Рішення

від 18.02.2019 по справі 620/3920/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року м.Чернігів Справа № 620/3920/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новгород-Сіверське молоко" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новгород-Сіверське молоко" звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.11.2018 № 25-20-010/0736/305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова Управління Держпраці в Чернігівській області від 22.11.2018 № 25-20-010/0736/305 винесена на підставі висновків акту інспекційного відвідування № 25-20-010/0736, в якому зафіксовано, що у позивача працювали громадяни ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підставі цивільно-правових договорів, які, на думку інспектора, мають характер трудових відносин, що є порушенням ч.3 ст. 24 КЗпП України. Однак вказані висновки позивач вважає безпідставними, оскільки у разі надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають.

30.11.2018 до суду надійшла заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новгород-Сіверське молоко" про забезпечення адміністративного позову.

10.12.2018 ухвалою суду у задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено.

10.12.2018 ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального провадження.

26.12.2018 в ході підготовчого судового засідання представником відповідача подано відзив, в якому зазначено, що у період з 16.10.2018 по 30.10.2018 інспектором Управління Держпраці в Чернігівській області проведено інспекційне відвідування Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новгород-Сіверське молоко", за результатами якого складено акт № 25-20-010/0736 від 30.10.2018, в якому зазначено, що у позивача працювали громадяни ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підставі цивільно-правових договорів, які, на думку інспектора, мають ознаки трудових відносин. 09 11.2018 інспектором праці позивачу видано припис № 25-20-010/0736-0509, яким зобов'язано усунути порушення, викладені, зокрема, у пункті 1 припису в строк до 09.12.2018. Порушення, у вказаний у приписі строк, не усунуто, тому 22.11.2018 Управлінням Держпраці прийнята постанова № 25-20-010/0736/305, якою за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України вирішено на Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новгород-Сіверське молоко" накласти штраф в розмірі 893520,00 грн.

11.01.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що висновок відповідача про наявність в діях позивача порушення у формі допуску до роботи без укладення трудового договору є помилковим, оскільки законодавство України не містить заборон щодо укладення та виконання тих чи інших робіт на підставі цивільно-правових договорів. Тобто, це право роботодавця та особи, яка бажає працювати на умовах цивільно-правового договору.

15.01.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

11.02.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії Рішення Держпраці України від 05.02.2019, яким скасовано пункт 1 припису Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-20-010/0736-0509 від 09.11.2018, як таке, що було прийнято вже після закриття підготовчого засідання, тому просить визнати причини його подання поважними.

12.02.2019 в судовому засіданні представником позивача подано клопотання, в якому останній також просить залучити до матеріалів справи копію Рішення Держпраці України від 05.02.2019, яким скасовано пункт 1 припису Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-20-010/0736-0509 від 09.11.2018, як таке, що не було заявлено з поважних причин у підготовчому засіданні. Ухвалою суду від 12.02.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до положень ст. 204 КАС України вказані клопотання задоволено.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Надіслали заяви про розгляд справи без участі представників.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд встановив таке.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новгород-Сіверське молоко" є юридичною особою та знаходиться за адресою: 15400, Чернігівська область, м. Семенівка, вул. Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 37785826, що підтверджується матеріалами справи.

У період з 16.10.2018 по 30.10.2018 інспектором праці Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяною Юріївною проведено інспекційне відвідування у позивача, за результатами якого складено акт № 25-20-010/0736 від 30.10.2018.

Так, в акті № 25-20-010/0736 інспектором зазначено, що у позивача працювали громадяни ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підставі цивільно-правових договорів, які, на думку інспектора, фактично перебували у трудових відносинах, оскільки виконували обов'язки за посадою приймальник молочної сировини за штатним розписом, а отже, вказані роботи не носять разовий характер, спрямований на отримання кінцевого результату послуги. Зазначене свідчить про порушення позивачем ч. 2 ст. 24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (т.с. 1, а.с. 14-34).

05.11.2018 на зазначений акт інспекційного відвідування підприємством подано заперечення (т.с. 1, а.с. 35-44), за результатами розгляду якого Управлінням Держпраці позивачу направлено лист від 08.11.2018 № 02-04/010/148-а, в якому повідомлено, що інспектор Черняк Т.Ю. при проведенні інспекційного відвідування діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

09.11.2018 інспектором праці Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяною Юріївною позивачу видано припис № 25-20-10/0737-0509, яким зобов'язано останнього усунути порушення у строк до 09.12.2018. У пункті 1 вказаного припису зазначено, що під час інспекціного відвідування надано цивільно-правові договори, укладені позивачем з ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які мають ознаки трудового договору (т.с. 2 , а.с. 63-65).

22.11.2018 Управлінням Держпраці прийнята постанова № 25-20-010/0736/305, якою за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України вирішено на Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новгород-Сіверське молоко" накласти штраф в розмірі 893520,00 грн. Зазначену постанову мотивовано тим, що працівників позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 фактично допущено до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказами чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України. (т.с. 1, а.с. 12-13).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає таке.

Стосовно виявлених порушень законодавства про працю, які, на думку відповідача, допущені позивачем, суд враховує наступне.

Норми Цивільного кодексу України регламентують принципи свободи договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, юридична особа та фізична особа як сторони відповідних договорів вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Водночас положеннями ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 29 КЗпП України визначено обов'язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, зокрема до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Аналізуючи вищевказані норми, слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини, що виникли на підставі договору, від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, де власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, сам організовує і виконує свою роботу.

Крім того, п. 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, однак, такими повноваженнями як тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору, інспектори праці не наділені. Також слід зазначити, що зобов'язати підприємство та фізичну особу укласти трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати існуючий між ними договір недійсним не входить до компетенції органів Держпраці.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено цивільно-правові договори (т.с. 1, а.с. 45, 47,52,55,58,67,72,78), за умовами якого Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новгород-Сіверське молоко" (замовник) доручає, а вищезазначені фізичні особи (виконавці) беруть на себе зобов'язання виконувати роботи по прийманню молочної сировини в строк з 11.07.2018 до 31.12.2018.

Зі змісту вказаних договорів вбачається, що за дорученням замовника вказані особи зобов'язались на власний розсуд та ризик виконати роботи в обсязі і на умовах передбачених договором та додатковими угодами до нього, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати такі роботи. Із договорів чітко випливає, що відповідні фізичні особи при виконанні договорів не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а самі організовували процес виконання робіт.

Факт виконання відповідних робіт з боку вказаних осіб підтверджується актами приймання-передачі наданих робіт, а факт оплати за виконані роботи - відповідними відомостями на виплату готівки, про що в акті перевірки є відповідні відмітки, копії яких містяться у матеріалах справи (т.с. 1).

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Однак такі докази відсутні.

З огляду на предмет укладених договорів та поняття трудового договору, не встановлення факту щодо організації процесу трудової діяльності (внутрішнього розпорядку, оплата заробітної плати, забезпечення умов праці) аргументи відповідача, що характер відносин між позивачем та вказаними особами є трудовими не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Отже, наведені інспектором в акті інспектування № 25-20-010/0736 від 30.10.2018 висновки, що правовідносини між позивачем та фізичними особами мають ознаки трудового договору, є помилковими. Крім того, складення цивільно-правових договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оскільки відповідні фізичні особи не є працівниками в розумінні трудового законодавства (зокрема згідно ст.1 Закону України Про охорону праці ), що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч. 1 і 3 ст.24 КЗпП України.

Суд також приймає до уваги Рішення Держпраці України від 05.02.2019, в якому зазначено, що інспектором праці у Чернігівській області під час проведення інспекційного відвідування у позивача не встановлено факту наявності трудових відносин між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Новгород-Сіверське молоко" та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тому скасовано пункт 1 припису Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-20-010/0736-0509 від 09.11.2018 за результатами розгляду скарги позивача від 28.12.2018 № 34, що спростовує висновки, викладені в акті інспектування № 25-20-010/0736 від 30.10.2018.

Згідно інформації, викладеної у клопотанні Управління Держпраці в Чернігівській області від 19.02.2019, вказане Рішення Держпраці України від 05.02.2019 прийнято до уваги відповідачем та враховано у роботі, а це свідчить, що обставини, викладені у зазначеному рішенні відповідачем визнаються.

З огляду на викладене, на переконання суду, доводи зазначені управлінням Держпраці у Чернігівській області у постанові від 22.11.2018 № 25-20-010/0736/305, що наймані працівники фактично допущені до роботи без укладення трудового договору, чим порушено позивачем вимоги 3 ст. 24 КЗпП України, є безпідставними.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 КЗпП України.

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, з аналізу наведеної норми видно, що відповідальність виникає у разі встановлення вини юридичних та фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

Враховуючи викладене в контексті даної спірної ситуації, з урахуванням спростованих під час судового розгляду справи порушень, суд дійшов висновку, що постанова від 22.11.2018 № 25-20-010/0736/305 є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки підставою для її винесення, стало помилкове трактування відповідачем цивільно-правових відносин позивача, оформлених у вигляді цивільно-правових договорів, як таких, що мають ознаки трудових, та повинні бути оформлені у вигляді трудових договорів.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про достатність аргументів позивача та доказів на обґрунтування своєї позиції, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат передбачено, відповідно до статті 139 КАС України.

Як вбачається з платіжного доручення від 29.11.2018 № 637 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 13402,80 грн.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новгород-Сіверське молоко" стягненню підлягають судові витрати в розмірі 13402,80 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасування постанову Управління Держпраці у Чернігівській області від 22.11.2018 № 25-20-010/0736/305.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новгород-Сіверське молоко" судові витрати в розмірі 13402,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення буде складено 27 лютого 2019 року.

Позивач: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новгород-Сіверське молоко" (вул. Шевченка, 3, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ 37785826).

Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238).

Суддя І.І. Соломко