Постанова

від 05.12.2018 по справі 923/485/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/485/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

Представники учасників справи у судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фермерського господарства "Брат-2"

на рішення господарського суду Херсонської області від 06 квітня 2017 року

по справі №923/485/16

за позовом Фермерського господарства "Брат-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Каланчацьке управління водного господарства

про стягнення 67070,30 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ

У травні 2016 Фермерське господарство "Брат-2" звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за користування частиною меліоративної системи в 2015 році в розмірі 67070,30 грн., з яких 65755,20 грн. основного боргу та 1315,10 грн. пені, розірвати договір суборенди укладений між позивачем та відповідачем за №2904/15-Р від 29.04.2015 достроково та зобов'язати відповідача повернути частину меліоративної системи площею 149,8 га., яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Каланчацького району та передана в тимчасове платне користування відповідачу. Крім того, у зв'язку з розірванням договору суборенди та відсутністю у відповідача правових підстав для продовження користування орендованим майном, позивач також просить зобов'язати відповідача повернути позивачу частину меліоративної системи площею 149,8 га., яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Каланчацького району.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Фермерське господарство "Брат-2" з посиланням на умови договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015 та приписи ст.ст. 205, 526, 547, 549, 625, 629, 651 ЦК України та ст.ст. 188, 193, 222 ГК України зазначає, що з боку позивача було належним чином виконано умови укладеного між сторонами договору, разом з чим відповідачем у порушення п.5.3. договору не сплачено орендну плату у встановлений договором строк. Також, позивач вважає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, останній має бути розірвано на підстав п. 6.3. договору.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у 65755,20 грн. та суму штрафу у розмірі 1315,10 грн., зобов'язано відповідача повернути позивачу частину меліоративної системи площею 149,8 га., яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі №923/485/16 та рішення господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.04.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги ФГ "Брат-2" ґрунтуються на умовах укладено між сторонами договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015, однак, матеріали справи містять договір суборенди частини меліоративної системи б/н від 30.04.2015 укладений між тими ж сторонами. Пославшись на п.2.5.2 Постанові пленуму ВГС України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" та приписи ст. 640 ЦК України місцевий господарський суд зазначив, що за умовами договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015 передача майна в оренду здійснюється за актом прийому - передачі, який підписується кожною із сторін. Разом з цим, наявні матеріали справи не містять акту прийому - передачі до договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015, натомість, у матеріалах справи міститься акт прийому - передачі, який датується 30.04.2015 та відповідно до його змісту містить відсилання на договір саме від 30.04.2015. Крім того, як відзначено судом першої інстанції, згідно акта приймання - передачі майна, який є невід'ємною частиною саме договору суборенди б/н від 30.04.2015, за яким майно перебуває в користуванні відповідача з 30.04.2015, є моментом укладення договору в розумінні ст. 640 ЦК України.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що договір від 29.04.2015 є неукладеним, оскільки майно за договором від 29.04.2015 стороною позивача на виконання умов договору від 29.04.2015 не передавалось, а стороною відповідача не приймалось, акт приймання - передачі майна, який є невід'ємною частиною договору від 29.04.2015 відсутній. За таких підстав, на думку суду першої інстанції, договір від 29.04.2015 р. є неукладеним, тобто не є вчиненим, а відповідно він і не свідчить про наявність між сторонами господарських відносин та не породжує для сторін ніяких прав та обов'язків. З урахуванням зазначеного, Господарський суд Херсонської області дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому судом першої інстанції не прийнято до уваги твердження позивача про те, що відповідачем здійснено оплату з призначенням платежу саме за договором №2904/15-р від 29.04.2015, що на його думку свідчить про укладення між сторонами саме даного договору, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується, що майно перебуває у користуванні відповідача з 30.04.2015 року, а не з 29.04.2015.

Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ФГ "Брат-2" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 06.04.2017 по справі №923/485/16 та винести інше рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, за твердженням апелянта, порушення судом першої інстанції норм процесуального права полягає в тому, що суд ігноруючи письмове клопотання про проведення технічної експертизи, яка має суттєве значення для розгляду справи, та наявні у матеріалах докази, які були надані позивачем, дійшов висновків, які суперечать цим доказам і на власних припущеннях дійшов помилкового висновку, який було покладено в основу оскаржуваного рішення. Апелянт вважає, що надані ним докази спростовують будь-які пояснення та доводи відповідача, які було надано останнім до суду першої інстанції.

На думку апелянта, оскаржуване судове рішення ґрунтується виключно на вказівках Вищого господарського суду України викладених у постанові від 18.01.2017, проте, як стверджує апелянт, єдиною вказівкою суду касаційної інстанції було не вивчення судами питання щодо моменту укладення договору суборенди та моменту виникнення зобов'язань за договором від 29.04.2015, проте, судом першої інстанції дане питання не було досліджено.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було взято до уваги того, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором, а відповідач, у порушення п.5.3. договору, систематично не сплачував орендну плату у визначені договором строки, у зв'язку із чим, користуючись своїм правом передбаченим ст. 782 ЦК України та п. 6.3. договору, позивач надіслав відповідачеві претензію про сплату заборгованості, а також про дострокове розірвання договору.

До того ж, як стверджує апелянт, Господарським судом Херсонської області не досліджено достовірність наданого відповідачем договору суборенди б/н від 30.04.2015.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що правовідносини між сторонами виникли саме за договором суборенди б/н від 30.04.2015, що підтверджується зокрема й актом приймання-передачі, який складений на виконання саме даного договору. Проте, позовні вимоги ФГ "Брат-2" ґрунтуються на умовах договору суборенди від 29.04.2015, який з огляду на п.2.5.2 постанови Пленуму ВГС України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" та приписи ст. 215 ЦК України, є неукладеним, оскільки у матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі майна до вказаного договору.

Щодо посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не призначення по справі експертизи, відповідач вважає, що результати експертизи та питання, які ставляться позивачем перед експертом не підтверджують та не спростовують тієї обставини, що акт приймання-передачі майна, якій містить посилання до договір від 29.04.2015 відсутній та висновок експерта, на думку відповідача, не спростує тієї обставини, що між сторонами підписано єдиний примірник акту приймання-передачі майна від 30.04.2015, який містить посилання на договір саме від 30.04.2015.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 призначено по справі судову технічну експертизу, проведення якої, з урахуванням ухвали про виправлення описки, доручено Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- Чи вносилися у текст Договору суборенди б/н від 30.04.2015 року та Договору суборенди від 29.04.2015 № 2904/15-Р, зокрема на арк.1, зміни? Якщо вносилися то яким чином (підчистка, дописка, виправлення тощо) і який зміст первинного документу?

- Чи замінювалися у Договорі суборенди б/н від 30.04.2015 року та Договорі суборенди від 29.04.2015 № 2904/15-Р аркуші? Якщо так, то які саме аркуші були замінені?

- Чи становили раніше одне ціле надані на експертизу аркуші Договору суборенди б/н від 30.04.2015 року та Договору суборенди від 29.04.2015 № 2904/15-Р?

- Чи виготовлено Договір суборенди б/н від 30.04.2015 року та Договір суборенди від 29.04.2015 № 2904/15-Р шляхом монтажу за допомогою компютерної техніки?

- Яким друкарським засобом та на якому типу принтеру виготовлено текст на всіх аркушах Договору суборенди б/н від 30.04.2015 року та Договору суборенди від 29.04.2015 № 2904/15-Р? Якщо текст виготовлено на різних типах принтеру, вказати аркуші та примірники (Відповідача чи Позивача) які виготовлені на різних типах принтеру.

- Чи належать аркуші Договір суборенди б/н від 30.04.2015 року та Договір суборенди від 29.04.2015 № 2904/15-Р до різних партій випуску?

- Чи виготовлений акт приймання-передачі одночасно з Договором суборенди від 30.04.2015 або з Договором суборенди від 29.04.2015? Чи одночасно з моментом підписання акту приймання-передачі в нього внесені кульковою ручкою записи дат?

Оплату вартості експертизи покладено на фермерське господарство "Брат-2" та зобов'язано останнього здійснити оплату рахунку за проведення експертизи в 5-денний термін після одержання рахунку експертної установи. Зупинено апеляційне провадження по справі № 923/485/16 до отримання судом експертного висновку.

19.10.2017 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання експертів Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання квитанції про здійснення оплати та письмового дозволу на використання руйнуючих методів дослідження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.12.2017 провадження по справі №923/485/16 поновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

23.02.2018 ТОВ Рис України надіслало суду апеляційної інстанції пояснення щодо клопотань експертів, в яких зазначило, що товариство категорично заперечує про призначення експертизи, застосування експертами руйнуючого методу дослідження для відповіді на шосте питання та призначення інших суб'єктів судово-експертної діяльності, для надання відповідей на третє і сьоме питання; позиція відповідача, про те, що апеляційну скаргу ФГ Брат - 2 слід відхилити, а оскаржене рішення залишити в силі - залишається незмінною.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 відмолено у задоволенні клопотання Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, направлено матеріали справи №923/485/16 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової технічної експертизи, призначеної ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2017 у справі №923/485/16 та направленр ФГ Брат-2 оригінал рахунку від 18.10.2017 №266/2017 для проведення оплати судової експертизи.

21.06.2018 матеріали справи №923/485/16 надійшли до Одеського апеляційного господарського суду із повідомленням про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку із несплатою рахунку на її проведення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 поновлено апеляційне провадження у справі №923/485/16.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

На виконання положень абз. 2 ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №923/485/16 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 22.10.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 прийнято справу №923/485/16 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Філінюка І.Г., призначено розгляд справи №923/485/16 на 05.12.2018.

У судове засідання від 05.12.2018 представники учасників справи не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.10.2018, яке вручено позивачеві - 01.11.2018 та 01.12.2018 (за двома відомими суду адресами), відповідачеві - 01.11.2018, третій особі - 01.11.2018.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ФГ "Брат-2" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так наявними матеріалами справи підтверджується, що позовні вимоги ФГ "Брат-2" ґрунтуються на умовах укладеного між фермерським господарство "Брат-2" (орендар) і товариством з обмеженою відповідальністю "Рис України" (суборендар) договорі суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015 за умовами п.1.1. якого орендар передає, а суборендар приймає згідно акту прийому-передачі, в тимчасове платне користування частину меліоративної системи (надалі - майно), яке знаходиться на території Олександрівської сільської ради. Загальна площа меліоративної системи, яка передається в суборенду складає 149,8 га.

Згідно умов п.2.1. договору зазначене в п.1.1. даного договору майно повинно бути передане орендарем та прийняте суборендарем протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання договору.

Передача майна в оренду здійснюється за актом прийому-передачі, який підписується кожною із сторін (п.2.2. договору).

Згідно умов п.п.4.1. договору суборендар сплачує орендну плату за кожний рік користування майном в розмірі 10 (десяти) відсотків балансової вартості меліоративної системи, що складає 137180,52 грн., в т.ч. ПДВ, в рік.

Відповідно до умов п.п.4.2. договору орендна плата сплачується щорічно в період з 20 січня по 31 січня, але не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня виставлення рахунку для оплати суборендарю, в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендаря.

Також відповідно до умов п.5.3. договору суборендар зобов'язується сплачувати орендну плату у встановлений договором термін.

За твердженням позивача, 06.05.2015 представник ТОВ "Рис України" отримав договір суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015 для ознайомлення та подальшого його підписання, який було повернуто позивачу 23.06.2015 засобами поштового зв'язку разом із актом прийому-передачі майна, який датований 30.04.2015 року. Відповідно до супровідного листа відповідача за № 96 від 16.06.2015, останній акцептував договір суборенди і акт приймання-передачі майна та зобов'язався виконувати всі обов'язки за даним договором належним чином.

Позивачем також зазначено, що 09 липня 2015 року ним на адресу відповідача рекомендованим листом з описом були направлені документи серед яких були: Акцептований договір суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015 (примірник відповідача); акт приймання-передачі частини меліоративної системи (примірник відповідача); рахунок на оплату суборенди частини меліоративної системи за період з 29.04.2015 по 31.12.2015 за №16 від 09.07.2015; розрахунок нарахування суборендної плати за користування меліоративною системою в 2015 році. Даний лист з додатком був отриманий відповідачем 28.07.2015.

На думку позивача, оскільки рахунок для сплати суборендної плати за користування частиною меліоративної системи в 2015 році позивач отримав 28.07.2015, то кінцевим терміном сплати за рахунком №16 від 09.07.2015, враховуючи п.4.2. договору, є 30.07.2015.

Згідно з розрахунком позивача, розмір суборендної плати за користування майном в 2015 році складає 92619,72 грн.

За твердженням позивача, в порушення умов п.4.2. та п.5.3. договору відповідач не сплатив суму орендної плати.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 25.09.2015 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, була направлена відповідачу перша претензія на суму 46892,88 грн., яка отримана відповідачем 28.09.2015.

04 березня 2016 року позивачем була направлена відповідачу рекомендованим листом з описом друга претензія на суму 93191,30 грн., додатком до якої був розрахунок нарахування суборендної плати за користування частиною меліоративної системи в 2015 році. Дану претензію відповідач отримав 06.04.2016р.

Позивач зазначає, що 23 березня 2016 року та 28 березня 2016 року відповідач на виконання умов договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015 перерахував позивачу суму за суборенду частини меліоративної системи, яка у загальному розмірі становить 27436,10 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Отже, за розрахунком позивача, станом на день звернення із позовом, сума боргу відповідача за користування частиною меліоративної системи в 2015 році згідно договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015 складає 65755,20 грн.

Позивач також зазначає, що відповідно до умов п.6.3. договору у разі не виконання умов п.4.2. договору, орендар має право розірвати договір суборенди в односторонньому порядку повідомивши про це суборендаря протягом 7 календарних днів відповідно до чинного законодавства.

04 березня 2016 року позивачем разом із другою претензією відповідачу було направлено лист за вих. №17 від 04.03.2016, в якому на підставі п.6.3. договору позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015, через 7 днів з дати отримання даного листа. Даний лист отримано відповідачем 06.04.2016.

Отже, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за користування частиною меліоративної системи у 2015 році в розмірі 65755,20 грн., суму пені у розмірі 1315,10 грн. Також позивач просить суд розірвати договір суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015, на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України, у зв'язку з істотним порушенням договору відповідачем, яке полягає у невиконанні обов'язку щодо сплати орендної плати. Крім того, у зв'язку з розірванням договору суборенди та відсутністю у відповідача правових підстав для продовження користування орендованим майном, позивач також просить зобов'язати відповідача повернути позивачу частину меліоративної системи площею 149,8 га., яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Каланчацького району.

Разом з цим, заперечуючи проти заявлених позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Рис України" було надано до суду договір суборенди частини меліоративної системи б/н від 30.04.2015 укладений між Фермерським господарством "Брат-2" (орендар) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Рис України" (суборендар) за змістом п.1.1. якого орендар передає, а суборендар приймає згідно акту прийому-передачі, в тимчасове платне користування частину меліоративної системи, яке знаходиться на території Олександрівської сільської ради Каланчацького району. Загальна площа меліоративної системи, яка передається в суборенду складає 149,8 га.

За умовами п. 2.1. договору зазначене в п. 1.1. даного договору майно повинно бути передане орендарем та прийняте суборендарем протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору. Передача майна в оренду здійснюється за актом прийому-передачі, який підписується кожною із сторін (п.2.2. договору).

Відповідачем було надано до суду акт прийому-передачі від 30.04.2015 до договір суборенди частини меліоративної системи б/н від 30.04.2015.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції, з урахуванням висновків викладених Вищим господарським судом України у постанові від 18.01.2017 у даній справі, визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком Господарського суду Херсонської області з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного Кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).

Статтею 774 ЦК України визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до приписів ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Так, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими), зокрема, не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог

Так за умовами п.2.2. договору суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, передача майна в оренду здійснюється за актом прийому - передачі, який підписується кожною із сторін.

Разом з цим, наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано акту прийому-передачі майна за договором суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015.

Судова колегія відзначає, що єдиним наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі майна є акт, який датований 30.04.2015 та містить посилання виключено на договір суборенди частини меліоративної системи б/н від 30.04.2015. Даний акт підписаний та скріплений печатками сторін. Його оригінал колегією суддів було оглянуто у судовому засіданні.

Отже, майно перебуває в користуванні відповідача з 30.04.2015 та саме ця дата є моментом укладення договору в розумінні ст. 640 ЦК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що договір суборенди №2904/15-Р від 29.04.2015 є неукладеним, оскільки наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на виконання п.2.2. договору між сторонами було підписано акт прийому-передачі та майно визначене у договорі передано в суборенду відповідачеві, а тому, й не свідчить про наявність між сторонами господарських відносин та не породжує для сторін ніяких прав та обов'язків.

Оскільки вимоги за позовом ґрунтуються на умовах договору від 29.04.2015, належних доказів вчинення якого не надано до суду, судова колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому колегією суддів не приймаються до уваги заперечення апелянта щодо не визначення судом першої інстанції моменту укладення договору суборенди та моменту виникнення зобов'язань за договором від 29.04.2015, оскільки як вказано вище, суд першої інстанції встановив, що даний договір є неукладеним, а тому не породив жодних зобов'язань для сторін. Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції, майно перебуває в користуванні відповідача за договором суборенди частини меліоративної системи б/н від 30.04.2015 та акту прийому-передачі до нього, з 30.04.2015 та саме ця дата є моментом укладення договору в розумінні ст. 640 ЦК України.

З приводу тверджень апелянта про ігнорування судом першої інстанції клопотання про призначення експертизи, яке було заявлено позивачем, судова колегія відзначає, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції розглянуто та відхилено клопотання позивача про призначення експертизи з огляду на те, що при вирішенні даного спору суд не вбачає наявності існування тих питань, які б потребували роз'яснень та/або потребували спеціальних знань.

До того ж, колегія суддів зауважує, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 призначено по справі судову технічну експертизу на вирішення якої поставлені питання запропоновані позивачем. Оплату вартості експертизи покладено на ФГ "Брат-2".

Супровідним листом від 05.03.2018 судом апеляційної інстанції направлено на адресу ФГ "Брат-2" рахунок №266/2017 від 18.10.2017 Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.09.2017.

Даний лист було отримано ФГ "Брат-2" 14.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.03.2018.

Разом з цим, 21.06.2018 матеріали справи №923/485/16 надійшли до Одеського апеляційного господарського суду із повідомленням про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку із несплатою рахунку на її проведення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Херсонської області від 06.04. 2017 року у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального

кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 06.04.2017 у справі №923/485/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.12.2018.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Поліщук Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.