Рішення

від 24.12.2010 по справі 2-2900/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-2900/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Пучкової І.М.

за участю секретаря Чугуникової М.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє також в інтересах ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 разом з усіма особами, що з ними мешкають, з квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що квартира належить йому на праві власності, однак відповідачі проживають в даній квартирі, відмовляються виселятись, чим порушують його право власності.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнали позов, оскільки вважають, що ОСОБА_2 видав довіреність на продаж спірної квартири під фізичним та психологічним впливом, внаслідок чого її власником став ОСОБА_6, тому виселятись не бажають.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради - залишила вирішення справи на розсуд суду, оскільки дитина зареєстрована в спірній квартирі під час розгляду справи в суді, тому права дитини ОСОБА_7 не порушені, крім того, мати дитини має інше місце реєстрації.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з договором купівлі - продажу, укладеним 21.10.2000 р. з ОСОБА_2, який видав на ім'я ОСОБА_5 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_8, придбав квартиру АДРЕСА_2. ОСОБА_2 зобов'язався після оформлення договору купівлі - продажу виселитися з квартири, однак досі цього не зробив, чим порушує право власності позивача. Також ОСОБА_2 зареєстрував в спірній квартирі свою малолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, хоча на той час спір вже розглядався в суді, крім того, мати дитини зареєстрована на адресою: АДРЕСА_3.

Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_2, що доручення він видав ОСОБА_5 під фізичним та психологічним впливом з боку ОСОБА_5, і про продаж своєї квартири дізнався тільки в листопаді 2001 p., оскільки ОСОБА_5 таємно від нього переоформив квартиру на позивача, оскільки воно не підтверджується доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 декілька разів з 22.02.2001 р. звертався до начальника РВ УМВС України в Одеській області з заявами, в яких просив зняти його з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_4. в м.Одесі, в зв'язку з переоформленням квартири та його переїздом, тобто, визнавав дійсність договору. Але йому було відмовлено, оскільки у нього була заборгованість по комунальних платежах. Таким чином, ОСОБА_2 було відомо, що квартира продана.

ОСОБА_2 в установленому законом порядку, на протязі всього терміну дії довіреності, не звертався до нотаріальної контори з заявою про скасування виданої ним довіреності.

Приватний нотаріус Одеського міського округу ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що довіреність надавалась ОСОБА_2 ОСОБА_5 без будь - якого фізичного чи психологічного впливу, інакше він би її не посвідчив.

Таким чином, позивача слід вважати належним власником.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їхніх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

ОСОБА_2. ОСОБА_7 не надано суду ніяких доказів на підтвердження їхнього права на користування спірною квартирою № 76, в буд. № 1, по вул. Ак. Корольова, в м.Одесі. Суд не вбачає підстав для відмови в позові про виселення відповідачів.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2. ОСОБА_7 підлягають виселенню без надання їм іншого житлового приміщення.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. 387 ЦК України, ст. 150 ЖК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє також в інтересах ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, разом з усіма особами, що з ними мешкають, з квартири АДРЕСА_5. в м.Одесі, без надання їм іншого житлового приміщення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання протягом десяти днів апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя