Ухвала

від 10.12.2018 по справі 826/15210/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15210/17

УХВАЛА

10 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Центренерго до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство Центренерго (далі - Позивач, ПАТ Центренерго ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач, Офіс ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2017 року №0008411406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 року повернуто вперше подану Офісом ВПП апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом: пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а заяви про його поновлення подано не було; не зазначено найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається апеляційна скарга; до апеляційної скарги не надано документ про сплату судового збору на суму 841 323,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Апелянт копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 21.11.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали Відповідачем до суду 03.12.2018 року направлено заяву про усунення недоліків, до якої додано два примірники апеляційної скарги із виправленою назвою адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається апеляційна скарга. Відтак недоліки в частині зазначення найменування суду, до якого подається апеляційна скаргу, усунуто.

Крім того, в указаній заяві міститься клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтовано тим, що вперше апеляційна скарга була подана в строк, визначений ст. 295 КАС України, процесуальний закон встановлює обмеження щодо подання апеляційної скарги лише після спливу одного року з моменту проголошення судового рішення, а право на апеляційне оскарження судового рішення гарантується Конституцією України.

Надаючи оцінку викладеним у вказаному клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, копію повного тексту рішення суду отримано Офісом ВПП 04.07.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 15 а.с. 156). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 03.08.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділу поштового зв'язку 07.11.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану апеляційну скаргу Офісу ВПП ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 року було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання її копії. Указаний строк у подальшому було продовжено за заявою Відповідача на десять днів, про що Київським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу від 10.09.2018 року. Лише ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 року було відмовлено у задоволення заяви Відповідача про продовження строку на усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу Офісу ВПП. Тобто, Апелянт мав можливість забезпечити сплату судового збору протягом більше двох місяців з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 02.08.2018 року та прийняттям рішення про повернення апеляційної скарги 11.10.2018 року.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення Офісом ВПП у період з 02.08.2018 року по 03.12.2018 року до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності зі службовими записками про забезпечення сплати судового збору тощо. Відтак сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15.

Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків Офісу ВПП, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Офісом ВПП строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

Крім того, Відповідачем не було усунуто й інші недоліки апеляційної скарги, а саме - до неї не додано документ про сплату судового збору на суму 841 323,81 грн. При цьому клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині забезпечення сплати судового збору судом апеляційної інстанції не розглядалося з огляду на встановлену вище неповажність причин пропуску Офісом ВПП строку на апеляційне оскарження судового рішення.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Центренерго до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель