Рішення

від 29.11.2018 по справі 910/11518/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2018 р. Справа № 910/11518/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Упроваджувально - виробнича фірма " Дністер "

До Київська міська рада

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації )

Про визнання поновленим договору оренди землі та зобов'язання виконати дії.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Безносик А.О. - предст.

Від третьої особи Шадура А.М. - предст.

Обставини справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Упроваджувально - виробнича фірма " Дністер " звернувся до господарського суду м. Києва до відповідача - Київської міської ради про визнання договору оренди землі, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Упроваджувально - виробнича фірма " Дністер " та Київською міською радою поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які значаться в розпорядженні Подільської районної ради народних депутатів від 02.06.1994 р. № 149 " Про надання земельної ділянки в оренду фірмі " Дністер " та зобов'язати Київську міську раду визначити уповноважену особу, яка зобов'язана в місячний строк укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на трьохрічний термін.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.09.2018 р. відкрите провадження у справі № 910/11518/18 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення судового засідання на 25.10.2018 р.

У судовому засіданні 25.10.2018 р. представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації )

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.10.2018 р. розгляд справи відкладений до 29.11.2018 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації )

Представник позивача двічі у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у своїх письмових поясненнях проти позовних вимог позивача заперечує та зазначає про те, що розпорядженням Подільської районної ради народних депутатів від 02.06.1994 р. № 149 " Про надання земельної ділянки в оренду фірмі " Дністер " земельна ділянка по вул. Спаській, 13 була надана у короткострокове тимчасове користування до 1997 р.

Також зазначає про те, що договір оренди вказаної земельної ділянки між позивачем та відповідачем або будь - якими іншими органами державної влади не укладався.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, справа розглядається без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача та представника третьої особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням представника Президента України Подільської районної державної адміністрації м. Києва від 27.10.1993 р. № 905 " Про заміну застарілих торгівельних організацій " та рішенням комісії з земельних питань (протокол від 24.05.1994 р. №5, п.8 ), розпорядженням Подільської районної ради народних депутатів від 02.06.1994 р. № 149 " Про надання земельної ділянки в оренду фірмі " Дністер ", - було надано в тимчасове користування фірмі " Дністер " (позивачу) терміном на три роки земельну ділянку по вул. Спаській, 13 для встановлення збірно-розбірного павільйон) ПП-1 для організації в ньому овочевого магазину ".

Як зазначає позивач у позовній заяві, забудову здійснено відповідно до комплексного архітектурно-планувального завдання Головного архітектурно-планувального управління виконкому Київської міської ради народних депутатів від 13.10.1994 р. (завдання №1653), а також робочого проекту розміщення збірно-розбірного павільйону по вул. Спаська, 13 у Подільському районі, 1994 р.

Про готовність будівлі до експлуатації складено акт комісії про готовність закінченої будівництвом будівлі, споруди для подання державній приймальній комісії - плодоовочевий магазин №1 (УВФ Дністер ) по вул. Спаська - від 12.04.1995 р., який було затверджено заступником голови Подільської райдержадміністрації 19.04.1995 р.

На право експлуатації плодоовочевого магазину №1 по вул. Спаська, 13 у м. Києві Подільською районною державною адміністрацією позивачу було видано свідоцтво торговельної точки № 80 від 22.02.1995 р.

Заявою від 14.12.1995 р. № 69/9 про надання в оренду земельної ділянки по вул. Спаській, 13 у м. Києві позивач звертався до Голови Київської міської державної адміністрації. Звернення зареєстровано 15.12.1995 р. під № 14092 та було взято для опрацювання.

Для оформлення права користування земельною ділянкою, на замовлення позивача був підготовлений технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування будівлі магазину по вул. Спаська, 13 у Подільському районі м. Києва, узгоджений із землевпорядником Подільського району 15.09.1995 р.

Натомість, на підставі підготовленого технічного звіту та отриманих погоджень дозвільних органів, рішення про відведення земельної ділянки для експлуатації будівлі магазину по вул. Спаська, 13 у м. Києві не приймалося.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що продовжував користуватись земельною ділянкою та побудованою ним на ділянці спорудою протягом 24 років, здійснював оплату за оренду землі та всі інші необхідні платежі, обліковував земельну ділянку у всіх документах, вважаючи, що має право власності та всі права не тільки на споруду, а і правомірно користується земельною ділянкою для обслуговування споруди. Будь-яких претендентів на земельну ділянку що обслуговувала побудовану споруду не було.

Пізніше, як стало відмово позивачу, з 05.10.1999 р. земельна ділянка по вул. Спаській 13-15 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:85:363:0010) площею 0,3634 га обліковується у Державному земельному кадастрі такою, яку передано Посольству Російської Федерації в Україні в орендне користування строком на 49 років на підставі рішення Київської міської державної адміністрації від 29.01.1998 р. № 152, а тому на звернення позивача про відведення земельної ділянки по вул. Спаська, 13 у м. Києві, Головне управління земельних ресурсів листом від 13.10.2006 р. № 03-52/29067 повідомило, що не заперечує проти відведення ділянки для обслуговування та експлуатації павільйону при умові отримання згоди Посольства Російської Федерації в Україні, зміни міжурядової угоди та оформлення документів, як це передбачено чинним законодавством.

Натомість, як зазначає позивач у позовній заяві, на даний час відсутнє рішення власника про відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі по вул. Спаська, 13 у м. Києві. Разом з тим, Посольство Російської Федерації в Україні не претендує на спірну земельну ділянку і ніколи не претендувало, претензій до позивача не висувало, спірну ділянку не отримувало, не забудовувало та не експлуатувало.

01.11.2016 р. позивач набув право власності на нежитлову будівлю по вул. Спаська, 13 у м. Києві загальною площею 252,6 кв.м. ( номер запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17304444452 )

Позивач вважає, що оскільки після закінчення строку, на який було укладено спірний договір оренди землі продовжував користуватись земельною ділянкою та належно виконував обов'язки відповідно до умов вказаного договору, то він має переважне право на поновлення договору відповідно до ст. 33 Закону України " Про оренду землі ".

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Відповідно до статті 9 вказаного кодексу Київській міській раді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин.

Перелік конкретних повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин визначено у пунктах а - л статті 9 Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 статті 22 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до змісту цієї норми закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Тобто, такі повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Частиною першою статті 59 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " до виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина перша статті 6 Закону України " Про оренду землі " ).

У статті 16 Закону України " Про оренду землі " визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Як встановлено судом відповідно до Земельного кодексу України (в редакції, що була чинна під час виникнення спірних правовідносин) передача земельних ділянок у користування (оренду) здійснювалася відповідно до вимог статті 8 цього Кодексу, згідно з якою у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям за участю українських, іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства.

Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі.

Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до п'ятдесяти років.

Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі.

Орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії.

Згідно пункту 1 статті 10 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу, а згідно з пунктом 2 цієї статті передбачено здійснення реєстрації права власності, права користування землею і договорів на оренду землі.

Статтею 22 Земельного кодексу України передбачалося, що право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Таким чином, як встановлено судом відповідачем не ухвалювалося рішення про надання позивачу спірної земельної ділянки в користування.

Позивач не набув права користування земельною ділянкою в розумінні статті 22 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною до набуття чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-111), так і відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України (у чинній редакції), згідно з якою право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Щодо вимоги про укладення додаткової угоди до договору оренди суд зазначає наступне:

Порядок поновлення дії договору оренди врегульовано положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі , згідно з якою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Згідно ст. ст. 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст. 33 Закону України Про оренду землі , відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, є прийняття рішення на пленарному засідання сесії ради.

Натомість, Київська міська рада не приймала рішення про укладення, продовження договорів оренди земельної ділянки, договір оренди не укладала, а тому відсутні правові підстави для укладання угоди до договору оренди.

Крім того, ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Згідно ч. ч. 7,8,9 ст. 33 вказаного Закону, у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Будь-яких доказів щодо укладення договору оренди земельної ділянки між відповідачем та позивачем не надано, угоди про поновлення договорів у місячний строк після закінчення строку дії договору позивачем до суду не надано.

Крім того, частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування. Будь яких доказів щодо звернення до керівника Київської міської ради з пропозицією щодо укладення угоди про поновлення договору оренди позивачем не надано.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанці у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 07.12.2018 р.

СуддяВ.І.Пінчук