Постанова

від 04.12.2018 по справі 914/2565/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. Справа №914/2565/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Скрипчук О.С

суддів Дубник О.П.

Зварич О.В.

Секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича за № 1 від 26.04.2018

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 (повне рішення складено 06.04.2018, м. Львів, суддя Стороженко О.Ф.)

у справі № 914/2565/17

за позовом: Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича, м. Нововолинськ Волинської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний Будівельний Проект", м. Львів

про визнання недійсним договору № 28/04-17ВПВ-АГ-3-1 від 28.04.2017 про відступлення права вимоги.

за участю представників:

від позивача: Шпак В.В. - представник;

від відповідача: Шегинський Р.А. - представник.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Лисак Олег Олександрович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ Східний будівельний проект про визнання недійсним договору № 28/04-17ВПВ-АГ-3-1 про відступлення права вимоги від 28.04.2017, укладеного між ТОВ Східний будівельний проект та Житлово-будівельним кооперативом Авалон Гарден-3 та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 у справі № 914/2565/17 (суддя Стороженко О.Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 у справі № 914/2565/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, визнати недійсним договір № 28/04-17ВПВ-АГ-3-1 про відступлення права вимоги від 28.04.2017, укладений між ТОВ Східний будівельний проект та Житлово-будівельним кооперативом Авалон Гарден-3 , стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано наступні обставини справи:

ЖБК Авалон Гарден-3 не передав виконавцю будівельний майданчик та затверджену проектну документацію, в строки передбачені п. 4.2. договору підряду, що свідчить про прострочення кредитора;

прострочення ЖБК Авалон Гарден-3 строків передачі будівельного майданчика, придатного для виконання робіт, зумовлене саме проведенням загально-будівельних робіт зі збільшення поверховості, та як наслідок призвело до зупинки виконання монтажних робіт та відповідно зміщення кінцевого терміну виконання робіт з облаштування вентильованого фасаду стальними касетами на об'єкті замовника;

договором підряду № 20/02-15-ЖБК-3 від 20.02.2015 не передбачено обов'язку укладення додаткової угоди у випадку зупинення виконання підрядником робіт з вини замовника, як і не передбачено такого обов'язку у випадку продовження кінцевого терміну виконання робіт на період зупинення їх виконання, з вини замовника;

ЖБК Авалон Гарден-3 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати на рахунок підрядника 2 254 667 грн. авансу, адже сплатив лише 2 072 596 грн. авансу;

ЖБК Авалон Гарден-3 не навів жодних мотивів відмови від прийняття виконаних позивачем робіт та не підписання надісланих йому актів приймання виконаних будівельних робіт № 11 за червень 2016 року та № 16 за вересень 2016 року, тому виконані роботи вважаються прийнятими замовником та підлягають оплаті;

претензія ЖБК Авалон Гарден-3 від 09.02.2017 не містить відмови від прийняття виконаних позивачем робіт чи підписання надісланих актів, та не направлена в строки, визначені договором підряду (п.п. 7.3.-7.6.), які надаються замовнику для зауважень щодо виконаних підрядником робіт;

позивач не отримував від ЖБК Авалон Гарден-3 претензії від 09.02.2017 як реалізації ним свого права односторонньої відмови від договору підряду, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів направлення такого повідомлення та доказів систематичного порушення підрядником договірних зобов'язань;

договором підряду не передбачено права ЖБК Авалон Гарден-3 на повернення суми авансу;

договір про відступлення права вимоги містить ознаки факторингу;

оскільки на момент укладення спірного договору, договір підряду від 25.02.2015 не було припинено, а у ЖБК Авалон Гарден-3 було відсутнє право вимагати повернення авансового платежу, ЖБК Авалон Гарден-3 відступило на користь відповідача недійсне право вимоги, що є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним;

оспорюваний договір про відступлення права вимоги від 28.04.2017 підписаний ОСОБА_5 як головою кооперативу, який на той момент був обраний членом ліквідаційної комісії (протокол загальних зборів від 13.04.2017 № 7), та не мав на це жодних повноважень;

за відсутності порушення підрядником терміну виконання робіт за договором підряду, відсутні підстави для застосування ст.ст. 621, 849 ЦК України, а тому у замовника не виникало права на передоручення виконання робіт третім особам.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу від 17.05.2018, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 у справі № 914/2565/17 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначає про те, що підрядник в порушення умов договору підряду не закінчив виконання підрядних робіт до 20.10.2015, жодних актів виконаних робіт між позивачем та ЖБК Авалон Гарден-3 не підписувалося. Також відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, звертає увагу суду на те, що якщо виходити з тверджень позивача про відсутність проектної документації згідно п. 1.3 договору, а також погодження між сторонами підряду переліку, кількості, вартості матеріалів та обладнання, поставку та монтаж, то виконавець взагалі не мав права розпочинати виконання будь-яких підрядних робіт.

Щодо тверджень апелянта, що оскаржуваний договір є фактично договором факторингу, відповідач також заперечує, з тих мотивів, що оскаржуваний договір укладено згідно ст.ст. 512-519 ЦК України і він за своїм правовим характером є договором цесії, а не факторингу і не містить ознак останнього.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що підписуючи оскаржуваний договір голова кооперативу діяв у межах своїх повноважень, наданих йому статутом кооперативу та на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу від 13.04.2017.

У судовому засіданні представники сторін навели свої доводи та міркування, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

Як встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 20.02.2015 між фізичною особою-підприємцем Лисаком Олегом Олександровичем (виконавець - за договором) та ЖБК Авалон Гарден-3 (замовник - за договором) було укладено договір виконання робіт (підряду) № 20/02-15-ЖБК-3 (надалі - договір підряду) (том І, а. с. 22-24), за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами, матеріалами і засобами, на власний ризик виготовити і виконати роботи по облаштуванню вентильованого фасаду стальними касетами на об'єкті замовника за адресою: 79015, м. Львів, вул. Порохова, 20 (секція № 10 на Генплані) відповідно до затвердженого технічного завдання або проектної документації.

Згідно з п. 1.2 договору підряду, облаштування балконного огородження здійснюється у відповідності до специфікації, затвердженої замовником, що відображається в Додатку № 1 та погоджується сторонами протягом 10 днів після підписання Договору. Перелік, кількість, вартість матеріалів та обладнання, поставку та монтаж якого здійснює виконавець, а також перелік та вартість монтажних робіт, що виконує підрядник, визначаються у додатку № 2 (Локальний кошторис), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 договору підряду, виконавець розпочинає виконання робіт, передбачених цим договором, в термін до 45-ти робочих днів після оплати авансу. Термін виконання робіт по цьому договору складає 160 робочих днів від моменту отримання передплати згідно п. 3.3 даного Договору.

Пунктами 3.1, 3.3. 3.4. договору підряду (з врахування підписаного між сторонами договору підряду додатку від 09.03.2016) сторони погодили, що орієнтовна вартість робіт згідно даного договору становить 2 684 139,50 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Остаточна вартість договору визначається як сума всіх актів прийняття-передачі виконаних робіт. Ціна за 1 м.кв. фіксована і становить 665 грн. Орієнтовна площа робіт 4036,3 м. кв. Замовник оплачує аванс у розмірі 2 254 677 грн.: 80 % від вартості договору за матеріали та аванс в розмірі 20 % від залишку 20 % неоплаченої вартості за роботи, протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання даного договору.

На виконання умов договору підряду, 20.02.2015 ЖБК Авалон Гарден-3 сплатило позивачу аванс у розмірі 1 597 596 грн. за виготовлення і облаштування вентильованого фасаду за дог. № 20/02-15-ЖБК-3 від 20.02.15 р., в т.ч. ПДВ - 266 266 грн. , що підтверджується платіжним дорученням № 61 від 20.02.2015 (том І, а. с. 139).

Як вбачається з матеріалів справи, ЖБК Авалон Гарден-3 порахувало на рахунок позивача 200 000 грн., авансу за виготовлення вентильованого фасаду по договору підряду (платіжне доручення № 283 від 13.10.2015), 125 000 грн. та 150 000 грн. як оплата за підрядні роботи (том І, а.с. 140-143).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09.02.2017 ЖБК Авалон Гарден-3 надіслав позивачу претензію, в якій повідомив останнього про невиконання робіт по монтажу вентильованого фасаду в строки передбачені договором підряду з врахуванням укладеного додатку до договору від 09.03.2016, та вимагав від ФОП Лисака О.О. сплатити ЖБК Авалон Гарден-3 968 540,24 грн. штрафу та пені за неналежне виконання умов договору підряду (том І, а. с. 150-152). Проте дана претензія була залишена позивачем без належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2017 між ЖБК Авалон Гарден-3 (Первісний кредитор) та ТОВ Східний будівельний проект (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 28/04-17ВПВ-АГ-3-1 з додатками до нього № 1 Акт приймання - передачі Документації та № 2 Акт приймання-передачі вимоги (надалі - договір відступлення), відповідно до п. 2.1 якого, первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором Боржника щодо стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за договором підряду (том І, а. с. 153-156).

Додатки до договору вимоги № 1 Акт приймання - передачі документації та № 2 Акт приймання-передачі вимоги є невід'ємними частинами договору про відступлення права вимоги № 28/04-17ВПВ-АГ-3-1 від 28.04.2017 (п. п. 3 вказаних додатків № 1 та № 2).

Договір про відступлення права вимоги №28/04-17ВПВ-АГ-3-1 від 28.04.2017 з додатками до нього № 1 та № 2, які є його невід'ємними частинами, складено у письмовій формі єдиного документа, підписано сторонами за договором, їх підписи посвідчено печатками, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, 207, 208 ЦК України.

Розмір заборгованості боржника станом на дату укладення сторонами цього договору становить 2 072 596 грн. без ПДВ. Разом із заборгованістю первісний кредитор передає новому кредитору право вимагати від боржника сплати штрафних санкцій (пені, штрафу) розрахованих згідно умов Договору підряду та збитків завданих у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за договором підряду (п. 2.2 договору відступлення).

Відповідно до розділу 1 договору про відступлення, боржником за цим договором є фізична особа-підприємець Лисак Олег Олександрович (п. 1.1.2), заборгованістю є невиконані боржником грошові зобов'язання перед первісним кредитором щодо повернення грошових коштів, перерахованих (сплачених) первісним кредитором боржнику в якості авансу за виконання робіт згідно договору підряду у зв'язку з невиконанням цих робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, за відступлення права вимоги відповідач, на виконання умов цього договору відступлення, сплатив ЖБК Авалон Гарден-3 2 072 596 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 17.05.2017 (т. І, а. с. 158).

Відповідач 29.05.2017 направив позивачу повідомлення про відступлення прав вимоги (том І, а.с. 159,160), де повідомив останнього про відступлення права вимоги за договором підряду Новому кредитору (п. 2 повідомлення), що внаслідок відступлення Новий кредитор набув Право вимоги на суму 2 072 596 грн. без ПДВ за Договором підряду з 28 квітня 2017 року, а також право вимагати від боржника сплати штрафних санкцій (пені, штрафу) (п. 3 повідомлення); повідомив про розмір заборгованості, яка складає 2 072 596 грн. без ПДВ та про те, що заборгованість, штрафні санкції (штраф, пеня) розрахованих згідно договору підряду та збитки завдані у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за договором підряду підлягають сплаті на банківський рахунок Нового кредитора та зазначив реквізити банківського рахунка Нового кредитора його юридичну адресу (п. 4 повідомлення) та просив сплатити на його рахунок 2 072 596 грн.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору № 28/04-17ВПВ-АГ-3-1 про відступлення права вимоги від 28.04.2017, укладеного між ТОВ Східний будівельний проект та ЖБК Авалон Гарден-3 .

Необхідно також зазначити, що у провадженні Господарського суду Львівської області між цими ж сторонами існує інший спір у справі № 914/1528/17 за позовом ТОВ Східний будівельний проект до фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича, фізичної особи-підприємця Мандича Андрія Геннадійовича про стягнення коштів авансового платежу за вищезгаданим договором підряду. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2017 зупинено провадження у праві № 914/1528/17 до вирішення розглядуваної справи - про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 28/04-17ВПВ-АГ-3-1.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Між сторонами виникли правовідносини щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Згідно з положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтями 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору відступлення укладеного між відповідачем та ЖБК Авалон Гарден-3 та ТОВ Східний будівельний проект з тих підстав, що вказаний договір порушує права та інтереси позивача та суперечить положенням чинного законодавства України, зокрема, статтям 92, 514 та 1079 ЦК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на момент укладення договору відступлення у первісного кредитора - ЖБК Авалон Гарден-3 жодної вимоги не існувало, так як позивачем було виконано роботи за договором підряду в повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 20.02.2015 на виконання умов договору підряду ЖБК Авалон Гарден-3 оплатило позивачу аванс за договором в розмірі 1 597 596 грн., а в подальшому оплатило ще 475 000 грн. Враховуючи факт оплати авансу, позивач не закінчив виконання робіт у строки, встановлені в п. 2.2 договору підряду.

Враховуючи, що сплачена сума не є завдатком та не виконує забезпечувальної функції за правилами ч. 1 ст. 546 ЦК України, а виконує функцію попередньої оплати, договір підряду № 20/02-15-ЖБК-3 від 20.02.2015 недійсним в судовому порядку не визнавався, сума сплаченого відповідачем авансу повинна бути повернена в розмірі, визначеному замовником/первісним кредитором (ЖБК Авалон Гарден-3 ). А відтак, вимога про стягнення суми авансового платежу на момент відступлення права вимоги за нею є дійсною вимогою в розумінні ст.ст. 514-516 ЦК України.

Покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що відповідач порушив умови договору щодо передачі виконавцю будівельного майданчика, факт прийняття робіт відповідачем в силу п. 7.6 договору, а також виконання фактичних робіт позивачем та іншими особами за іншими договорами не є предметом дослідження у межах цієї справи. Предметом позову в цій справі є визнання недійсним договору відступлення права вимоги, а не стягнення коштів за договором підряду.

Натомість, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, в даному випадку договору відступлення права вимоги, має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання відповідних правових наслідків.

Наведені позивачем (апелянтом) обставини щодо факту належного виконання ним умов договору підряду необхідно доводити у справі № 914/1528/17 за позовом ТОВ Східний будівельний експрес до фізичної особи-підприємця Лисака О.О., про стягнення коштів, право стягнення яких було відступлено - тобто, авансовий платіж.

Також не заслуговують на увагу суду твердження апелянта, що оскаржуваний договір за своєю правовою природою є договором факторингу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У силу приписів ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (положення).

Зі змісту вказаних ст.ст. 512, 1077 ЦК України вбачається, що законодавцем, для регулювання відносин в цивільному праві, розмежовуються правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: договори факторингу та правочини з відступлення права вимоги. Тобто, однією з відмінних ознак факторингу від інших правочинів з відступлення права вимоги, є передача грошових коштів в розпорядження за плату, тобто взамін права вимоги клієнт отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов'язком повернення цих коштів та оплати часу користування ними. Зацікавленість фінансового агента в договорі факторингу проявляється в тому, що він фінансує клієнта, отримуючи за це винагороду. Під факторингом розуміється продаж не документованої, тобто не закріпленої в цінному папері дебіторської заборгованості з метою фінансування чи іншої мети.

Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень до договору відступлення права вимоги, адже цей договір за своєю правовою суттю є цивільно-правовим зобов'язанням сторін та не має відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу норм матеріального законодавства, договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором, а саме, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Між договором про відступлення права вимоги та договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) є лише одна спільна риса - вони базуються на заміні кредитора у зобов'язанні (відступленні права вимоги).

Однією із відмінних ознак факторингу від інших правочинів, які передбачають відступлення право вимоги, є передача грошових коштів у розпорядження клієнта за плату, тобто взамін права вимоги, клієнт отримує від фактора послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження клієнта, з обов'язком клієнта оплатити користування ними.

При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

У разі ж якщо договором передбачено відступлення первісним кредитором права вимоги до боржника новому кредитору з обов'язком нового кредитора сплатити за це первісному кредитору відповідні грошові кошти, та не передбачено зворотного обов'язку первісного кредитора з оплати новому кредитору відповідної плати за надання грошових коштів взамін відступленої вимоги, то такий договір за правовою природою оплатним договором відступлення права вимоги (цесії), яким і є оскаржуваний договір.

Крім того, з пунктів п. 2.1., 2.2., 4.1. оскаржуваного договору відступлення, вбачається, що первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором боржника щодо стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за договором підряду. Внаслідок відступлення права вимоги новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати заборгованості, штрафних санкцій та збитків у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за договором підряду.

Стосовно покликань скаржника, викладених в апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях по справі від 29.11.2018, про те, що в даному випадку при укладенні договору про відступлення права вимоги сторони передбачили плату у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається, суд апеляційної інстанції зазначає, що умови спірного договору не передбачають для товариства будь-якої плати чи винагороди за відступлення права вимоги.

Покликання апелянта на те, що винагородою відповідача за договором відступлення є право стягнення штрафних санкцій та збитків є необґрунтованим, оскільки право на стягнення збитків та штрафних санкцій є правом особи на підставі положень чинного законодавства та не є винагородою. Вимога про стягнення збитків, штрафних санкцій є похідними від основної вимоги. Розмір збитків та штрафних санкцій договором відступлення права вимоги не визначений, такі не включені до розміру заборгованості, яка визначена п. 1.5.5. договору відступлення.

Щодо покликань апелянта, що оскаржуваний договір зі сторони ЖБК Авалон Гарден-3 підписано не уповноваженою особою, судова колегія зазначає наступне.

Приписами ст. 29 Закону України Про кооперацію визначено, зокрема, що кооператив ліквідується: за рішенням загальних зборів членів кооперативу або зборів уповноважених; за рішенням суду. Ліквідація кооперативу здійснюється комісією, призначеною органом, який прийняв рішення про його ліквідацію. Цим же органом визначається порядок діяльності ліквідаційної комісії. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом. Ліквідаційна комісія зобов'язана провести роботу, пов'язану із стягненням дебіторської заборгованості кооперативу і виявленням претензій кредиторів (з повідомленням останніх про ліквідацію кооперативу), встановити порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заявлення претензій кредиторами, який не може бути меншим ніж два місяці з дня публікації інформації про ліквідацію кооперативу. Ліквідаційна комісія проводить ліквідацію кооперативу у порядку, встановленому законом.

Рішення про ліквідацію кооперативу прийнято на загальних зборах членів кооперативу та оформлене протоколом за № 7 від 13.04.2017. Цим рішенням загальних зборів членів кооперативу з другого та третього питання порядку денного загальних зборів членів кооперативу було вирішено припинити кооператив шляхом його ліквідації, відповідно до чинного законодавства України у зв'язку із досягненням кооперативом цілей - завершення будівництва багатоквартирного будинку. Вирішено затвердити наступний склад ліквідаційної комісії: голова ліквідаційної комісії - ОСОБА_7, члени ліквідаційної комісії - ОСОБА_5, ОСОБА_8. Встановлено, що до ліквідаційної комісії кооперативу з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами кооперативу. Голова комісії кооперативу та її члени кооперативу (кожен з яких вправі діяти самостійно) представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені кооперативу. При цьому, з дня призначення ліквідаційної комісії кооперативу до моменту державної реєстрації ліквідації кооперативу, надати голові ліквідаційної комісії кооперативу ОСОБА_7 та члену ліквідаційної комісії кооперативу (голові кооперативу) ОСОБА_5 (кожен з яких вправі діяти самостійно) повноваження виконавчого органу, які визначені Статутом кооперативу та чинним законодавством України, в т.ч., але не виключно, укладати та підписувати будь - які правочини (договори), додатки до них, додаткові угоди до них від імені кооперативу, без будь - яких обмежень, представляти кооператив у відносинах з третіми особами та виступати в суді від імені кооперативу тощо. ОСОБА_5 звільнено з посади голови кооперативу з 30.04.2017 за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України. При цьому, за ОСОБА_5 і надалі зберігаються повноваження члена ліквідаційної комісії кооперативу та виконавчого органу кооперативу, в порядку, передбаченому пп. 2 п. 3 цього Протоколу по третьому питанню порядку денного (том І, а. с. 218-222).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. (ч.1-3 ст. 92 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, згідно з рішенням загальних зборів членів кооперативу від 13.04.2017, оформленого протоколом № 7, ОСОБА_5 був уповноважений на укладення та підписання будь-яких правочинів (договорів) від імені кооперативу без будь-яких обмежень, представлення кооперативу у відносинах з третіми особами, відтак відсутні підстави вважати, що договір відступлення підписано не уповноваженою особою на його підписання.

Крім цього, статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, ст. 241 ЦК України презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та в установленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також установлює випадки й умови набуття чинності правочином, учиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень.

Оскільки сторонами оскаржуваного договору відступлення (підписаним від імені кооперативу членом ліквідаційної комісії ОСОБА_5О.) виконано всі взяті на себе зобов'язання, підписано акт прийняття-передачі права вимоги, акт прийняття-передачі документації, а тому слід вважати, що сторони оскаржуваного договору, в т.ч. ЖБК Авалон Гарден-3 схвалили його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2017 ЖБК Авалон Гарден-2 направило позивачу претензію, в котрій повідомило останнього про односторонню відмову (розірвання) від договору підряду.

Щодо тверджень апелянта, що опис вкладення та фіскальний чек, не є належним доказом направлення претензії від 09.02.2017 відповідачем позивачу про розірвання договору підряду, оскільки на описі вкладення відсутній реєстраційний номер поштового відправлення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, та Інструкції Про порядок застосування, виготовлення, забезпечення та обліку розрахункових книжок оператором поштового зв'язку , затверджена наказом Міністерства інфраструктури України №6 від 13.01.2014, відповідальність за неналежне оформлення поштового відправлення, несе оператор поштового зв'язку. Крім цього, слід зазначити, що дана обставина жодним чином не впливає на предмет спору у даній справі, так як визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, позивач обґрунтовує іншими підставами.

Закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, пов'язані безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Що ж до обставин, пов'язаних з належним чи неналежним виконанням зобов'язань за договором підряду, зокрема фактичного виконання робіт з порушенням строку їх виконання, то вони не визначаються жодною нормою матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за таким договором. У зв'язку з презюмованою правомірністю Договору підряду відсутні підстави для висновку про недійсність оспорюваного Договору відступлення лише на тій підставі, що зобов'язання за цим підрядним договором не були виконані належним чином. Правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 30.08.2018 у справі 904/8978/17 і колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав відступати від неї у даній справі.

При цьому боржник не позбавлений права висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора на підставі статті 518 ЦК України.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо дійсності вимоги про стягнення суми авансового платежу, переданої за спірним договором відступлення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 у справі № 914/2565/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, - Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича за № 1 від 26.04.2018 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 у справі № 914/2565/17 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.12.2018

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Зварич О.В.