Рішення

від 06.12.2018 по справі 320/5301/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року справа № 320/5301/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лютізької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Лютізької сільської ради , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Лютізьку сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,2500 га, яка розташована на території села Лютіж Вишгородського району Київської області та прийняти рішення відповідно до законодавства України.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.04.2018, маючи намір отримати безоплатно у власність земельну ділянку у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території села Лютіж Вишгородського району Київської області.

Разом з цим, відповідач вказану заяву у порядок та спосіб, визначений Земельним кодексом України, не розглянув.

Відповідач позов не визнав, у запереченнях на позовну заяву зазначив, що відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення технічної документації, оскільки обрані позивачем земельні ділянки перебувають у приватній власності, з чого слідує, що Лютізька сільська рада не має повноважень ними розпоряджатись.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,2500 га, яка розташована в с. Лютіж Вишгородського району Київської області (а.с.7).

Листом від 12.04.2018 №145 Лютізька сільська рада повідомила позивача, що вказані ОСОБА_1 земельні ділянки знаходяться в приватній власності фізичних осіб, які не внесли інформацію про свої земельні ділянки до кадастрової карти. Також зазначила, що відповідно до діючого Генерального плану населених пунктів Лютізької сільської ради вільних земельних ділянок на території Лютізької сільської ради немає (а.с.10).

Судом встановлено, що заяву позивача на сесії Лютізької сільської ради 12.04.2018 розглянуто не було.

Позивач стверджує, що заяву від 05.04.2018 про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність відповідач розглянув у спосіб, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 6 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні .

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, громадяни, які зацікавлені у реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, у тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку у межах населеного пункту, звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради з заявою, яку орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглянути у місячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Лютізькою сільською радою було отримано 05.04.2018 (а.с.9).

Таким чином, беручи до уваги положення частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, розглянути зазначену заяву і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, Лютізька сільська рада мала не пізніше 05.05.2018.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду адміністративної справи по суті Лютізька сільська рада заяву позивача від 05.04.2018 у порядок і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України не розглянула та рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні не приймала.

Так, приписами частини 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини 2 статті 59 цього ж Закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

У частині 3 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування зазначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Тобто, вирішення питань, віднесених до компетенції сільської ради, здійснюється шляхом прийняття рішень ненормативного характеру.

Отже, питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою Лютізька сільська рада зобов'язана була розглянути на пленарному засіданні, ухваливши рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні.

Як вбачається з матеріалів справи та не було спростовано відповідачем, заяву позивача від 05.04.2018 Лютізька сільська рада на пленарному засіданні не розглядала.

Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи у тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.

Беручи до уваги, що Лютізька сільська рада заяву ОСОБА_1 від 05.04.2018 у порядку та спосіб, визначений статтею 118 Земельного кодексу України, не розглянула, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території села Лютіж Вишгородського району Київської області та прийняти рішення стосовно цієї заяви відповідно до вимог чинного законодавства України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що згідно з статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини четвертої 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до квитанцій від 03.10.2018 №0.0.1149897856.1 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 705,00 грн. (а.с. 3).

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI ), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік , з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн.).

Таким чином під час звернення до суду позивачу необхідно було сплатити 704,80 грн. судового збору.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 704,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Лютізької сільської ради.

Також у позовній заяві позивач просить присудити на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

На підтвердження витрат сплати правової допомоги, наданої протягом розгляду справи, позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання юридичної допомоги від 19.06.2018 №22-3, копію рахунку від 27.09.2018 №1, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, квитанцію від 03.10.2018 №0.0.1149898495.1 на суму 2000,00 грн. (а.с. 12-14, 15, 16).

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги, а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення судових витрат пов'язаних з правничою допомогою підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Лютізьку сільську раду (ідентифікаційний код 04359593, місцезнаходження: 07352, Київська обл., Вишгородський район, село Лютіж, вул. Вітряного, буд. 1) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 04060, АДРЕСА_1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га на території села Лютіж Вишгородського району Київської області та прийняти рішення стосовно цього клопотання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 04060, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Лютізької сільської ради (ідентифікаційний код 04359593, місцезнаходження: 07352, Київська обл., Вишгородський район, село Лютіж, вул. Вітряного, буд. 1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 04060, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Лютізької сільської ради (ідентифікаційний код 04359593, місцезнаходження: 07352, Київська обл., Вишгородський район, село Лютіж, вул. Вітряного, буд. 1) витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено - 06.12.2018.

Суддя Леонтович А.М.