Ухвала

від 05.12.2018 по справі 2-н-440/2008

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-н-440/2008

Провадження № 6/496/194/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області заяву представника ПАТ МТБ Банк - ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення , -

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ МТБ Банк - ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу дублікату судового наказу та поновлення строку для його пред'явлення , виданого Біляївським районним судом Одеської області у справі № 2-н-440/2008 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 34748 гривень 41 копійка.

Свої вимоги мотивує тим, що 15.12.2008 року Біляївський районний суд Одеської області видав судовий наказ № 2-н-440/2008 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ВАТ Морський транспортний банк заборгованість у сумі 34 748 (тридцять чотири тисячі сімсот сорок вісім) гривень 41 (сорок одну) копійку. За заявою представника ВАТ Морський транспортний банк відділом державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження. З моменту надіслання вказаної заяви будь-якої інформації про хід виконавчого провадження до стягувача не надходило, тому 20.10.2014 року за вих. № 1213 представником ВАТ Морський транспортний банк було направлено запит на адресу відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції, але відповіді не отримано. 12.05.2016 року за вих. № 955 представником ПАТ Марфін Банк , який є правонаступником ВАТ Морський транспортний банк було повторно надіслано запит про хід виконавчого провадження, але відповіді знову не отримано. Тільки на запит представника ПАТ МТБ Банк , який є правонаступником ПАТ Марфін Банк від 10.02.2018 року за вих. № 804 було отримано відповідь в якій зазначено, що 18.09.2013 року державним виконавцем державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження та на даний час на виконанні судовий наказ не перебуває. Таким чином виконавчий лист було втрачено або у відділі державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції або при пересилці стягувачеві.

Заявник в судове засідання не з'явився, але у заяві просив розглянути заяву за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.17.4 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ст. 433 ЦПК України , у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.

Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред'явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

На думку суду, єдиною підставою для видачі дубліката судового наказу та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів, щодо підтвердження факту втрати виконавчого документу.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 12Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання органу державної виконавчої служби протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання, а про стягнення періодичних платежів протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Стягувач, який пропустив строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку. Така заява розглядається судом у десятиденний строк і за наслідками розгляду постановляється відповідна ухвала. У разі пропуску строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред'явленню виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи № 2-н-440/2008 вбачається, що судовий наказ, був отриманий представником ВАТ Морський транспортний банк 15.12.2008 року. (а.с. 28).

Суд критично ставиться до доказів наданих заявником, а саме запитів про хід виконавчого провадження, оскільки вони надані в копіях, які не завірені належним чином та в них відсутні будь-які печатки представника ВАТ Морський транспортний банк . (а.с. 32-34).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд звертає увагу на те, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження втрати судового наказу до поданої заяви надано не було, а надані запити про хід виконавчого провадження не містять інформації у зв'язку з чим було пропущений строк для його пред'явлення. Таким чином надані запити не дають достатніх підстав вважати, що заявником було з поважних причин пропущений строк для пред'явлення.

Крім того, як вбачається з хронології надіслання вказаних запитів на адресу відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції , а саме дати їх надіслання вбачається, що перший запит був направлений 20.10.2014 року, потім 12.05.2016 року та останній був направлений 10.02.2018 року. Тобто представник заявника не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду починаючи з 2008 року і до 2014 року.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виходячи з цього, не можна визнати поважними, навіть не вказані заявником, який є юридичною особою, причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано, як не вказано і те, що вказані обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Таким чином, так як судом взагалі не встановлена втрата та поважність причин пропуску строків пред'явлення до виконання виконавчих листів, заявник жодних документів на підтвердження своїх вимог не надав, то у задоволенні заяви про видачу дубліката судового наказу та поновлення строку для його пред'явлення слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 79, 80, 81, 433 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника ПАТ МТБ Банк - ОСОБА_1 про видачу дублікату судового наказу та поновлення строку для його пред'явлення, виданого Біляївським районним судом Одеської області у справі № 2-н-440/2008 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 34748 гривень 41 копійка - відмовити .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 05 грудня 2018 року.

Суддя О.П. Галич