Ухвала

від 06.12.2018 по справі 520/9512/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

06 грудня 2018 р. Справа № 520/9512/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (вул. 1 Травня, буд. 63,м. Дергачі,Харківська область,62300, до Губарівської сільської рада Богодухівського району Харківської області (вул. Гутянська, буд. 100а,с. Губарівка,Богодухівський район, Харківська область,62132, код ЄДРПОУ02164310) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - заступник керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з питання не проведення паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячих майданчиків розташованих за адресою: Богодухівський район, с.Губарівка, вул.Гутянська; Богодухівський район, с.Губарівка, вул.Молодіжна; Богодухівський район, с.Губарівка, вул.Спортивна; Богодухівський район, с.Губарівка, вул.Шкільна; Богодухівський район, с.Губарівка, пров.Колгоспний; Богодухівський район, с.Губарівка, пров.Новоселівський;

- зобов'язати Губарівську сільську раду Богодухівського району Харківської області вчинити дії по розробленню технічних паспортів об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячих майданчиків розташованих за адресою: Богодухівський район, с.Губарівка, вул.Гутянська; Богодухівський район, с.Губарівка, вул.Молодіжна; Богодухівський район, с.Губарівка, вул.Спортивна; Богодухівський район, с.Губарівка, вул.Шкільна; Богодухівський район, с.Губарівка, пров.Колгоспний; Богодухівський район, с.Губарівка, пров.Новоселівський.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду 27.11.2018 року.

Під час судового засідання (27.11.2018р.) прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив про відсутність підстав, які надають в даному випадку прокурору право на звернення до суду з зазначеними вище позовними вимогами, оскільки прокурором не було дотримано вимоги ст. 53 КАС України, а також вимоги ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, не вказано уповноважений орган, який не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження або не зазначено про відсутність такого органу.

Крім того, відповідач зазначив про пропущення прокурором строків звернення до суду в зв'язку з тим, що про обставини, які викликали звернення до суду він дізнався з листа відповідача від 19.06.2018р. №02-21/307, який отримано прокуратурою 22.06.2018р., а до суду прокурор звернувся 25.10.2018р., тобто з порушенням строку, встановленого абз.2 ч. 2 ст. 122 КАС України.

В судовому засіданні (27.11.2018р.) представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та просив позовну заяву в даній справі залишити без розгляду.

У судовому засіданні (27.11.2018р.) оголошено перерву до 06.12.2018 року.

Представник прокуратури - ОСОБА_1 (службове посвідчення №043187, видане 06.05.2018 року) прибув у судове засідання, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача - Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилав.

Враховуючи приписи статті 205 КАС України та неявку представника відповідача, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, про що не заперечував прокурор.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.

Дослідивши доводи відзиву на позовну заяву, перевіривши матеріали справи та заслухавши думку учасників процесу щодо можливості залишення позовної заяви в даній справі без розгляду, суд зазначає наступне.

Як встановлено з позовної заяви, прокурор звернувся до суду з метою захисту інтересів держави в зв'язку з відсутністю належної паспортизації дитячих майданчиків, що розташовані на території Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що, на його думку, негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд і може, у разі не усунення цих порушень, призвести до настання тяжких наслідків для життя та здоров'я дітей.

Погоджуючись в цілому з думкою прокурору про необхідність захисту суспільних відносин у сфері благоустрою територій, суд зауважує, що звернення прокурора до суду в інтересах держави унормовано Кодексом адміністративного судочинства України, суворе дотримання якого є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Так, згідно з частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

В даній справі судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про благоустрій населених пунктів державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями. Відтак, саме місцеві державні адміністрації слід вважати в даному випадку тим органом (суб'єктом владних повноважень), до компетенції якого належить захист суспільних відносин у сфері благоустрою територій, з приводу якого прокурор звернувся до суду в даній справі. Зокрема, таким органом є Богодухівська районна державна адміністрація.

Відповідно до пункту 5 статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Таким чином, місцеві держані адміністрації мають законний механізм для здійснення визначеного виду контролю, в тому числі шляхом звернення д суду.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), N 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, N 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Оскільки, у наданій суду позовній заяві та обґрунтуванні, що міститься у ній, прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", слід дійти висновку, що підстави для звернення прокурора з вказаною позовною заявою до суду в інтересах держави відсутні.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 25 квітня 2018 року у справі N806/1000/17, від 10 травня 2018 року у справі N 918/323/17, ухвалах від 07 травня 2018 року у справі N 910/18283/17, від 16 травня 2018 року у справі N 826/13768/16, від 19.07.2018року у справі № 822/1169/17.

Наведене судом призводить до висновку про відсутність в особи, яка звернулася до суду (прокурора), адміністративної процесуальної дієздатності, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.

Оскільки, суд залишає позов без розгляду з підстав відсутності повноважень прокурора на представництво держави по даній справі, питання щодо пропуску прокурором строку звернення до суду судом не розглядалось.

Так само непереконливими суд вважає доводи відповідача про невірне найменування позовної заяви прокурором. При цьому суд вказує, що дана обставина не впливає на зміст та характер поданої до суду прокурором заяви, яка фактично містить позовні вимоги та є за суттю позовною.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст.2, 5, 53, 54, 240 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Суддя Панченко О.В.