Ухвала

від 10.12.2018 по справі 620/3920/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 грудня 2018 року                                         Чернігів                              Справа № 620/3920/18

суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Новгород-Сіверське молоко” від 30.11.2018,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2018 до суду надійшла заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Новгород-Сіверське молоко” про забезпечення адміністративного позову, яка обґрунтована тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття рішення по суті. Зокрема, постанова про накладення штрафу від 22.11.2018 № 25-20-010/0736/305 має очевидні ознаки протиправності, та крім того, може бути пред'явлена до примусового виконання в органи виконавчої служби, що в свою чергу негативне вплине на фінансове становище товариства.

Дослідивши вказану заяву та докази надані до неї, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що її незадоволення призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення заявника з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник зазначає, що в разі пред'явлення постанови про накладення штрафу для примусового виконання є вірогідність настання негативних наслідків для товариства.

Проте станом на момент розгляду даної заяви заявником не надано доказів звернення до примусового виконання постанови від 22.11.2018 № 25-20-010/0736/305 про накладення штрафу та відкриття виконавчого провадження. При цьому суд звертає увагу заявника на те, що заявник не позбавлений права до закінчення розгляду справи по суті звернутись з клопотанням про забезпечення позову у разі настання таких обставин.

Отже, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення судового рішення не встановлено.

Також, суд звертає увагу заявника на те, що наявність або відсутність протиправності постанови від 22.11.2018 № 25-20-010/0736/305 про накладення штрафу може бути встановлена судом під час розгляду справи по суті.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що подана Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Новгород-Сіверське молоко” заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 248 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                                              І.І. Соломко