Ухвала

від 06.12.2018 по справі 923/929/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

06 грудня 2018 року Справа 923/929/18

Суддя Господарського суду Херсонської області Остапенко Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, у справі

за позовом: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський каскад , місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166, ідентифікаційний код: 41114336

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Інтербуд , місцезнаходження: 79054, м. Львів, вул. Івана Виговського, 57 кв. 19, ідентифікаційний код: 42068031

про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, правочину, скасування реєстраційної дії

Без повідомлення (виклику) учасників справи

в с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Херсонської області, відкритому ухвалою від 05.11.2018 року, знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Дніпровський каскад , із вимогами про:

- визнання частково недійсним рішення, прийнятого ТОВ Дніпровський каскад , оформленого протоколом від 12.04.2018 року, щодо надання згоди учасниками ТОВ Дніпровський каскад на заснування нової юридичної особи, разом з іншими засновниками: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та уповноваження ОСОБА_4 діяти від імені ТОВ Дніпровський каскад , при створенні нової юридичної особи, у зв'язку з умовами статуту та контракту;

- визнання недійсним рішення, прийнятого ТОВ Дніпро Інтербуд , оформленого протоколом № 1 від 13.04.2018 року;

- скасування державної реєстрації ТОВ Дніпро Інтербуд , реєстраційної дії: державна реєстрація новоутвореної, шляхом заснування юридичної особи, 13.04.2018, 14991020000021406, вчинену приватним нотаріусом Шулік А.О.;

- визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , за яким у статутний капітал передано: об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166, шляхом звільнення об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва, комплексу з багатоповерховим житловим будинком з двоповерховим паркінгом та офісними приміщеннями.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 1, 3, 10, 50, 51, 61 Закону України Про господарські товариства п. 4 ч. 2 ст. 16, ч. 5 ст. 98 ЦК України, обґрунтовані тим, що при скликанні та проведенні загальних зборів товариства від 12.04.2018 року, за результатами якого прийнято рішення про надання згоди учасниками ТОВ Дніпровський каскад на заснування нової юридичної особи - ТОВ Дніпро Інтербуд , разом з іншими засновниками: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та уповноваження ОСОБА_4 діяти від імені ТОВ Дніпровський каскад при створенні нової юридичної особи, Відповідач допустив порушення вимог закону та установчих документів товариства, яке, зокрема полягає у прийнятті зазначеного рішення без належного повідомлення та без участі ОСОБА_1, яка є власником 33,3 % частки статутного капіталу ТОВ Дніпровський каскад . Як наслідок, Позивач, стверджує про порушення її прав, як учасника товариства, на участь у загальних зборах товариства, які є однією зі складових корпоративних прав та прав на участь в управління товариством. Стверджуючи про недійсність рішення загальних зборів товариства від 12.04.2018 року, як такого, що прийняте з порушенням закону та установчих документів товариства, зазначає про недійсність, у зв'язку із цим, прийнятого у подальшому, рішення загальних зборів ТОВ Дніпро Інтербуд від 13.04.2018 року, оформленого протоколом № 1 про створення юридичної особи, та недійсність правочину щодо приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , за яким у статутний капітал передано об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166.

Справа розглядається у порядку загального позовного провадження.

05.12.2018 року Позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. акредитованим суб'єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166, шляхом звільнення об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва, комплексу з багатоповерховим житловим будинком з двоповерховим паркінгом та офісними приміщеннями, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1164492365101

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб Позивач зазначає, що, відносно об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166 - незавершене будівництво, комплекс з багатоповерховим житловим будинком з двоповерховим паркінгом та офісними приміщеннями, питання про недійсність передачі якого у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд є одним із предметів розгляду даної справи, здійснюються заходи щодо зміни власників. На підтвердження чого, до заяви надала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.12.2018 року, що містить інформацію про те, що право власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна 09.11.2018 року, на підставі протоколу загальних зборів № 11 від 08.11.2018 року, рішення загальних зборів № 9 від 08.11.2018 року, акту приймання-передачі нерухомого майна від 08.11.2018 року, було зареєстровано за Житлово-будівельним кооперативом Перлина Дніпра .

В зв'язку із цим, Позивач, має обгрунтовані побоювання, що в подальшому також будуть вчинятися інші реєстраційні дії щодо зміни права власності на вищеназваний об'єкт нерухомого майна, що у майбутньому, у разі задоволення позову, унеможливить виконання рішення у цій частині. Вказує, що вжитими судом заходами буде забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу, зокрема, шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Оцінивши обґрунтованість обставин зазначених в заяві про забезпечення позову, достатність, належність та допустимість доказів на їх підтвердження, зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви Позивача про забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав ( в т.ч. акредитованим суб'єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166, шляхом звільнення об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва, комплексу з багатоповерховим житловим будинком з двоповерховим паркінгом та офісними приміщеннями, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1164492365101.

Так, пунктами 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , роз'яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. В той же час, ст. 79 ГПК України передбачає подання достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

В пунктах 6.5., 6.8. постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , зокрема, зазначено, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Предметом спору у даній справі є визнання частково недійсним рішення, прийнятого ТОВ Дніпровський каскад , оформленого протоколом від 12.04.2018 року, щодо надання згоди учасниками ТОВ Дніпровський каскад на заснування нової юридичної особи, разом з іншими засновниками: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та уповноваження ОСОБА_4 діяти від імені ТОВ Дніпровський каскад , при створенні нової юридичної особи, у зв'язку з умовами статуту та контракту, яке, за твердженням Позивача прийнято з порушенням чинного законодавства та установчих документів товариства, та яким порушено її корпоративні права, та як, похідні, від зазначеної вимоги, вимоги про визнання недійсним рішення, прийнятого ТОВ Дніпро Інтербуд , оформленого протоколом № 1 від 13.04.2018 року; скасування державної реєстрації ТОВ Дніпро Інтербуд ; визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , за яким у статутний капітал передано: об'єкти нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166.

Водночас, дослідивши зміст заяви, суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у обраний Позивачем спосіб не відповідає предмету позову у цій справі, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки не забезпечують ефективного поновлення порушених корпоративних прав Позивача, за захистом яких остання звернулась до суду, у разі задоволення позову. Також, в заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтування того, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Крім наведеного, у заяві Позивач фактично зазначає про необхідність встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної прав та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії з об'єктом нерухомого майна, шляхом звільнення об'єкта нерухомого майна , що не відповідає положенням Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно п. п.1, 9 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Враховуючи викладене, оцінивши розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, керуючись ст. 136, 137, 140, 234 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Відмовити Позивачу - ОСОБА_1 в задоволенні заяви від 05.12.2018 року про забезпечення позову.

2.Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала, відповідно до ст. 235, 256 ГПК України, набирає законної сили з дати підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів.

Ухвалу складено та підписано 06.12.2018 року

Суддя Т.А.Остапенко