Рішення

від 26.09.2018 по справі 450/620/15-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/620/15-ц Провадження № 2/450/284/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача комунального підприємства Пустомитівського управління будинками в особі ліквідаційної комісії - ОСОБА_2, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пустомитівської районної ради Львівської області - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до комунального підприємства Пустомитівського управління будинками в особі ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пустомитівської районної ради Львівської області,

про (суть позову): стягнути з ліквідаційної комісії Пустомитівського управління будинками на користь ОСОБА_1 12 166,60 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят шість гривень 60 коп.) - заборгованості по заробітній платі; 120,59 грн. (сто двадцять гривень 59 коп.) - компенсацію за невчасну виплачену зарплату; 16 859,15 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять грн. 15 коп.) - середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати; 48 016, 91 грн. ( сорок вісім тисяч шістнадцять гривень 91 коп.) - компенсацію за невикористану відпустку; 5000,00 (дві тисячі п'ятсот, 00 коп.) гривень маральної шкоди,

суд постановив:

підстава позову (позиція позивача): з 01 лютого 1993 року по 12 серпня 2014 року працювала в Пустомитівському управлінні будинками на посаді рахівник з 01.02.1993 року по 02.01.2003 року та головним бухгалтером з 02.01.2003 року по 12.08.2014 року, припинивши трудові відносини за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства. При звільнені її нарахована, але не виплачена заробітна плата станом на 01.08.2014 року в розмірі 12 166,60 грн. Всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач в день звільнення не виплатив їй всіх сум, що належать їй, як працівнику від підприємства, у зв'язку з чим починаючи з 13 серпня 2014 року, наступний день з дня звільнення, Пустомитівське управління будинками повинні виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Окрім того, їй повинна бути виплачена компенсація за невчасно виплачену зарплату. На вищевказаній роботі пропрацювала 21 рік і жодного разу не була у відпустці, отже має право за весь цей час на компенсацію за невикористану відпустку, яка при звільненні відповідачем також не була виплачена.

Позиція представник відповідача комунального підприємства Пустомитівського управління будинками в особі ліквідаційної комісії - ОСОБА_2: позовні вимоги не визнав, вказав, що фінансування здійснюється в межах фінансових можливостей, які, на теперішній час відсутні (відзив на позов а.с. 14).

Позиція представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пустомитівської районної ради Львівської області - ОСОБА_3: позовні вимоги не стосуються Пустомитівської районної ради.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

16.03. 2015 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 23.04. 2015 року відзив на позов; 24.04.2015 року заява про уточнення позовних вимог; 13.05. 2015 року рішення суду; 23.11. 2015 року ухвала суду апеляційної інстанції; 22.03.2017 року.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. На підставі наказу № 2 від 01.02.1993 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу та працювала в Пустомитівському управлінні будинками на посаді рахівник та наказом № 2 від 02.01.2003 року, переведена на посаду головного бухгалтера. Наказом № 1 від 12.08.2014 року, у зв'язку з ліквідацією підприємства, за взаємною згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, трудові відносини між сторонами припиненні. При звільненні ОСОБА_1 останній не виплачено нараховану заробітну плату в розмірі 12 166,60 грн., що стверджується довідкою № 2 виданою 19.02.2015 року головою ліквідаційної комісії Пустомитівського управління будинками та не оспорюється сторонами.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України: "Про оплату праці", "Про індексацію грошових доходів населення", "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"; Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4 рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-I цього Кодексу роз'яснив, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме, в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. непроведения з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відтак, невиплата з вини відповідача належних позивачеві при звільнені сум та виплат у строки, зазначені у статті 116 КЗпПУ є підставою для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, за весь період невиплати.

Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстроченням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 року №348. Згідно довідки про середню заробітну плату (дохід) видану 19.08.2014 року Пустомитівським управлінням будинками, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає у розмірі 2500 грн. Тому, з розрахунку за два останні робочі місяці: червень - 20 робочих днів, липень 23 робочі дні - розмір середньоденної заробітної плата складає 116,27 грн.

Враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100, кількість робочих днів, затримки розрахунку при звільненні, за період з 12.08.2014 року по 06.04.2011 року включно, дорівнює 145 робочих днів, тому середньомісячний заробіток за час затримання виплати заробітної плати становить 16 859, 15 грн. Судом встановлено, що після припинення трудових відносин з відповідачем, позивачка ОСОБА_1 з 20.08.2014 року перебуває на обліку в Пустомитівському районному центрі зайнятості та з 20.08.2014 року по 30.04.2015 року отримала допомогу по безробіттю у розмірі 7946,26 грн.

Таким чином, враховуючи отриману допомогу по безробіттю, сума середньомісячного заробітку за час затримання виплати заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить у розмірі 8912,89 грн.

Відповідно до ст. 95 КЗпП України та ст. 34 Закону України „Про оплату праці" заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Пустомитівське управління будинками не виплатило позивачці заробітну плату в розмірі 12 166,60 грн., а тому враховуючи проведений розрахунок компенсація за невчасно виплачену зарплату за визначений період становить 120,59 грн. та підлягає стягненню з відповідача в користь позивача. Відповідно до статті 83 Кодексу Законів про Працю та статті 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

Встановлено, що працюючи у Пустомитівському управлінні будинками позивачка ОСОБА_1 за 21 рік праці жодного разу не була у відпустці, а тому, у зв'язку з звільненням у неї виникнуло право на компенсацію за всі невикористані щорічні відпустки. Статтею 6 ЗУ Про відпустки визначено загальну тривалість щорічної відпустки для працівників за відпрацьований робочий рік. Щорічна відпустка не може бути менше, ніж 24 календарних дні.

Розмір компенсації за всі невикористані щорічні відпустки з врахуванням відповідних відрахувань соціального податку відповідно до Закону, що становить 48 016,91 грн. Такий висновок, слідує із аналізу та перевірки судом розрахунку наданого позивачем.

Згідно ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, передбачено відшкодування працівникові власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди. Вона відшкодовується в разі, якщо порушення законних прав працівника призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням тривалості порушення трудових прав позивача, неможливості отримати значну суму грошових коштів внаслідок бездіяльності відповідача, суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем моральна шкода у розмір 5 000 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1, - задоволити частково.

Стягнути з Пустомитівського управління будинками (код ЄДРПОУ 05452385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 12 166,60 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят шість гривень 60 коп.) - заборгованості по заробітній платі; 120,59 грн. (сто двадцять гривень 59 коп.) - компенсацію за невчасну виплачену зарплату; 8912,89 грн. (вісім тисяч дев'ятсот дванадцять гривень 89 коп.) - середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати; 48 016, 91 грн. ( сорок вісім тисяч шістнадцять гривень 91 коп.) - компенсацію за невикористану відпустку; 5000, 00 (п'ять тисячі грн. 00 коп.) гривень маральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в іншій їх частині, - відмовити.

Стягнути з Пустомитівського управління будинками (код ЄДРПОУ 05452385) на в дохід держави 741,08 грн. (сімсот сорок один грн. 08 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складено 05.10.2018 року.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Відповідач: Пустомитівське управління будинками, код ЄДРПОУ 05452385, вул. Грушевського, 15, м. Пустомити, Львівська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Пустомитівська районна рада Львівської області, код ЄДРПОУ 04056374, вул. Грушевського, 35, м. Пустомити, Львівська область.

СуддяЄ. О. Данилів