Рішення

від 07.12.2018 по справі 212/4354/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4354/18

2/212/2151/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу № 212/4354/18, 2/212/2151/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків,

встановив:

21 червня 2018 року директор ТОВ Спецавтодеталь ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 в якому просив стягнути з останнього на користь ТОВ Спецавтодеталь шкоду, завдану під час неналежного виконання трудових обов'язків в сумі 18566,63 грн. та судові витрати в сумі 1762,00 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що з 15.05.2014 по 10.05.2018 відповідач працював у ТОВ Спецавтодеталь на посаді бляхаря 5 розряду з 15.05.2014 по 0311.2014, на посаді виконавця робіт з 03.11.2014 по 10.05.2018. 22.08.2014 з відповідачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. В період з січня по вересень 2017 року відповідач отримував під звіт ТМЦ (матеріали) за накладними: накладна на переміщення від 17.01.2017 №14, накладна на переміщення від 17.05.2017 №95, накладна на переміщення від 12.09.2017 №257. У травні 2018 року було проведено позапланову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на заготівельній дільниці. Під час інвентаризації було виявлено нестач по ТМЦ на суму 18566,63 грн. по заготівельній дільниці (матеріально-відповідальна особа - відповідач). Інвентаризація оформлена шляхом складення її результатів та інвентаризаційного опису від 02.05.2018. від підпису останніх Відповідач відмовився, про що складений акт від 02.05.2018. Висновки викладені у протоколі засідання інвентаризаційної комісії по розгляду результатів позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на заготівельній дільниці від 07.05.2018. Відповідач надав пояснювальну записку, з якої вбачається, що він не визнає свою причетність до її виникнення. Відповідач згідно своєї посадової інструкції мав щомісячно звітувати про рух підзвітних йому ТМЦ, натомість, в порушення своїх прямих посадових обов'язків, проігнорував цей обов'язок, що стало результатом виникнення недостач ТМЦ. Вважають, що через бездіяльність Відповідача не вдалося попередити втрату ТМЦ, а тому вбачається прямий причинний зв'язок між бездіяльністю відповідача і шкодою, яка настала. У зв'язку з чим вимушені звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 16 липня 2018 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, та призначено справу до судового розгляду .

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала клопотання, в якому просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 15.05.2014 по 10.05.2018 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь . Наказом №57-К був прийнятий на посаду бляхаря 5 розряду з окладом згідно штатного розкладу з 15.05.2014. Наказом №182-К від 03.11.2014 був переведений з посади бляхаря 5 розряду на посаду виконавця робіт на підставі його заяви від 31.10.2014. (а.с. 17,19,20).

Наказом №93-К від 10.05.2018 ОСОБА_1 звільнено з посади виконавця робіт у зв'язку зі скороченням штату робітників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України з 10 травня 2018 року (а.с.28).

Відповідно до Договору №161/2014 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22.08.2014, укладений між ТОВ Спецавтодеталь та ОСОБА_1, працівник, який обіймає посаду бляхаря, виконуючий роботу пезпосередньо пов'язаною із зберіганням, обробкою, продажем, перевозкою, чи застосуванням у процемсі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за нестачу ввіреного йому Роботодавцем майна, за шкоду, яка виникне у Роботодавця в результаті відшкодування їм шкоди нанесеного за виною Робітника іншим особам, а також за незабезпечення схоронності ввірених йому цінностей.

Пунктами 14, 23 розділу ІІ Посадової інструкції Виконавця робіт, затвердженої директором ТОВ Спецавтодеталь ОСОБА_4 (далі - Інструкція) передбачено, що до посадових обов'язків Виконавця робіт входить контроль за прийомом матеріалів, конструкцій виробів, їх складування, відповідно до стандартів підприємства та нормативних документів, а також їх облік та звітність. Надає щомісячно матеріальний звіт про рух ТМЦ (відпуск, передача) у випадку якщо у підзвіті знаходяться ТМЦ. У випадку, якщо матеріальна відповідальна особа не відзвітувала у бухгалтерію про отриманні під звіт ТМЦ у встановлений строк, із заробітної плати матеріально відповідальної особи утримується вартість залишку ТМЦ на кінець звітного періоду за даними матеріального звіту.

Пунктом 3 розділу ІV Інструкції виконавець робіт несе відповідальність за нанесення матеріальної шкоди - в межах, визначених діючим цивільним законодавством України. (а.с.21-27).

Згідно ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками роз'яснив, що під прямою дійсною шкодою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства провести витрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

Пряма дійсна шкода є саме підставою, що зумовлює перевірку умов можливості настання матеріальної відповідальності працівника. За наявності шкоди для настання матеріальної відповідальності необхідні ще три умови: протиправна поведінка працівника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою працівника і результатом у вигляді шкоди, що настала, і вина працівника.

Пунктом 1,2 ч.1 ст. 134 КЗпП України визначено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами

ОСОБА_1 отримав під звіт ТМЦ (матеріали) на заготівельний склад Дільниця №2, зокрема, за накладною на переміщення №14 від 17.01.2018 сталь листкову 3 мм 2,9 т на загальну суму 52163,75грн.; за накладною на переміщення №257 від 12.09.2017 сталь оцинковану листову х/к 0,65х1000х2000 у кількості 150шт на загальну суму 27190,65 грн.; за накладною на переміщення №95 від 17.05.2017 сталь оцинковану листову х/к 0,4х1000х2000 374 шт. та сталь оцинковану листову х/к 0,5х1000х2000 158шт. на загальну суму 77951,77 грн.(а.с.30,31,32).

Згідно наказу №48 від 02.05.2018 ТОВ Спецавтодеталь призначена позапланова інвентаризація на заготівельній дільниці у період з 02 травня по 04 травня 2018 року. (Матеріально-відповідальні особи - ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6О.) (а.с.39).

Під час проведення позапланової інвентаризації, виявлено нестачу підзвітного ОСОБА_1 ТМЦ за позиціями п.п.41-44 інвентаризаційного опису ТМЦ №1 від 02.05.2018 та п.п.41-44 результатів інвентаризації ТМЦ №1 від 02.05.2018 (сталь листова 3мм, сталь оцинкована листова х/к 0,4х1000х2000, сталь оцинкована листова х/к 0,5х1000х2000, сталь оцинкована листова х/к 0,65х1000х2000 за номерами 5464,5465,5678) на суму 18566,63 грн. (а.с. 40-41,42-43).

Відповідно до ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Згідно ст.138 КЗпП України обов'язок доказування наявності умов для притягнення працівника до матеріальної відповідальності покладається на власника або уповноважений ним орган. Відсутність підстави чи хоча б однієї з умов матеріальної відповідальності виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" зазначає, що суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі ст. ст.130,135-3,137 КЗпП України, залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, враховуючи що відповідачем внаслідок неналежного виконання ним своїх посадових обов'язків дійсно завдана ТОВ Спецавтодеталь матеріальна шкода, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 18566,63 грн., завдана відповідачем під час виконання трудових обов'язків.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений ним при звернені з позовом до суду в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 130, 132, 134, 135-3, 136, 138 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність Спецавтодеталь матеріальну шкоду, завдану неналежним виконання трудових обов'язків у сумі 18566,63 грн.(вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень 63 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність Спецавтодеталь судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вілповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь , місце знаходження юридичної особи: 50026, м. Кривий Ріг, просп. Південний, 1-А, ЄДРПОУ 37065828.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, року народження, адреса: м. Кривий Ріг, вул. М. Світальського,7/1.

Рішення складено та підписано 07.12.2018 року.

Суддя: О. Н. Борис