Ухвала

від 19.12.2018 по справі 923/929/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

19 грудня 2018 року Справа 923/929/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

представники сторін не з'явилися

у відкритому судовому засіданні у справі

за позовом: ОСОБА_1, м. Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський каскад , м.Херсон

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Інтербуд , м. Львів

про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, правочину, скасування реєстраційної дії

Описова частина ухвали: У провадженні Господарського суду Херсонської області, відкритому ухвалою від 05.11.2018, знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський каскад , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Інтербуд , із вимогами про:

- визнання частково недійсним рішення, прийнятого ТОВ Дніпровський каскад , оформленого протоколом від 12.04.2018, щодо надання згоди учасниками ТОВ Дніпровський каскад на заснування нової юридичної особи, разом з іншими засновниками: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та уповноваження ОСОБА_4 діяти від імені ТОВ Дніпровський каскад , при створенні нової юридичної особи, у зв'язку з умовами статуту та контракту;

- визнання недійсним рішення, прийнятого ТОВ Дніпро Інтербуд , оформленого протоколом № 1 від 13.04.2018;

- скасування державної реєстрації ТОВ Дніпро Інтербуд , реєстраційної дії: державна реєстрація новоутвореної, шляхом заснування юридичної особи, 13.04.2018, 14991020000021406, вчинену приватним нотаріусом ОСОБА_5;

- визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , за яким у статутний капітал передано: об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166, шляхом звільнення об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва, комплексу з багатоповерховим житловим будинком з двоповерховим паркінгом та офісними приміщеннями.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. ст. 1, 3, 10, 50, 51, 61 Закону України Про господарські товариства п. 4 ч. 2 ст. 16, ч. 5 ст. 98 ЦК України, обґрунтовані тим, що при скликанні та проведенні загальних зборів товариства від 12.04.2018, за результатами якого прийнято рішення про надання згоди учасниками ТОВ Дніпровський каскад на заснування нової юридичної особи - ТОВ Дніпро Інтербуд , разом з іншими засновниками: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та уповноваження ОСОБА_4 діяти від імені ТОВ Дніпровський каскад при створенні нової юридичної особи, відповідач допустив порушення вимог закону та установчих документів товариства, яке, зокрема полягає у прийнятті зазначеного рішення без належного повідомлення та без участі ОСОБА_1, яка є власником 33,3 % частки статутного капіталу ТОВ Дніпровський каскад . Як наслідок, позивач, стверджує про порушення її прав, як учасника товариства, на участь у загальних зборах товариства, які є однією зі складових корпоративних прав та прав на участь в управління товариством. Стверджуючи про недійсність рішення загальних зборів товариства від 12.04.2018, як такого, що прийняте з порушенням закону та установчих документів товариства, зазначає про недійсність, у зв'язку із цим, прийнятого у подальшому, рішення загальних зборів ТОВ Дніпро Інтербуд від 13.04.2018, оформленого протоколом № 1 про створення юридичної особи, та недійсність правочину щодо приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , за яким у статутний капітал передано об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166.

Розгляд справи здійснюється суддею Остапенко Т.А.

17.12.2018 позивачем - ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстратором прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166 - незавершеного будівництва, комплексу з багатоповерховим житловим будинком з двоповерховим паркінгом та офісними приміщеннями, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1164492365101.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач вказує, що здійснюються заходи щодо зміни власників об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166 - незавершене будівництво, комплекс з багатоповерховим житловим будинком з двоповерховим паркінгом та офісними приміщеннями, визнання недійсним правочину щодо передачі якого у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд , є одним із предметів позову у даній справі.

На підтвердження наведеної обставини, до заяви позивачем надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.12.2018, з якої вбачається, що право власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, 31.10.2018, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.10.2018, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дніпро-Інтербуд . В подальшому, 09.11.2018, на підставі протоколу загальних зборів № 11 від 08.11.2018 Житлово-будівельного кооперативу Перлина Дніпра , рішення загальних зборів № 9 від 08.11.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дніпро-Інтербуд , акту приймання-передачі нерухомого майна від 08.11.2018, право власності на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166, було зареєстровано за Житлово-будівельним кооперативом Перлина Дніпра .

У зв'язку із цим, позивач має побоювання, що і надалі будуть вчинятися інші реєстраційні дії щодо зміни права власності на вищеназваний об'єкт нерухомого майна, що у майбутньому, у разі задоволення позову, унеможливить виконання рішення у цій частині. Вжиття судом заходів забезпечення позову у такий спосіб, за твердженням позивача, забезпечить збалансованість інтересів сторін, ефективний захист, та поновлення його порушених прав і інтересів, у випадку задоволення позовних вимог.

Розпорядженням керівника апарату суду №499 від 17.12.2018, у зв'язку з перебуванням судді Остапенко Т.А. у відпустці справу призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 17.12.2018 справу №923/929/18 розподілено судді Павленко Н.А.

Згідно з витягом з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Павленко Н.А.

Ухвалою від 17.12.2018, розгляд заяви про забезпечення позову, відповідно до ч. 4 ст. 140 ГПК України, призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.12.2018.

Учасники справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про день та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином, шляхом направлення копій ухвал суду від 17.12.2018 та розміщення оголошення на веб-сторінці Господарського суду Херсонської області на веб-порталі Судова влада України . Суд також зазначає про те, що ухвала від 17.12.2018, на виконання вимог ч. 1 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень , 18.12.2018, була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень доступ до якого, відповідно до ст. 4 зазначеного Закону є відкритим. Вказане свідчить про те, що суд вжив вичерпні заходи для повідомлення учасників справи про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, враховуючи природу інституту забезпечення позову, строки, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України для розгляду зазначеної заяви, позивач мав вжити заходів для того, щоб дізнатися про розгляд поданої ним заяви, що узгоджується із висновком, що міститься у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі Пономарьов проти України (зава №3236/03), про те, що сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, оскільки суд обмежений у строках, що визначені для розгляду заяви про забезпечення позову, заяву розглянуто за відсутності представників.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу, зокрема, шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи роз'яснення наведені у п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків, про що, зокрема, зазначається у абзаці 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 79 ГПК України передбачено подання достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Так, позовні вимоги направлені на захист порушених корпоративних прав ОСОБА_1 у ТОВ Дніпровський каскад , від незаконних дій відповідача при скликанні та проведенні загальних зборів товариства від 12.04.2018, за результатами якого, зокрема, прийнято рішення про заснування ТОВ Дніпро Інтербуд , уповноваження ОСОБА_4 діяти від імені ТОВ Дніпровський каскад при створенні нової юридичної особи, та в подальшому, передано у статутний капітал ТОВ Дніпро Інтербуд об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 166 - незавершене будівництво, комплексу з багатоповерховим житловим будинком з двоповерховим паркінгом та офісними приміщеннями, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1164492365101.

Разом з тим, оцінивши обґрунтованість обставин зазначених в заяві про забезпечення позову, адекватність заходу забезпечення позову, достатність, належність та допустимість доказів на підтвердження наведених обставин, зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у визначений ним спосіб.

Зокрема, суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки не забезпечують ефективного поновлення порушених прав позивача, за захистом який він звернувся до суду, у разі задоволення заявлених ним позовних вимог.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, позивач лише посилається на ту обставину, що невжиття даного заходу забезпечення позову може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову та ускладнити ефективний захист та поновлення його порушених прав. При цьому відповідного обґрунтування вищенаведеним доводам, зокрема, про те яким чином обраний захід забезпечення позову, враховуючи факт вибуття, на момент звернення до суду, спірного об'єкта нерухомого майна із власності ТОВ Дніпровський каскад , учасником якого являється ОСОБА_1, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, позивачем у заяві не наводиться.

Також, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб, у контексті спірних правовідносин, призведе до порушення майнових прав та інтересів нинішнього власника спірного об'єкта нерухомого майна - Житлово-будівельного кооперативу Перлина Дніпра , яке не являється учасником спірних правовідносин, оскільки в такому випадку безсумнівно обмежується можливість вказаного суб'єкта господарювання здійснювати правомочності пов'язані із володінням належним йому майном.

Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання (заяву) про забезпечення позову в задоволенні якого раніше було відмовлено - повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 17.12.2018 (зареєстровано за вх. № 3329/18 від 17.12.2018).

Ухвала відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку ст. 257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено та підписано 20.12.2018 року.

Суддя Н.А.Павленко