Ухвала

від 25.02.2019 по справі 442/730/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

25 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 442/730/17

Провадження № 14-557цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача СитнікО. М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянула клопотання заступника Генерального прокурорапро розгляд у судовому засіданні з викликом сторін та за участю прокурора

справи за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_3, Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, державний реєстратор Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування

за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року в складі судді Нагірної О. Б. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року в складі колегії суддів Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я., та

УСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 07 грудня 2015 року № 23 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у с. Летня Дрогобицького району Львівської області в кварталі індивідуальної житлової забудови АДРЕСА_1, загальною площею 0,17 га та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року у задоволенні позову заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року залишено без змін.

23 жовтня 2017 року заступник прокурора Львівської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

02 листопада 2017 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.

У травні 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 07 листопада 2018 року передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частини третю, п'яту статті 403 ЦПК України, відповідно до яких суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, крім того вважає, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року прийнято для продовження розгляду вказану цивільну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року та призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

22 лютого 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання заступника Генерального прокурора про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та за участю прокурора, посилаючись на те, що розгляд справи у порядку спрощеного провадження унеможливлює ефективну реалізацію органами прокуратури передбаченої Конституцією України функції представництва інтересів держави в суді.

Клопотання заступника Генерального прокурора задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Верховний Суд є судом права, а не факту і Велика Палата Верховного Суду, діючи у межах повноважень та порядку, визначених частиною першою статті 400 ЦПК України, не може встановлювати обставини справи, які можуть додатково пояснити її учасники, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ВеликаПалата Верховного Суду надає учасникам процесу у справі № 442/730/17 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Крім того, у жовтні 2018 року заступник Генерального прокурора вже звертався з клопотанням розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та за участю прокурора, у задоволенні якого ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року відмовлено.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Керуючись статтею 402, підпунктом 1 пункту 1 розділу ХІІІ ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін та за участю прокурора справи за позовом керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_3, Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, державний реєстратор Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська І. В. Саприкіна

О. С. Золотніков О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська