Постанова

від 03.12.2018 по справі 545/3672/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/3672/16-ц Номер провадження 22-ц/814/224/18Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І.С. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі:

шоловуючого судді: Хіль Л.М.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретар: Григоришина М.В.,

за участі:позивача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал" на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2018 року ухваленого під головуванням судді Кіндяка І.С. (дані про складення повного тексту рішення відсутні) по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал", за участю третіх осіб: Головного управління державної фіскальної служби у Полтавській області, Управління держпраці у Полтавській області, про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернуся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених вимог просив стягнути з ТОВ Завод Мінеральних вод Реал на його користь заборгованість по заробітній платі, моральну шкоду, заборгованість по орендній платі за використаний автомобіль та зобов язати відповідача повернути трудову книжку.

В обгрунтування позову вказував, що відповідач безпідставно відмовив йому у виплаті заробітної плати при звільненні та не видав трудової книжки.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2018 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал", треті особи: Головне управління державної фіскальної служби у Полтавській області, Управління держпраці у Полтавській області, про стягнення заборгованості по заробітній платі, - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал" на користь ОСОБА_2 заборгованість за період 27.08.2012р. по 29.01.2016р. по виплаті заробітної плати, що складається з:

-49594.19 грн., заробітна плата на посаді директора;

-4001.76 грн., компенсація за невикористану відпустку на посаді директора,

-49594.19 грн., заробітна плата на посаді головного бухгалтера за сумісництвом;

-4001.76 грн., компенсація за невикористану відпустку на посаді головного бухгалтера за сумісництвом, всього - 107191.9 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки по виплаті заробітної плати з 30.01.2016 р. по 11.05.2018р. у сумі:

-37337.24 грн., як директору;

-37337.24 грн. як головному бухгалтеру за сумісництвом, всього 74674.47 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі - 50000 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітку в межах платежу за один місяць.

Зобов язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал" видати ОСОБА_2 трудову книжку з відповідним записом про звільнення з посади директора та головного бухгалтера за сумісництвом ТОВ Завод мінеральних вод "Реал".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал" на користь держави судовий збір у розмірі (1762х4=7048) - 7048.00 грн.

В іншій частині вимог відмовлено за недоведеністю.

Не погодившись з рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ Завод мінеральних вод Реал посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до статуту Товариства ОСОБА_2 здійснював одноособово керівництво діяльністю підприємства та самостійно розпоряджався грошовими коштами ТОВ Завод мінеральних вод Реал , а тому зобов'язаний був нараховувати та виплачувати заробітну плату працівникам, в тому числі і собі.

Вказує, що позивачем не надано будь-якого документу з медичного закладу, який підтверджує факт погіршення його фізичного здоров`я чи психічного стану, а тому заподіяння моральної шкоди позивачу грунтується виключно на його словах.

Крім того, зазначає, що місцевим судом під час розрахунку судових витрат допущено помилку, що призвело до завищення їх розміру.

Щодо зобов`язання ТОВ Завод мінеральних вод Реал видати трудову книжку зазначають наступне.

Відповідні документи, в тому числі і трудова книжна позивача, знаходиться у нього. Оскільки він був відповідальним за їх ведення та зберігання.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Завод мінеральних вод Реал від 27 серпня 2012 року, позивача - ОСОБА_2, призначено директором ТОВ Завод мінеральних вод Реал (а.с.6-10).

Відповідно до наказу № 1 від 27 вересня 2012 року, ОСОБА_2 прийнятий на посаду директора ТОВ Завод мінеральних вод Реал (а.с.11).

Згідно наказу № 2 від 27 вересня 2012 року, встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на посаду головного бухгалтера ТОВ Завод мінеральних вод Реал за сумісництвом (а.с.12).

Згідно Наказу № 2 від 29.01.2016р. за підписом зановника (власника) ОСОБА_4, встановлено, що ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТОВ Завод мінеральних вод Реал від 29.01.2016р. за угодою сторін ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.13).

Місцевим судом також встановлено, що відповідач до суду не надав інформації про розмір заборгованості по виплаті заробітної плати позивачу та розрахункові листи за період з 27.08.2012 по 29.01.2016р., включно.

Суд вважає встановленим факт того, що в порушення норм чинного законодавства України, за час перебування позивача на посаді директора та за сумісництвом головного бухгалтера ТОВ Завод мінеральних вод Реал йому жодного разу не було виплачено заробітної плати.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок заборгованості по невиплаченій заробітній з розрахунку його окладів у розмірі - 7000 гривень на місяць однак, при цьому ним не подано до суду доказів які б підтверджували такий розмір заробітної плати до нарахування.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі місцевий суд виходив з того, що відповідачем не було виконано свого обов'язку щодо проведення своєчасного розрахунку з позивачем.

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суд вірним з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Згідно з ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Зміст статті 21 Закону України Про оплату праці говорить, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Між тим, в порушення вказаних вимог закону ТОВ Завод мінеральних вод Реал не було здійснено своєчасного розрахунку з ОСОБА_2 чим було грубо порушено права позивача.

За таких обставин місцевий суд у відповідності до положень ст. 117 КЗпП України, дійшов вірного висновку про відшкодування середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати як директору та головному бухгалтеру за сумісництвом на підприємстві ТОВ Завод мінеральних вод Реал за період з 30.01.2016 року по день прийняття рішення суду.

Перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ТОВ Завод мінеральних вод Реал на посаді директора та за сумісництвом бухгалтера сторонами не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 одноосібно здійснював керівництво діяльністю підприємства та самостійно розпоряджався грошовими коштами, та сам нараховував та виплачував заробітну плату працівникам в тому числі і собі не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не звертався до компетентних органів з приводу притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за невиконання своїх обов'язків.

Таким чином вбачається, що вина ОСОБА_2 з приводу не нарахування та не виплати заробітної плати не доведена і ця обставина не є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Між тим, апеляційний суд не може погодитись повністю з висновками місцевого суду щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн. та стягнення судового збору з огляду на наступне.

У пункті 9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, а саме - допущені відповідачем порушення трудового законодавства при звільненні позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає за можливе зменшити відшкодування моральної шкоди з 50000 грн до 5000 грн.

Щодо стягнення судового збору слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на стоони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із справи вбачається, що заочним рішенням місцевого суду задоволено позовну вимогу про стягнення заробітної плати у сумі 181866,37 (вимога майнового характеру) сплаті підлягає судовий збір 1% від позову =1818,67 грн.

Також, було задоволено дві вимоги немайнового характеру, сплата при подачі позову за які скалала 640+640=1280 грн.

Таким чином вбачається, що судовий збір, який підлягає стягненню з відповідча становить 3098,67 грн., в той час як місцевим судом стягнуто 7048 грн.

За таких обставин, слід зменшити суму судового збору з 7048 грн до 3098,67 грн.

Таким чином рішення місцевого суду підлягає зміні шляхом зменшення моральної шкоди та судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3,4, 382, 383, 384 ЦПК України апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал" - задовольнити частково.

Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2018 року в частині стягнення судових витрат та відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір судового збору який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал"на користь держави з 7048 грн. до 3098,67 грн. та зменшити суму відшкодування моральної шкоди яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Реал" на користь ОСОБА_2 з 50000 грн. до 5000 грн.

В іншій частині заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.М. Хіль

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна

З оригіналом згідно:

суддя Л.М. Хіль