Рішення

від 20.11.2018 по справі 914/1147/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 Справа №914/1147/18

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Кіри О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми ОРУС , Львівська область, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОМ , Одеська область, м.Одеса,

про визнання права власності

Представники:

Позивача: Дудяк Р.А. - представник (ордер від 20.07.2018р. серія ЛВ №192);

Відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

23.06.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма ОРУС звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОМ про визнання права власності.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2018р. справу передано для розгляду по суті судді Горецькій З.В.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2018р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 23.07.2018р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2018р. суд викликав сторін на 31.07.2018р.

09.07.2018р. від Відповідача на адресу Господарського суду Львівської області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№25335/18).

19.07.2018р. Позивачем подано відповідь на відзив (вх. №27110/18). Дані документи долучено до матеріалів справи.

Також, ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.07.2018р. суд постановив cамовідвід судді Горецької З.В. у справі № 914/1147/18 задоволити; справу №914/1147/18 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

03.08.2018р. відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Фартушка Т.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.08.2018р. суд постановив прийняти справу №914/1147/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми ОРУС до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОМ про визнання права власності до розгляду; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 28.08.2018р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.08.2018р. суд постановив підготовче засідання відкласти на 18.09.2018р.

Окрім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2018р. суд постановив підготовче засідання відкласти на 02.10.2018р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2018р. суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкласти на 23.10.2018р.

Ухвалою від 23.10.2018р. у даній справі Господарський суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 20.11.2018р.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до задоволення позову, зазначив про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Позивача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, явка визнавалась судом обов'язковою, про причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду у даній справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Позиція Позивача:

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/739/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОМ до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми ОРУС про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме будівлею літ. Г-1 , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 184,9 м.кв. і 14/25 частками будівель літ. А-1 та літ. Н-1 , що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 322,2 м.кв., шляхом забезпечення з боку ТзОВ НВФ ОРУС безперешкодного доступу до майна ТзОВ ТЕХНОЛОМ .

06.10.2017р. між ТзОВ НВФ ОРУС (надалі - Позивач, Продавець) та ТзОВ ТЕХНОЛОМ (надалі - Відповідач, Покупець) підписано Договір купівлі-продажу будівлі літ. Г-1 , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 184,9 м.кв.

28.12.2017р. Позивач на підставі Договору купівлі-продажу частки будівель продав Відповідачу 14/25 часток будівель літ. А-1 та літ. Н-1 , що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 322,2 м.кв.

Позивач зазначає, що Відповідач чинить йому перешкоди в праві користування та розпорядження майном Позивача, яке розміщене за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б незважаючи на те, що він є власником лише частини приміщень за вказаною адресою, власником решти майна за вказаною адресою є Позивач.

Так, Позивач зазначає, що Відповідач ставить під сумнів та не визнає право власності Позивача на прохідну та гараж-стоянку для тепловоза, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б, а також стверджує, що Позивач не набув права власності на вказані приміщення. З вказаних підстав Відповідач чинить перешкоди Позивачу в користуванні та розпорядженні майном, яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б.

В підтвердження належності Позивачу прохідної останнім долучено до матеріалів справи наступні документи:

1. Договір підряду від 02.09.2005р. №045-Б, укладений між Позивачем та ТзОВ Артур , за умовами якого останній зобов'язувався виконати загально-будівельні роботи по об'єкту прохідна за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б;

2. Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.03.2006р. №338 Про проектування реконструкції існуючої нежитлової будівлі ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС на вул.Шевченка, 317-Б під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною ;

3. Архітектурно-планувальне завдання №244 на реконструкцію існуючої нежитлової будівлі ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС на вул.Шевченка, 317-Б під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною, затверджене 20.04.2006р. начальником Управління архітектури та містобудування В.Каменщиком;

4. Лист Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради від 04.12.2006р. №2-14848/20 Про розгляд робочого проекту реконструкції існуючої нежитлової будівлі ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС на вул.Шевченка, 317-Б під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною, в якій зазначається будівля прохідної площею 20,40 м.кв.;

5. Дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Львівської міської ради на виконання будівельних робіт від 05.03.2007р. №61/07 на реконструкцію існуючої будівлі під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною на вул.Шевченка, 317-Б у м.Львові;

6. Наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.04.2007р. №283 Про призначення державної приймальної комісії для прийняття в експлуатацію адміністративного корпусу з майстернею по ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною на вул.Шевченка, 317-Б ;

7. Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - адміністративного корпусу з майстернею по ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною на вул.Шевченка, 317-Б від 23.05.2007р., затверджений Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.07.2007р. №527, зареєстрований в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю 20.07.2007р., де одним з об'єктів в складі адміністративного корпусу з майстернею по ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною на вул.Шевченка, 317-Б є прохідна площею 20,40 м.кв. (за проектом) і 19,3 м.кв. (фактично);

8. Технічний паспорт Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , складений 26.03.2007р. на прохідну літ. Р за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317б;

Окрім того, Позивач зазначає, що йому належить гараж-стоянка для тепловоза. Вказане твердження Позивач обґрунтовує долученими до матеріалів справи наступними документами:

1. Договір підряду від 06.07.2005р. №014, укладений між Позивачем та ТзОВ Резон-1 , за умовами якого останній виконав робочий проект гаража-стоянки для тепловоза ТГМ-40 ;

2. Акт на виконані проектні (вишукувальні) роботи за липень 2005р. щодо робочого проекта Гараж-стоянка для тепловоза ТГМ-40 , підписаний 02.11.2005р. між Позивачем та ТзОВ Резон-1 ;

3. Договір підряду від 02.09.2005р. №044-Б, укладений між Позивачем та ТзОВ Артур , за умовами якого останній зобов'язувався виконати загально-будівельні та монтажні роботи в Позивача за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б по об'єкту: гараж-стоянка для тепловоза;

4. Договір від 16.12.2005р. №43-У на виконання робіт по монтажу гараж-стоянки, укладений між Позивачем та ДП Львівське спеціалізоване управління Стальконструкція 137 ВАТ Центростальконструкція ;

5. Акт прийняття виконаних робіт по Договору від 16.12.2005р. №43-У за січень 2006р., підписаний між Позивачем та ДП Львівське спеціалізоване управління Стальконструкція 137 ВАТ Центростальконструкція ;

6. Попереднє погодження СЕС Шевченківського району м.Львова від 17.02.2006р. №244/06 на виготовлення проектів відводу земельної ділянки та робочого проекту гаража-стоянки для тепловоза ТГМ-40 за адресою: вул.Шевченка, 317-Б в м.Львові;

7. Попереднє погодження Шевченківського РВ ГУ МНС у Львівській області від 14.12.2005р. №11/561 на будівництво гаража-стоянки для тепловоза ТГМ-40 на промисловому майданчику Позивача на вул.Шевченка, 317-Б у м.Львові;

8. Попереднє погодження Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.03.2006р. №2-2773/20 проектних пропозицій на будівництво гаража-стоянки для тепловоза ТГМ-40 на території Позивача на вул.Шевченка, 317-Б у м.Львові;

9. Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.04.2006р. №586 Про проектування та будівництво ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС гаража-стоянки для тепловоза на вул.Шевченка, 317-Б ;

10. Лист-запит Позивача на ім'я головного інженера УАіМ Львівської міської ради, зареєстрований в відділі адміністративних послуг Львівської міської ради 01.06.2006р. за вх. №2-7456 на отримання технічних умов для проектування та будівництва гаража-стоянки для тепловоза та Довідка від 14.07.2006р. №257 Львівським електричних мереж ВАТ Львівобленерго , якою ЛМЕМ не заперечують проти введення в експлуатацію закінченого будівництва гаража-стоянки для тепловоза по вул.Шевченка, 317-Б;

11. Лист-запит Позивача на ім'я начальника Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради, зареєстрований у відділі адміністративних послуг Львівської міської ради 05.09.2006р. за вх. №2-11715 на виготовлення архітектурно-планувального завдання для розробки робочого проекту Будівництво гаража-стоянки для тепловоза за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б та архітектурно-планувальне завдання АПЗ №645 на будівництво ТзОВ НВФ ОРУС гаража-стоянки для тепловоза на вул.Шевченка, 317-Б, затверджене 17.10.2006р. заступником начальника управління архітектури та містобудування О.Ярема;

12. Технічний паспорт Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , складений 26.03.2007р. на гараж-стоянку літ. П за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317б.

Також Позивач зазначає, що він є орендарем земельної ділянки площею 0,9530 га за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б на підставі укладеного з Львівською міською радою Договору оренди землі від 31.08.2004р.

Аналогічні доводи в підтвердження заявлених позовних вимог викладено Позивачем у Відповіді на відзив від 16.07.2018р. №98-18 (вх. №27110/18 від 19.07.2018р.) та Поясненнях від 21.08.2018р. вих. №113-18 (вх. №31493/18 від 23.08.2018р.).

З підстав наведеного Позивач висловлює побоювання за своє майно та просить суд визнати за Позивачем право власності на будівлю - прохідну за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 19,3 м.кв., та будівлю - гараж-стоянку для тепловоза загальною площею 99,5 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б.

Позиція Відповідача:

В обґрунтування своїх заперечень проти заявлених позовних вимог Відповідач зазначає, що 06.10.2017р. та 28.12.2017р. між Позивачем та Відповідачем укладено Договори купівлі продажу приміщень, за якими Відповідач купив в Позивача будівлю літ. Г-1 , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 184,9 м.кв., а також 14/25 часток будівель літ. А-1 та літ. Н-1 , що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 322,2 м.кв відповідно. Право власності на вказані приміщення зареєстровано Відповідачем у встановленому чинним законодавством України порядку.

Під час здійснення Відповідачем свого права власності йому чиняться перешкоди особами, які називають себе працівниками Позивача. З вказаного приводу Відповідачем заявлено позов у справі №914/739/18, яка розглядається Господарським судом Львівської області.

Окрім того, Відповідач зазначає, що звертався до Позивача із вимогою від 26.03.2018р. вих. №Т.18.03-26/1 про усунення перешкод в користуванні майном та надання правовстановлюючих документів на належні Позивачу прохідну та інші приміщення на території за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б, якщо такі наявні.

Відповідач зазначає, що у своїй відповіді від 11.04.2018р. вих. №53-18 Позивач надав перелік документів, проте жодним з них не підтверджується право власності чи інше право користування Позивача на будь-які приміщення за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б.

Аналогічні доводи в обґрунтування своїх заперечень проти заявлених позовних вимог викладено Відповідачем у Письмових поясненнях від 20.08.2018р. №Т.18.04-18/1 (вх. №31620/18 від 23.08.2018р.).

З підстав наведеного Відповідач робить висновки про те, що Позивачем не набуто права власності на будівлі прохідної та гаража-стоянки для тепловоза на території по вул.Шевченка, 317-Б у м.Львові, оскільки право власності на такі приміщення не зареєстровано за Позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності повноважного представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих Сторонами доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити повністю з огляду на наступне.

31.08.2004р. між Львівською міською радою (за Договором - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою ОРУС (за Договором - Орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами якого (п.1. Договору) передано в оренду земельну ділянку, яка знаходиться у м.Львові на вул.Шевченка, 317-Б для обслуговування залізної дороги (0,6300га) та вантажно-розвантажувального майданчика (0,3230га). Кадастровий номер ділянки 4610137500:12:001:0001 та №4610137500:12:001:0002 загальна площа 0,9530га, у тому числі під забудовою 0,2953га, під твердим покриттям 0,277га, під залізницею 0,6300га., на якій знаходиться нежитловий будинок. Вказаний Договір укладено строком на 15 років до 24.06.2019р.

Договір зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що в державному реєстрі вчинено запис від 30.09.2004р. №04:04:0438:00990.

Актом приймання-передачі Об'єкта оренди від 31.08.2004р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за Договором оренди землі від 31.08.2004р.

06.07.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою ОРУС (надалі - Позивач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Резон-1 (за Договором - Виконавець) укладено Договір підряду №014, за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язувався на власний ризик виконати відповідно до умов Договору робочий проект гаража-стоянки для тепловоза ТГМ-40, а Замовник зобов'язувався прийняти і оплатити його. Актом на виконані проектні (вишукувальні) роботи від 02.11.2005р.за липень 2005р. щодо робочого проекту Гараж-стоянка для тепловоза ТГМ-40 ТзОВ Резон-1 передало, а Позивач прийняв роботи за Договором.

02.09.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою ОРУС (надалі - Позивач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Артур (за Договором - Виконавець) укладено Договір підряду №044-Б, за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язувався виконати загально-будівельні та монтажні роботи по об'єкту гараж-стоянка для тепловоза за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б (за Договором - Роботи).

02.09.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою ОРУС (надалі - Позивач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Артур (за Договором - Виконавець) укладено Договір підряду №045-Б, за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язувався виконати загально-будівельні та монтажні роботи по об'єкту прохідна за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б (за Договором - Роботи).

14.12.2005р. Шевченківським РВ ГУ МНС у Львівській області надано Попереднє погодження №11/561 на будівництво гаража-стоянки для тепловоза ТГМ-40 на промисловому майданчику Позивача на вул.Шевченка, 317-Б у м.Львові.

16.12.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою ОРУС (надалі - Позивач, за Договором Замовник) та ДП Львівське спеціалізоване управління Стальконструкція 137 ВАТ Центростальконструкція (за Договором - Виконавець) укладено Договір на виконання робіт по монтажу гараж-стоянки №43-У, за умовами якого Підрядник зобов'язувався провести монтаж стін, даху і воріт гаража-стоянки тепловоза із сандвіч-панелей згідно розробленого проекту на території замовника за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б. Актом прийняття виконаних робіт по Договору від 16.12.2005р. №43-У за січень 2006р., ДП Львівське спеціалізоване управління Стальконструкція 137 ВАТ Центростальконструкція передало, а Позивач прийняв роботи за Договором.

17.02.2006р. СЕС Шевченківського району м.Львова надано Попереднє погодження №244/06 на виготовлення проектів відводу земельної ділянки та робочого проекту гаража-стоянки для тепловоза ТГМ-40 за адресою: вул.Шевченка, 317-Б в м.Львові.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.03.2006р. №338 Про проектування реконструкції існуючої нежитлової будівлі ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС на вул.Шевченка, 317-Б під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною вирішено дозволити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою ОРУС проектування реконструкції існуючої нежитлової будівлі на вул.Шевченка, 317-Б під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною.

16.03.2006р. Управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Львівської міської ради надано Попереднє погодження №2-2773/20 проектних пропозицій на будівництво гаража-стоянки для тепловоза ТГМ-40 на території Позивача на вул.Шевченка, 317-Б у м.Львові.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.04.2006р. №586 Про проектування та будівництво ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС гаража-стоянки для тепловоза на вул.Шевченка, 317-Б дозволено Позивачу будівництво гаража-стоянки для тепловоза.

Листом-запитом Позивач звертався до головного інженера УАіМ Львівської міської ради про отримання технічних умов для проектування та будівництва гаража-стоянки для тепловоза (зареєстрований в відділі адміністративних послуг Львівської міської ради 01.06.2006р. за вх. №2-7456).

Довідкою від 14.07.2006р. №257 Львівські електричні мережі ВАТ Львівобленерго повідомили Позивача про те, що не заперечують проти введення в експлуатацію закінченого будівництва гаража-стоянки для тепловоза по вул.Шевченка, 317-Б.

20.07.2006р. Начальником Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради затверджено Архітектурно-планувальне завдання №244 на реконструкцію існуючої нежитлової будівлі ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС на вул.Шевченка, 317-Б під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною.

Листом-запитом Позивач звертався до начальника Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради про виготовлення архітектурно-планувального завдання для розробки робочого проекту Будівництво гаража-стоянки для тепловоза за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б (зареєстрований у відділі адміністративних послуг Львівської міської ради 05.09.2006р. за вх. №2-11715).

17.10.2006р. заступником начальника Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради затверджено Архітектурно-планувальне завдання №645 на будівництво ТзОВ НВФ ОРУС гаража-стоянки для тепловоза на вул.Шевченка, 317-Б.

Листом від 04.12.2006р. №2-14848/20 Про розгляд робочого проекту реконструкції існуючої нежитлової будівлі ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС на вул.Шевченка, 317-Б під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради погодило робочий проект реконструкції існуючої нежитлової будівлі ТзОВ Науково-виробнича фірма ОРУС на вул.Шевченка, 317-Б під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною.

05.03.2007р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Львівської міської ради видано Дозвіл №61/07 на реконструкцію існуючої будівлі під адміністративний корпус з майстернею ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною на вул.Шевченка, 317-Б у м.Львові.

Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.04.2007р. №283 Про призначення державної приймальної комісії для прийняття в експлуатацію адміністративного корпусу з майстернею по ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною на вул.Шевченка, 317-Б призначено державну приймальну комісію та визначено її склад.

Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - адміністративного корпусу з майстернею по ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною на вул.Шевченка, 317-Б від 23.05.2007р. (затверджений Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.07.2007р. №527, зареєстрований в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю 20.07.2007р.) прийнято в експлуатацію адміністративний корпус з майстернею по ремонту холодильників, магазином-салоном та прибудованою паливною на вул.Шевченка, 317-Б. Однією із складових частин вказаного корпусу є прохідна площею 20,40 м.кв. (за проектом) і 19,3 м.кв. (фактично).

26.03.2007р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки складено Технічні паспорти на прохідну літ. Р та на гараж-стоянку літ. П за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б.

06.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою Орус (за Договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Технолом (за Договором - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, за умовами якого (п.п.1.1., 1.2. Договору) Продавець продав, а Покупець купив будівлю літ. Г , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 184,9 м.кв.

Актом приймання-передачі будівлі згідно Договору від 06.10.2017р. Продавець передав, а Покупець прийняв предмет Договору від 06.10.2017р.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І., про що вчинено запис в Реєстрі за №2000.

Вказаний Договір та Акт підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.10.2017р. №99580389, за Товариством з обмеженою відповідальністю Технолом зареєстровано право приватної власності на будівлю літ. Г загальною площею 184,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б.

Окрім того, 28.12.2017р. між між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою Орус (за Договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Технолом (за Договором - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, за умовами якого (п.1.1. Договору) Продавець продав, а Покупець купив 14/25 часток будівель літ. А-1 та літ. Н-1 , що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 322,2 м.кв.

Відповідно до пункту 1.2. Договору 14/25 часток будівель літ. А-1 та літ. Н-1 , що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б є приміщення 1/8,3 м.кв. (коридор); 2/12,2 м.кв. (кабінет); 3/40,2 м.кв.(побутове); 4/4,2 м.кв. (умивальник); 5/12,5 м.кв. (душова); 6/3,2 м.кв. (вбиральня); 7/16,1 м.кв. (кабінет); 8/6,0 м.кв. (комірка); 9/10,5 м.кв. (кабінет); 10/9,8 м.кв. (сушка) загальною площею 123,0 м.кв., а також приміщення в будівлі літ Н-1 1/4,9 м.кв. (комірка); 2/4,7 м.кв.(душова); 3/2,9 м.кв.(вбиральня); 4/17,1 м.кв. (виробниче); 5/104,1 м.кв.(майстерня); 16/65,5 м.кв. (склад) загальною площею 199,2 м.кв.

Актом приймання-передачі будівлі згідно Договору від 28.12.2017р. Продавець передав, а Покупець прийняв предмет Договору від 06.10.2017р.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І., про що вчинено запис в Реєстрі за №2425.

Вказаний Договір та Акт підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2017р. №109515021, за Товариством з обмеженою відповідальністю Технолом зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі 14/25 на будівлі літ. А-1 загальною площею 123 м.кв. та Н-1 загальною площею 459,6 м.кв., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б.

Вимогою про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном від 26.03.2018р. вих. №Т.18.03-26/1 Відповідач звертався до Позивача із вимогою про надання документів в підтвердження наявності права власності на об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б та припинити чинити перешкоди Відповідачу в користуванні та розпорядженні належним йому на праві власності майном, яке знаходиться за вказаною адресою.

У відповідь на вказану вимогу Позивач Листом від 04.04.2018р. вих. №53-18 повідомив Відповідача про те, що не заперечує проти продажу частини будівель за адресою м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б на підставі договорів від 06.10.2017р. та від 28.12.2017р., проте, власником решти будівель за вказаною адресою є Позивач.

Право на ці будівлі Позивач обґрунтовує документами, які в подальшому покладені ним в основу своїх позовних вимог у даній справі.

З підстав наведеного Позивач просить суд визнати за Позивачем право власності на будівлю - прохідну за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 19,3 м.кв., та будівлю - гараж-стоянку для тепловоза загальною площею 99,5 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б.

При цьому, Позивач покликається на ст.392 ЦК України.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву від 04.07.2018р. вих. №Т.04.07-04/7 (вх. №25335/18 від 09.07.2018р.), а також письмових поясненнях від 20.08.2018р. вих. №Т.18.04-18/1 (вх. №31620/18 від 23.08.2018р.) заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить суд відмовити Позивачу в їх задоволенні з підстав того, що Позивач не набув права власності на будівлю - прохідну за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 19,3 м.кв., та будівлю - гараж-стоянку для тепловоза загальною площею 99,5 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б, оскільки таке право не зареєстровано за ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Окрім того, Відповідач зазначає, що Позивачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження права власності на будівлю - прохідну за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 19,3 м.кв., та будівлю - гараж-стоянку для тепловоза загальною площею 99,5 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б, а покладені в основу позовних вимог докази жодним чином не підтверджують існування в нього права власності на вказані будівлі.

Судом застосовано наступні права, в тому числі ті, на які посилалися Сторони, з мотивів, що такі необхідні для вирішення даного спору, регулюють спірні правовідносини та права Сторін в межах спору, а також застосовані при оцінці аргументів Сторін, висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову. Інші норми права, на які посилалися Сторони, суд не застосував з мотивів достатності застосованих норм права для вирішення спору.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом а) ч.2 вказаної статті передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Аналогічне правове положення закріплено в ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Приписами ч.2 вказаної статті передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами пункту 1 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державній реєстрації прав підлягають право власності.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. (ч.ч.1, 2 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень )

Відповідно до частини першої статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд зазначає, що позивачем у позові про визнання права власності може бути особа, яка вже є власником.

Для застосування судом норм ст.392 ЦК України, необхідна наявність наступних фактичних обставин:

- позивач (на час заявлення позову) повинен бути власником спірного майна, що повинно підтверджуватись допустимими доказами (правовстановлюючими документами);

- право власності позивача оспорюється відповідачем або таке право відповідачем не визнається, тобто повинен існувати спір між позивачем і відповідачем стосовно наявності (у позивача) права власності на майно.

Проте, Позивачем не підтверджено допустимими доказами наявності у нього права власності на спірні будівлі.

Встановлені судом обставини щодо того, що факт виникнення у Позивача права власності на спірні об'єкти не підтверджено , зумовлює відсутність правових підстав для застосування норми ст.392 ЦК України, відповідно до якої лише власник вправі пред'явити позов про визнання належного права власності.

Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Позивачем не наведені та не подані докази причин незвернення до уповноважених органів з метою набуття чи оформлення права власності на спірне майно, відмови уповноважених органів в оформленні такого права.

Також суд зазначає, що позов заявлено не з метою визнання права власності, а для набуття права власності. Проте, набуття права власності регулюється окремими нормами законодавства.

При цьому суд бере до уваги, що необхідною передумовою для застосування ст.392 ЦК України є не тільки невизнання права власності іншою особою (Відповідачем), але і наявність такого права у Позивача, що Позивачем у даній справі не доведено.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем спростовано доводи позовної заяви, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі відсутність належних, достатніх та допустимих доказів набуття Позивачем права власності на спірне майно, внаслідок чого у нього, як у власника (ст.392 ЦК України) виникало б право визнання права власності з підстав невизнання такого права Відповідачем, беручи до уваги недоведеність обставин, з якими Позивач пов'язує набуття ним права власності на будівлю - прохідну за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б загальною площею 19,3 м.кв., та будівлю - гараж-стоянку для тепловоза загальною площею 99,5 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б, у зв'язку з відсутністю належних правових підстав (передбачених нормами ст.392 ЦК України), суд дійшов висновків про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а відтак, в позові слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормою статті 7 Закону України Про Державний Бюджет України на 2018 рік установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

В обґрунтування ціни позову Позивач зазначає, що, згідно Технічних паспортів, виготовлених ОКП ЛОР БТІ та ЕО 26.03.2007р. на прохідну літ. Р та на гараж-стоянку літ. П за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317-Б, вартість прохідної 12325грн., вартість гаража-стоянки - 38687грн. Відтак, ціну позову складає вартість вказаного майна, що становить 51012грн. З підстав наведеного сума судового збору, належного до сплати за подання позовної заяви до господарського суду становить 1762грн.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 1762грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору.

Як доказ сплати судових витрат Позивач подав Платіжне доручення від 05.06.2018р. №208 на суму про сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 1762грн. Оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №26 до позовної заяви.

Відповідач у поданому до суду 11.07.2018р. за вх. №25830/18 Відзиві на позовну заяву зазначає, що не очікує понести судових витрат у зв'язку із розглядом справи в господарському суді. У випадку подання апеляційної скарги витрати Відповідача на сплату судового збору за подання такої скарги становитимуть 2643грн., касаційної скарги - 3524грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, недоведення Відповідачем розміру понесених у справі судових витрат, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 1762грн. слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, залишити вказані судові витрати за Позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 42, п. 1, 3 ч. 1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 236,238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 179, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 236, 256, 257, 261, 267, 317, 319, 321, 330, 336, 387, 388, 656 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 30.11.2018р.

Головуючий суддя Фартушок Т. Б.