Постанова

від 07.12.2018 по справі 904/2571/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2018 року м.Дніпро Справа № 904/2571/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач)

суддів: Кузнецов В.О., Коваль Л.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробнича група Максімет

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року, ухвалене суддею Петренко І.В. у справі № 904/2571/18

за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (02160, м.Київ, ПРОСПЕКТ СОБОРНОСТІ, будинок 19; ідентифікаційний код 30968986)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ" (49069, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 43, приміщення 10; ідентифікаційний код 38175755)

про стягнення 101940,10грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (далі - позивач) звернувся до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ" (далі - відповідач) із позовом про стягнення 101940,10грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року у справі № 904/2571/18 (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Суд стягнув з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ" (49069, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 43, приміщення 10; ідентифікаційний код 38175755) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (02160, м.Київ, ПРОСПЕКТ СОБОРНОСТІ, будинок 19; ідентифікаційний код 30968986) 101940,10грн. (сто одна тисяча дев'ятсот сорок грн. 10 коп.) основної заборгованості; 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ" в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, здійснення невірних висновків у справі, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд безпідставно відмовив у призначенні експертизи для встановленні винної особи, а також для встановлення розміру страхового відшкодування, оскільки розмір відшкодування, здійсненого позивачем не відповідає характеру ушкоджень автомобіля потерпілої особи.

Крім того, апелянт посилається на те, що суд розглянув справу у спрощеному провадженні, в той час як відповідач заявляв клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - приватне акціонерне товариство Страхова компанія Альфа Страхування просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2017 між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (далі - позивач) та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №№046.1320124.201 (далі - договір). Вказаним договором застраховано транспортний засіб - Mersedes-Bens B200; 2008 року випуску; державний номер НОМЕР_1. Строк дії договору з 00год. 00хв. 21.05.2017 по 24год. 00хв. 20.05.2018.

05.10.2017 в місті Дніпрі по вулиці Космічній мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mersedes-Bens B200; 2008 року випуску; державний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2; власник ОСОБА_1) та MAN, державний номер НОМЕР_2 з причепом SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3 (водій ОСОБА_3; власник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ"). Вказані обставини підтверджуються довідкою №3017279402569042 про дорожньо-транспортну пригоду.

05.10.2017 ОСОБА_1 подала позивачу заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (за договором КАСКО та ОСЦПВВНТЗ).

Позивач, на підставі зібраних документів по справі, враховуючи умови договору страхування, здійснив виплату страхового відшкодування двома платежами у розмірі 76236,33грн. та в розмірі 25703,77грн. Вказані обставини підтверджуються страховим актом №1280.206.17.01.01 від 14.11.2017 на суму 76236,33грн., страховим актом №1280.206.17.01.02 від 31.01.2018 на суму 25703,77грн. та платіжним дорученням №26920 від 20.11.2017 на суму 76236,33грн. та платіжним дорученням №2946 від 05.02.2018 на суму 25703,77грн.

Отже, загальна сума виплаченого позивачем ОСОБА_1 страхового відшкодування становить 101940,10грн.

Звертаючись до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ" (далі - відповідач) із позовом про стягнення 101940,10грн., позивач посилався на те, що він здійснив виплату страхового відшкодування застрахованій особі, а оскільки вина у дорожньо-транспортній пригоді особа знаходиться у трудових правовідносинах з відповідачем, останній відповідно до чинного законодавства, повинен відшкодувати позивачу понесені ним витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ" є власником транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, отже правомірним є стягнення саме з відповідача шкоди в порядку статті 993 ЦК України на користь позивача у загальному розмірі 101940,10грн., що є документально підтвердженим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором страхування.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

05.10.2017 в місті Дніпрі по вулиці Космічній мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mersedes-Bens B200; 2008 року випуску; державний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2; власник ОСОБА_1) та MAN, державний номер НОМЕР_2 з причепом SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3 (водій ОСОБА_3; власник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ"). Вказані обставини підтверджуються довідкою №3017279402569042 про дорожньо-транспортну пригоду.

23.11.2017 постановою Жовтневого районного суду міста Дніпра по справі №201/16953/17-п визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_3 працює у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ".

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виплатив страхове відшкодування, що підтверджується страховим актом №1280.206.17.01.01 від 14.11.2017 на суму 76236,33грн., страховим актом №1280.206.17.01.02 від 31.01.2018 на суму 25703,77грн. та платіжним дорученням №26920 від 20.11.2017 на суму 76236,33грн. та платіжним дорученням №2946 від 05.02.2018 на суму 25703,77грн.

Таким чином, у позивача наявне право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, враховуючи той факт, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілому - ОСОБА_1.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина 5 статті 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечувалось сторонами, винна у дорожньо-транспортній пригоді особа - ОСОБА_3 є працівником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА "МАКСІМЕТ", що також встановлено Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2017 по справі №201/16953/17-п .

З огляду на вищезазначені обставини, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення саме з відповідача, як з володільця джерела підвищенної небезпеки, шкоди в порядку статті 993 ЦК України на користь позивача у загальному розмірі 101940,10грн.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про недоведеність вини ОСОБА_3, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду в адміністративній справі.

Крім того, посилання апелянта на порушення норм процесуального права в частині розгляду справи в спрощеному порядку, не є підставою для скасування рішення суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 5 статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ціна позову складає 101940,10грн., то дана справа належить до категорії малозначних і підлягає розгляду в спрощеному позовному провадженні.

З огляду на вищезазначене, господарський суд не допустив порушення норм процесуального права.

Крім того, відповідно до ч.2 статті 277 ГПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, то у відповідності до ст. 276 ГПК України означене є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробнича група Максімет - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року, ухвалене суддею Петренко І.В. у справі № 904/2571/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.12. 2018 року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя В.О.Кузнецов

Суддя Л.А.Коваль