Рішення
від 05.12.2018 по справі 500/2449/18
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2449/18

05 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обчислюючи індивідуальний коефіцієнт заробітку ОСОБА_1, відповідачем зараховано не в повній мірі заробіток, обмежуючи його до 5,6 коефіцієнту середнього заробітку в галузях національної економіки України. З таким обчисленням позивач незгідна, та 27.08.2018 року звернулася із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії, без застосування обмеження заробітку у 5,6 коефіцієнта середнього заробітку в галузях національної економіки України. Листом відповідача від 11.09.2018 року за № 15/П-11 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні даної заяви і тому позивач вважає, що таке рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

04 грудня 2018 року представником відповідача на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву ОСОБА_1

Відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно розпорядження №124230 від 15.08.2017 року, Лановецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_1 призначена пенсія по втраті годувальника (померлого чоловіка - ОСОБА_2).

На запит позивача про отримання документів, по яких обчислено і призначено розмір пенсії, відповідач листом від 31.07.2018 року за № 17/09 надіслано відповідні документи про обчислений стаж, заробіток та прийняті по пенсії відповідні розпорядження.

Як вбачається із розрахунку заробітку для обчислення пенсії, пенсію обчислено із заробітку за період з 01.05.1991 року по 31.01.1999 року та з 01.07.2000 року по 18.04.2003 року. Однак, обчислюючи індивідуальний коефіцієнт заробітку, відповідачем зараховано не в повній мірі заробіток, обмежуючи його до 5,6 коефіцієнту середнього заробітку в галузях національної економіки України.

З таким обчисленням позивач незгідна, та 27.08.2018 року звернулася із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії, без застосування обмеження заробітку у 5,6 коефіцієнта середнього заробітку в галузях національної економіки України.

Відтак листом відповідача від 11.09.2018 року за № 15/П-11 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні даної заяви.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 22 Конституції України визначено, що ОСОБА_3 права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.І Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Конституцією (Основним Законом) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Отже, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Таку правову позицію ОСОБА_3 Суд України висловив у Рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

Забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

У постанові пленуму Верховного суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця від 01.11.96 року № 9 зазначено, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

22 травня 2008 року ОСОБА_3 Суд України в рішенні №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, ОСОБА_3 Суд України дав у рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку.

Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". При цьому ОСОБА_3 Суд України зазначив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виключно, визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_3 Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Таким чином правова позиція суддів Верховного суду України та Конституційного суду України полягає у тому, що обмеження (у будь-якій формі) прав чи свобод людини є не допустимим.

Право пенсіонерів на отримання пенсії із фактично сплачених страхових внесків є конституційним правом на соціальний захист особи, тому його обмеження (як в цілому так і частково) є порушенням Конституції України.

У відповідності до частиною першою статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з пунктом 2 статті 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, на час отримання заробітної плати, обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як були встановлені лише 13.07.1998 року постановою Кабінетом Міністрів України №1064 Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів .

Щодо застосування норм права у таких же спірних правовідносин існує судова практика Вищого адміністративного суду України, яка відображена у рішеннях, а саме: від 03.10.2013 року № К-43625/09; від 31.05.2016 року № К/800/39052/15; від 14.03.2017 року № К/800/7390/17; від 14.09.2017 року № К/800/22368/17; від 26.09.2017 року № К/800/31186/17.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 13,м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47402, ЄДРПОУ/ІПН:40376704) перерахувати пенсію з 12.05.2018 року ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ЄДРПОУ/ІПН:НОМЕР_1), врахувавши заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.05.1991 року по 13.07.1998 року без обмеження 5,6 коефіцієнта середньої заробітної плати в галузі національної економіки України за відповідні роки.

Стягнути з Лановецькою об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 13,м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47402, ЄДРПОУ/ІПН:40376704) за рахунок бюджетних асигнувань понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 копійок, відповідно до квитанції № 0.0.1181152624.1 від 10.11.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.12.2018
Оприлюднено11.12.2018
Номер документу78417613
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —500/2449/18

Ухвала від 18.04.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Улицький Василь Зіновійович

Постанова від 07.05.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Улицький Василь Зіновійович

Ухвала від 20.03.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Улицький Василь Зіновійович

Ухвала від 23.01.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Улицький Василь Зіновійович

Рішення від 05.12.2018

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Подлісна Ірина Миколаївна

Ухвала від 19.11.2018

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Подлісна Ірина Миколаївна

Ухвала від 02.08.2018

Цивільне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Присакар О. Я.

Рішення від 21.06.2018

Цивільне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Присакар О. Я.

Ухвала від 11.06.2018

Цивільне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Присакар О. Я.

Ухвала від 27.04.2018

Цивільне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Присакар О. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні