Ухвала

від 04.12.2018 по справі 442/730/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

04 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 442/730/17

Провадження № 14-557цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ситнік О. М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду

цивільної справи за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_3, Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, державний реєстратор Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування

за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року в складі судді Нагірної О. Б. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року в складі колегії суддів Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,та

УСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, державний реєстратор Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, про визнання незаконним та скасування рішення Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 23 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1, загальною площею 0,17 га , повернення земельної ділянки у власність територіальної громади.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року у задоволенні позову заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року залишено без змін.

23 жовтня 2017 року заступник прокурора Львівської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статтю 67 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700- VII Про запобігання корупції (далі - Закон № 1700-VII), оскільки оскаржуване рішення сільської ради відповідало б чинному законодавству лише за умови виконання депутатом ОСОБА_4 обов'язків, покладених на неї підпунктами 1, 2 частини першої статті 3, частини першої статті 28 цього Закону щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оскаржуваного рішення, а недотримання ОСОБА_4 вимог вказаного Закону при прийнятті оскаржуваного рішення сільської ради свідчить про його незаконність, незважаючи на оцінку впливу (вирішальності) її голосу, оскільки спірне рішення прийнято в умовах реального конфлікту інтересів.

02 листопада 2017 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.

У травні 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 07 листопада 2018 року передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частини третю, п'яту статті 403 ЦПК України, відповідно до якого суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, крім того вважає, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду зазначає про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про визнання незаконними рішень колегіальних органів (місцевих рад) у зв'язку із порушенням одним членом органу (депутатом) вимог статей 28, 35, 67 Закону № 1700-VII, так як судова практика при розгляді цієї категорії справ є різною. Зокрема в одних випадках суди зробили висновки про наявність підстав для скасування рішення місцевої ради, оскільки такі були прийняті у порушення вимог статті 35 Закону № 1700-VII, що визнавалось єдиною і достатньою підставою для їх скасування, виходячи зі змісту положень статті 67 вказаного Закону, в іншому випадку суди, із урахуванням вимог статей 35, 67 цього ж Закону формулювали висновок, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не є безумовною підставою незаконності прийнятого рішення, не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу, а лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу. Це вказує, що справа містить також виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Для прикладу колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду наводить:

- постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в справах № 237/2242/17, № 237/2240/17, № 237/2574/17 у подібних правовідносинах, де суд зробив висновок, що із змісту частини першої статті 67 Закону № 1700-VII вбачається, що прийняття суб'єктом владних повноважень рішення з порушенням вимог цього Закону є підставою для його скасування, таке рішення може бути скасоване у судовому порядку, зокрема за позовом прокурора;

- постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду № 237/2240/17, № 237/2242/17, № 237/2574/17, а також у справі № 459/2673/16 (провадження № 61?23709св18), яка розглядалася Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду та у цій справі № 442/730/17, яка є предметом розгляду, з огляду на те, що оспорювані прокурором рішення органу місцевого самоврядування приймались колегіально, висновки судів про застосування вимог статей 28, 35, 67 Закону № 1700- VII відрізняються.

Крім того,Верховний Суд у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що є підстави для відступлення від правового висновку, викладеного у постановах колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах № 237/2240/17, № 237/2242/17, № 237/2574/17, та зазначає, що за обставинами такої категорії справ при вирішенні питання про протиправність рішення колегіального органу суд має оцінити не лише факт порушення одним із його членів вимог антикорупційного законодавства, а й встановити, чи мало таке порушення влив на правомочність колегіального органу при прийнятті рішення або інші негативні наслідки .

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні правацих людей (рішення ЄСПЛ у справах C.G. та інші проти Болгарії ( C. G. and Others v. Bulgaria , заява № 1365/07, 24 April 2008, § 39), Олександр Волков проти України ( Oleksandr Volkov v. Ukraine , заява № 21722/11, § 170)).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі.Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах Кантоні проти Франції від 11 листопада 1996 року ( Cantoni v. France , заява № 17862/91, § 31-32), Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року ( Vyerentsov v. Ukraine , заява № 20372/11, § 65 )).

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, а також якщо справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, Велика Палата Верховного Суду приймає справу для продовження розгляду .

У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з викладеного, справу необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у порядку письмового провадження.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Прийняти для продовження розгляду цивільну справу за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_3, Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, державний реєстратор Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року.

Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 20 лютого 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В. Саприкіна

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко