Рішення

від 02.07.2007 по справі 2/273-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/273-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.07           Справа № 2/273-07.

За позовом Закритого акціонерного товариства «Суми-Агротехніка»,

                           м. Суми

до                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВАЛЖ»,

                           м. Ромни

про стягнення 12441 грн. 47 коп.

                                                                          СУДДЯ   СОП‘ЯНЕНКО О. Ю.

Представники сторін:

Від позивача – Любоченко А.С., Маляр Ю.В.

Від відповідача – не прибув

          Суть спору: позивач просив суд стягнути з відповідача 9590 грн. 52  коп. основного боргу, 2167 грн. 66 коп. інфляційних збитків, 683 грн. 29 коп. 3 % річних, відповідно до договору № 2/02 від 10.02.2005р., укладеного між сторонами, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач обґрунтованого відзиву на позовну заяву не подав, в засідання суду не з'явився, про що був повідомлений належним чином, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Позивач в судовому засіданні подав уточнення до позовної заяви, в якому просить суд стягнути з відповідача 9650 грн. 52  коп. основного боргу, 26 грн. 60 коп. інфляційних збитків, 33 грн. 03 коп. 3 % річних, і суд приймає це уточнення до розгляду.

Представнику позивача роз‘яснено вимоги ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх процесуальних прав та обов‘язків.

Позивач заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив клопотання позивача, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до договору № 2/02 від 10.02.2005р., укладеного між сторонами, позивач зобов'язувався поставити товар, а саме: пшеницю 4 класу в кількості 87,186 т. та пшеницю 5 класу в кількості 35,014 т.

Відповідно до п.1.3. вказаного договору загальна сума поставки становить 69118 грн. 32 коп.

В судовому засіданні встановлено, що позивач свої зобов'язання по договору № 2/02 від 10.02.2005р., укладеного між сторонами, виконав належним чином, що підтверджується накладною №7 від 10.02.2005р., видатковою накладною № ВЖ-0000008 від 23.02.2005р. та довіреністю серії ЯЕП № 928087 від 10.02.2005р., оригінали яких надано суду на огляд, а копії приєднано до матеріалів справи.

Позивач звертався до відповідача 23.03.2007р. з вимогою про сплату боргу, але станом на 08.05.2007р. відповіді на вимогу позивача відповідач не надав, заборгованість в розмірі 9650 грн. 52 коп. не сплатив.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач порушив терміни розрахунків по договору № 2/02 від 10.02.2005р., укладеного між сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не передбачено інший розмір відсотків. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 33 грн. 03 коп. та 26 грн. 60 коп. збитків від інфляції правомірні і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач доказів сплати боргу за відпущени йому позивачем птахо молодняк суду не подав, то вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 9650 грн. 52 коп. заборгованості, 26 грн. 60 коп. інфляційних збитків та 33 грн. 03 коп. 3 % річних.

          Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВАЛЖ» (м. Ромни, вул. Карла Маркса, 50, п/р 26004301640723 у відділенні ПІБ в м. Ромни, МФО 337256, код 32081618) на користь Закритого акціонерного товариства «Суми-Агротехніка» (40030, м. Суми, вул. Пролетарська, 35, п/р 260090208 в СФ АБ «Укргазбанк», МФО 337342, код 30760056) 9650 грн. 52 коп. заборгованості, 26 грн. 60 коп. інфляційних збитків та 33 грн. 03 коп. 3 % річних, 97 грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 92 грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                  СОП‘ЯНЕНКО  О. Ю.