Рішення

від 09.11.2018 по справі 208/5433/16-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5433/16-ц

№ провадження 2/208/148/18

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого, судді - Івченко Т.П.,

секретар судового засідання - Стомаченко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідач №1 - ОСОБА_2,

відповідач №2 - ОСОБА_3,

відповідач №3 - ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5,

третя особа №1 - Житлово-будівельний кооператив №26,

третя особа №2 - Орган опіки та піклування Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради,

третя особа №3 - Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, треті особа: Житлово-будівельний кооператив №26, Орган опіки та піклування Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення ,

позивач представлений - особисто, та за участі представника позивача - ОСОБА_6 ( ордер серії ДП № 1002/000037);

відповідач № 1 представлена - особисто та за участі представника ОСОБА_7 (довіреність від 26.05.2017 року);

відповідач № 2 представлений - представником ОСОБА_7 (довіреність від 26.05.2017 року);

відповідач № 3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього - представлена особисто та за участі представника ОСОБА_7 (довіреність від 26.05.2017 року);

третя особа №1 - не прибула (заява без їх участі);

третя особа №2 - представник ОСОБА_8 (довіреність № 9-06/2 від 03.01.2018 року);

третя особа №3- не прибула (заява без їх участі),

суд, -

встановив:

Позиція позивача:

31.08.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ої особи: Житлово-будівельний кооператив №26, Орган опіки та піклування Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення , яким просив:

- усунути йому, ОСОБА_1 перешкоди у користуванні і розпорядженні власністю - квартирою № 36 у будинку № 28 по проспекту Аношкіна у м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, шляхом визнання ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4, такими, що втратили право користування зазначеною квартирою;

- виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області.

26.04.2017 року позивачем, уточнено позовні вимоги (а.с. 41-45), згідно до яких позивач просить:

- усунути ОСОБА_1, перешкоди у користуванні і розпорядженні власністю квартирою № 36 у будинку № 28, по проспекту Аношкіна у м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, шахом визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право користування зазначеною квартирою;

- виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області.

Так, як він є єдиним власником спірної квартири, на підставі Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.10.20019 року та на підставі договору дарування частини квартир від 09.11.2015 року.

Він крім спірної квартири, також є власником приватного будинку, за адресою м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, по вулиці Криворізькій, будинок № 35, але в зазначеному будинку проживає його брат зі своєю родиною, а тому іншого житла крім спірної квартири він не має.

Так, як відповідачі не є членами його родини, тому що ОСОБА_2 є колишньою дружиною його брата ОСОБА_10, та їх спільні діти ОСОБА_3, ОСОБА_4, і онук ОСОБА_5, не сплачуються за комунальні послуги, не дають йому вільно на власний розсуд розпоряджатися та користуватися нею, чим чинять перешкоди у здійсненні ним прав власності на житло.

Позиція відповідачів: 28.09.2017 року відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подано відзив, згідно до якого обставини зазначені позивачем щодо не проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, є неправдивими так як у спірній квартирі постійно проживають і не залишали житло. Крім того факт проживання у зазначеній квартирі підтверджено актом органу опіки та піклування Адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради від 04.11.2015 року. У відповідачів немає жодного житла, в якому вони мали б змогу жити, також житла крім спірної квартири не має і малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому його виселення є протизаконним. Крім того, згідно до рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.05.2011 року винесено рішення про встановлення сервітуту - права постійного користування за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на спірну квартиру. Крім того, припинення сімейних відносин з власником квартири, не позбавляє осіб які користувалися та користуються займаним приміщенням правом такого користування. Також не відповідають дійсності і ствердження позивача про не сплату комунальних послуг, так як за користування житлом, сплачується постійно, крім того укладаються договори на отримання комунальних послуг, послуг зі зв'язку, та інше, що підтверджено як квитанціями так і договорами.

Позиція 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Житлового кооперативу № 26: прохали провести розгляд справи у їх відсутність, та відмовити позивачу у задоволенні позову (а.с. 169).

Позиція 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Органу опіки та піклування Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради: 23.05.2018 року надано висновок, згідно до якого вважають недоцільним виселення малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з житлового приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_2 (а.с. 198-199).

ОСОБА_11 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.10.2009 року (а.с. 9-10), визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом, після померлої 14.05.2001 року ОСОБА_12, на 1/2 квартири АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, та за ОСОБА_10 право власності в порядку спадкування за законом, після померлої 14.05.2001 року ОСОБА_12К, на 1/2 квартири АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, яке набуло законної сили 26.01.2010 року (а.с. 11, 12), та підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 13).

Згідно до договору дарування, від 09.11.2015 року, ОСОБА_10 подарував ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, який посвідчено нотаріально державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_13, зареєстровано в реєстрі за № 1-1321 від 09.11.2015 року (а.с. 14), що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2015 року (а.с. 15).

Квартира АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, загальною площею 67,2 кв.м, та склаадається складається із 4-х житлових кімнат, житловою площею 48,2 кв.м; кухні, площею 6, 5 кв.м; вбиральні, площею 1,0 кв.м; ванної кімнати, площею 2,0 кв.м; коридору, площею 8,2 кв.м; вбудованої шафи, площею 0,4 кв.м, що підтверджено витягом з технічного паспорту на квартиру (а.с. 8).

Згідно до акту ЖБК № 26 від 18.10.2015 року (а.с. 16) у квартирі АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області не проживають ОСОБА_2 з 20.03.2015 року, ОСОБА_3 з 2014 року, ОСОБА_4 з 20.03.2015 року.

Згідно до довідки ЖБК № 26 від 16.10.2015 року (а.с. 16), що за квартирою № 36 у будинку № 28, по проспекту Аношкіна у м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, обліковується заборгованість по квартплаті та теплопостачанню станом на 15.10.2015 року в сумі 24500 гривень, що також підтверджено претензією ЖБК № 26 на зазначену суму (а.с. 17).

Позивач має у праві власності, крім спірної квартири АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, також і домоволодіння за адресою № 35 по вулиці Криворізькій у м. Кам'янське Дніпропетровської області, що підтверджено позивачем, та актом встановлення меж земельних ділянок (а.с. 17).

В квартирі АДРЕСА_1 (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, станом на 05.09.2016 року зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 12.02.2009 року (з 23.11.2015 року).

Докази що підтверджують позицію відповідачів щодо несення ними витрат з оплати за комунальні послуги (електропостачання, газопостачання, водопостачання, та інше), є:

квитанції за період 2014-2016 роки (а.с. 59-83), акт обстеження від 07.03.2013 року, 13.03.2017 року складений КВП ДМР Міськводоканал за участі споживача послуг ОСОБА_14, згідно до якого проведено перевірка та зняття показників лічильника за адресою квартира АДРЕСА_2 (а.с. 84-85), довідка ЖБК № 26 від 26.09.2017 року, згідно до якої ОСОБА_2 здавала гроші на ремонт будинку № 28 (а.с. 97); Договір про надання послуг з газопостачання від 28.02.2013 року укладений з ОСОБА_2 як представником споживача (а.с. 98), квитанціями з оплати послуг (а.с. 100-102), квитанціями про сплату послуг (а.с. 140-148, 177-182, 190-196, 212-223).

Актом обстеження умов проживання, складеним Органом опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради від 04.11.2015 року (а.с. 87), зазначено, що у квартирі АДРЕСА_2, відповідачі займають дві кімнати з чотирьох жилих, з яких складається квартира. До складу сім'ї входять бабуся ОСОБА_2, мати - ОСОБА_4, брат - ОСОБА_3, діти - ОСОБА_15, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3. Таким чином, у зазначеній квартирі відповідачка ОСОБА_4 проживає з двома малолітніми дітьми - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3. Що також підтверджено довідкою про склад сім'ї виданою ЖБК № 26 від 26.09.2017 року (а.а. 95).

Актом обстеження умов проживання, складеним Адміністрацією Заводського району Кам'янської міської ради від 23.05.2017 року (а.с. 96), згідно до якого підтверджено що місцем простійного проживання ОСОБА_2, ОСОБА_4 та її дітей ОСОБА_5, і ОСОБА_17, ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_2.

ОСОБА_11 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.05.2011 року (а.с. 88), встановлено сервітут - право постійного користування за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на житлову площу: кімнати, площею 12,2 кв.м, та 8,3 кв.м у квартирі АДРЕСА_3, з правом спільного користування з ОСОБА_10 та ОСОБА_1, кухнею, коридором, ванною та туалетом.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловою площею - відмовлено.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 вперше з позовом до відповідачів звернувся у 2011 році як власник житла, але у задоволення таких вимог йому було відмовлено, натомість за відповідачам - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 закріплено право постійного користування двома кімнатами з чотирьох, що сторонами не оспорювалося.

Право сервітуту відповідачі зареєстрували в реєстрі прав та їх обтяжень 17.11.2015 року, що підтверджується витягом (а.с. 93).

Довідкою про реєстрацію місця проживання за відомостями адресно-довідкового підрозділу від 29.10.2015 року (а.с. 99), підтверджено що ОСОБА_2 будучи зареєстрованою за адресою - квартира АДРЕСА_2, з 11.08.2005 року по теперішній час.

Позиція позивача про наявність у відповідачки ОСОБА_2 іншого житла, обґрунтована відповіддю квартального комітету № 4 Дніпровського району від 10.09.2017 року (а.с. 104), згідно до якої зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, де вели господарство, робили ремонт, користувалися житлом, власником якого являлася ОСОБА_19, яка проживала разом зі своїм опікуном ОСОБА_20, яка є матір'ю ОСОБА_21, та опікувалася за ОСОБА_19 до моменту смерті (10.09.2014 року).

Зазначена позиці позивача спростована відповідачами, які зазначили, що постійним місцем проживання відповідачів завжди була квартира АДРЕСА_2, відвідування матері та бабусі відповідачів - ОСОБА_20, не є підставою визначення такої адреси постійним їх місцем мешкання. Крім того, після смерті останньої не було переоформлено право власності на зазначені будинок за відповідачами, що підтверджено витягом з реєстру прав власності, відповіддю ОКП ДБТІ від 30.08.2017 року (а.с. 105), що ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року перебувала на обліку в управлінні та отримувала щомісячну грошову допомогу на ОСОБА_19, так як опікун ОСОБА_22 померла 10.09.2014 року, та ці функції взяла на себе ОСОБА_2, до смерті ОСОБА_19, яка померла 13.05.2015 року (а.с. 106).

Довідкою виданою ЖБК № 26 станом на 20.01.2018 року, що за адресою квартира № № 36 у будинку № 28 по пр. Аношкіна у м. Кам'янське (а.с. 150), склад сім'ї входить: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_16,, ОСОБА_5.

Довідкою про склад сім'ї за адресою квартира АДРЕСА_2 (а.с. 138) станом на 08.02.2018 року підтверджено факт проживання та реєстрації за вказаною адресою сім'ї у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Акт про фактичне проживання від 08.02.2018 року (а.с. 139), підтверджено факт постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2М,, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_5.

Довідкою ЖБК № 26 станом на 19.04.2018 року (а.с. 170а), згідно до якої за адресою: квартира АДРЕСА_2, до складу сім'ї які зареєстровані та проживають за вказаною адресою входять: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_5.

Позиція позивача що відповідачка ОСОБА_4 має інше житло для власного проживання та проживання своїх дітей, а саме квартира АДРЕСА_4, підтверджена довідкою від 12.04.2018 року (а.с. 175), але спростована ОСОБА_4, яка пояснила, що це адреса батьків її колишнього чоловіка ОСОБА_23, з яким вона розірвала шлюб і не може фактично там проживати, де живуть батьки колишнього її чоловіка. Факт розірвання шлюбу ОСОБА_23 та ОСОБА_4 підтверджено ОСОБА_11 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.07.2011 року (а.с. 176).

ОСОБА_1 має у праві власності квартиру АДРЕСА_2, та будинок № 35 по вулиці Криворізька, у м. Дніпродзержинську (Кам'янське) Дніпропетровської області (а.с. 224-228).

ОСОБА_5 - має право користування квартирою № 36 у будинку № 28 по пр. Аношкіна у м. Кам'янське (сервітут), іншого зареєстрованого житла та нерухомого майна не має (а.с. 232-234);

ОСОБА_16 не має зареєстрованого права власності на нерухоме майно (а.с. 235).

ОСОБА_2 має право користування квартирою № 36 у будинку № 28 по пр. Аношкіна у м. Кам'янське (сервітут), іншого зареєстрованого житла та нерухомого майна не має (а.с. 236-238).

ОСОБА_4 має право користування квартирою № 36 у будинку № 28 по пр. Аношкіна у м. Кам'янське (сервітут), іншого зареєстрованого житла та нерухомого майна не має (а.с. 239-241).

ОСОБА_3 має право користування квартирою № 36 у будинку № 28 по пр. Аношкіна у м. Кам'янське (сервітут), іншого зареєстрованого житла та нерухомого майна не має (а.с. 242-244).

Таким чином, судом встановлено, що звертаючись із позовом ОСОБА_1 як власник житла - квартири АДРЕСА_2, з підстав передбачених 64, 65, 145, 148 ЖК України, обґрунтовував свої позовні вимоги щодо усунення йому як власнику житла перешкод у користуванні і розпорядження своєю власністю, шляхом виселення відповідачів з зазначеної квартири.

Так, згідно до ч. 3 ст. 64 ЖК України, Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач

та члени його сім'ї.

Право користування займаним жилим приміщенням, а саме визначеними двома житловими кімнатами та підсобними приміщеннями у квартирі АДРЕСА_2, закріплено за відповідачами ОСОБА_11 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.05.2011 року (а.с. 88).

Ст. 65 ЖК України передбачає право наймача на вселення інших осіб у займане ним жиле приміщення, що не оспорюється стороною відповідачів, так як із чотирьох жилих приміщень, у зазначеній квартирі, відповідачі займають лише дві визначені за ними, що також стороною позивача не оспорювалося.

Згідно до ч. 4 ст. 145 ЖК України, До членів сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не

позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним

жилим приміщенням. У разі відсутності угоди між членом

кооперативу і колишнім членом його сім'ї про безоплатне

користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються

правила, встановлені частиною п'ятою статті 144 цього Кодексу.

Що не спростовує позицію відповідачів, а лише підтверджує їх право на користування зазначеним житлом.

Підстави виселення передбачені ст. 148 ЖК України, з боку позивача не доведені та не підтверджені, з врахуванням Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.05.2011 року (а.с. 88), встановлено сервітут для відповідачів, з яким позивач був належним чином обізнаний, так як в тому ж провадженні заявляв зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому йому було відмовлено.

Зазначене судове рішення від 16.05.2011 року набуло законної чинності, і ОСОБА_1 не оспорювалося.

А тому, згідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 ЦПК України).

Крім того, суд враховує, що позивачем заявлені вимоги щодо виселення і малолітнього відповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його матір'ю ОСОБА_4, при цьому позивач не враховує, що в спірній квартирі відповідачка ОСОБА_4 проживає з двома своїми малолітніми дітьми, а саме з ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено в ході судового розгляду сторонами, та наступними доказами: Довідкою про склад сім'ї за адресою квартира АДРЕСА_2 (а.с. 138), Актом про фактичне проживання від 08.02.2018 року (а.с. 139), Довідкою ЖБК № 26 станом на 19.04.2018 року (а.с. 170а), Довідкою виданою ЖБК № 26 станом на 20.01.2018 року, Актом обстеження умов проживання, складеним Адміністрацією Заводського району Кам'янської міської ради від 23.05.2017 року (а.с. 96), Актом обстеження умов проживання, складеним Органом опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради від 04.11.2015 року (а.с. 87).

А таким чином, вирішення питання про виселення матері дитини, без вирішення питання щодо інтересів малолітньої дитини, захисту її прав на житло, враховуючи відсутність будь-якого зареєстрованого житла за матір'ю та дитиною, є порушеннями ст.ст. 3, 9, 27 Конвенції Про захист прав дитини.

Щодо припинення прав відповідачів на житло, з ініціативи позивача без узгодження такої вимоги з відповідачами, враховуючи закріплене за відповідачами права на користування спірною квартирою безстроково ОСОБА_11 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.05.2011 року (а.с. 88), враховуючи вимоги частиною другою статті 763 ЦК України, статті 168 ЖК Української РСР , не може бути до строком розірваним, так як таких підстав в ході судового розгляду з боку позивача не доведено і судом не встановлено.

Враховуючи, що позивач постійно проживає за межами держави Україна, що наголошено ОСОБА_1 безпосередньо під час судового розгляду, та на території міста Кам'янське Дніпропетровської області має крім спірної квартири АДРЕСА_2, в якій з чотирьох жилих кімнат відповідачі займають лише дві, та ще має у приватній власності жилий будинок № 35 по вулиці Криворізька, у м. Дніпродзержинську (Кам'янське) Дніпропетровської області (а.с. 224-228).

Таким чином, позивачем не доведено, що саме спірна квартира є єдиним його житлом, який необхідний йому та членам його сім'ї для проживання, враховуючи те, що відповідачі перешкод у користуванні цим житлом йому не чинять (доказів вчинення таких дій з боку відповідачів суду не надано), а тому суд приходить до висноку щодо відсутності підстав для виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_2, оскільки позивач має вільні від займання відповідачами дві кімнати у спірній квартирі та приватний будинок, що спростовує його потребу у спірній квартирі, яка частково займається відповідачами (дві житлові кімнати). Крім того, йому не чиняться перешкоди у користуванні цим житлом, в якому також проживає та зареєстрований двоє онуків його брата, який подарував свою 1/2 частину спірного житла позивачеві, які іншого житла немають.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 02 грудня 2010 року у справі Кривіцька та Кривіцький проти України (заява № 30856/03) зазначив, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право особи на повагу до житла.

Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.

Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі мати можливість, щоб її виселення було оцінене судом на предмет пропорційності у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції.

Неврахування національними судами принципу пропорційності у справах про виселення особи з житла є підставою для висновку про порушення стосовно такої особи статті 8 Конвенції.

Отже, врахування пропорційності, яке є принципом цивільного судочинства (пункт 6 частини третьої статті 2, стаття 11 ЦПК України) забезпечує розумний баланс між інтересами позивача і відповідачів.

А тому позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не доведені в мірі своїй пропорційності, та є необґрунтованими і недоведеними в обсязі заявлених вимоги та доказів наданих суду.

Згідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Враховуючи, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, то згідно до вимог ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись вимогами статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 317, 379, 384, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 145, 148, 168 ЖК Української СРСР, пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, ст.ст. 4, 12, 76-89, 128-131, 133, 141, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5, треті особа: Житлово-будівельний кооператив №26, Орган опіки та піклування Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, в порядку передбаченому ст. 352, 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_5;

Відповідач №1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_5;

Відповідач №2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_5;

Відповідач №3 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_4, АДРЕСА_5;

Малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_5, АДРЕСА_5;

третя особа №1 - Житлово-будівельний кооператив №26, код ЄДРПОУ 23643315, юридична адреса: 51921, м. Кам'янське, пр. Аношкіна, будинок №28;

третя особа №2 - Орган опіки та піклування Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, юридична адреса: 51925, м. Кам'янське, пр. Свободи, будинок №2/1;

третя особа №3 - Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, юридична адреса: 51925, м. Кам'янське, пр. Свободи, будинок №2/1.

Повний текст рішення виготовлений у строк 12 листопада 2018 року.

Суддя Івченко Т. П.