Ухвала

від 04.12.2018 по справі 914/71/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"04" грудня 2018 р. Справа №914/71/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Зварич О.В.

секретар судового засідання: Лагутін В.Б.

розглянувши заяву Приватного підприємства Міська оренда № 01-27-08 від 27.08.2018 про роз'яснення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018

у справі № 914/71/18

за позовом : Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до відповідача: Приватного підприємства Міська оренда , м. Львів

про внесення змін в договір оренди нерухомого майна,

за участю представників:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - Жук А.О. - представник.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Міська оренда (далі по тексту - ПП Міська оренда ) про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № 6350 від 06.06.1994.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.04.2018 у справі № 914/71/18 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Внесено зміни у договір оренди нежитлових приміщень № 6350 від 06.06.1994 та викладено абзац 1 п. 1.1 договору в такій редакції: Згідно з висновком оцінювача, ринкова вартість об'єкта оренди станом на 30.06.2017 становить 1 918 600,00 грн. без ПДВ (2 302 320,00 грн. з ПДВ) .

Пункт 1.1 договору викладено в такій редакції: Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями) і складає 12803,43 грн. без ПДВ за серпень 2017 року. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Річна сума орендної плати на момент внесення змін до цього договору, відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями), без врахування індексу інфляції становить 153 488,00 грн. без ПДВ .

Пункт 4 договору викладено в такій редакції: Орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця. Несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди. У разі прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати .

Постановою Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 914/71/18 касаційну скаргу ПП Міська оренда залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 у справі за № 914/71/18 - без змін.

29.08.2018 до Львівського апеляційного господарського суду поступила заява ПП Міська оренда № 01-27-08 від 27.08.2018 про роз'яснення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018.

У заяві про роз'яснення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 у даній справі, заявник просить роз'яснити постанову в частині, що стосується того, з якого періоду (місяць і рік) вважається зміненим розмір орендної плати у договорі оренди нежитлових приміщень № 6350 від 06.06.1994.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 призначено розгляд заяви ПП Міська оренда № 01-27-08 від 27.08.2018 про роз'яснення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 у справі № 914/71/18 на 04.12.2018.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового слухання.

Частиною 3 статті 245 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

У судовому засіданні представник відповідача навів доводи, викладені в заяві про роз'яснення судового рішення.

Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено ( ч. 4 ст. 245 ГПК України).

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Отже, для задоволення заяви про роз'яснення рішення необхідним є встановлення факту виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення.

При цьому, нерозуміння однією із сторін певних обставин виконання судового рішення не може бути підставою для відповідного роз'яснення порядку виконання рішення суду, що не допускається вимогами ст.245 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту заяви вбачається, що заявнику є не зрозумілим не сам текст постанови суду апеляційної інстанції, а порядок його виконання, зокрема в частині з якого періоду (місяць і рік) вважається зміненим розмір орендної плати у договорі оренди нежитлових приміщень № 6350 від 06.06.1994. При цьому, заявник в заяві покликається на те, що в постанові суду не встановлено, що договір вважається зміненим з іншої дати, і суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення аргументів відповідача по ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Отже, виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції, а тому судове рішення у будь-якому випадку повинно бути виконано з метою завершення процедури судового захисту прав особи, на користь якої останнє прийнято, як виконання правозахисної функції держави.

Західний апеляційний господарський суд вважає, що заявлена відповідачем вимога про роз'яснення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в резолютивній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 у даній справі, про роз'яснення якої звернувся відповідач, пункт 1.1 договору викладено в такій редакції: Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями) і складає 12 803,43 грн. без ПДВ за серпень 2017 року. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Річна сума орендної плати на момент внесення змін до цього договору, відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями), без врахування індексу інфляції становить 153 488,00 грн. без ПДВ .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятої судом апеляційної інстанції постанови у справі, а зводяться до необхідності надання роз'яснень з правових питань щодо порядку виконання рішення, що не може бути підставою для роз'яснення постанови.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.ст. 2, 5 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень, здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд.

Однак, до повноважень судів України не належить роз'яснення рішення шляхом внесення до нього змін по суті. Висновки, зроблені судом в ході розгляду справи, викладаються у судовому рішенні, яке є обов'язковим до виконання на всій території України.

Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання ст. 245 ГПК України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, - Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Відмовити ПП Міська оренда в задоволенні заяви про роз'яснення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 у справі № 914/71/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ГПК України.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Зварич О.В.