Рішення

від 27.11.2018 по справі 906/562/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/562/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 007.1-77-1217 від 01.12.17;

від відповідача: ОСОБА_2- директор, наказ №1 від 11.08.2003; ОСОБА_3, довіреність б/н від 26.03.18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрем"

за участю у справі третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ "Житомиргаз"

про стягнення 53426,46 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрем" 53426,46 грн. заборгованості за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду від 05.07.2018 відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 02.08.2018.

01.08.2018 на адресу суду відповідачем, в порядку ст. 165 ГПК України, подано відзив на позовну заяву (а.с. 81-86 т.1)

Ухвалою від 02.08.2018 суд продовжив строк підготовчого провадження та оголосив в підготовчому засіданні перерву до 18.09.2018.

16.08.2018 на адресу суду позивачем, в порядку ст. 166 ГПК України, подано відповідь на відзив (а.с. 97-100 т.1).

27.08.2018 від відповідача, в порядку ст. 167 ГПК України, надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив (а.с. 111-114 т.1).

Ухвалою господарського суду від 18.09.2018 відкладено підготовче засідання на 02.10.2018.

В підготовчому засіданні від 02.10.2018, в порядку ч.5 ст. 233 ГПК України, оголошено перерву до 03.10.2018.

В підготовчому засіданні від 03.10.2018 оголошено перерву до 10.10.2018

Ухвалою від 10.10.2018 суд залучив до участі у справі як третю особу , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ "Житомиргаз". Продовжено строк підготовчого засідання у відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних прав свобод. Відкладено підготовче засідання на 01.11.2018.

30.10.2018 на адресу суду від третьої особи в порядку ст.168 ГПК України надійшли письмові пояснення (а.с. 124-126 т.2).

Ухвалою від 01.11.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/562/18 до судового розгляду по суті. Судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 15.11.2018.

В судовому засіданні від 15.11.2018 оголошено перерву до 27.11.2018.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.05.2016 у справі № 906/246/16 договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 16.10.2015 № 2015/ТП-КП-701237 з додатками № 1, 2, 3 визнано укладеним з 01.07.2015.

На виконання умов договору № 2015/ТП-КП-701237 від 16.10.2015 на постачання природного газу за регульованим тарифом, позивачем у період з липня 2015 року по серпень 2016 року здійснювалось постачання відповідачу природного газу

Як на доказ спожитого відповідачем природного газу за визначений період, позивач посилається на акти приймання-передачі природного газу (а.с. 38- 51 т.1).

Зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений природний газ, тому станом на день звернення до суду існує заборгованість перед позивачем в сумі 53426,46 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що у рішенні господарського суду Житомирської області у справі № 906/246/16 не зазначено про те, що договір від 01.07.2015 на постачання природного газу за регульованим тарифом укладено з додатками до договору, зокрема, з додатком № 2, в якому визначені обсяги виробничо-технологічних втрат (ВТВ) природного газу за період з липня 2015 до грудень 2015.

Вказує, що в актах приймання-передачі природного газу, які позивач вважає доказами спожитого природного газу від 30.09.2015, 13.11.2015, 03.12.2015, 11.01.2016, 09.02.2016, 29.02.2016, 28.03.2016, 27.04.2016, 27.05.16, 29.06.2016, 28.07.16, 26.08.16, відповідач не визнав нараховані обсяги ВТВ.

Заперечує проти включення в акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2015 обсягів виробничо-технологічних втрат газу за липень-серпень 2015 року.

Вказує, що сторонами не переоформлено додаток 3 до Договору щодо договірних обсягів постачання газу на 2016 рік, тому умови договору № 2015/ТП-КП-701237 від 16.10.2015 не можуть застосовуватись до правовідносин сторін щодо постачання природного газу у 2016 році. Наголошує на тому, що в актах приймання-передачі природного газу, спожитого в 2016 році, має місце посилання на договір постачання природного газу № 11410WG3CVAP016 від 01.01.2016, якого сторони не укладали. Також зазначає, що між сторонамита не було погоджено обсяги ВТВ у 2016 році.

Відповідач зазначає, оскільки рішенням суду у справі № 906/246/16 не визначено обсягів ВТВ на 2016 рік, то слід керуватись Методикою визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264.

Максимально допустимі обсяги виробничо-технологічних втрат газу визначаються шляхом розрахунку згідно з даною Методикою. Фактичні виробничо- технологічні втрати включаються до собівартості транспортування газу, крім обсягів виробничо-технологічних втрат, що виникають у разі розташування комерційного вузла обліку газу на території споживача.

Відповідач, посилаючись на п.п. 5.10, 6.1 Методики № 264 від 30.05.2003 вважає, що розмір ВТВ на газопроводі відповідача визначається за фактичним обсягом втрат природного газу на підставі акту № 85 (а.с. 88 т.1) на предмет визначення фактичних виробничо-технологічних втрат природного газу, що виникають під час транспортування газорозподільними мережами ТОВ "Стрем" від 23.11.2015.

Однак, на думку відповідача, позивачем заявлено до стягнення вартість ВТВ не в фактичних обсягах, а в максимально граничних межах їх допустимих втрат за умови нормативної герметичності газового обладнання та приладів ГРП, БК ГРП, ШРП, ДКРТ, не наводячи доказів їх обсягу належними доказами (первинними даними).

Вказує, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача коштів за газ у розмірі ВТВ - 15,4 м. куб. на добу, тоді як, провівши обстеження системи газопостачання з регулятором тиску "RBI-1212" і газового обладнання ТОВ "Стрем", комісія згідно акту від 23.11.2015 встановила, що фактичні ВТВ природного газу становитимуть при технічному обслуговуванні ГРО - 1 м. куб. на одне обслуговування (на сьогоднішній день 53 рази на рік), тобто 53/2 = 4,42 м. куб на місяць, відповідно 0,147 м. куб на добу. А відповідно до акту від 14.06.2013 р. вказані витрати взагалі не перевищували 1,64 м куб на добу. Наголошує, що за вказані витрати відповідач сплатив кошти у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини просить відмовити в задоволені позову.

Відповідно до пояснень, третя особа позовні вимоги підтримує та зазначає про наступне.

ТОВ "Житомиргаз збут" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Житомир та Житомирської області терміном дії з 01.07.2015 по 30.06.2020 у зв'язку з прийняттям постанови від 28.05.2015 № 1646 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послух "Про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ "Житомиргаз збут".

Відповідач, починаючи з 01.07.2015 продовжував отримувати послуги з газопостачання, які надавав позивач, при цьому заперечував проти істотних умов договору, шляхом внесення зауважень до актів приймання-передачі природного газу щодо незгоди з об'ємами ВТВ у відповідному місяці.

Третя особа вважає, що зазначені дії відповідача суперечать нормам діючого законодавства, так як нарахування ВТВ відповідачу здійснено у відповідності до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від З0.05 2003 року № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за № 570/7891 та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за № 571/7892 з урахуванням Акту розмежування балансової належності газових мереж та споруд на них і експлуатаційної відповідальності сторін підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками.

Зауважує, що згідно висновку експерта Київського інституту судових експертиз від 18.01.2018 № 0118 встановлено, що на підприємстві ТОВ "Стрем" фактично встановлений тип газорегулюючого обладнання - шафовий регуляторний пункт (ШРП).

За таких обставин вважає обґрунтованим застосування ВТВ в розмірі 15,4 куб. м. на добу, як це визначено в додатку до вказаної Методики № 264 (а.с. 124-126 т.2).

Судом в ході вирішення спору оглядались матеріали справи:

- № 906/246/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрем", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про визнання договору від 16.10.2015 №2015/ТП-КП-701237 з додатками №1, 2, 3 укладеним.

- № 906/991/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрем" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про зміну додатку 4 до заяви-приєднання №09420WG3CVAP016 від 01.01.2016.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" є газопостачальним підприємством, що здійснює постачання природного газу споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрем" до серпня 2016 року споживало природний газ, який постачався йому ТзОВ "Житомиргаз Збут".

З вересня 2016 року постачання природного газу на об'єкт відповідача не здійснюється, відповідно до повідомлення ТОВ "Житомиргаз збут" про припинення газопостачання № 54 від 29.08.2016 у зв'язку з відсутністю договору на постачання природного газу на 2016 рік (а.с. 120 т.1).

Спір, що виник між сторонами по справі, стосується правовідносин з поставки та споживання природного газу у період з липня 2015 року по серпень 2016 року.

Підставою несплати відповідачем вартості природного газу в обсягах, зазначених позивачем в актах приймання-передачі, є його незгода з обсягами виробничо-технологічних втрат, включених в загальний об'єм природного газу, спожитого відповідачем за період з липня 2015 року по серпень 2016 року.

Оплату відповідач проводив, виходячи із власних розрахунків обсягів отриманого природного газу із урахуванням виробничо-технологічних втрат природного газу, ним розрахованих.

Судом встановлено, що між сторонами мав місце спір у справі № 906/246/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомиргаз збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрем" за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" щодо укладення договору на постачання природного газу за регульованим тарифом на період з липня 2015 по грудень 2015 року.

Крім того, господарським судом Житомирської області розглядався спір у справі № 906/991/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрем" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про зміну додатку 4 до заяви-приєднання №09420WG3CVAP016 від 01.01.2016.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.05.2016 справі № 906/246/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 та постановою Верховного суду у складі касаційного господарського суду від 20.06.2018, визнано укладеним з 01.07.2015 договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 16.10.2015 № 2015/ТП-КП-701237 з додатками № 1, 2, 3 між ТзОВ "Житомиргаз збут" (постачальник, позивач), ПАТ "Житомиргаз" (газорозподільне/газотранспортне підприємство, третя особа) та ТзОВ "Стрем" (споживач відповідач).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.05.2018 у справі № 906/991/16 в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрем" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" відмовлено.

Судом встановлено, що як у справі № 906/246/16, так і у справі № 906/991/16 доводи ТОВ "Стрем" грунтувались на його незгоді з визначеними ТОВ "Житомиргаз Збут" та ПАТ "Житомиргаз" обсягами виробничо-технологічних втрат природного газу, та на доводах, що встановлений тип газорегуляторного обладнання у відповідача є комбінований будинковий регулятор тиску, а не шафовий регуляторний пункт, як стверджують ТОВ "Житомиргаз Збут" та ПАТ "Житомиргаз".

Щодо визначення обсягу ВТВ суд зазначає, що розрахунки втрат і витрат проводяться відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року №254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за №570/7891, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за № 571/7392, та оформлюються згідно з додатком 2 до Договору.

Методика визначає порядок розрахунків граничних обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу (далі - газ) під час його транспортування газорозподільними мережами України та забезпечує єдиний підхід до визначення нормованих втрат газу.

Виробничо-технологічні втрати газу - це газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньо будинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів.

Згідно п. 5.8 Методики, максимально допустимі обсяги виробничо-технологічних втрат газу визначаються шляхом розрахунку згідно з даною Методикою.

Фактичні виробничо-технологічні втрати газу можуть бути зменшені на підставі даних про заміну застарілого обладнання, газопроводів, застосування ефективних ущільнювальних матеріалів, а також даних, одержаних за результатами випробувань технологічного обладнання, експериментальних вимірювань, а також моніторингу режимів роботи газорегуляторних пунктів і установок, домових регуляторів тощо. Для виконання зазначених досліджень наказом по газопостачальному та/або газорозподільному підприємству утворюється постійно діюча комісія. Результати роботи комісії оформлюються актами. Відповідні комісії можуть утворюватись споживачами за обов'язкової участі в них представників газопостачального та/або газорозподільного підприємства.

Фактичні виробничо-технологічні втрати включаються до собівартості транспортування газу, крім обсягів виробничо-технологічних втрат, що визначені в абзаці другому пункту 5.10 цієї Методики.

За приписами п. 5.9 Методики, розрахунок допустимих та фактичних обсягів виробничо-технологічних втрат газу здійснюється газопостачальним або газорозподільним підприємством самостійно.

У випадках, передбачених абзацом другим пункту 5.10 цієї Методики, розрахунок втрат газу здійснюється споживачем самостійно.

У розділі 6 Методики визначено порядок розрахунків виробничо-технологічних втрат газу.

Пунктами 6.1, 6.2 Методики визначено, що як первинну інформацію при розрахунках виробничо-технологічних втрат газу використовують дані, що відображають взаємозв'язок втрат енергоресурсу із структурою мережі, якою він транспортується. Первинна інформація - це перелік конкретних найменувань елементів мережі, їх технічних характеристик та технологічних операцій під час транспортування газу.

Згідно рішення господарського суду від 23.05.2016 у справі № 906/246/16, яке набрало законної сили 13.03.2018, договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 16.10.2015 № 2015/ТП-КП-701237 визнано укладеним з додатками № 1, 2, 3.

Зокрема, додатком № 2 встановлено помісячні обсяги ВТВ, виходячи з обсягу втрат природного газу на добу 15,4511 м куб, а саме: липень 2015р. - 478,98 м куб; серпень 2015 р. - 478,98 м куб; вересень 2015 р. - 463,52 м куб; жовтень 2015р. - 478, 98 м куб; листопад 2015 р. - 463,52 м куб.; грудень 2015 р. - 478,98 м куб.

Тип обладнання - регулювальні клапани, які не потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії і розміщені в ШРП.

У п. 20 постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарськогор суду від 20.06.2018 у справі № 906/246/16 зазначено, що недоліки резолютивної частини рішення суду першої інстанції не свідчить про порушення судом норм процесуального права, оскільки спірне питання щодо змісту додатку №2 до договору було вирішено судом в мотивувальній частині рішення.

Відмовляючи ТОВ "Стрем" у задоволенні позовних вимог до ПАТ "Житомиргаз" у справі № 906/991/16 про зміну додатку 4 до заяви-приєднання №09420WG3CVAP016 від 01.01.2016 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача", суд у рішенні від 03.05.2018 вказав, що в межах справи №906/246/16 детально з'ясовано обставини щодо встановленого газорегулюючого обладнання на підприємстві ТОВ "Стрем", в тому числі, і постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2018, яка набрала законної сили.

Згідно Додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №09420WG3CVAP016 від 01.01.2016 обсяг ВТВ природного газу визначено на рівні 15,427741 м куб на добу, а тип обладнання зазначено - регулятор тиску в ШРП.

Суд зауважує, що Рівненським апеляційним господарським судом ухвалою від 27.03.2017 у справі №906/246/16 призначалась судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання: "Який тип газорегулюючого обладнання фактично встановлений на підприємстві ТОВ "Стрем" за адресою м. Житомир вул. Промислова, буд. 14 - шафовий регуляторний пункт чи комбінований будинковий регулятор тиску газу?".

Згідно висновку Київського інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно технічної експертизи від 18.01.2018 № 0118 встановлено, що на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю Стрем за адресою: м. Житомир, вул.Промислова, буд. 14 фактично встановлений тип газорегулюючого обладнання шафовий регуляторний пункт (ШРП).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 5.10 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від З0.05 2003 року № 264, під час розрахунку виробничо-технологічних втрат газу враховуються всі елементи системи газопостачання, через яку протранспортовано одержаний від постачальника газ.

У разі розташування комерційного вузла обліку газу на території споживача, втрати газу, які виникають на газопроводі та його елементах від місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку газу, розраховуються відповідно до даної Методики, відносяться на рахунок споживача і додаються до об'єму газу, облікованого комерційним вузлом обліку газу.

Оскільки в межах справ № 906/246/16 та № 906/991/16 судами розглядались та вирішені питання щодо обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу ТОВ "Стрем" (15,4511 м куб на добу в 2015 році та 15,427741 м куб на добу в 2016 році), тому відповідно до п. 5.10 Методики ці обсяги ВТВ правомірно включені до об'єму газу, облікованого комерційним вузлом обліку газу ТзОВ "Стрем" та мають оплачуватись останнім, як спожитий природний газ.

Факт споживання природного газу відповідачем позивач обгрунтовує актами приймання-передачі природного газу:

- за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. згідно з актом приймання - передачі № 701237 від 31.07.2015 р. в обсязі 50 м куб;

- за період з 01.08.2015 р. по 31.08.2015 р. згідно з актом приймання - передачі № 701237 від 10.09.2015 р. в обсязі 00 м куб;

- за період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015. р. згідно з актом приймання - передачі № 701237 від 30.09.2015 р. в обсязі 1432 м куб;

- за період з 01.10.2015 р. по 31.10.2015 р. згідно з актом приймання - передачі № 701237 від 13.11.2015 р. в обсязі 579 м куб;

- за період з 01.11.2015 р. по 30.11.2015 р. згідно з актом приймання - передачі № 701237 від 03.12.2015 р. в обсязі 620 м куб;

- за період з 01.12.2015 р. по 31.12.2015 р. згідно з актом приймання - передачі № 701237 від 11.01.2016 р. в обсязі 734 м куб;

- за період з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р. згідно з актом приймання - передачі від 09.02.2016 р. в обсязі 836 м куб;

- за період з 01.02.2016 р. по 29.02.2016 р. згідно з актом приймання - передачі від 29.02.2016 р. в обсязі 754 м куб;

- за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р. згідно з актом приймання - передачі від 28.03.2016 р. в обсязі 621 м куб;

- за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р. згідно з актом приймання - передачі від 27.04.2016 р. в обсязі 476 м куб;

- за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р. згідно з актом приймання - передачі від 27.05.2016 р. в обсязі 492 м куб;

- за період з 01.06.2016 р. по 30.06.2016 р. згідно з актом приймання - передачі від 29.06.2016 р. в обсязі 476 м куб;

- за період з 01.07.2016 р. по 31.07.2016 р. згідно з актом приймання - передачі від 28.07.2016 р. в обсязі 492 м куб;

- за період з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. згідно з актом приймання - передачі від 26.08.2016 р. в обсязі 483 м куб (а.с. 38-51 т.1).

Акти приймання - передачі від 31.07.2015 р. та від 10.09.2015 р. за період з 01.08.2015 по 31.08.2015 підписані представниками сторін без зауважень та скріпленні їх печатками.

Решта актів приймання - передачі підписані представниками сторін, однак із запереченнями ТОВ Стрем щодо обсягів ВТВ природного газу.

При цьому судом встановлено, що в період з липня 2015 по грудень 2015 року поставка природного газу відповідачеві здійснювалась на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 16.10.2015 № 2015/ТП-КП-701237, який є укладеним з 01.07.2015 згідно рішення господарського суду у справі № 906/246/16.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 16.10.2015 № 2015/ТП-КП-701237 (а.с. 18-25 т.1) постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 1.3 договору газорозподільне/Газотранспортне підприємство, через газові мережі якого Постачальник постачає газ Споживачеві, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення.

Взаємовідносини між Постачальником та Газорозподільним/ Газотранспортним підприємством у частині розподілу/транспортування газу до пунктів призначення регулюються окремим договором на розподіл/транспортування природного газу, укладеним між Постачальником та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством.

За умовами п. 2.3 договору, обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів Споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

У разі розташування комерційного вузла обліку до межі балансової належності об'єктів Споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до межі балансової належності, віднімаються від обсягу споживання (транспортування) природного газу, визначеного за допомогою комерційного вузла обліку.

У разі розташування комерційного вузла обліку після межі балансової належності об'єктів Споживача витрати і втрати газу, які виникають від межі балансової належності до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до обсягу споживання (транспортування) газу визначеного за допомогою комерційного вузла обліку.

Розрахунки втрат і витрат проводяться відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за № 570/7891, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за № 571/7892, та оформлюються згідно з додатком 2 до Договору.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду Споживач протягом двох робочих днів погоджує з Газорозподільним/Газотранспортним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб'єктами ринку природного газу.

За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу спожитого (протранспортованого) газу вони підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення цього питання обсяг спожитого (протранспортованого) газу встановлюється відповідно до даних Газорозподільного/Газотранспортного підприємства.

Згідно п. 3.6. договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного Споживачем та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством відповідно до пункту 2.5 розділу II Договору.

Умовами п. п. 3.7 - 3.9 договору визначено, що постачальник до п'ятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, надсилає Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником Постачальника .

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість послуг з постачання газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п. 3.9 договору).

Пункт 4.6 договору вказує, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до Договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1 даного договору визначено, що договір набирає чинності з 1 липня 2015 року та укладається на строк по 31 грудня 2015 року.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають переоформити додаток 3 Договору щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що вищевказаний договір врегульовував відносини позивача та відповідача з поставки природного газу лише до 31.12. 2015 року, як і визначено у п. 10.1 договору.

Оскільки рішення господарського суду у справі № 906/246/16, яким визнано укладеним договір від 16.10.2015 № 2015/ТП-КП-701237 з додатками № 1, 2, 3 з 01.07.2015., вступило в законну силу лише 13.03.2018 року, тому сторони були позбавлені можливості скористатись своїм правом "мовчазної згоди" на продовження договору на наступний рік.

Таким чином, у 2016 році поставка природного газу ТзОВ "Стрем" здійснювалась в позадоговірному порядку, а правовідносини сторін мають регулюватись загальними та спеціальними нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, Правилами постачання природного газу , затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року N 2496.

У відповідності до п. 2 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, споживачі для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключені їх об'єкти.

Відповідно до п. 4 Кодексу газорозподільних систем, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до п.6 розділ 6 глава 6 Кодексу ГРМ визначено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Судом встановлено, що між відповідачем (споживачем) та ПАТ "Житомиргаз" (Оператор ГРМ або газорозподільне підприємство) укладено договір розподілу природного газу шляхом подання споживачем Заяви-приєднання № 09420 WG3CVAP016 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (а.с. 75 т.1).

Відповідно до п. 1.1 Типового договору розподілу природного газу, цей Типовий договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

У відповідності до п. 3.1 Типового договору розподілу природного газу, санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови:

- наявності у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу;

- підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період;

- відсутності у споживача простроченої заборгованості за договором постачання природного газу.

Згідно п. 5.1 типового договору, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача (п. 5.2 Договору ).

Як вже зазначалось вище, відповідачем підписано заяву-приєднання № 09420 WG3CVAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), яка є додатком 2 до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498

У додатку 5 до Типового договору розподілу природного газу, підписаного між відповідачем та третьою особою погоджено договірні обсяги розподілу природного газу на 2016 рік (а.с. 77 т.2).

Додаток 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача" до договору розподілу природного газу містить інформацію щодо: переліку точок комерційного обліку об'єкта споживача (відповідача); встановлення газоспоживаючого обладнання (ГСО) в точках комерційного обліку суб'єкту; вихідні дані щодо газового обладнання між вузлом обліку газу та точкою балансового розмежування

Так, додатком 4 визначений розмір ВТВ природного газу, який становить 15,427741 куб. м на добу, тип обладнання зазначений як регулятор тиску в ШРП. Місячний обсяг (а.с. 94 т.2).

Суд повторно звертає увагу, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.05.2018 у справі № 906/991/16 про зміну додатку 4 до заяви-приєднання №09420WG3CVAP016 від 01.01.2016 відмовлено ТзОВ "Стрем" у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, підписавши заявку-приєднання № 09420 WG3CVAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) відповідач прийняв умови Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та умови, які викладені у додатках до заяви-приєднання, зокрема обсяги постачання природного газу на 2016 рік та обсяги ВТВ природного газу на 2016 рік.

Водночас, враховуючи погодження Кодексу газорозподільних систем та умов Типового договору розподілу природного газу суд зазначає, що дані щодо обсягу ВТВ позивач отримує від газорозподільного підприємства, тобто ПАТ "Житомиргаз", яке являється газорозподільним підприємством.

Позивач в даних правовідносинах виконує лише функцію постачальника та не здійснює функцій обліку природного газу.

В процесі вирішення спору судом встановлено, що між ПАТ "Житомиргаз" (Газорозподільне підприємство) та ТзОВ "Житомиргаз Збут" (Замовник) 25.06.2015 був укладений договір на розподіл природного газу (а.с. 134-141 т.1).

Згідно п. 2.1 договору Газорозподільне підприємство зобов'язується з 01.07.2015 надати Замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів Замовника.

Умовами п. п. 3.3, 3.4 визначено, що обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між Замовником, відповідним споживачем та Газорозподільним підприємством.

За підсумками розрахункового періоду Газорозподільне підприємство формує акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу та реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам Замовника за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є Замовником, та у зазначений строк передає його на погодження Замовникові.

В матеріалах справи містяться Реєстри обсягів розподіленого природного газу споживачам Замовника за період з липня 2015 по серпень 2016 року.

При дослідженні вищевказаних реєстрів судом встановлено, що обсяги розподіленого природного газу ПАТ "Житомиргаз" відповідають обсягам природного газу, вказаним у актах приймання-передачі природного газу.

Так, згідно реєстру в липні 2015 року відповідачу розподілено 50 м куб природного газу; в серпні 2015 - 40 м куб; у вересні 2015 -1432 м куб; жовтні 2015 - 579 м куб; листопаді 2015 - 626 м куб; грудні 2015 - 734 м куб; січні 2016 - 836 м куб; лютому 2016 -754 м куб; березні 2016 - 621 м куб; квітні 2016 - 476 м куб; травні 2016 - 492 м куб; червні 2016 - 476 м куб; липні 2016 - 492 м куб; серпні 2016 - 483 м куб. (а.с. 148, 158, 170, 184, 200, 216, 230 т.1; 8, 21, 34, 42, 47, 52, 57 т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так за період дії договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 16.10.2015 № 2015/ТП-КП-701237, а саме: з липня 2015 року по грудень 2015 року згідно актів приймання-передачі природного газу від 31.07.2015, 10.09.2015, 30.09.2015, 16.11.2015, 03.12.2015 та 11.01.2016 відповідачу поставлено природного газу на загальну суму 31138,88 грн.

Із урахуванням умов п. 4.6 договору на постачання природного газу від 16.10.2015 № 2015/ТП-КП-701237, остаточний розрахунок за спожитий газ відповідачем мав бути проведений не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розрахунки в 2015 році відповідачем проведено частково на загальну суму 6507,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 83 від 10.08.2015, № 108 від 21.09.2015, № 127 від 15.10.2015, № 135 від 11.11.2015, № 145 від 03.12.2015 ( а.с. 52-56 т.1).

Таким чином, заборгованість за спожитий природний газ у 2015 році становить 24631,42 грн. (31138,88 грн. - 6507,46 грн.).

В 2016 році відповідачу поставлено природного газу на загальну суму 36132,86 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу від 09.02.,2016, 29.02.2016, 28.03.2016, 27.04.2016, 27.05.2016, 29.06.2016, 28.07.2016, 26.08.2016 (а.с.44-51 т.1 ).

Оскільки, як встановив суд, споживання відповідачем природного газу у 2016 році здійснювалось в бездоговірному порядку, тому до правовідносини сторін слід застосовувати загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 12 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року N 2496 за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи / Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки сторонами не було укладено договір на простачання природного газу в письмовому порядку, однак відповідач споживав природний газ у період з січня по серпень 2016 року, що підтверджується актами приймання передачі, які підписані сторонами, хоча й із зауваженнями з боку відповідача, останній мав проводити розрахунки за отриманий природний газ, виходячи з приписів ст.ст. 530, 692 ЦК України та Правил постачання природного газу.

Відповідачем у 2016 році здійснено часткову оплату вартості отриманого природного газу на загальну суму 7337,82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 162 від 11.01.2016, № 167 від 20.01.2016, № 176 від 09.02.2016, № 185 від 02.03.2016, № 213 від 28.03.2016, № 268 від 28.07.2016, № 280 від 26.08.2016 (а.с. 57-63 т.1).

Заборгованість за спожитий природний газ за період з січня по серпень 2016 року становить 28795,04 грн. (36132,86 грн. - 7337,82 грн.)

Станом на день звернення до суду загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 53426,46 грн. (24631,42 грн. + 28795,04 грн.).

Враховуючи у сукупності викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно ухиляється від зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу в обсягах, визначених в актах приймання - передачі за спірний період.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно, зокрема, до закону, інших правових актів, договору, а також відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 53426,46 грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та встановленими обставини у рішенням господарського суду у справі № 906/991/16 та № 906/246/16.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (ОСОБА_3, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

На підставі викладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрем" (10025, Житомирська область, м. Житомир, вул. Промислова, буд.14, код ЄДРПОУ 32579463)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10002, Житомирська область, м.Житомир, вул. Фещенка Чопівського, буд. 35, код ЄДРПОУ 39577504)

- 53426,46 грн. основного боргу;

- 1762,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.12.18

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справит

2,3- сторонам (рек. з пов.)

4 - третя особа (рек. з пов.)