Рішення

від 26.11.2018 по справі 916/1747/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1747/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (на підставі ордеру ОД №361221 від 17.08.2018р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від 3-ї особи: ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Абсольво» (65091, м. Одеса, вул. Ніжинська, буд.65);

до відповідача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1)

про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 47617,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору : позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Абсольво» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1888/18) до відповідача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не укладенні договору про повний розрахунок за придбані нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 та не підписання Акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 до Договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрований в реєстрі за №412, зобов'язати відповідача укласти договір про повний розрахунок за придбані нежитлові підвальні приміщення загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 та підписати акт приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 до Договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрований в реєстрі за №412 та стягнути з відповідача 29 964,45 грн. збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ухилення відповідача від виконання обов'язків, передбачених п. 3.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, а саме щодо складання акту приймання-передачі приміщень та підписання договору про повний розрахунок, внаслідок чого такими діями відповідача спричинено позивачу збитки у вигляді сплати позивачем орендних платежів за договором оренди майна, вартість якого була сплачена 05.04.2018р. за договором купівлі-продажу. Правовими підставами для звернення з відповідним позовом позивачем визначено положення ст.ст. 15, 22, 182, 525, 530, 610, 611, 626, 638, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 224-225 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 26 Закону України „Про оренду державного і комунального майна» .

Ухвалою господарського суду від 31.08.2018 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1747/18 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

28.09.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. ГСОО 19805/18), в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого останній проти позову заперечує посилаючись на те, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради не є стороною за договором купівлі-продажу від 06.03.2018р. та наразі наявні підстави передбачені ст.ст. 651, 777 ЦК України щодо розірвання договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, оскільки позивач не був добросовісним наймачем. Водночас, відповідач посилається на відсутність складу цивільного правопорушення, тоді як сплата орендної плати є обов'язком позивача за договором оренди №576/33 від 19.06.2017р., а тому, за твердженням Департаменту комунальної власності відсутні підстави для стягнення з нього збитків.

Ухвалою суду від 28.09.2018 року, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання було відкладено на 24.10.2018 року. Крім того, даною ухвалою суду, за усним клопотанням представника позивача, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, судом було залучено до участі у справі Одеську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

16.10.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. ГСОО №20953/18), в порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої ТОВ „Абсольво» не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві на позов та зазначає, що відповідач свідомо порушує умови договору купівлі-продажу від 06.03.2018р. та рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 року № 946-ІІІ „Про нову редакцію положення „Про механізм відчуження об'єктів комунальної власності (з наступними змінами). При цьому, вказує на те, що договір купівлі-продажу від 06.03.2018 року укладався між ТОВ „Абсольво» , як покупцем та територіальною громадою міста ОСОБА_5 в особі Одеської міської ради, як продавцем, від імені якої діє Департамент комунальної власності Одеської міської ради. Водночас, позивач стверджує, що 05.04.2018 року за договором купівлі-продажу від 06.03.2018 року ним було перераховано грошові кошти у розмірі 966000,00 грн., як сплата вартості за придбані нежитлові приміщення, тому позивач вважає, що до 09.04.2018 року відповідні приміщення мали бути передані йому за відповідним актом приймання-передачі з одночасним підписанням договору про повний розрахунок за придбаний об'єкт купівлі-продажу. Разом з тим, позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з листами про необхідність вчинення відповідачем таких дій з метою подальшої можливості оформлення права власності на об'єкт купівлі-продажу, між тим, відповідні звернення були залишені відповідачем без задоволення. З огляду на викладене, позивач стверджує щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, які полягають у протиправній поведінці відповідача щодо невиконання п. 3.1 договору від 06.03.2018р., в зв'язку з чим з вини відповідача ТОВ „Абсольво» понесені збитки у вигляді додаткових витрат по орендній платі.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року, судом за клопотанням представника відповідача, в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого провадження у справі № 916/1747/18 було продовжено до 29.11.2018 року. Крім того, даною ухвалою суду, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання було відкладено на 07.11.2018 року.

24.10.2018 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. ГСОО №2-5302/18), в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивачем збільшено розмір збитків заявлених до стягнення, а також викладено п. 2 прохальної частини позовної заяви в новій редакції, а саме позивач просить суд зобов'язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради виконати умови пункту 3.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 412 та передати об'єкт купівлі-продажу - нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 Товариству з обмеженою відповідальністю „Абсольво» шляхом оформлення та підписання договору про повний розрахунок за придбані нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 та підписати Акт приймання-передачі нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65.

Водночас, 07.11.2018 року до суду від позивача надійшла заява (вх. ГСОО №2-5541/18) про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, згідно зазначеної заяви, позивач збільшив розмір позовних вимог, викладених в редакції заяви від 24.10.2018 року та просив суд, стягнути збитки у розмірі 47 617,72 грн.

Розглянувши заяву позивача вх. ГСОО №2-5302/18, суд встановив, що позивачем, шляхом викладення п.2 прохальної частини в новій редакції здійснено зміну предмету позову, яка не пов'язана із одночасною зміною підстав позову.

Враховуючи, що вищевказані заяви ТОВ „Абсольво» подано в порядку та строки, визначені ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, судом у судовому засіданні від 07.11.2018 року було повідомлено учасникам справи щодо здійснення подальшого розгляду справи в редакції заяв ТОВ „Абсольво» вх. ГСОО №2-5302/18 від 24.10.2018 року та вх. ГСОО №2-5541/18 від 07.11.2018 року.

07.11.2018 року до суду від відповідача надійшло клопотання вх. ГСОО № 2-5545/18 , в порядку ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого Департамент комунальної власності Одеської міської ради просив суд провести огляд речових доказів за їх місцезнаходженням, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 у не житловому підвальному приміщені, загальною площею 181,5 кв.м. При цьому, необхідність здійснення такого огляду відповідач обґрунтовував встановленням при комісійному обстеженні обставин здійснення реконструкції відповідного приміщення та зазначав, що з моменту укладення між сторонами у справі договору оренди №576/33 від 19.06.2017 року доступ співробітникам відповідача до об'єкту оренди ТОВ „Абсольво» не надавався.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, суд відмовив у його задоволенні з підстав його необґрунтованості, оскільки встановлення обставин щодо здійснення реконструкції нежитлового підвального приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 не пов'язані із предметом розгляду даної справи. Отже, встановлення таких обставин не має значення для розгляду даної справи та не пов'язано з спірними правовідносинами, які склались між сторонами у справі за договором купівлі-продажу від 06.03.2018 року та стосуються обставин щодо належного виконанням зобов'язань за відповідним договором оренди.

Також, 07.11.2018 року відповідачем було подано клопотання про врегулювання спору за участю судді (вх. ГСОО №2-5546), в порядку ст. 186 Господарського процесуального кодексу України, між тим, зазначена заява не була підтримана представником позивача, що унеможливлює задоволення судом даного клопотання відповідача та проведення процедури врегулювання спору у даній справі за участю судді, в зв'язку з чим у задоволені даного клопотання судом було відмовлено.

Ухвалою суду від 07.11.2018 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.11.2018 року.

У судовому засіданні 26.11.2018 року представник позивача позовні вимоги, в редакції заяв вх. ГСОО №2-5302/18 від 24.10.2018 року та вх. ГСОО №2-5541/18 від 07.11.2018 року підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні від 26.11.2018 року проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Одеська міська рада письмово свою позицію по суті спору не виклала, між тим у судовому засіданні від 26.11.2018 року представник відповідної 3-ї особи проти задоволення судом позовних вимог ТОВ „Абсольво» заперечував.

В судовому засіданні 26.11.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено учасникам справи, що повне рішення буде складено 06.12.2018 року.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив таке:

19.06.2017р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (надалі - орендодавець) та ТОВ „Абсольво» (надалі - орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень №576/33 (надалі - договір 1), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі підвальні приміщення загальною площею 181,5 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, (далі за текстом об'єкт оренди).

Умовами п. 1.3 договору 1 встановлено, що терміном дії договору оренди: з 19.06.2017р. до 19.05.2020р.

Відповідно до п. 2.2 договору 1, за орендоване приміщення орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 4294,53 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

За умовами п. 2.3 договору 1, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями.

Пунктом 2.4 договору 1 визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

У відповідності до п. 7.5 договору 1, зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір.

За умовами п.7.11 договору 1, дія договору оренди, зокрема, припиняється внаслідок продажу об'єкта оренди за участю орендаря.

У відповідності до п. 7.13 договору 1, вступ орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаних приміщень.

При цьому, суд зазначає, що факт приймання позивачем в орендне користування нежилих підвальних приміщень загальною площею 181,5 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65 за договором оренди нежилих приміщень №576/33 від 19.06.2017 року не заперечується сторонами у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.03.2018 року між територіальною громадою міста ОСОБА_5 в особі Одеської міської ради, що діє на підставі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97 (далі - продавець), від імені якої діє Департамент комунальної власності Одеської міської ради, в особі директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради - ОСОБА_5, та діє на підставі вищевказаного Положення, Розпорядження виконуючого обов'язки міського голови від 01.04.2014 року №349/К та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 25.10.2017р. за реєстровим № 2448 (далі -представник продавця) та ТОВ „Абсольво» (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу (надалі - договір 2), згідно умов якого продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, що відображено у технічному паспорті.

У п. 1.2 договору 2 визначено, що відчуження об'єкта комунальної власності здійснюється згідно з рішенням Одеської міської ради від 04.10.017 року №2451-VІІ „Про внесення змін до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в інший спосіб, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 24.12.2014 року №6014-VІ» , на підставі Цивільного кодексу України, рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 р. №946-ІІІ „Про нову редакцію Положення „Про механізм відчуження обкатів комунальної власності (з наступними змінами); погодження на відчуження об'єкта купівлі-продажу, наданого Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 27.11.2017 року №01-13/3326пс.

За умовами п. 1.4 договору 2, ціна продажу об'єкта, зазначеного у п. 1.1 цього договору, становить 966000,00 грн., податок на додану вартість враховано до вказаної суми та складає 161000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору 2, покупець зобов'язаний сплатити ціну продажу об'єкта, зазначену у п. 1.4 цього договору, у розмірі 966 000,00 грн. (валютний еквівалент 36477 доларів 61 цент США за курсом дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 20 копійок до ста доларів США, встановлений НБУ станом на 06.03.2018 року) за рахунок власних коштів з рахунку покупця №26000010039570 у АБ „Південний» , МФО 328209 на поточний рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №37180025001909 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011 код 26302595, протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Положеннями п. 2.2 договору 2, серед іншого, встановлено, що вартість об'єктів коригується на день сплати за об'єкти з урахуванням курсу гривні до долара США, встановленого НБУ, але не нижче курсу на день продажу.

За приписами п. 3.1 договору 2, передача об'єкта купівлі-продажу від продавця до покупця здійснюється у триденний строк після сплати покупцем в повному обсязі ціни продажу об'єкта купівлі-продажу та оформлюється договором про повний розрахунок за придбаний об'єкт купівлі-продажу та актом приймання-передачі, які підписуються одночасно сторонами за цим договором.

Згідно п. 3.2 договору 2, право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить до покупця з моменту державної реєстрації права власності на придбаний об'єкт. Державна реєстрація здійснюється уповноваженим органом в порядку встановленому чинним законодавством, після повної сплати коштів, передбачених розділом 2 „Порядок розрахунків за придбаний об'єкт» цього договору, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за цим договором, підписання покупцем договору про повний розрахунок за придбаний об'єкт купівлі-продажу та акту приймання-передачі об'єкта, зазначеного у п.1.1 цього договору.

У відповідності до п. 5.1 договору 2, кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків.

Пунктом 5.3 договору 2, встановлено обов'язок продавця передати покупцю об'єкти купівлі-продажу у встановленому у цьому договорі порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, вказаний договір 06.03.2018 року був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №412.

На виконання умов п. 2.1 договору купівлі продажу від 06.03.2018 року, ТОВ „Абсольво» 05.04.2018 року перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 966 000, 00 грн. за майно, нежиле підвальне приміщення площею 181,5 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1 від 05.04.2018 року та зазначеного в ньому призначення платежу (а.с. 30). При цьому, факт надходження зазначених коштів жодним чином не заперечується відповідачем.

25.06.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою вхід. №01-14/2401 від 25.06.2018р., згідно якої повідомив про сплату грошових коштів за договором купівлі-продажу від 06.03.2018р. та повідомив, що наразі з незалежних від волі ТОВ Абсольво причин, договір про повний розрахунок, передбачений умовами вищезазначеного договору купівлі-продажу, не укладено, в зв'язку з чим позивач просив не здійснювати з 06.04.2018 року нарахування орендної плати за договором оренди №576/33 від 19.06.2017р.

Листом від 04.07.2018р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив, що право власності позивача на приміщення, придбані за договором від 06.03.2018р. не зареєстровано, договір оренди є діючим, в зв'язку з чим припинення нарахувань з орендної плати є неможливим. При цьому, даним листом позивача було повідомлено про наявність заборгованості з орендної плати та пені за договором оренди №576/33.

В подальшому, 12.07.2018р. ТОВ „Абсольво» звернулось до відповідача з заявою вхід. №01-14/2667, згідно якої просило підписати договір про повний розрахунок на підставі договору купівлі-продажу №412 від 06.03.2018 року, в зв'язку із здійсненням розрахунків за договором оренди № 576/33 від 19.06.2017р.

Водночас, матеріали справи, зокрема, містять платіжні документи на загальну суму 47893,32 грн. (а.с. 35-37, 99, 112-113, 136), які свідчать про сплату ТОВ „Абсольво» відповідачу зазначених коштів, як плати за орендне користування нежилим підвальним приміщенням площею 181,5 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, за договором №576/33 у квітні-листопаді 2018 року та пені за несвоєчасну сплату орендної плати у відповідний період.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, наданих підчас розгляду справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ТОВ „Абсольво» направленні на:

1)визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не укладенні договору про повний розрахунок та у не підписанні акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65;

2)зобов'язанні відповідача виконати умови п. 3.1 договору купівлі-продажу;

3)стягнення збитків.

Обґрунтовуючи вказані вимоги позивач перш за все зазначає про безпідставне ухилення відповідача від вчинення дій з фактичного підписання договору про повний розрахунок, на підставі п. 3.1 договору №412 від 06.03.2018 року та складання акту приймання-передачі відповідного приміщення між сторонами у справі та наполягає на належному виконанні ТОВ „Абсольво» зобов'язань зі сплати вартості придбаного майна.

При цьому, відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, наголошує на тому, що позивач неналежно виконує свої зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди №576/33 від 19.06.2017р. та зазначає, що стороною договору купівлі-продажу є територіальна громада м. Одеси, що унеможливлює визнання протиправною бездіяльність відповідача.

Оцінюючи дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо зобов'язань передбачених умовами п. 3.1 договору від 06.03.2018р., виходячи з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, суд вказує таке:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що позивач належно виконав умови п. 2.1 договору купівлі продажу від 06.03.2018 року, шляхом перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 966 000,00 грн. за майно, нежиле підвальне приміщення площею 181,5 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65.

Вищезазначене кореспондує виникнення у відповідача обов'язку, визначеного п. 3.1 договору купівлі продажу від 06.03.2018 року щодо передачі об'єкта купівлі-продажу позивачу, шляхом оформлення договору про повний розрахунок за придбаний об'єкт купівлі-продажу та акту приймання-передачі, які підписуються одночасно сторонами за цим договором у триденний строк після сплати ТОВ „Абсольво» в повному обсязі ціни об'єкта купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, обов'язок щодо оформлення договору про повний розрахунок та передачі об'єкта купівлі-продажу за актом приймання-передачі нежилого підвального приміщення площею 181,5 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65 мав бути виконаний Департаментом комунальної власності Одеської міської ради ще у квітні 2018 року.

Таким чином, з вищезазначеного вбачаться, що ухилення відповідача від укладення договору про повний розрахунок та від підписання акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65, за наявності доказів внесення позивачем вартості придбаного майна за договором №412, свідчить про протиправну бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з зазначеного приводу.

При цьому, суд зазначає, що з наявного в матеріалах справи листування між сторонами у справі вбачається, що Департаменту комунальної власності Одеської міської ради достеменно було відомо про виконання ТОВ „Абсольво» зобов'язань зі сплати вартості майна за договором купівлі продажу від 06.03.2018 року, в зв'язку з чим заперечення відповідача щодо неналежного виконання ТОВ „Абсольво» зобов'язань за договором оренди №576/33 від 19.06.2017р. та наявності з даних підстав обставин щодо розірвання договору купівлі-продажу від 06.03.2018р. судом розцінюються критично, тоді як встановлення наявності таких обставин не відноситься до предмету розгляду даної справи.

Водночас, твердження відповідача, що він не є стороною правочину купівлі-продажу, а тому до нього не може заявлятись вимога про визнання протиправною бездіяльність, судом розцінюється критично, оскільки у відповідності до Положення Про департамент комунальної власності Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради №2752-VI від 19.02.2013р., розміщеного на сайті Одеської міської ради за посиланням: http://omr.gov.ua/ru/72062 основними завданнями департаменту у сфері управління комунальною власністю: підготовка та внесення на розгляд ради проектів програм приватизації (відчуження) комунальної власності, способів та умов її продажу (п.п. 2.2.1.6 Положення); здійснення повноважень з організації та проведення приватизації, продажу комунальної власності територіальної громади міста, у тому числі акцій (паїв, часток) Одеської міської ради в майні господарських товариств.( п.п. 2.2.1.7 Положення); підготовка для розгляду Радою проектів рішень про прийняття майна в комунальну власність, передачу у власність юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (п.п. 2.2.1.11 Положення); укладання цивільно-правових угод з попереднім повідомленням постійної комісії з комунальної власності (договори оренди, купівлі-продажу, застави, дарування, користування, позички, концесії майна та інші угоди відповідно до чинного законодавства України) та контроль їх виконання. Договори купівлі-продажу об'єктів комунальної владності, що укладаються Департаментом від імені Ради, на виконання відповідних рішень про приватизацію та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси укладаються на підставі довіреності, що видається міським головою у встановленому законодавством порядку ( 2.2.1.18 Положення).

За таких обставин справи у їх сукупності, суд вважає вимоги про визнання протиправною бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, яка полягає у не укладенні договору про повний розрахунок та у не підписанні акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 такими, що підлягають задоволенню.

При здійсненні вищевказаних висновків суд враховує, що ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Приймаючи до уваги встановлення судом факту неправомірної (протиправної) бездіяльності Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, яка полягає у не укладенні договору про повний розрахунок та у не підписанні акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 6, вимога позивача про зобов'язання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради виконати умови п. 3.1 договору купівлі-продажу №412 від 06.03.2018 року, яка є похідною від задоволеної першої позовної вимоги та направлена на відновлення порушеного права позивача, підлягає задоволенню.

З приводу заявлених вимог щодо стягнення з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради збитків, суд вказує таке.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Крім того, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Умовою відповідальності за правопорушення є вина заподіювача збитків, тобто винною дією є невиконання, відмова від виконання або неналежне виконання зобов'язань. Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт наявності протиправної поведінки боржника, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Як вище було встановлено судом, відповідачем було порушено вимоги законодавства щодо належного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №412 від 06.03.2018р., з огляду на що його бездіяльність було визнано протиправною, а отже наявним є перший елемент складу правопорушення -протиправна бездіяльність (дія) особи.

Як встановлено судом, внаслідок бездіяльності відповідача ТОВ „Абсольво» було позбавлене можливості реалізувати своє право щодо реєстрації права власності на об'єкт - нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65, наслідком чого було б припинено орендне користування зазначеним приміщенням, однак за відсутності таких обставин позивач був вимушений вносити орендну плату за користування у квітні-листопаді 2018 року (загальною сумою 47893,32 грн. у тому числі пеня у розмірі 403,42 грн.), оскільки відповідачем здійснювалось нарахування штрафних санкцій, а несплата таких платежів в подальшому має наслідком збільшення витрат відповідача.

При цьому, суд зазначає, що правомірний розмір понесення позивачем відповідних збитків вираховується починаючи з квітня 2018 року, тобто коли мало бути виконано відповідачем зобов'язання, передбачене п. 3.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, виходячи із розміру щомісячної орендної плати, яка фактично була сплачена позивачем.

Отже, в даному випадку наявний повний склад цивільного правопорушення, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 47617,72 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, при цьому, суд дотримуючись приписів ст. 14 Господарського процесуального кодексу України не виходить за межі позовних вимог заявлених ТОВ „Абсольво» .

Крім того, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення. Незважаючи на те, що ще у квітні 2018р. відповідачу було достеменно відомо про сплату позивачем коштів за договором №412 від 0.03.2018 року, він не скористався можливістю вжити заходів щодо недопущення господарського правопорушення, а зазначав про наявність у позивача заборгованості за договором оренди, коли виконання обов'язку встановленого п. 3.1 договору від 06.03.2018 року не ставиться в залежність від виконання позивачем зобов'язань за договором оренди, тоді як питання щодо погодження викупу об'єкту оренди орендарем було оформлене рішенням Одеської міської ради від 09.10.2017 року №2451-VII (а.с.26-27) у межах повноважень та у спосіб визначених ст. 20 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» . Зазначені дії відповідача повною мірою не відповідають загальним засадам цивільного законодавства, що визначені у ст. 3 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене заявлені позовні вимоги ТОВ „Абсольво» є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на обставинах справи, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправною бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595), яка полягає у не укладенні договору про повний розрахунок за придбані нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 та у не підписанні акту приймання-передачі нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 до договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрований в реєстрі за №412.

3.Зобов'язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595) виконати умови пункту 3.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №412 та передати об'єкт купівлі-продажу - нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Абсольво» (65091, м. Одеса, вул. Ніжинська, буд.65; код ЄДРПОУ 40793402) шляхом оформлення та підписання договору про повний розрахунок за придбані нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 та підписати акт приймання-передачі нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65.

4.Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Абсольво» (65091, м. Одеса, вул. Ніжинська, буд.65; код ЄДРПОУ 40793402) 47617/сорок сім тисяч шістсот сімнадцять/грн. 72 коп. збитків та 5286/п'ять тисяч двісті вісімдесят шість/грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 грудня 2018 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська