Постанова

від 03.12.2018 по справі 150/928/14-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 150/928/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір Б.Б.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

03 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Матохнюка Д.Б. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивачів: не з'явились,

представника відповідача: не з'явився,

представника третьої особи: Смик Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької районної спілки споживчих товариств на постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2016 року (повний текст якої складено в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом депутатів Чернівецької селищної ради Суперсона Олександра Петровича, Дячишина Івана Петровича, Мартинюка Олега Олександровича до Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Чернівецька районна спілка споживчих товариств про скасування рішень селищної ради,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Чернівецька районна спілка споживчих товариств про скасування рішень селищної ради.

Постановою Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивачі в судове засідання не з'явилися про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник Чернівецької районної спілки споживчих товариств підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника третьої особи, яка прибула в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.02.2007 року рішенням Чернівецької селищної ради 7 сесії 5 скликання надано дозвіл дочірньому підприємству Ринок на розробку проекту відводу земельної ділянки для облаштування території базару на умовах оренди із земель комунальної власності та зобов'язано дочірнє підприємство Ринок в місячний термін замовити в Чернівецькій філії ДП Вінницький регіональний центр ДЗК розробку проекту відводу на земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлено на замовлення Чернівецької районної спілки споживчих товариств.

Рішенням Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Чернівецькоїм районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області.

В подальшому, дане рішення від 17.10.2011 року було скасовано рішенням 13 сесії 6 скликання Чернівецької селищної ради від 26.06.2012 року, яке, в свою чергу, скасовано постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі №150/27/13-а.

Як вбачається з позовної заяви, рішення від 17.10.2011 року прийнято селищною радою на підставі заяви Чернівецька райспоживспілки, в якій зазначено, що 20.06.2011 року Чернівецької районна спілка споживчих товариств приєднала до себе дочірнє підприємство Ринок Чернівецької райспоживспілки і з 20.06.2011 року до спілки перейшли всі права та обов'язки ДП Ринок .

Однак, як вбачається з листа Реєстраційної служби Чернівецького районного управління юстиції у Вінницькій області за № 5/3.3.17 від 10.02.2014 року, державна реєстрація припинення юридичної особи дочірнього підприємства Ринок і/к 30160516 в результаті приєднання до Чернівецької районної спілки споживчих товариств проведена 12.03.2012 року.

Статутом Чернівецької районної спілки споживчих товариств (в редакції, затвердженій четвертими зборами ради шостого скликання Чернівецької райспоживспілки, оформлених протоколом від 13.03.2013 року, зареєстрованим державним реєстратором 18.04.201З року за №11701050014000138) передбачено, що райспоживспілка є повним юридичним правонаступником активів, пасивів та зобов'язань реорганізованого шляхом приєднання до неї: дочірнього підприємства "Ринок" Чернівецької районної спілки споживчих товариств, ідентифікаційний код 30160516, зареєстрованого Чернівецької районною державною адміністрацією Вінницької області, реєстраційний № 1 170 107 000 1000 256 від 15.12.2010 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 517932 (п.3.1).

Дані обставини встановлені рішенням господарського суду Вінницької області від 30 липня 2014 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2015року, у справі № 902/646/14 за позовом Чернівецької районної спілки споживчих товариств до Чернівецької селищної ради про скасування рішень селищної ради.

Зокрема, вказаним рішенням господарського суду Вінницької області від 30 липня 2014 року встановлено, що державна реєстрація припинення юридичної особи дочірнього підприємства Ринок в результаті приєднання до Чернівецької районної спілки споживчих товариств була проведена 12.03.2012року і саме з цієї дати Чернівецької районна спілка споживчих товариств є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП Ринок .

Народні депутати ОСОБА_3 селищної ради Суперсон О.П., Дячишин І.П., Мартинюк О.О. вважаючи, що рішення Чернівецької селищної ради від 17.10.2011 року прийнято за результатами подання Чернівецької районною спілкою споживчих товариств неправдивих відомостей, звернулись із відповідним клопотанням до Чернівецької селищної ради про винесення на розгляд сесії питання про скасування незаконного рішення від 17.10.2011 року .

На підставі протоколу селищна рада прийняла рішення про відмову в задоволенні клопотання про скасування рішення 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Чернівецькій районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна 93 в смт. Чернівці .

Дані обставини стали підставою звернення зазначених депутатів із адміністративним позовом від 09.09.20014 року про скасування рішення Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Чернівецькій районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна 93 в смт. Чернівці прийнято з порушенням норм чинного законодавства України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власті відповідно до Земельного кодексу України (ст.12 Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Чернівецької селищної ради від 23.02.2007 року), надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

На момент прийняття Чернівецької селищною радою рішення 17.10.2011 року дана стаття 123 Земельного кодексу була затверджена в новій редакції, згідно якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції України та ч. 3ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях, зокрема, сільської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернівецької селищної ради від 23.02.2007 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою дочірньому підприємству Ринок та зобов'язано дочірнє підприємство Ринок в місячний термін замовити в Чернівецькій філії ДП Вінницький регіональний центр ДЗК розробку проекту відводу на земельну ділянку. Однак, замовником проекту відводу земельної ділянки по вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці виступила Чернівецька районна спілка споживчих товариств, яка в подальшому звернулась до Чернівецької селищної ради про затвердження даного проекту, зазначивши, що ДП Ринок реорганізовано шляхом приєднання до Чернівецької районної спілки споживчих товариств.

Рішенням Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Чернівецької районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 91 ГК України, припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до ст. 59 цього Кодексу.

Отже, реорганізація чи ліквідація юридичної особи вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.

Матеріалами справи підтверджено факт припинення діяльності дочірнього підприємства Ринок 12.03.2012 року, оскільки саме за вказаною датою відбулась реєстрація припинення юридичної особи ДП Ринок .

Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення Чернівецької селищною радою від 17.10.2011 року дочірнє підприємство Ринок існувало як юридична особа і саме даному підприємству було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Відтак, рішення селищної ради 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Чернівецькій районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна 93 в смт. Чернівці є таким, що прийнято внаслідок неправдивих даних, поданих Чернівецькою районною спілкою споживчих товариств, оскільки райспоживспілці не надавався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою і станом на 17.10.2011 року до Чернівецької райспоживспілки всі права ДП Ринок не перейшли, оскільки реорганізація завершена не була та дочірнє підприємство Ринок не припинило свою діяльність.

Посилання третьої особи на ту обставину, що згідно свідоцтва про право власності на м'ясний павільйон з добудовою від 29.01.2003 року, який розміщений на вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці, дане майно належить на праві колективної власності Чернівецької районній спілці споживчих товариств і передавалось ДП Ринок в оперативне управління, не підтверджено матеріалами справи, оскільки статут чи інший установчий документ ДП Ринок до матеріалів справи не долучено, відтак, суд позбавлений можливості встановити залежність дочірнього підприємства Ринок до Чернівецької районної спілки споживчих товариств.

При цьому суд зазначає, що хоча дочірнє підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, затверджує статут, розподіляє доход, безпосередньо або через призначеного ним керівника керує підприємством, формує його трудовий колектив на основі трудового найму, вирішує питання реорганізації і ліквідації підприємств, однак, дочірнє підприємство це юридична особа, яка у відносинах стосовно інших юридичних осіб виступає як самостійний суб'єкт підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт прийняття Чернівецькою селищною радою рішення від 17.10.2011 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Чернівецькій районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна 93 в смт. Чернівці, з порушенням вимог земельного законодавства в частині дотримання порядку надання земельної ділянки комунальної власності в користування.

Що стосується підстав звернення з даним позовом позивачів та встановлення порушення їхніх прав та інтересів чи прав територіальної громади в даному публічно-правовому спорі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України (в редакції чинний на момент звернення до суду), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.ч.1, 2, 4 ст.6 КАС України (в редакції чинний на момент звернення до суду), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 1-3, 11 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів. Депутат місцевої ради має право вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Відповідно до ч. 10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Пунктом 5 рішення № 7-рп/2009 Конституційного Суду України визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскільки оскаржуваним рішенням селищної ради надано у користування на умовах оренди земельну ділянку, яка знаходиться у власності територіальної громади, з порушенням порядку надання земельної ділянки в користування на умовах оренди на підставі неправдивих даних, відтак, має місце порушення прав територіальної громади, інтереси якої представляють позивачі як депутати селищної ради. Також судом прийнято до уваги доводи позивачів щодо неможливості іншим шляхом, окрім як судовим, усунути вказане порушення.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення Чернівецької селищної ради від 17.10.2011 року прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України та без врахування всіх обставин, що мали значення при його прийнятті, а тому останнє є протиправним та необґрунтованим.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2016 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 грудня 2018 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Матохнюк Д.Б. Курко О. П.