2018.

Ухвалою суду від 07.06.2018 за клопотанням позивача продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 10.07.2018.

Протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 06.08.2018.

Ухвалою суду від 06.08.2018 провадження у справі зупинено до 26.09.2018 для надання сторонам часу на примирення.

Ухвалою суду від 26.09.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 26.09.2018 провадження у справі зупинено до 14.11.2018 для надання сторонам часу на примирення.

Ухвалою суду від 14.11.2018 провадження у справі поновлено.

У судових засіданнях представник позивача пояснив, що з 13.10.2017 по 16.01.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Агрофірма Прогрес , за результатами якої складено акт від 23.01.2018 №36/08-01-14-15/31312713. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Висновки акта перевірки базуються на тому, що позивачем реалізовано продукцію невідомого походження; ним невірно заповнено Додаток 10 до декларації з ПДВ (спеціальної); окрім того несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб та військових збір. Представник позивача вважає, що реалізацію власної виробленої продукції підтверджено первинними документами, розрахунок штрафних санкцій несвоєчасно перерахованого до бюджету податку на доходи з фізичних осіб та військового збору зроблено неправомірно, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, у якому із посиланням на норми Податкового кодексу України у задоволенні позову просить відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 14.11.2018 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Агрофірма Прогрес (код ЄДРПОУ 31312713) зареєстроване в якості юридичної особи.

Підприємство є сільськогосподарським товаровиробником, основний вид діяльності якого - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у Запорізькій області від 10.10.2017 №2148, №2149, від 03.01.2018 №4, згідно з вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, п. 77.1, п. 77.4 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 02.10.2017 №2646 Про проведення документальної планової виїзної перевірки . відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Агрофірма Прогрес з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2014 по 30.06.2017, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 23.01.2018 №36/08-01-14-15/31312713.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.5 ст.198, п.209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за загальними деклараціями на загальну суму 812 575 грн., в т. ч. по періодам: лютий 2015 року у сумі 56 083 грн.; березень 2015 року у сумі 121 513 грн.; квітень 2015 року у сумі 1 165 грн.; травень 2015 року у сумі 2 453 грн.; червень 2015 року у сумі 45 646 грн.; липень 2015року у сумі 12 995 грн.; грудень 2015 року у сумі 164 244 грн.; липень 2016 року у сумі 408 476 грн.;

2. п. 209.2, п. 209.19 ст. 209 Податкового кодексу України, вимог наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , в результаті чого встановлено неперерахування в повному обсязі коштів, що підлягають сплаті до бюджету розмірі 225 409 грн., в т.ч. по періодам: травень 2016 року у сумі 44 275 грн.; серпень 2016 року у сумі 22 400 грн.; вересень 2016 року у сумі 158 734 грн. та неперерахування коштів в сумі 225 409 грн. на спеціальні рахунки (37531100058423), відкриті сільськогосподарським підприємствам, в т.ч. по періодам: травень 2016 року у сумі 44 275 грн.; серпень 2016 року у сумі 22 400 грн.; вересень 2016 року у сумі 158 734 грн.;

3. пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, внаслідок порушення терміну подання податкової декларації з ПДВ (скорочена) за січень 2017 року;

4. п. 1.2, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, п.3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за період І кв. 2016 року, ІІІ кв. 2016 року, ІV кв. 2016 року;

5. п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з 01.09.2014 по 30.06.2017 в розмірі 11 945,32 грн., в тому числі: з 01.09.2014 по 31.12.2014 - 1 959,58 грн., 2015 рік - 5 666,82 грн., 2016 рік - 4 127,40 грн., І-ше півріччя 2017 року - 191,52 грн.;

6. пп. 168.1.2 ст.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір з заробітної плати працівників у періоді з 01.09.2014 по 30.06.2017 в розмірі 926,21 грн., в тому числі у серпні 2016 року - 0,77 грн., у грудні 2016 оку - 308,99 грн., у квітні 2017 року - 616,45 грн.;

7. пп. 168.1.2 ст.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір з орендної плати у періоді з 01.09.2014 по 30.06.2017 у сумі 198,28 грн., в т.ч. у травні 2015 року - 198,28 грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки від 20.02.2018, за результатом розгляду яких контролюючим органом листом від 01.03.2018 №5388/10/08-01/14-15-09 виправлено технічні помилки в акті перевірки, проте по суті у задоволенні заперечень відмовлено.

На підставі акта перевірки від 23.01.2018 №36/08-01-14-15/31312713, враховуючи результати розгляду заперечень, відповідачем сформовано наступні податкові повідомлення-рішення:

від 02.03.2018 №0010661306 форми Д , яким застосовано штрафні санкції у розмірі 7 119,65 грн. з податку на доходи фізичних осіб;

від 02.03.2018 №0010671306 форми Д , яким застосовано штрафні санкції у розмірі 744,04 грн. з військового збору;

від 05.03.2018 №0002671415 форми Р , яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 263 393,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 315 848,25 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями з підстав, зазначених у позові та підтверджених у судовому засіданні, ПП Агрофірма Прогрес звернулось до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 05.03.2018 №0002671415 форми Р , яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 263 393,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 315 848,25 грн., суд дослідив розрахунок до нього та встановив, що підставами для винесення спірного податкового повідомлення-рішення є такі порушення:

1. Реалізація кукурудзи, яка не є власною виробленою сільгосппродукцією (недотримання вимог п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України).

Вказане порушення описано в акті перевірки (сторінки акта 7-11), зокрема встановлено, що позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у рядку 9 декларації Усього податкових зобов'язань у сумі 404 099 грн. внаслідок не включення до його складу сільгосппродукції, яка вирощена не на власних або орендованих земельних ділянках.

На думку податкового органу, на земельні ділянки, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, має бути оформлено або право власності, або право оренди у встановленому законодавством порядку (зареєстрований договір оренди), договори про спільний обробіток земельної ділянки не є належним підтвердженням передання землі в оренду.

В матеріалах справи міститься договір про спільний обробіток земельної ділянки від 01.09.2013, укладений між Сільськогосподарським кооперативом Куковицький (Сторона 1) та Приватним підприємством Агрофірма Прогрес (Сторона 2), відповідно до умов якого Сторони за цим Договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль спільно обробляти земельні ділянки без створення юридичної особи. Сторони за цим Договором домовляються, що всі роботи пов'язані з агротехнікою, виконує Сторона 2 своєю технікою, насінням та необхідним обладнанням для вирощування зернових та бобових на площі відповідно карти-схеми розташування земельних ділянок (п. 5.1 Договору). Для спільного обробітку земельних ділянок Сторона 2 використовує власні оборотні та основні засоби: насіння зернових та бобових культур, гербіциди, дизельне паливо, трактори, культиватори, сівалки, оприскувачі, комбайни для збирання врожаю та всю необхідну техніку (пп. 6.4.1 Договору). Вирощена у результаті спільного обробітку земельних ділянок продукція на площі, яка обробляється Стороною 2, є власністю Сторони 2 (п. 7.2 Договору). Строк цього Договору починається з 1 вересня 2013 року та закінчується 31 грудня 2014 року (п. 9.2 Договору).

Сторонами підписано Акт надання доступу до земельної ділянки від 01.09.2013 площею 252 га, розташованої у Менському районі Чернігівської області.

10.03.2016 між тими самими сторонами укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки №10-03/16 на умовах, аналогічних викладених у договорі від 01.09.2013, терміном дії з 10.03.2016 по 31.12.2016 (п. 9.2 Договору), до якого додано акт надання доступу до земельної ділянки від 10.03.2016 площею 305 га, розташованої у Менському районі Чернігівської області.

Відповідно до п. 209. 6 ст. 209 Податкового кодексу України (тут та надалі при описі цього порушення - у редакції, яка діяла у 2015 році - на момент виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.7 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно пункту 209.16 статті 209 Податкового кодексу України обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

В свою чергу, податкове законодавство для цілей віднесення підприємства до категорії сільськогосподарських товаровиробників не встановлює конкретної форми договору, на підставі якого здійснюється використання земельної ділянки, та вимог щодо його обов'язкової державної реєстрації, а відтак будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, безвідносно до підстав виникнення такого права, є належним підтвердженням частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей застосування спеціального режиму оподаткування.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не заперечується та не спростовано використання позивачем земельної ділянки за умовами договору про спільний обробіток земельної ділянки від 01.09.2013, суд доходить висновку, що використання ПП Агрофірма Прогрес при виробництві власної продукції земельної ділянки на підставі даного договору, не є підставою вважати вироблену сільськогосподарську продукцію (кукурудзу) продукцією не власного виробництва.

2. Не вірне заповнення Додатку 10 до декларації з ПДВ (спеціальна).

Вказане порушення описано в акті перевірки (сторінки 5-6), зокрема зазначено про таке: …підприємством невірно проведено розподіл в частині продукції власного виробництва, що призвело до невірного визначення розміру позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, та відповідно до не перерахування в повному обсязі коштів з податку на додану вартість до Державного бюджету в розмірі 225 409 грн….В ході проведення перевірки здійснено перерозподіл податкових зобов'язань підприємства в розрізі номенклатурних одиниць реалізованої сільгосппродукції власного виробництва. Результати перерозподілу, проведеного на підстав складених підприємством податкових накладних, наведено в додатку 7 до акта перевірки … .

Судом досліджено Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до Державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок та встановлено, що за даними контролюючого органу платником не перераховано до бюджету податку на додану вартість у травні 2016 року у розмірі 44 275 грн., у серпні 2016 року у розмірі 22 400 грн., у вересні 2016 року у розмірі 158 733 грн.

Пунктом 209.1 статті 209 Податкового кодексу України (тут та надалі при описі цього порушення - у редакції, яка діяла у 2016 році - на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

За правилами, встановленими підпунктами а , б пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена: а) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 50 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 50 відсотків; б) за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 85 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15 відсотків.

Відповідно до підпунктів а , б підпункту 209.2.1 пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарські підприємства для забезпечення перерахування, зазначеного у: а) підпункті "а" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва); б) підпункті "б" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових і технічних культур.

Відповідно до підпунктів а , б підпункту 209.2.2 пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах: а) з рахунків, зазначених у підпункті "а" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті: 50 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 50 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; б) з рахунків, зазначених у підпункті "б" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті: 85 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 15 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно абзацу другого підпункту 209.2.3 пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 209.2.4 пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України встановлено обов'язок сільськогосподарських підприємств - суб'єктів спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва сільськогосподарських товарів/послуг, у тому числі зернових і технічних культур, та/або продукції тваринництва, а частково для інших товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (абзац другий підпункту "а" підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України).

У разі якщо товарно-матеріальні цінності, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення зазначених у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях (абзац другий пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України).

З метою застосування пункту 209.2 і підпункту 209.15.1 пункту 209.15 цієї статті: зернові культури - зернові культури товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД (пункт 209.19 статті 209 Податкового кодексу України.

Судом досліджено податкові декларації ПП Агрофірма Прогрес з податку на додану вартість за травень 2016 року, серпень 2016 року та вересень 2016 року та встановлено, що платником у рядку 16 Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відображено суми у розмірі 1 641 190 грн., 2 129 240 грн. та 269 815 грн. відповідно.

Судом встановлено, що позивачем невірно здійснено розподіл в частині продукції власного виробництва в Додатку 10 до декларації з ПДВ за періоди травень 2016 року, серпень 2016 року та вересень 2016 року, проте внаслідок помилки позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду не виникає у зв'язку із наявністю податкового кредиту у розмірі, що значно перевищує суму податкових зобов'язань.

При цьому, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.09.2014 по 30.06.2017 не встановлено його завищення (заниження) (сторінка акту 15).

Податковим органом у власному розрахунку наявність податкового кредиту у платника не враховано, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 05.03.2018 №0002671415 форми Р в даній частині є протиправним та підлягає скасуванню.

3. Порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме реалізація продукції невідомого походження.

Вказане порушення описано в акті перевірки на сторінках 11-15.

Так, податковий орган доходить висновку, що платником у липні 2016 року здійснено реалізацію сільгосппродукції невідомого походження з відображенням її обсягів реалізації у складі спеціальної декларації з ПДВ.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 27.07.2016 №146, укладеного між позивачем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Ч (Покупець), Продавець зобов'язується поставити і передати у власність останнього пшеницю (Товар) (п. 1.1 Договору). Продавець зобов'язується передати (поставити) Товар Покупцю на умовах FCA (автотранспорт Покупця) на складі Продавця в с. Купріянівка. Вільнянського району, Запорізької області (п. 2.1 Договору). З моменту підписання Покупцем видаткових накладних Продавця, Товар вважається власністю Покупця (п. 2.2 Договору).

До перевірки надано товарно-транспортні накладні на переміщення Товару, складені з порушеннями, а саме без підпису та печатки отримувача зерна та перевізника.

Позиція контролюючого органу базується на тому, що товарно-транспорті накладні заповнено із порушеннями вимог законодавства, а також тому, що з метою отримання всебічної інформації ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось із запитом від 17.01.2018 №1261/10/08-01-14-15-08 до ТОВ Агро Ч , відповіддю на який підтверджено, що перехід права власності на Товар відбувся за адресою - с. Сахнівка Менського району Чернігівської області, де фактично і відбувалось завантаження пшениці у кількості 400 т. За даними ІС Податковий блок відсутня інформація про право власності ПП Агрофірма Прогрес на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: с. Сахнівка Менського району Чернігівської області. Крім того, відсутнє декларування фізичними та юридичними особами податкових зобов'язань з ПДВ по прийманню, зберіганню, відвантаженню або наданню в оренду нерухомого майна ПП Агрофірма Прогрес . Інформацію щодо переміщення сільгосппродукції між с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області та с. Сахнівка Менського району Чернігівської області до перевірки не надано.

Позивачем на підтвердження факту реалізації пшениці власного виробництва надано наступні документи:

- Додаткову угоду від 28.07.2016 до Договору купівлі-продажу від 27.07.2016 №146, пунктом 1 якої внесено зміни пп. 2.1 Договору купівлі-продажу від 27.07.2016 №146, а саме викладено його в наступній редакції: Продавець зобов'язується передати (поставити) Товар Покупцю на умовах FCA (автотранспорт Покупця) в с. Сахнівка Менського району Чернігівської області (тік, поле) ;

- видаткові накладні від 28.07.2016 №31 на пшеницю на загальну суму 341 837,00 грн. (в т.ч. ПДВ 56 972,83 грн.); від 29.07.2016 №32 - на суму 530 410.00 грн. (в т.ч. ПДВ 88 401,67 грн.); від 30.07.2016 №33 на суму 107 973,00 грн. (в т.ч. ПДВ 17 995,00 грн.); від 31.07.2016 №34 на суму 245 210,00 грн. (в т.ч. ПДВ 40 868,33 грн.);

- довіреність від 28.07.2016 №261, видана комерційному директору ТОВ Агро Ч на отримання від ПП Агрофірма Прогрес пшениці;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 26 Готова продукція за липень 2016 року;

- статистична звітність про площі та валові збори сільськогосподарських культур, основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства;

- договір користування нерухомим майном за адресою: Чернігівська область, Менський район, с. Сахнівка, вул. Зелена, 10 від 28.07.2016, укладений між ПП Агрофірма Прогресс (код ЄДРПОУ 33210187; Майнодавець) та позивачем (Користувач)відповідно до умов якого Майнодавець передає в тимчасове користування зазначене майно;

- книгу вагаря (т. 2, а.с 94);

- подорожні листи (т. 2, а.с. 95-103);

- договір перевезення вантажу від 04.06.2016 3АК-1250, укладений між ТОВ Автокар-777 та ТОВ Агро Ч ;

- товарно-транспортні накладні, складені у липні 2016 року (т. 2, а.с. 65-86).

Відповідно до підпункту а п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно частини першої статті 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом частини другої статті 9 Закон № 996-XIV встановлено обов'язкові вимоги до первинних документів, які кореспондують із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

З наведеного суд доходить висновку, що фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На думку суду, певні недоліки первинних документів не позбавляють юридичної сили весь первинний документ в аспекті сприйняття його як доказу здійснення господарської операції.

Дослідивши надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що з них можливо встановити зміст господарської операції - продаж за договором купівлі-продажу від 27.07.2016 №146 ТОВ Агро Ч товару власного виробництва, а саме пшениці.

Певні недоліки в товарно-транспортних накладних, про які зазначає відповідач в акті перевірки, не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням того, що позивачем реалізовано продукцію невідомого походження.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 05.03.2018 №0002671415 форми Р є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 02.03.2018 №0010661306 форми Д , яким застосовано штрафні санкції у розмірі 7 119,65 грн. з податку на доходи фізичних осіб та від 02.03.2018 №0010671306 форми Д , яким застосовано штрафні санкції у розмірі 744,04 грн. з військового збору, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки (сторінка акту 24): В порушення пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 11 945,32 грн., в тому числі: з 01.09.2014 - 1 959,58 грн., 2015 рік - 5 666,82 грн., 2016 рік - 4 127,40 грн., І-ше півріччя 2017 року - 191,52 грн. (Розрахунок наведено у додатку 1 до акту)… .

На сторінці 33 акту перевірки зазначено: В порушення пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, ПП Агрофірма Прогрес несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір з заробітної плати працівників у період з 01.09.2014 по 30.06.2017 у сумі 926,21 грн., а саме несвоєчасно перераховано…у серпні 2016 року - 0,77 грн., у грудні 2016 року - 308,99 грн., у квітні 2017 року - 616,45 грн. (Розрахунок наведено у додатку 2 до акту)… .

За визначенням частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 N 108/95-ВР заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (абзац перший пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. (підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (пункт 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (пункт 164.6 статті 164 Податкового кодексу України).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

З пояснень відповідача, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб, на думку податкового органу, виникла через застосування підприємством податкової соціальної пільги при нарахуванні та виплаті авансу.

При цьому, ані в акті перевірки, ані в додатку 1 до акта перевірки жодним чином не відображено, ні на підставі чого відповідачем встановлено порушення строків перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, ні суть такого порушення (застосування податкової пільги), ні алгоритму власного розрахунку (за яким принципом такий розрахунок зроблено).

Аналогічно, ані в акті перевірки, ані в додатку 2 до акту перевірки не відображено суть порушень при сплаті військового збору, на підставі чого такі порушення встановлено, та якими доказами це підтверджується.

Законодавство не містить прямої заборони застосування соціальної пільги до авансових платежів, а за результати місяця зменшення перерахувань податку до Державного бюджету не виникло, отже алгоритм розрахунку, який застосовано підприємством, не може вважатися протиправним.

За визначенням статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За таких обставин, відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, враховуючи відсутність негативних наслідків у діях позивача (неперерахування коштів до бюджету), підстави вважати висновки перевіряючих щодо допущення позивачем порушень при сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору у періоді, що перевірявся, обґрунтованими та такими, що відповідають дійсності, у суду відсутні.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 02.03.2018 №0010661306 форми Д та від 02.03.2018 №0010671306 форми Д є протиправними та підлягають скасуванню.

Посилання позивача на несвоєчасне направлення податковим органом акту перевірки свого підтвердження не знайшли та при вирішення спору по суті судом до уваги не беруться.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Агрофірма Прогрес задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.03.2018 №0002671415, від 02.03.18 №0010661306, від 02.03.2018 №0010671306.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23806 (двадцять три тисячі вісімсот шість) гривень 57 копійок присудити на користь Приватного підприємства Агрофірма Прогрес (70054, Запорізька обл., Вільнянський район, с. Купріянівка, вул. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 31312713) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 26.11.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко