Ухвала

від 18.02.2019 по справі 826/15210/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2019 року

Київ

справа №826/15210/17

адміністративне провадження №К/9901/1587/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №826/15210/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Центренерго до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Центренерго звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 позовні вимоги - задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Одночасно Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №826/15210/17.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 09.01.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верхового Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2019 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 23.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102924939785.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги з долученням документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Центренерго до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, копію повного тексту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 отримано Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 04.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах даної справи. Враховуючи наведене, останній день для звернення з апеляційної скаргою був день із датою 03.08.2018.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, в межах встановленого законом строку, подав апеляційну скаргу у справі №826/15210/17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 за клопотанням відповідача, на підставі частини другої статті 121 КАС України, заявнику продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником надіслано повторне клопотання про продовження строку на усунення недоліків зазначених в ухвалі від 02.08.2018. Доводи податкового органу вмотивовані тим, що у Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відсутні кошти для сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України згідно якої, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк - повернуто заявнику.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби у листопаді 2018 року повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у справі №826/15210/17 без сплати судового збору у встановленому законом розмірі та з пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження. Крім того, заявником не було зазначено найменування суду, до якого подається апеляційна скарга.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 та пункту 1 частини п'ятої, частини шостої статті 296 КАС України та надано апелянту десятиденний строк, протягом якого він мав надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для такого поновлення, документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та зазначити найменування суду, до якого подається апеляційна скарга

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем на адресу суду апеляційної інстанції було направлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому заявник вказує, що вперше апеляційна скарга була подана в строк, визначений статтею 295 КАС України. Однак у зв'язку з безспірним списанням коштів з рахунків, і як результат, зупиненням операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, крім захищених випадків, визначених Бюджетним кодексом України, були відсутні кошти для сплати судового збору та податковий орган не мав можливості усунути недоліки апеляційної скарги раніше.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено, у зв'язку з чим на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовлено і у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №826/15210/17.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 15.11.2018 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку та сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Наведені заявником у клопотанні, надісланому суду на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху підстави, судом апеляційної інстанції визнані неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання фінансування щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на оскарження судового рішення податковим органом суду апеляційної інстанції надано не було.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 19.10.2018 Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.

Таким чином неналежне фінансування Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не може бути поважною підставою пропуску строку апеляційного скарження, адже податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що діє на професійній основі та відповідно до покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, яке не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах своєї діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №826/15210/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Центренерго до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..............................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду