ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1747/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого судді : Колоколова С.І.
суддів : Разюк Г.П., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Терзіанова К.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1 від 16.05.2018 року; ордер серія ОД № 361250 від 16.01.2018 року;
від відповідача - Горяча К.І., довіреність № 308/вих-мр від 28.12.2018 року;
від третьої особи - Кузнецова Т.А., довіреність № 01-36/59 від 26.12.2018 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 26 листопада 2018 року, повний текст якого складений та підписаний 06 грудня 2018 року
у справі № 916/1747/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Абсольво
до відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Одеської міської ради
про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії та стягнення 47617,72 грн.
головуючий суддя - Невінгловська Ю.М.
місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 11.03.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Абсольво звернулося з позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Одеської міської ради, в якому просило, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог (вх. №ГСОО №2-5302/18 від 24.10.2018р. та вх. №ГСОО №2-5541/18 від 07.11.2018р.):
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не укладенні договору про повний розрахунок за придбані нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 та не підписання Акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 до Договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. зареєстрований в реєстрі за №412;
- зобов'язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради виконати умови пункту 3.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 412 та передати обєкт купівлі-продажу нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 Товариству з обмеженою відповідальністю „Абсольво шляхом оформлення та підписання договору про повний розрахунок за придбані нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 та підписати Акт приймання-передачі нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65;
- стягнути з Департамент комунальної власності Одеської міської ради збитки у розмірі 47 617,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків, передбачених п. 3.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, а саме щодо складання акту приймання-передачі приміщень та підписання договору про повний розрахунок, внаслідок чого такими діями відповідача спричинено позивачу збитки у вигляді сплати позивачем орендних платежів за договором оренди майна, вартість якого була сплачена 05.04.2018р. за договором купівлі-продажу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.11.2018 року у справі №916/1747/18 (суддя Невінгловська Ю.М.) позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, яка полягає у не укладенні договору про повний розрахунок за придбані нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 та у не підписанні акту приймання-передачі нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 до договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. зареєстрований в реєстрі за №412.
Зобов'язано Департамент комунальної власності Одеської міської ради виконати умови пункту 3.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №412 та передати обєкт купівлі-продажу нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Абсольво шляхом оформлення та підписання договору про повний розрахунок за придбані нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 та підписати акт приймання-передачі нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65.
Стягнуто з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Абсольво 47617грн. 72 коп. збитків та 5286 грн. судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що ухилення відповідача від укладення договору про повний розрахунок та від підписання акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65, за наявності доказів внесення позивачем вартості придбаного майна за договором №412, свідчить про протиправну бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Також суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради виконати умови п. 3.1 договору купівлі-продажу №412 від 06.03.2018 року, яка є похідною від задоволеної першої позовної вимоги та направлена на відновлення порушеного права позивача, також підлягає задоволенню.
Шодо вимоги позивача про стягнення з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради збитків, суд дійшов висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 47617,72 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду апелянт, згідно поданої апеляційної скарги, визначає порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що не погоджується з висновком суду щодо визнання протиправною бездіяльності саме Департаменту в частині неукладання договору про повний розрахунок за придбання об'єкту куцпівлі-продажу та зобов'язання Департамент підписати акт приймання-передачі, оскільки такі вимоги не можуть бути застосовані до відповідача, так як стороною правочину є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Скаржник вважає помилковим висновок суду про визнання протиправними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, оскільки, Департаментом неодноразово наголошувалося на недобросовісності позивача в частині виконання ним умов договору оренди, який передував договору купівлі-продажу.
Також, на думку скаржника, є помилковим висновок суду про стягнення з Департаменту збитків в сумі 47617,72 грн., оскільки грошові кошти, які перераховувались позивачем на розрахункові рахунки ДКВ, не можливо вважати збитками, адже такі кошти є платою за фактичне користування орендованим приміщенням, що передбачено умовами договору оренди.
21.01.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Абсольво надано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішеня Господарського суду Одеської області від 26.11.2018р. без змін з підстав його законності та обгрунтованості.
У судовому засіданні 11.03.2019 року представник скаржника власну апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
Представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.
Як встановлено господарським судом та перевірено під час апеляційного пергляду, 19.06.2017р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ „Абсольво (надалі орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень №576/33, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі підвальні приміщення загальною площею 181,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, (п.1.1. Договору оренди).
Відповідно до п. 1.3 Договору оренди термін дії договору оренди: з 19.06.2017р. до 19.05.2020р.
Згідно з п. 2.2 Договору оренди, за орендоване приміщення орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 4294,53 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.
За умовами п. 2.3 Договору оренди, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями.
Пунктом 2.4 Договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
У відповідності до п. 7.5 Договору оренди, зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір.
За умовами п.7.11 Договору оренди, дія договору, зокрема, припиняється внаслідок продажу об'єкта оренди за участю орендаря.
У відповідності до п. 7.13 Договору оренди, вступ орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаних приміщень.
06.03.2018 року між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, що діє на підставі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року №280/97 (Продавець), від імені якої діє Департамент комунальної власності Одеської міської ради, в особі директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Спектора Олексія Володимировича, та діє на підставі вищевказаного Положення, Розпорядження виконуючого обов'язки міського голови від 01.04.2014 року №349/К та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 25.10.2017р. за реєстровим № 2448 (Представник продавця) та ТОВ „Абсольво (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, що відображено у технічному паспорті.
У п. 1.2 Договору купівлі-продажу визначено, що відчуження об'єкта комунальної власності здійснюється згідно з рішенням Одеської міської ради від 04.10.017 року №2451-VІІ „Про внесення змін до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в інший спосіб, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 24.12.2014 року №6014-VІ, на підставі Цивільного кодексу України , рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 р. №946-ІІІ „Про нову редакцію Положення „Про механізм відчуження об'єктів комунальної власності (з наступними змінами); погодження на відчуження об'єкта купівлі-продажу, наданого Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 27.11.2017 року №01-13/3326пс.
За умовами п. 1.4 Договору купівлі-продажу, ціна продажу об'єкта, зазначеного у п. 1.1 цього договору, становить 966000,00 грн., податок на додану вартість враховано до вказаної суми та складає 161000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу, Покупець зобов'язаний сплатити ціну продажу об'єкта, зазначену у п. 1.4 цього договору, у розмірі 966 000,00 грн. (валютний еквівалент 36477 доларів 61 цент США за курсом дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 20 копійок до ста доларів США, встановлений НБУ станом на 06.03.2018 року) за рахунок власних коштів з рахунку покупця №26000010039570 у АБ „Південний, МФО 328209 на поточний рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №37180025001909 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011 код 26302595, протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Положеннями п. 2.2 Договору купівлі-продажу, серед іншого, встановлено, що вартість об'єктів коригується на день сплати за об'єкти з урахуванням курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, але не нижче курсу на день продажу.
За приписами п. 3.1 договору 2, передача об'єкта купівлі-продажу від Продавця до Покупця здійснюється у триденний строк після сплати покупцем в повному обсязі ціни продажу об'єкта купівлі-продажу та оформлюється договором про повний розрахунок за придбаний об'єкт купівлі-продажу та актом приймання-передачі, які підписуються одночасно сторонами за цим договором.
Згідно п. 3.2 Договору купівлі-продажу, право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить до покупця з моменту державної реєстрації права власності на придбаний об'єкт. Державна реєстрація здійснюється уповноваженим органом в порядку встановленому чинним законодавством, після повної сплати коштів, передбачених розділом 2 „Порядок розрахунків за придбаний обєкт цього договору, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за цим договором, підписання покупцем договору про повний розрахунок за придбаний об'єкт купівлі-продажу та акту приймання-передачі об'єкта, зазначеного у п.1.1 цього договору.
У відповідності до п. 5.1 Договору купівлі-продажу, кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків.
Пунктом 5.3 Договору купівлі-проажу, встановлено обов'язок продавця передати покупцю об'єкти купівлі-продажу у встановленому у цьому договорі порядку.
Вказаний договір 06.03.2018 року був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №412.
На виконання умов п. 2.1 Договору купівлі продажу від 06.03.2018 року, ТОВ Абсольво 05.04.2018 року перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 966 000, 00 грн. за майно, нежиле підвальне приміщення площею 181,5 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1 від 05.04.2018 року та зазначеного в ньому призначення платежу.
25.06.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою вхід. №01-14/2401 від 25.06.2018р., згідно якої повідомив про сплату грошових коштів за Договором купівлі-продажу від 06.03.2018р. та повідомив, що наразі з незалежних від волі ТОВ Абсольво причин, договір про повний розрахунок, передбачений умовами вищезазначеного Договору купівлі-продажу, не укладено, в зв'язку з чим позивач просив не здійснювати з 06.04.2018 року нарахування орендної плати за договором оренди №576/33 від 19.06.2017р.
Листом від 04.07.2018р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив, що право власності позивача на приміщення, придбані за договором від 06.03.2018р. не зареєстровано, договір оренди є діючим, в зв'язку з чим припинення нарахувань з орендної плати є неможливим. При цьому, даним листом позивача було повідомлено про наявність заборгованості з орендної плати та пені за договором оренди №576/33.
В подальшому, 12.07.2018р. ТОВ Абсольво звернулось до відповідача з заявою вхід. №01-14/2667, згідно якої просило підписати договір про повний розрахунок на підставі Договору купівлі-продажу №412 від 06.03.2018 року, в зв'язку із здійсненням розрахунків за договором оренди № 576/33 від 19.06.2017р.
Предметом спору у даній справі є вимоги про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не укладенні договору про повний розрахунок за придбані нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 та не підписання Акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65 до Договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. зареєстрований в реєстрі за №412;
- зобов'язання Департамент комунальної власності Одеської міської ради виконати умови пункту 3.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 412 та передати обєкт купівлі-продажу нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 Товариству з обмеженою відповідальністю „Абсольво шляхом оформлення та підписання договору про повний розрахунок за придбані нежилі підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65 та підписати Акт приймання-передачі нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65;
- стягнення з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь збитки у розмірі 47 617,72 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що ухилення відповідача від укладення Договору про повний розрахунок за придбані нежилі підвальні приміщення та від підписання Акту приймання-передачі нежилих підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, за наявності доказів внесення позивачем вартості придбаного майна за Договором №412, свідчить про протиправну бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Виходячи із приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України , ст.ст. 15 , 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Частинами першою, другою статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За положеннями ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися, належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не і допускається.
Аналогічні положення зазначені в ст. 193 Господарського кодексу України .
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України , зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи свідчать, що позивач належно виконав умови п. 2.1 Договору купівлі продажу від 06.03.2018 року, шляхом перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 966 000,00 грн. за майно, нежиле підвальне приміщення площею 181,5 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65.
Отже, у відповідача виник обов'язку, визначений п. 3.1 Договору купівлі продажу від 06.03.2018 року щодо передачі обєкта купівлі-продажу позивачу, шляхом оформлення договору про повний розрахунок за придбаний обєкт купівлі-продажу та акту приймання-передачі, які підписуються одночасно сторонами за цим договором у триденний строк після сплати ТОВ „Абсольво в повному обсязі ціни обєкта купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, обов'язок щодо оформлення договору про повний розрахунок та передачі об'єкта купівлі-продажу за актом приймання-передачі нежилого підвального приміщення площею 181,5 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 65 мав бути виконаний Департаментом комунальної власності Одеської міської ради ще у квітні 2018 року.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ухилення відповідача від укладення Договору про повний розрахунок та від підписання акту приймання-передачі нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 181,5 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, буд. 65, за наявності доказів внесення позивачем вартості придбаного майна за договором №412, свідчить про протиправну бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Доводи скаржника про те, що він не є стороною правочину купівлі-продажу, а тому до нього не може заявлятись вимога про визнання протиправною бездіяльність, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки у відповідності до Положення Про департамент комунальної власності Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради №2752-VI від 19.02.2013р., розміщеного на сайті Одеської міської ради за посиланням: http://omr.gov.ua/ru/72062, основними завданнями департаменту у сфері управління комунальною власністю є:
- підготовка та внесення на розгляд ради проектів програм приватизації (відчуження) комунальної власності, способів та умов її продажу (п.п. 2.2.1.6 Положення);
- здійснення повноважень з організації та проведення приватизації, продажу комунальної власності територіальної громади міста, у тому числі акцій (паїв, часток) Одеської міської ради в майні господарських товариств.( п.п. 2.2.1.7 Положення);
- підготовка для розгляду Радою проектів рішень про прийняття майна в комунальну власність, передачу у власність юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (п.п. 2.2.1.11 Положення);
- укладання цивільно-правових угод з попереднім повідомленням постійної комісії з комунальної власності (договори оренди, купівлі-продажу, застави, дарування, користування, позички, концесії майна та інші угоди відповідно до чинного законодавства України) та контроль їх виконання.
Договори купівлі-продажу об'єктів комунальної владності, що укладаються Департаментом від імені Ради, на виконання відповідних рішень про приватизацію та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси укладаються на підставі довіреності, що видається міським головою у встановленому законодавством порядку ( 2.2.1.18 Положення).
До того ж, безпосередньо Одеська міська рада позбавлена прямих повноважень щодо укладання договору та передачі обєктів нерухомості за цивільно-правовими угодами.
Отже, саме на Департамент комунальної власності Одеської міської ради покладений обов'язок уклададення договорів щодо відчуження нерухомого майна, яке знаходиться у комунальній власності та вчиняти інші належні дії, щодо переходу права власності на об'єкти купівлі-продажу від продавця до покупця в ході їх приватизації.
Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено, що саме Департамент комунальної власності Одеської міської ради є належним відповідачем по справі.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради збитків у розмірі47 617,72 грн.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За приписами ст. 224 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Крім того, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Умовою відповідальності за правопорушення є вина заподіювача збитків, тобто винною дією є невиконання, відмова від виконання або неналежне виконання зобов'язань. Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт наявності протиправної поведінки боржника, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що внаслідок бездіяльності відповідача, позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право щодо реєстрації права власності на нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 181,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65, наслідком чого було б припинене орендне користування зазначеним приміщенням, однак, за відсутності таких обставин, позивач був вимушений вносити орендну плату за користування у квітні-листопаді 2018 року (загальною сумою 47893,32 грн., у тому числі пені у розмірі 403,42 грн.), оскільки відповідачем здійснювалось нарахування штрафних санкцій, а несплата таких платежів в подальшому має наслідком збільшення витрат відповідача.
При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, які не відповідаютьзагальним засадам цивільного законодавства (ст.3 ЦК України).
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки з урахуванням всіх встановлених обставин даної справи, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, суд постановив:
1.Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2018р. у справі №916/1747/18 без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст.287-288 ГПК України
Повний текст постанови
складено 18.03.2019
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Н.М. Принцевька
Суддя Г.П. Разюк
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2019 |
Оприлюднено | 18.03.2019 |
Номер документу | 80491626 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Колоколов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні