Рішення

від 25.11.2010 по справі 2-849/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-849/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 р. Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

При секретарі - Фефеловій М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання недійсною угоди купівлі-продажу, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_1, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання угоди недійсною, визнання літнього будинку спільною сумісною власністю та стягнення матеріальних збитків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання недійсною угоди купівлі-продажу.

ОСОБА_5 звернулась з позовом до неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, про визнання угоди недійсною, визнання літнього будинку спільною сумісною власністю та стягнення матеріальних збитків.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені ним вимоги уточнив, підтримав та просив суд їх задовольнити. ОСОБА_7 він підтримав позов ОСОБА_5, та просив його задовольнити.

ОСОБА_5 у судовому засіданні свій позов уточнила, підтримала та просила суд його задовольнити. ОСОБА_7 вона просила задовольнити позов ОСОБА_1

ОСОБА_2 (Смолякова) позов ОСОБА_1 не визнала. Свою думку стосовно позову не висловила, пояснень за позовом не надавала так як тривалий час не з'являлась у судове засідання, без повідомлення причин неявки.

ОСОБА_6 законний представник неповнолітньої ОСОБА_8 та його представник позови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Представник КП ОМБТІ та РОП проти задоволення позовів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 заперечувала та просила суд відмовити в їх задоволенні.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради позови ОСОБА_9 та ОСОБА_5 не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами суд вважає, що заявлені позові задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 став власником житлового будинку з надвірними спорудами який знаходиться у м. Одесі за адресою вул. Офіцерська 26 в., на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 лютого 1987 р., яке він успадкував після смерті ОСОБА_10, яка померла 9 серпня 1986 р.

Згідно з отриманим дозволом Інспекції державного та архітектурного контролю, на реконструкцію жилого та літнього будинків від 16.02.1998 р., та розпорядженням Київської райадміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради № 109 від 30.01.1998 р. був затверджений проект реконструкції частини житлового будинку і літнього будинку які належать ОСОБА_1 та розташовані за адресою м. Одесі за адресою вул. Офіцерська 26 ОСОБА_7 ОСОБА_1 був зобов'язаний переоформити документи на землекористування у встановленому порядку та після закінчення реконструкції здати житловий будинок в експлуатацію.

На підставі даних документів ОСОБА_1 провів реконструкцію житлового будинку та побудував літній будинок за адресою м. Одеса вул. Офіцерська 26 В, а коли літній будинок був побудований на 70 % вирішив продати його.

Згідно з розпорядженням Київської райадміністрації Одеської міської ради від 4.11.2003р. за № 1704, були розглянуті представлені ОСОБА_1 документи про відчуження незакінченого будівництвом літнього будинку по вул. Офіцерської № 26 В м. Одесі і було встановлено, що згідно дозволу ДАБК від 16.02.1998 р. за вказаною адресою був побудований літній будинок літ Г готовністю 70 %. Вказаним розпорядженням ОСОБА_1Б був наданий дозвіл на відчуження літнього будинку готовністю 70%.

15 липня 2004 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і неповнолітньою ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу 44/100 частин житлового будинку під № 26 В, що знаходиться за адресою м. Одеса по вул. Офіцерської.

З договору видно, що продавалась частина будинку яка належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом, тобто він був єдиним власником частини будинку, що була предметом договору купівлі-продажу.

Усі умови договору були виконані сторонами і з цих підстав договір сторонами не був оскаржений.

Суд вважає доводи ОСОБА_1 про те, що він був введений в оману витягом КП МБТІ та РОН на відчуження 44/100 частин домоволодіння, не можуть прийнятий судом до уваги, так як він особисто укладав договір купівлі-продажу, при його укладенні читав його, та розумів значення своїх дій. Крім того для здійснення відчуження будинку усі документи для його продажу в КП ОМБТІ та РОН замовляв сам ОСОБА_1.

На підтвердження укладення договору ОСОБА_1 отримав гроші обумовлені сторонами по договору і передав покупцям майно перелічене в договорі. Суд вважає, що в даному випадку його права як продавця не були порушені.

Суд звертає увагу на те, що договір купівлі-продажу був укладений між сторонами у 2004 р., а позов про його розірвання був заявлений у 2007 р.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають за не доведеністю та безпідставністю.

Суд вважає, що позов ОСОБА_5 також не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаходяться у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 12 березня 1976 р.

Під час знаходження в шлюбі ОСОБА_1 28 лютого 1987 р., отримав у спадщину за заповітом майно у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами розташованого за адресою м. Одеса, вул. Офіцерська 26 В, після смерті ОСОБА_10, яка померла 9 серпня 1986 р.

Як уже було встановлено судом на підставі дозволу Інспекції державного та архітектурного контролю, на реконструкцію жилого та літнього будинків від 16.02.1998 р., та розпорядженням Київської райадміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради №109 від 30.01.1998 р. був затверджений проект реконструкції частини житлового будинку і літнього будинку які належать ОСОБА_1 та розташовані за адресою м. Одесі за адресою вул. Офіцерська 26 В.

Згідно зі ст. 24 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР майно яке кожному із подружжя о одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Згідно зі ст. 25 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР, якщо майно яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого подружжя або їх обох, воно може бути визнано судом спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 57 Сімейного Кодексу України (2004р.) майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку дарування.

Згідно зі ст. 63 Сімейного Кодексу України встановлено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своєї вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Самовільно побудовані будівлі які не введені в експлуатацію і на які не має правовстановлюючих документів не можуть бути предметом права загальної спільної власності подружжя. Крім того спору між подружжям відносно прав на майно між ними не було.

А при існуванні такого спору між подружжям він може стосуватися тільки вартості спільно побудованого ними майна.

Суд встановив, що ОСОБА_1 продавав ОСОБА_3 44/100 частин майна яке відповідно до умов договору купівлі-продажу складається з одного кам'яного жилого будинку, піл літ А , житловою площею 30, 5 кв. м., садового будинку піл літ Г , вбиральні -В, гаража -Д, огорожі _ № 1-5, мостіння І, цистерни II, розташованих на земельній ділянці площею 524 кв.м. А за заявою продавця відчужується літній будинок під літ Г загальною площею 102, 2 кв.м. , готовністю 70 %.

Згідно з договором купівлі-продажу вказана частина жилого будинку належіть ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом від 28.02.1987 р.

Доказів того, що літній будинок відноситься до спільного майна подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_5 суду не надано, так само як і правовстановлюючих документів на літній будинок літ Г , які б підтверджували його введення в експлуатацію. Таким чином виходячи з викладеного суд вважає, що при продажу майна ОСОБА_1 згоди його дружини на продаж цього майна була не потрібна.

Також суду не було надано належних доказів того, що майно яке продавалось ОСОБА_1 є спільною сумісною власністю подружжя. При таких обставин вимоги ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

В зв'язку з тим, що вимоги ОСОБА_5 відносно відшкодування шкоди та упущеної вигоди стосуються правовідносин сторін по договору займу, який вже був предметом іншого спору та по якому вже було ухвалене рішення, суд відмовляє ОСОБА_5 у задоволенні вимог які стосуються не виконання договору займу та рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.12.2006 р.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.. 24,25 Кодексу УРСР про шлюб та сім'ю, ст.. 57,63 Сімейного Кодексу України, 203, 215, 317, 623 ЦК України суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання недійсною угоди купівлі-продажу - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_1, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання угоди недійсною, визнання літнього будинку спільною сумісною власністю та стягнення матеріальних збитків - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: