Постанова

від 07.05.2019 по справі 500/2449/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/907/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Лановецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 року (рішення ухвалене у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Подлісної І.М., повний текст рішення складено 10.12.2018 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Лановецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Лановецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що обчислюючи індивідуальний коефіцієнт заробітку ОСОБА_1 , відповідачем зараховано не в повній мірі заробіток, обмежуючи його до 5,6 коефіцієнту середнього заробітку в галузях національної економіки України. З таким обчисленням позивач незгідна, та 27.08.2018 року звернулася із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії, без застосування обмеження заробітку у 5,6 коефіцієнта середнього заробітку в галузях національної економіки України. Листом відповідача від 11.09.2018 року за № 15/П-11 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні даної заяви і тому позивач вважає, що таке рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Просив позов задоволити.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 року адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Лановецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області перерахувати пенсію з 12.05.2018 року ОСОБА_1 , врахувавши заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.05.1991 року по 13.07.1998 року без обмеження 5,6 коефіцієнта середньої заробітної плати в галузі національної економіки України за відповідні роки.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Лановецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядження №124230 від 15.08.2017 року, Лановецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_1 призначена пенсія по втраті годувальника (померлого чоловіка - ОСОБА_2 ).

На запит позивача про отримання документів, по яких обчислено і призначено розмір пенсії, відповідач листом від 31.07.2018 року за № 17/09 надіслано відповідні документи про обчислений стаж, заробіток та прийняті по пенсії відповідні розпорядження.

З розрахунку заробітку для обчислення пенсії вбачається, що пенсію обчислено із заробітку за період з 01.05.1991 року по 31.01.1999 року та з 01.07.2000 року по 18.04.2003 року.

Проте, обчислюючи індивідуальний коефіцієнт заробітку, відповідачем зараховано не в повній мірі заробіток, обмежуючи його до 5,6 коефіцієнту середнього заробітку в галузях національної економіки України.

27.08.2018 року позивач звернулася із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії, без застосування обмеження заробітку у 5,6 коефіцієнта середнього заробітку в галузях національної економіки України.

Листом відповідача від 11.09.2018 року за № 15/П-11 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні даної заяви.

Частиною 1 статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, на час отримання заробітної плати, обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як були встановлені лише 13.07.1998 року постановою Кабінетом Міністрів України №1064 Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб`єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів .

Аналогічна правова позиція відображена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 03.10.2013 року № К-43625/09; від 31.05.2016 року № К/800/39052/15; від 14.03.2017 року № К/800/7390/17; від 14.09.2017 року № К/800/22368/17; від 26.09.2017 року № К/800/31186/17.

Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Лановецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 року у справі №500/2449/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 10.05.2019 року