Рішення

від 26.11.2018 по справі 2140/2005/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/2005/18 17 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, голови Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_4, відділу культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку, за затримку розрахунку та моральної шкоди,,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - відповідач-1), голови Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_4 (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.11.2018 року, просить:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Олешківської РДА Херсонської області від 22.08.2018 року № 72-ос "Про звільнення ОСОБА_1В.";

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу культури Олешківської райдержадміністрації Херсонської області з 23.08.2018 року;

- за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА Херсонської області стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в результаті протиправного звільнення з посади начальника відділу культури з 23.08.2018 року. Покласти на голову Олешківської РДА ОСОБА_4 обов'язок покрити матеріальну шкоду, заподіяну державному органу протиправним звільненням ОСОБА_1 у зв'язку з оплатою вимушеного прогулу;

- визнати протиправною бездіяльність голови Олешківської РДА Херсонської області ОСОБА_4 щодо ухилення від обов'язкового письмового повідомлення ОСОБА_1 про всі суми, належні до виплати працівникові при звільненні перед виплатою зазначених сум та зобов'язати усунути зазначене порушення прав позивача;

- визнати протиправними дії голови Олешківської РДА Херсонської області ОСОБА_4 щодо неповного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні та затримки неоспорюваної частини повного розрахунку, зобов'язати утриматися від порушень прав позивача;

- за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА Херсонської області стягнути на користь ОСОБА_1 ненараховані і невиплачені при звільненні: частину заробітної плати з дня виконання рішення суду про поновлення на роботі - з 13.06.2018 року; частину компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з дати ухвалення рішення суду про її негайне поновлення на роботі з 06.02.2018 року; компенсацію за затримку повного розрахунку у розмірі середньоденного заробітку за кожен день затримки;

- за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА Херсонської області стягнути на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду, заподіяну протиправним звільненням, у розмірі 35000,00 грн., а також протиправними бездіяльністю та діями голови Олешківської РДА ОСОБА_4 щодо неповного розрахунку з ОСОБА_1 у розмірі 35000,00 грн., разом - 70000,00 грн.

Ухвалою від 02.10.2018 року суддею Поповим В.Ф. у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам надано строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 25.10.2018 року.

Ухвалою від 25.10.2018 року задоволено заяву позивача про відвід судді Попова В.Ф. Справу передано до відділу документального забезпечення Херсонського окружного адміністративного суду для вирішення питання про повторний розподіл відповідно до статті 31 КАС України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 року справа розподілена судді Кисильовій О.Й.

Ухвалою від 26.10.2018 року справа прийнята до провадження суддею Кисильовою О.Й., призначене судове засіданні на 19.11.2018 року о 15:00 год. та витребувані додаткові докази у справі.

Ухвалою від 19.11.2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (далі-відповідач-3), розгляд справи призначений у судовому засіданні на 26.11.2018 року об 11:00 год., витребувані додаткові докази у справі.

У судовому засіданні позивач та її представник, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі, пояснили, що починаючи з жовтня 2005 року ОСОБА_1 займала посаду начальника відділу культури і туризму, а з січня 2013 року начальника відділу культури Цюрупинської (на сьогодні-Олешківської) райдержадміністрації. У лютому 2018 року звільнена з посади згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України. На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року у справі № 821/443/18 голова Олешківської РДА розпорядженням від 16.07.2018 року № 59-ос поновила позивача на посаді з 07.02.2018 року. Втім, 22.08.2018 року відповідач-2, отримавши подання прокуратури Херсонської області, прийняла розпорядження № 72-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу культури з 23.08.2018 року на підставі ч. 7-1 ст. 36 КЗпП України за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, з виплатою компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки з 13 червня по 23 серпня 2018 року та додаткової відпустки за вислугу років за 2018 рік, а також заробітної плати за фактично відпрацьований час. Позивач вважає її звільнення незаконним, оскільки відповідач-2 порушив вимоги Закону України "Про державну службу" в частині правової кваліфікації підстави для звільнення. Також у день звільнення відповідач-2 протиправно не видала позивачу письмове повідомлення про всі суми, належні їй до виплати, чим порушила ч. 1 ст. 116 КЗпП України та допустила протиправну бездіяльність. Нарахування заробітної плати за відпрацьований час та виплата компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток здійснено відповідачем-1 із порушенням законодавства про оплату праці та про відпустки, оскільки, по-перше, розрахунок зазначених виплат проведено, виходячи із 33 відсотків надбавки за вислугу років, у той час, як станом на 27.10.2017 року стаж державної служби позивача становив 12 років, що надало їй право на отримання 36 відсотків надбавки за вислугу років. Розрахунок днів щорічної основної відпустки, за яку виплачено компенсацію, відповідач-1 проводив за фактично відпрацьований час з 13.06.2018 року по 23.08.2018 року, що, на думку позивача, також є порушенням, оскільки розрахунок днів необхідно було проводити з дня поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді, тобто з 07.02.2018 року. Позивач відмітила, що вона звільнена з посади 23.08.2018 року, а фактичний розрахунок проведений 29.08.2018 року, що є підставою для стягнення на її користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 70000,00 грн. позивач зазначила, що відповідач-2 вчиняє на неї тиск у спосіб незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсторонення від посади та звільнення. Унаслідок таких дій голови Олешківської РДА позивач зазнає значних моральних страждань, які призвели до погіршення стану здоров'я та порушення нормальних життєвих зв'язків, а також до відсутності коштів на проживання. За наведених обставин просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що 20.08.2018 року до Олешківської РДА надійшло подання прокуратури Херсонської області з додатком - постановою апеляційного суду Херсонської області від 14.08.2018 року у справі № 664/728/18 про залишення без змін постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 17.05.2018 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. І, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та стягнення на користь держави штрафу у сумі 5950 грн. Зважаючи на те, що до відповідача-2 надійшло рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення позивача до відповідальності за корупційне правопорушення, на виконання вимог Закону України "Про державну службу" та КЗпП України, голова Олешківської РДА видала розпорядження про звільнення позивача із займаної посади. ОСОБА_1 приступила до виконання посадових обов'язків на підставі розпорядження голови Олешківської РДА від 16.07.2018 року № 59-ос унаслідок поновлення її на посаді за рішенням суду і це розпорядження стало підставою для нарахування заробітної плати. Станом на сьогодні, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року у справі № 821/443/18 оскаржується відповідачем-1 в апеляційному порядку. Оскільки дане рішення не набуло законної сили, а підлягало виконанню тільки в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньої заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць, то відсутні підстави для виплати позивачу при звільненні заробітної плати за вимушений прогул за період з 07.02.2018 року по 12.06.2018 року. При звільненні позивача відповідач-3 23.08.2018 року подав платіжні доручення до Управління Державної казначейської служби України в Олешківському районі, відтак відсутня його вина у надходженні коштів на рахунок позивача 29.08.2018 року. Посилаючись на викладене, просить повністю відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Цюрупинської районної державної адміністрації від 28.10.2005 року №191/3-1 ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу культури і туризму Цюрупинської (на сьогодні - Олешківської) районної державної адміністрації Херсонської області.

22.01.2013 року розпорядженням голови Цюрупинської РДА від № 5-ос ОСОБА_1 переведена на посаду начальника відділу культури Цюрупинської (на сьогодні - Олешківської) райдержадміністрації.

Розпорядженням голови Олешківської РДА від 06.02.2018 року № 10-ос "Про переведення ОСОБА_1В." позивач із 07.02.2018 року була переведена з посади начальника відділу культури Олешківської РДА на посаду спеціаліста Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Олешківської РДА.

Наказом начальника Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Олешківської РДА від 06.02.2018 року № 6к ОСОБА_1 переведена з посади начальника відділу культури Олешківської РДА на посаду спеціаліста Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Олешківської РДА з 07.02.2018 року на час відпустки по догляду за дитиною по досягненню нею шестирічного віку основного працівника ОСОБА_5

13.02.2018 року наказом начальника управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Олешківської райдержадміністрації Херсонської області від 13.02.2018 року № 9к ОСОБА_1 звільнена із посади спеціаліста Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Олешківської РДА з 13.02.2018 року у зв'язку із виходом з відпустки по догляду за дитиною по досягненню нею шестирічного віку основного працівника ОСОБА_5 згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року у справі № 821/443/18 визнано протиправними та скасовано: розпорядження голови Олешківської РДА від 06.03.2018 року № 10-ос "Про переведення ОСОБА_1В."; накази начальника управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Олешківської РДА від 06.02.2018 року № 6к "Про переведення ОСОБА_1В." та від 13.02.2018 року № 9к "Про звільнення ОСОБА_1В."; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу культури Олешківської РДА з 07.02.2018 року; допущене негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу культури Олешківської РДА з 07.02.2018 року та стягнення середньої заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць 9245,00 грн.

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року у справі № 821/443/18 розпорядженням голови Олешківської РДА № 59-ос ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу культури Олешківської РДА з 07.02.2018 року.

20.08.2018 року Олешківська РДА отримала подання заступника прокуратура Херсонської області від 17.08.2018 року з додатком - постановою апеляційного суду Херсонської області від 14.08.2018 у справі № 664/728/18 про залишення без змін постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 17.05.2018 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. І, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та стягнення на користь держави штрафу у сумі 5950 грн.

22.08.2018 року на підставі постанови апеляційного суду Херсонської області від 14.08.2018 у справі № 664/728/18 та подання прокуратури Херсонської області від 17.08.2018 року голова Олешківської РДА прийняла розпорядження № 72-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу культури Олешківської РДА з 23.08.2018 року на підставі ч. 7-1 ст. 36 КЗпП України за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією з виплатою грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки з 13.06.2018 року по 23.08.2018 року у кількості 6 календарних днів та додаткової відпустки за вислугу років за 2018 рік у кількості 8 календарних днів та заробітної плати за фактично відпрацьований час.

Не погодившись із звільненням та із сумами виплат, належних позивачу при звільненні, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом порушенного права.

Надаючи оцінку законності розпорядження голови Олешківської РДА про звільнення позивача із займаної посади, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Із аналізу даних правових норм слідує, що правовідносини з приводу проходження і звільнення із державної служби регулюються Законом № 889-VIII. На відносини, не врегульовані цим законом, поширюються норми законодавства Кодексу законів про працю України (далі - КзпПУ).

Так, припинення державної служби врегульовано розділом ІХ Закону № 889-VIII.

Підставами для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону № 889-VIII).

У випадках, зазначених у пунктах 1 - 4, 6 частини першої цієї статті, суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону (ч. 2 ст. 84 Закону № 889-VIII).

Таким чином, у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення суб'єкт призначення у триденний строк з дня настання або встановлення такого факту зобов'язаний припинити державну службу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону № 889-VIII шляхом видання відповідного розпорядчого документу.

Як зазначено вище, позивач з 2005 року обіймає посаду державного службовця та 22.08.2018 року звільнена із посади начальника відділу культури Олешківської РДА на підставі ч. 7-1 ст. 36 КЗпП України за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Підстави припинення трудового договору визначені, зокрема, статтею 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення є підставою припинення трудового договору.

У випадках, передбачених пунктами 7 і 7-1 частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади" (ч. 2 ст. 36 КЗпП України).

Суд зауважує, що відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби регулюються Законом № 889-VIII.

Відтак, оскільки позивач має статус державного службовця, припинення державної служби повинно здійснюватися на підставі Закону № 889-VIII, і тільки у випадках, якщо цей Закон не передбачає підстави, за якою необхідно звільнити державного службовця, то застосовуються норми КЗпП України.

Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 17.05.2018 року у справі № 664/728/18, що набрала законної сили, ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. І, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Тобто, позивач вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, що є підставою для припинення державної служби за п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону № 889-VIII.

Варто відмітити, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності (ст. 9 КАС України), який покладає на суд обов'язок вирішувати справу не інакше, як за позовною заявою, в межах позовних вимог та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.

Вказаний принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, під час розгляду справи суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог та може вийти за межі тільки у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав та свобод особи, яка звернулася до суду.

Із наведенного слідує, що підстави для звільнення позивача існують, проте, суд не вправі змінювати формулювання причин звільнення позивача, оскільки у такому разі суд перебере на себе повноваження суб'єкта призначення/звільнення.

За таких обставин суд погоджується із доводами позивача про незаконність звільнення позивача з посади начальника відділу культури Олешківської РДА за п. 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, відтак скасовує наказ від 22.08.2018 року № 72-ос та поновлює позивача на посаді начальника відділу культури Олешківської РДА з 24.08.2018 року, оскільки 23.08.2018 року є останнім днем роботи.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності голови Олешківської РДА ОСОБА_4 щодо неповідомлення ОСОБА_1 у день звільнення у письмовій формі про нараховані суми, належні до виплати та зобов'язання усунути зазначене порушення прав позивача, суд зазначає наступне.

За змістом статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 КЗпП України).

23.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача-2 із заявою про ознайомлення її із наказом про звільнення та видачу довідки про всі виплати, належні позивачу при звільненні.

Письмового повідомлення про нараховані суми, належні ОСОБА_1 при звільненні, остання 23.08.2018 року не отримала.

У судовому засіданні представник відповідачів не спростував належними доказами факту неотримання позивачем 23.08.2018 року письмового повідомлення про нараховані їй суми, належні при звільненні.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність ознак протиправної бездіяльності голови Олешківської РДА щодо неповідомлення ОСОБА_1 у день звільнення у письмовій формі про нараховані суми, належні до виплати, відтак задовольняє позов у цій частині.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 усунути порушення щодо неповідомлення ОСОБА_1 у день звільнення у письмовій формі про нараховані суми, оскільки у ході розгляду справи позивач отримала довідку про нараховані їй суми, що стало підставою для самостійного розрахунку позивачем сум недоотриманих виплат.

26.11.2018 року позивач подала розрахунки недоотриманих нею при звільненні компенсаційних виплат та середнього заробітку за час вимушеного прогулу і затримку розрахунку, які, на її думку, необхідно стягнути з відповідача-3, з урахуванням яких суд надає оцінку обґрунтованості наступних позовних вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача-3 частини заробітної плати у сумі 447,84 грн. з дня виконання рішення суду про поновлення на роботі - з 13.06.2018 року, а також частини компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з дати ухвалення рішення суду з 06.02.2018 року у сумі 3002,80 грн. та додаткової відпустки, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні позивач пояснила, що станом на 27.10.2017 року стаж її державної служби становив 12 років, відтак, починаючи з 27.10.2017 року нарахування заробітної плати відповідач-3 повинен був проводити, виходячи із надбавки за вислугу років 36 відсотків. Проте, нарахування заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток здійснювались відповідачем-3, виходячи із надбавки за вислугу років 33 відсотків. Крім того, при звільненні неправильно розрахований період основної щорічної відпустки для виплати компенсації, зокрема, компенсація виплачена за 6 календарних днів основної відпустки за період роботи з 13.06.2018 року по 23.08.2018 року, у той час, як розрахунковий період для основної відпустки, на думку позивача, необхідно обчислювати з дня її поновлення на посаді, тобто з 06.02.2018 року, тому компенсації підлягали 16 календарних днів. Позивач погодилася із визначенням строку додаткової відпустки - 8 календарних днів. Унаслідок цього при звільненні позивачу протиправно не виплачено всіх належних сум.

Представник відповідачів у судовому засіданні не заперечував факту наявності стажу державної служби позивача 12 років станом на 27.10.2017 року та набуття позивачем права на 36 відсоткову надбавку за вислугу років. Також підтвердив факт нарахування відповідачем-3 заробітної плати позивачу, виходячи із надбавки за вислугу років 33 відсотків. У свою чергу, представник відповідачів заперечував щодо стягнення суми компенсації за 16 календарних днів основної щорічної відпустки, оскільки період з 07.02.2018 року по 12.06.2018 року включно є періодом вимушеного прогулу, за який рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року у справі №821/443/18 стягнуто середній заробіток у сумі 38242,63 грн. На думку відповідачів, оскільки дане рішення суду не набрало законної сили, підстави для врахування даного періоду при виплаті компенсації за 10 днів основної щорічної відпустки відсутні.

Вирішуючи питання обґрунтованості виплати позивачу всіх належних їй при звільненні сум, суд зазначає таке.

Згідно довідки відділу культури Олешківської РДА від 21.11.2018 року № 40/01-21 про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату:

- за червень 2018 року - за 11 робочих днів позивачу нараховано 4842,61 грн., з яких оклад - 3404,76 грн., ранг - 314,28 грн., вислуга - 1123,57 грн.;

- за липень 2018 року - за 22 робочих дні нараховано 9245,00 грн., з яких оклад - 6500,00 грн., ранг - 600,00 грн., вислуга - 2145,00 грн.;

- за серпень 2018 року - за 17 робочих днів нараховано 11333,30 грн., з яких оклад - 5022,73 грн., ранг - 463,64 грн., вислуга - 1657,50 грн., компенсація за невикористану відпустку - 4189,52 грн.

Дослідивши розрахунки заробітної плати ОСОБА_1 за червень-серпень 2018 року, суд встановив, що надбавка за вислугу років нарахована позивачу, виходячи із 33 відсотків від посадового окладу.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про необгрунтованість нарахування позивачу заробітної плати за вказаний період та наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 недоплаченої заробітної плати за період з 13.06.2018 року по 23.08.2018 року, із розрахунку 36 відсоткової надбавки за вислугу років у сумі 447,82 грн. (різниця між сумою фактично нарахованої заробітної плати та сумою, яка повинна була бути нарахована: за червень - 102,14 грн. + за липень - 195,00 грн. + за серпень - 150,68 грн.).

Також суд відмічає, що застосування відповідачем-3 при нарахуванні позивачу компенсаційних виплат за невикористані дні відпусток 33 відсоткової надбавки за вислугу років призвело до неправильних виплат суми компенсації.

На думку суду, проведення нарахування належних позивачу при звільненні виплат за невикористані дні відпустки є прямою компетенцією відповідача-3, відтак, належним способом захисту порушеного права позивача у цій частині є зобов'язання відділу культури Олешківської РДА провести розрахунки із позивачем із врахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відділу культури Олешківської РДА здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 6 календарних днів основної щорічної та 8 календарних днів додаткової відпустки за період роботи з 13.06.2018 року по 23.08.2018 року, враховуючи при розрахунку надбавку за вислугу років у розмірі 36 відсотків від посадового окладу.

Щодо тверджень позивача про те, що нараховуючи компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, відповідач-3 дні відпустки обраховував тільки за період роботи з 13.06.2018 року по 23.08.2018 року, протиправно не врахувавши періоду вимушеного прогулу з 07.02.2018 року по 12.06.2018 року, слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року у справі № 821/443/18 розпорядженням голови Олешківської РДА № 59-ос ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу культури Олешківської РДА з 07.02.2018 року. Позивач фактично приступила до виконання обов'язків з 13.06.2018 року та була звільнена 23.08.2018 року.

Зважаючи на те, що рішення у справі № 821/443/18 не набрало законної сили, період вимушеного прогулу з 07.02.2018 року по 12.06.2018 року є на даний час спірним, відтак право на стягнення суми вимушеного прогулу та компенсації невикористаної щорічної основної відпустки за вказаний період у позивача виникне у разі набрання рішенням законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з дати ухвалення рішення суду з 06.02.2018 року у сумі 3002,80 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА Херсонської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 28333,50 грн. та покладення на голову Олешківської РДА ОСОБА_4 обов'язку покрити матеріальну шкоду, заподіяну державному органу протиправним звільненням та оплатою вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок) цей порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (пп. "з" пункту 1).

За змістом абз. 3 п. 2 Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно довідки про заробітну плату від 21.11.2018 року, за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, позивачу нараховано: червень - 4842,61 грн., липень - 9245,00 грн. Судом встановлено, що у червні позивачу недоплачено 102,14 грн. а у липні - 195,00 грн.

Таким чином, розрахунок середньоденної заробітної плати позивача суд здійснює з урахуванням недоплачених сум, а саме: за червень 2018 року - 4944,75 грн. (4842,61+102,14), за липень 2018 року - 9440,00 грн. ( 9245,00+195,00).

Всього за два місяці - 14384,75 грн. (4944,75 + 9440,00), кількість відпрацьованих днів - 33.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача складає 435,90 грн. (14384,75 грн.: 33 р.дн.) Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 у період з 24.08.2018 року по 26.11.2018 року включно становить 65 робочих днів, а тому стягненню на її користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 28333,50 грн. (435,90 грн. х 65 р. дн.)

Щодо вимоги позивача про покладення на голову Олешківської РДА ОСОБА_4 обов'язку покрити матеріальну шкоду, заподіяну державному органу протиправним звільненням ОСОБА_1 у зв'язку з оплатою вимушеного прогулу, суд відмічає, що трудове законодавство передбачає компенсацію працівнику часу вимушеного прогулу роботодавцем як органом, відтак суд не вправі покладати на керівника органу будь-яких обов'язків фінансового характеру за відсутності між ними спору із цього питання.

Також позивач просить визнати протиправними дії відповідача-2 щодо неповного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні та затримки неоспорюваної частини повного розрахунку, зобов'язати утриматися від порушень прав позивача та стягнути з відповідача-1 компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середньоденного заробітку за кожен день затримки.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, трудовим законодавством передбачена відповідальність власника перед працівником у разі невиплати останньому у день звільнення всіх сум, що належать йому при звільненні, у вигляді виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, проте відповідальність наступає за умови наявності вини власника у такій затримці.

Як зазначено вище, останнім днем роботи позивача є 23.08.2018 року.

Із оглянутих у судовому засіданні оригіналів платіжних доручень від 23.08.2018 року № 1, 2, 3, 4 суд встановив, що дані платіжні документи відповідач-3 подав до Управління державної казначейської служби України в Олешківському районі 23.08.2018 року, про що у правому верхньому кутку даних платіжних доручень міститься відтиск печатки банківської установи. У правому нижньому кутку цих платіжних документів міститься відтист печатки про те, що проведено банком 27.08.2018 року.

Позивач відмітила, що отримала кошти 29.08.2018 року

Представник відповідачів у судовому засіданні пояснив, що така ситуація із затримкою надходження коштів на рахунок позивача виникла не з вини відповідачів-2, 3, а у зв'язку із святковими та вихідними днями 24.08-26.08.2018 року.

За таких обставин суд погоджується із доводами відповідача-2,3 про відсутність їх вини у затримці розрахунку, відтак відмовляє позивачу у задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА Херсонської області на користь ОСОБА_1 компенсації за моральну шкоду, заподіяну протиправним звільненням у розмірі 35000,00 грн., а також протиправними бездіяльністю та діями голови Олешківської РДА ОСОБА_4 щодо неповного розрахунку з ОСОБА_1 у розмірі - 35000,00 грн., разом - 70000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Моральна (немайнова) шкода - наслідки правопорушення, які не мають економічного змісту і вартісної форми і можуть полягати у: 1) фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, обов'язковою умовою для відшкодування моральної шкоди є реальна наявність моральної шкоди та вина особи чи державного органу у її завданні.

За приписами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Крім цього, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Беручи до уваги ті обставини, що підстави для звільнення позивача існували та позивачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження заподіяння їй шкоди у вигляді моральних чи фізичних страждань, погіршення внаслідок цього стану здоров'я, тощо, та не надано ґрунтовних пояснень та доказів на підтвердження того, з яких саме міркувань виходила позивач, визначаючи суму завданої їй моральної шкоди 70000,00 грн., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби-у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби-у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Зважаючи на положення статті 256 КЗпП України та статті 371 КАС України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9153,90 грн. з відрахуванням обов'язкових платежів.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 24) від 22.08.2018 року № 72-ос "Про звільнення ОСОБА_1В.".

Поновити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Олімпійська, 149) на посаді начальника відділу культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області з 24.08.2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність голови Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_4 (75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 24) щодо неповідомлення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Олімпійська, 149) у день звільнення у письмовій формі про нараховані суми, належні до виплати.

Стягнути з відділу культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 25648179, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 24) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Олімпійська, 149) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 28333 (двадцять вісім тисяч триста тридцять три) грн.75 коп.

Стягнути з відділу культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 25648179, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 24) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Олімпійська, 149) недоплачену заробітну плату за період роботи з 13.06.2018 року до 23.08.2018 року у сумі 447 (чотириста сорок сім) грн. 82 коп.

Зобов'язати відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 25648179, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 24) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Олімпійська, 149) компенсації за невикористані 6 календарних днів основної щорічної та 8 календарних днів додаткової відпустки за період роботи з 13.06.2018 року до 23.08.2018 рок, враховуючи при розрахунку надбавку за вислугу років у розмірі 36 відсотків від посадового окладу.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Олімпійська, 149) на посаді начальника відділу культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області з 24.08.2018 року та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9153 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 90 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 грудня 2018 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 12.3