Постанова

від 04.12.2018 по справі 914/4533/13

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. Справа №914/4533/13

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Скрипчук О.С

суддів Дубник О.П.

Зварич О.В.

Секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпрес від 21.08.2014

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 (головуючий суддя Долінська О.З., судді Яворський Б.І., Синчук М.М., повний текст рішення 15.08.2014)

у справі № 914/4533/13

за позовом Львівської місцевої прокуратури № 1, м. Львів в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпрес , м. Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Львівського комунального підприємства Зелений Львів , м. Львів,

2. Львівська міська рада, м. Львів

про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу встановленої в її межах малої архітектурної форми за власний рахунок

за участю представників:

прокурор: Макогон Ю.І.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача : Малярчук О.О. - представник;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.2014 (головуючий суддя Долінська О.З., судді Яворський Б.І., Синчук М.М.) у справі № 914/4533/13 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерпрес (юридична адреса: 79015, м. Львів, вул. Тарнавського, 30/6, поштова адреса: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 104, ідентифікаційний код 23948055) звільнити земельну ділянку площею 0,0016 га, яка знаходиться по вул. Пасічній (кінцева зупинка трамвая № 2) у м. Львові, нормативною грошовою оцінкою 13 993,44 грн., яка є предметом договору оренди землі від 30.12.2009, підписаного Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерпрес (надалі по тексту - ТОВ Інтерпрес ), який зареєстрований у Львівській міській раді 30.12.2009 за № Л-1151, шляхом демонтажу встановленої в її межах малої архітектурної форми за власний рахунок. Стягнуто з ТОВ Інтерпрес в дохід Державного бюджету України 1 147 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, оскільки договір оренди землі від 30.12.2009 та додаткова угода до нього від 30.11.2012, є неукладеними, ТОВ Інтерпрес займає земельну ділянку без належних правових підстав, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ Інтерпрес подало апеляційну скаргу, де зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для вирішення спору, неправильним та неповним дослідженням доказів, невідповідністю висновків суду обставинам справи, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не було враховано, що Державна інспекція сільського господарства у Львівській області є неналежним позивачем в даній справі, оскільки нормами законодавства не передбачено її права на звернення з позовом до суду про звільнення земельних ділянок, строк користування якими не закінчився. Також, апелянт покликається на те, що суд першої інстанції не застосував строк позовної давності за заявою відповідача, так як позивач знав про порушення свого права з 30.12.2009.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення ч. 1 ст. 79 ГПК України безпідставно не зупинив провадження у справі до вирішення пов'язаних з нею адміністративних справ № 813/3804/14, № 813/5538/14, та не призначив у справі земельно-технічну експертизу для підтвердження місця знаходження спірної земельної ділянки.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді: Кравчук Н.М., Якімець Г.Г.) зупинено провадження у справі № 914/4533/13 до набрання законної сили рішень Львівського окружного адміністративного суду у справах №813/3804/14 та №813/5538/14.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2016 у зв'язку із смертю головуючого судді Гнатюк Г.М. та відпусткою судді Якімець Г.Г. для розгляду справи №914/4533/13 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Матущак О.І., судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.

Як видно з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, 21.08.2014 Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/3804/14 прийнято постанову, якою позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства у Львівській області та державного інспектора сільського господарства Млинка Сергія Олександровича по проведенню 22.11.2013 обстеження земельної ділянки площею 0,0016 га, яка знаходиться у м. Львові по вул. Пасічній біля пам'ятника садово-паркового мистецтва Личаківський парк та складанню акта обстеження вказаної земельної ділянки від 22.11.2013. Дана постанова набрала законної сили 11.11.2014.

Крім цього, 19.11.2014 Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/5538/14 прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ Інтерпрес до відділу Держземагенства у м. Львові про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою ТОВ Інтерпрес закрито у зв'язку з відмовою скаржника від апеляційної скарги. Постанова від 19.11.2014 набрала законної сили.

15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 провадження у справі № 914/4533/13 поновлено, розгляд справи призначено на 02.08.2018.

На виконання вимог ухвали суду від 06.09.2018 прокурор надав лист-відповідь голови Личаківської районної адміністрації від 14.09.2018, в якому останній повідомив, що станом на 13.09.2018 тимчасова споруда ТОВ Інтерпрес на вул. Пасічній, 2 (кінцева зупинка трамваю № 2) встановлена, здійснюється підприємницька діяльність; ТОВ Інтерпрес продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах та необхідно до 31.12.2018 укласти договори на право тимчасового користування та до 30.04.2019 отримати паспорт прив'язки.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 у справі № 914/4533/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Матущака О.І., суддів: Кравчук Н.М., Мирутенка О.Л.) відкладено розгляд справи на 18.10.18.

Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Указом Президента України від 28.09.2018 № 295/2018 суддів Львівського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посадах суддів Західного апеляційного господарського суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) було опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.31 ГПК України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом.

Автоматизованим розподілом (протокол автоматизованого розподілу від 17.10.2018) справу № 914/4533/13 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Зварич О.В. та Дубник О.П.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 призначено справу до розгляду на 14.11.2018.

Ухвалою суду від 14.11.2018 відкладено розгляд справи на 04.12.2018, замінено Прокуратуру Личаківського району м. Львова її правонаступником Львівською місцевою прокуратурою № 1.

Позивач та треті особи участі своїх уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні прокурор та представник відповідача навели свої доводи та міркування, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, заслухавши в судовому засіданні присутніх учасників судового процесу , суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2009 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ Інтерпрес (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з п.1 якого орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові по вул. Пасічній, 22 (кінцева зупинка трамвая №2) для обслуговування малої архітектурної форми. Згідно з п. 2 даного договору, в оренду передано земельну ділянку кадастровий номер № 4610137200:05:003:0024, загальною площею 0,0016 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13 993,44 грн. Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Львівській міській раді 30.12.2009 за № Л-1151, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Л-2 зроблено запис (Т. І, а.с. 97-98).

Надалі, 30.11.2012 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ Інтерпрес (орендар) укладено додаткову угоду (договір) до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 30.12.2009 за №Л-1151, згідно з яким термін дії вказаного договору продовжено до 15.12.2016. Вказана додаткова угода (договір) зареєстрована у Львівській міській раді 30.11.2012 за № Л-1659, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Л-2 вчинено запис (Т. ІІ, а.с. 99).

Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк за результатами якої складено акт від 22.11.2013.

Відповідно до акта від 22.11.2013, за результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці, яка надана ТОВ Інтерпрес згідно договору оренди землі від 30.12.2009, зареєстрованого в Львівській міській раді 30.12.2009 за № Л-1151 площею 0,0016 га для обслуговування малої архітектурної форми у м. Львові по вул. Пасічній (кінцева зупинка трамвая № 2) знаходиться мала архітектурна форма, яка використовується для здійснення торгівельної діяльності. Встановлено, що вищевказана земельна ділянка входить в межі земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк , межі якого затверджені ухвалою Львівської міської ради №1294 від 01.03.2012 (Т.І, а.с. 44-45).

У позові прокурор зазначає, що за результатами проведеної перевірки стало відомо те, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 0,0016 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна (кінцева зупинка трамваю № 2), для обслуговування малої архітектурної форми без достатньої правової підстави. Прокурор вважає, що у відповідача не виникло право оренди земельної ділянки, оскільки державна реєстрація відповідного договору не проводилась. Вказана земельна ділянка, за посиланням прокурора, розташована в межах парку пам'ятки садово-паркового мистецтва Личаківський парк і використовується відповідачем без відповідного дозволу. Зазначені обставини, на думку прокурора, є підставою для звільнення вказаної земельної ділянки шляхом демонтажу розміщеної на ній малої архітектурної форми за рахунок відповідача.

Матеріально-правовою підставою свого позову прокурор обрав статтю 152 Земельного кодексу України.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про прокуратуру (в редакції закону чинній на момент винесення рішення суду в даній справі) при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно ч.1 ст. 361 даного Закону, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Частиною 3 ст.361 Закону України Про прокуратуру встановлено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ст.2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

У підпункті 6.3 п.6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за №34/20347, вказано, що Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів № 495 від 09.10.1984 Про мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду області до об'єктів природно-заповідного фонду області включено Личаківський парк, який розташований в північно-східній частині міста (Т. І, а.с. 38-42).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1273 від 28.11.2008 Про визначення юридичних осіб, відповідальних за утримання парків , відповідальним за утримання пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк визначено ЛКП Зелений Львів (Т. І, а.с. 199).

Ухвалою Львівської міської ради №2663 від 21.05.2009 Про затвердження меж земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк у м. Львові затверджено межі земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк , обмеженої вул. Личаківською, вул. Пасічною, територією Львівського національного університету імені Івана Франка, житловою забудовою на вул. Цетнерівка, територією Львівського державного університету фізичної культури, житловою забудовою на вул. Личаківській, площею 9,6326 га у межах фактичного землекористування, у тому числі меморіального комплексу Пагорб Слави площею 1,8924 га (Т. І, а.с. 43).

Ухвалою Львівської міської ради від 01.03.2012 №1294 Про затвердження меж та передачу Львівському комунальному підприємству Зелений Львів для збереження та використання пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк , згідно п.1 якої ухвалено ухвали затвердити зовнішні межі земельної ділянки площею 9,4334 га пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк ; п.2- передати Львівському комунальному підприємству Зелений Львів земельну ділянку площею 9,4334 га, обмежену вул. Личаківською, вул. Пасічною, територією Львівського національного університету імені Івана Франка, житловою забудовою на вул. Цетнерівці, територією Львівського державного університету фізичної культури, житловою забудовою на вул. Личаківській, у постійне користування для збереження та використання пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк за рахунок земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення за функцією використання - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Т. І, а.с. 202-203).

Прокурором надано суду технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку ЛКП Зелений Львів Парк Личаківський . Однак, вказана технічна документація не затверджена Львівською міською радою та не видано держаний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

До встановлення меж парку Личаківський в натурі його межі визначаються відповідно до проекту створення території та об'єкту природно-заповідного фонду.

З огляду на наведене, суд вважає, що прокурором та позивачем не доведено належним чином того, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах земель парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Личаківський парк .

Щодо договору оренди землі від 30.12.2009, укладеного між Львівською міською радою та ТОВ Інтерпрес , то у ньому відсутні будь-які записи про його державну реєстрацію.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі , (в редакції чинній на момент підписання договору від 30.12.2009) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно приписів ч.5 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент підписання договору оренди), право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

У ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції закону, чинного на момент підписання договору) зазначено, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п.3, 4 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.1998 (який діяв на момент укладення договору оренди від 30.12.2009, втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 791 від 20.07.2011 ) - державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київська і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

У пункті 5 вказаного Порядку зазначено, які саме документи подає особисто або надсилає поштою до відповідного органу земельних ресурсів для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник).

Згідно із п. 11 Порядку - державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації, а у пункті 12 вказано, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Пунктом 13 Порядку після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Згідно п.14 Порядку, датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

Згідно з листом Відділу Держземагентства у м. Львові № 40/7/108 від 07.04.2014, договір оренди земельної ділянки, розміщеної за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 2, (ТОВ Інтерпрес ) державної реєстрації не проходив (Т. І, а.с. 189).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди землі від 30.12.2009, підписаний між Львівською міською радою та ТОВ Інтерпрес , не пройшов державної реєстрації.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Такий правочин не створює прав і обов'язків для сторін.

Враховуючи положення статей 210, 640 Цивільного кодексу України, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди земельної ділянки від 30.12.2009 є неукладеним та не породжує для сторін прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Однак, згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно абзацу 3 ч.1 та ч. 2 ст. 2 ГПК України (в редакції Закону чинного на момент прийняття оспорюваного рішення суду), господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор подав позов в інтересах Державної інспекції сільського господарства в Львівській області на підставі акту від 22.11.2013, складеного позивачем, в якому були виявлені порушення чинного законодавства України. З огляду на наведене, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Стосовно доводів апелянта про те, що Державна інспекція сільського господарства у Львівській області є неналежним позивачем в даній справі, судова колегія зазначає, що відповідно до пп.1 п.4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011, Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Частинами другою та третьою ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Враховуючи вищенаведе, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та зобов'язання ТОВ Інтерпрес звільнити земельну ділянку площею 0,0016 га, яка знаходиться по вул. Пасічній (кінцева зупинка трамвая № 2), нормативною грошовою оцінкою 13 993,44 грн., яка є предметом договору оренди землі від 30.12.2009, підписаного Львівською міською радою та ТОВ Інтерпрес , який зареєстрований у Львівській міській раді 30.12.2009 за №Л-1151/1, шляхом демонтажу встановленої в її межах малої архітектурної форми за власний рахунок.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 у справі № 914/4533/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, - Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпрес від 21.08.2014 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 у справі № 914/4533/13 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.12.2018

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Зварич О.В.