Рішення

від 15.11.2018 по справі 521/18750/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/18750/17

Провадження №2/521/1802/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді -Целуха А.П.,

за участю секретаря судового засідання -Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю Группа компаній Главстрой про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (надалі - ПАТ КБ Приватбанк ) звернулось до суду з зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 02.07.2014р. третьою особою, ТОВ Группа компаній Главтрой була підписана заява про відкриття поточного рахунку. Згідно даної заяви Третя особа приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 02.07.2014 р.

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, надавши ТОВ Группа компаній Главтрой кредитний ліміт в розмірі 200 000,00 грн. У зв'язку з порушенням зобов'язань ТОВ Группа компаній Главтрой , станом на 14.06.2017 р. існує заборгованість у розмірі 56 784,58 грн. Позивач зазначає, що зобов'язання за вказаним Договором забезпечено порукою, а саме Договором поруки №POR1415960903941 від 14.11.2014 р., укладеним з поручителем ОСОБА_1. З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 56 784,58грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1600,00грн.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи, в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ Приватбанк не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 02.07.2014року. ТОВ Группа компаній Главтрой була підписана заява про відкриття поточного рахунку. Згідно даної заяви, ТОВ Группа компаній Главтрой приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 02.07.2014 року.

Згідно даної заяви Клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті www.pb.ua ), тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Відносини між Банком та Клієнтом вирішуються як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку або інший інтернет/смс ресурс, зазначений банком.

У заяві зазначені найменування Клієнта, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, ПІБ директора підприємства, його мобільний телефон, ІПН та зразок підпису.

Вищезазначена заява підписана Клієнтом та Банком, а також засвідчена їх печатками.

Банк надає Послугу "Гарантований платіж" для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок - на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж або заявка ), згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги с платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

З доданих до позовної заяви не вбачається, коли, на які суми та на який строк, ТОВ Группа компаній Главтрой зверталось до Банку з заявками на гарантований платіж, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити розрахунок заборгованості наданий банком.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2016р. по справі №916/378/16 було вирішено Стягнути з ТОВ „Группа компаній „ГЛАВСТРОЙ (65026, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 21, код ЄДРПОУ 34994538) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 181 500 (сто вісімдесят одна тисяча пятсот) грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 103 669 (сто три тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 06 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 115 617 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 98 коп. та судовий збір в сумі 6 011 (шість тисяч одинадцять) грн. 81 коп.

Підставою для задоволення позову стало те, що 02.07.2014р. ТОВ „Группа компаній „ГЛАВСТРОЙ (Клієнт, відповідач) звернувся до ПАТ КБ „Приватбанк (Банк, позивач) із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, у відповідності до якої Банк відкрив Відповідачу поточні рахунки № 26006054312207, № 26040054304765.

Отже, внаслідок невиконання зобов'язань ПАТ Приват банк звернулось до суду та стягнуло суму заборгованості за кредитом у повному обсязі саме з ТОВ Група компаній Главстрой .

Такими чином, позивач, використовуючи своє право на захист цивільних прав та інтересів, яке передбачено ст. 16 ЦК України, стягнув з боржника ТОВ Група компаній Главстрой суму заборгованості за кредитною угодою, таким чином зафіксувавши їх зобов'язання по сплаті заборгованості у рішенні суду.

З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов'язань, правовідносини сторін перейшли в іншу площину, площину виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом, Законом України Про виконавче провадження .

У своїй відповіді на позов банк зазначає, що внаслідок того, що погашення заборгованості не проводилось, договірні правовідносини між сторонами не припинилися, отже банк продовжує здійснювати нарахування пені та відсотків.

Однак, даний висновок не ґрунтується на Законі.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку , що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2016р. по справі №916/378/16 було вирішено стягнути з ТОВ „Группа компаній „ГЛАВСТРОЙ по факту невиконання зобов'язань за договором б/н від 02.07.2014 р.

Також суд критично ставиться до Умов та правил надання банківських послуг, наданих позивачем, оскільки по-перше до суду був наданий лише Витяг з зазначених умов, а по-друге, пункти Умов зазначених у витязі, та пункти Умов встановлені судом у рішенні господарського суду Одеської області від 26.04.2016 р. по справі №916/378/16 відрізняються, що унеможливлює з'ясувати, чи саме на ці Умови погоджувалось ТОВ Группа компаній Главтрой , підписуючи Заявку про приєднання до умов та правилам надання банківських послуг від 02.07.2014 р.

У своєму позові, ПАТ Притват банк обґрунтовуючи свої вимоги, посилається, що ОСОБА_1 є Поручителем, згідно Договору поруки №POR1415960903941 від 14.11.2014 р.

Згідно п.1.1 Договору поруки, предметом є надання поруки Відповідачем перед Банком, за виконання товариство з обмеженою відповідальністю Группа компаній Главстрой всіх своїх обов'язків за Договором Б/Н від 02.07.2004 р.

Такі твердження містяться також і у Відповіді на відзив.

Однак, з наданого до суду копії договору поруки від 05.11.2014 р. № POR1415198275750, у п.1.1 зазначено, що предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед кредитором за виконання товариство з обмеженою відповідальністю Группа компаній Главстрой , юридична адреса якого: 65082, Одеська обл., м./смт. Одесса, пр./вул. Николая Гоголя, буд. 21, код ЄДРПОУ/ ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів 34994538: далі Боржник зобов'язань за угодами-приєднання до:

1.1.1 розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1…

1.1.2 розділу 3.2.2 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 2…

Згідно наданого договору поруки від 05.11.2014 р. № POR1415198275750 ОСОБА_1 надає поруку за Угодою №1 на 10 000 грн. та Угодою №2 також на 10 000 грн., ідентифікувати або зв'язати їх із договором б/н від 02.07.2014 р. також неможливо.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) ОСОБА_2 Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16.

У постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. 4, 10, 259, 264, 265, 293, 315-319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю Группа компаній Главстрой про стягнення заборгованості - відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ