Постанова

від 23.01.2019 по справі 826/4542/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Справа № 826/4542/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Мицик О.Ю.,

представника відповідача Шевчук О.П.,

представника третьої особи Глазачевої Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд

до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві,

державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук Катерини Сергіївни,

третя особа, яка не заявляє

самостійні вимоги

на предмет спору: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу

Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

про визнання дій протиправними

та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Технобуд (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - відповідач-1), державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук Катерини Сергіївни (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:

- визнання протиправними дій щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Електротехнічна, 1, площею 2,2586 га;

- зобов'язання відновити державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Електротехнічна, 1, площею 2,2586 га та інформацію в Державному земельному кадастрі.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що в даному випадку відсутня вина товариства у нездійсненні реєстрації речового права на земельну ділянку протягом року, що наявність вини є обов'язковою для скасування державної реєстрації, що відповідачі не зверталися до позивача з приводу встановлення наявності його вини, що товариство не винне у тому, що за ним не було зареєстровано речове право на земельну ділянку, оскільки законодавство змінилося, КМР почала вимагати детальний план території (далі - ДПТ) та не затвердила проект землеустрою, що товариство замовило ДПТ, але його контрагент в строки не розробив такий план, а також, що до відповідачів не надходила заява про скасування державної реєстрації і ними взагалі порушено порядок внесення до реєстру відповідного запису.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018 р. було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять залишити її без задоволення, а рішення суду без змін та наполягають на необґрунтованості доводів апелянта і на тому, що законодавством на них покладено обов'язок скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в разі не здійснення протягом року особою реєстрації речового права на неї і виконання такого обов'язку зумовлює закриття поземельної книги, що прямо передбачено законодавством, а також наголошують на тому, що жодною нормою законодавства не передбачено зобов'язання органів та посадових осіб Держгеокадастру звертатися до юридичних осіб для з'ясування обставин, з яких ними не здійснено реєстрацію їх речового права на земельну ділянку, як на тому наполягає позивач.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.02.2010 р. КМР ТОВ Технобуд на підставі його клопотання № К-14798 від 09.12.2008 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою № Д-4596.

Позивач замовив у ТОВ Стафед розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для торгівлі та будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу (АЗК) по вулиці Електротехнічній, 1 у Деснянському районі міста Києва.

12.06.2015 р. за заявою позивача від 11.06.2015 р. на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Технобуд відповідач здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: кадастровий номер: 8000000000:62:020:0028; місце розташування: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Електротехнічна, 1; цільове призначення: 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; площа - 2,2586 га (витяг від 12.06.2015 р. № НВ- 80000185212015 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку).

Департамент земельних ресурсів звернувся до відповідача із заявою від 19.12.2017 р. № 05707-23085, в якій повідомив про відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію будь-якого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:020:0028 та, посилаючись на ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , просив скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Оскільки відомості про зареєстровані права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 у порядку інформаційного обміну, визначеного ст. 30 Закону не надходили та у Державному земельному кадастрі відсутні, відповідач звернувся із листом від 21.12.2017 р. № 15-26-0.21-8915/2-17 до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів про надання інформації щодо прийняття рішення про надання (передачу) земельної ділянки згідно Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності міста Києва та чи приймалось Київською міською радою рішення про надання (передачу) ТОВ Технобуд у користування вказаної земельної ділянки.

Департамент земельних ресурсів листами від 26.12.2017 р. № 057023-23496, від 10.01.2018 р. № 057023-583 повідомив, що відповідно до даних міського земельного кадастру заява ТОВ Технобуд про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:020:0028) з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки (справа №Д-4596), погодженим в установленому порядку, для підготовки проекту рішення Київради до Департаменту земельних ресурсів не надходили і що за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі фізичній чи юридичній особі вказаної земельної ділянки у власність чи користування.

10.01.2018 р. державним кадастровим реєстратором внесено до Державного земельного кадастру запис про скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:62:020:0028, у зв'язку з чим відомості про зазначену земельну ділянку набули статусу архівних.

28.02.2018 р. позивачу стало відомо, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:020:0028.

ТОВ Технобуд надіслало відповідачу лист щодо відсутності інформації про вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Листом від 02.03.2018 р. № 31-26-0.21-612/35-18 відповідач повідомив позивача про те, що державна реєстрація земельної ділянки підлягає скасовуванню Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, а також, що відомості про земельну ділянку відображаються на публічній кадастровій карті при увімкненні архівного шару.

Позивач, вважаючи протиправними дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Електротехнічна, 1, площею 2,2586 га, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у зв'язку з відсутністю державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом одного року з дня реєстрації земельної ділянки, мав достатні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:020:0028.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 р. № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI ), Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону № 3613-VI передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Повноваження державного кадастрового реєстратора визначено статтею 9 Закону України Про Державний земельний кадастр . Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення) (ч. 6, 8 ст. 9 Закону № 3613-VI ).

У ст. 16 Закону № 3613-VI передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Частинами 1, 2, 10 ст. 24 Закону № 3613-VI передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 3613-VI поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктами 57, 114 Порядку № 1051 передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком 23, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок.

Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Пунктом 138 Порядку № 1051 визначено, що відомості про земельну ділянку та інші об'єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об'єктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правова підстава для скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (далі - ДЗК) виникає в разі, коли протягом одного року з дня здійснення такої реєстрації заявником не зареєстровано речове право на відповідну земельну ділянку з його вини.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вина заявника як кваліфікаційна ознака для вчинення такої реєстраційної дії може бути як у формі дії, так і бездіяльності, тобто може передбачати активну чи пасивну поведінку особи.

При цьому, скасування держаної реєстрації земельної ділянки в ДЗК зумовлює скасування її кадастрового номеру та закриття поземельної книги.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:020:0028 за заявою позивача була здійснена в ДЗК ще 12.06.2015 р., але з цього часу і протягом майже 2,5 років позивачем так і не здійснено реєстраціє речового права на вказану земельну ділянку та не повідомлено відповідача-1 про відповідні причини.

При цьому, доводи апелянта про те, що законодавство змінилося, КМР почала вимагати від нього ДПТ та не затвердила проект землеустрою, що товариство замовило ДПТ, але його контрагент в строки не розробив такий план, не надають достатніх підстав для висновку про відсутність вини ТОВ Технобуд щодо нездійснення реєстрації будь-якого речового права на вказану ділянку.

У контексті даного питання апеляційний суд відзначає, що посилаючись на зазначені обставини, апелянтом ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження не було надано жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що товариство, вважаючи порушеним своє право діями (бездіяльністю) чи рішеннями КМР або контрагента чи будь-якої іншої особи, що за його твердженнями унеможливили здійснення реєстрації речового права на земельну ділянку та вказують на відсутність його вини, використав передбачені законодавством засоби захисту, зокрема оскаржив їх в судовому чи досудовому порядку, і рішенням компетентного суб'єкта влади вони визнанні протиправними.

Посилання апелянта на те, що дії відповідача є протиправними, оскільки він не звернувся із запитом до нього для з'ясування причин відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом одного року з дня реєстрації земельної ділянки та не встановив наявність його вини у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки жодною нормою чинного законодавства такого обов'язку органів Держгеокадастру не передбачено.

Твердження апелянта про те, що до відповідачів не надходила заява про скасування державної реєстрації, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як зазначалося вище, до відповідача-1 надійшло відповідне звернення третьої особи і законодавством регламентовано імперативне правило щодо скасування реєстрації в ДЗК у разі не здійснення реєстрації речового права на земельну ділянку з вини заявника.

Посилання апелянта на порушення відповідачами порядку внесення до реєстру відповідного запису колегія суддів вважає необґрунтованими та, як було правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з підстав, наведених у позові, і відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Посилання представника апелянта на те, що товариству не було направлено повідомлення про скасування реєстрації, не спростовують наявності підстав для вчинення такої реєстраційної дії. Крім того, у матеріалах справи наявні докази направлення такого повідомлення позивачу простою поштовою кореспонденцією і жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов'язку органів Держгеокадастру повідомляти суб'єктів господарювання рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням про вручення.

Аналізуючи доводи апелянта, судова колегія також відзначає, що у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та вважає, що судом повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: