Постанова

від 04.12.2018 по справі 826/4542/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/4542/18 Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Антоненко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року

у справі №826/4542/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у місті Києві

та державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчука К.С.

третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Технобуд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позов до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про:

- визнання протиправними дій, які полягають у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, 1, площею 2,2586 га;

- зобов'язання відновити державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, 1, площею 2,2586 га та інформацію в Державному земельному кадастрі.

12 липня 2017 року (відповідно до відмітки суду) позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в м. Києві, іншим державним кадастровим реєстраторам та іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації земельних ділянок, вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про земельну ділянку під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, 1 площею 2,2586 га, що містяться в Державному земельному кадастрі, а також проводити державну реєстрацію нових земельних ділянок, що є частиною сформованої земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, 1 до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві протиправно скасовано державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, 1, площею 2,2586 га, з урахуванням чого існує загроза реєстрації вказаної земельної ділянки за іншими особами, що призведе до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, і ускладнить їх відновлення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю Технобуд подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції нез'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. ст.315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано виключний перелік підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Водночас при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначалось вище, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказував, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Головному управлінню Держгеокадастру в м. Києві, іншим державним кадастровим реєстраторам та іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації земельних ділянок, вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про земельну ділянку під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, 1 площею 2,2586 га може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист поновлення порушених чи оспорюваних пав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, посилаючись на зазначені обставини до суду першої інстанції позивачем не було надано жодних належних і допустимих , у розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б підтверджували зазначені доводи.

Так пунктами 116-134 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 передбачено порядок внесення відомостей (змін до них) лише про зареєстровану в Державному земельному кадастрі земельну ділянку та перелік документів, які надаються у таких випадках.

Разом з тим, внесення будь-яких відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку державна реєстрація та кадастровий номер, якої скасовані, ні Законом України Про Державний земельний кадастр , ні Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 не передбачено, у зв'язку з чим твердження апелянта про те, що Державними кадастровими реєстраторами можуть вноситись будь-які зміни до відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул.Електротехнічна, 1 є законодавчо необґрунтованими.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання.

Як зазначалось вище, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказував, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Головному управлінню Держгеокадастру в м. Києві, іншим державним кадастровим реєстраторам та іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації земельних ділянок, вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про земельну ділянку під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, 1 площею 2,2586 га, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

До суду апеляційної інстанції від заявника надійшли додаткові документи у підтвердження того, що інша особа, а саме ТОВ Ритейл Простір має на меті оформити право користування на частину спірної земельної ділянки, а саме лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.12.2017 №05707-23085, з якого вбачається, що із заявою про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:020:0028 звернулась особа приватного права - ТОВ Ритейл Простір . Метою звернення зазначеного товариства, на думку позивача, є оформлення права користування земельною ділянкою на вул. Електротехнічній, 1, що є частиною сформованої та зареєстрованої в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:62:020:0028. Водночас представником Товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд до суду апеляційної інстанції були долучені нові документи (копія договору про виконання робіт №КЗР.19-02/ПЗ від 19.02.2018 укладеного між ПП Київземресурс та ТОВ Рітейл Простір про розробку проекту землеустрою та заява ТОВ Рітейл Простір №1 від 19.02.2018 адресована Київській міській раді, якою повідомлено раду про розроблення проекту землеустрою).

Проте такі копії документів не були предметом дослідження судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що зазначені доводи не можуть бути підставою для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскілки зазначений лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не свідчить про намір оформлення права користування іншою особою спірної земельної ділянки та те, що не вжиття заходів забезпечення в такому випадку може ускладнити чи унеможливити виконання рішення чи відновлення права позивача.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

В свою чергу Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві до матеріалів справи було долучено лист від 26.11.2018 №9-26-0.42-6762/2-18, що на час надання відповіді в геоінформаційній системі Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію нових земельних ділянок за місцем розташування скасованої земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:62:020:0028 відсутні.

Крім того відповідно до наданої представником ТОВ Технобуд копії заяви ТОВ Рітейл Простір №1 від 19.02.2018, що адресована Київській міській раді, вбачається, що ТОВ Рітейл Простір здійснює розроблення проекту землеустрою без надання Київською міською радою відповідного дозволу на розроблення документації із землеустрою шляхом повідомлення.

Таким чином долучені до суду апеляційної інстанції документи не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Нормами ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам статті 86 КАС України.

Так, посилання апелянта на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому суттєво утруднить або зробить неможливим виконання рішення у даній справі та існуватиме очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам чи інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та захист цих прав, свобод чи інтересів стане не можливим без вжиття забезпечення позову, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані доводи є нічим іншим ніж припущенням, а тому не може вважаться обґрунтованою підставою для вжиття заходів для забезпечення позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд - залишити без задоволення .

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: І.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2018 року.